Рішення № 139089216, 19.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Київ справа №320/32899/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртехпром» до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання прийняти рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртехпром» із позовом до Головного управління Національної гвардії України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України щодо неприйняття рішення про відміну спрощеної закупівлі UA-2026-07-21 005700-a та зобов`язати Головне управління Національної гвардії України прийняти рішення про відміну цієї закупівлі на підставі пункту 2 частини сімнадцятої статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку з неможливістю усунення порушень законодавства з питань публічних закупівель.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртехпром» є учасником спрощеної оборонної закупівлі UA 2026-07-21-005700-a, якого визнано переможцем процедури закупівлі. В рамках вказаної закупівлі позивачем запропоновано товар - шина Petlas RM910 395/85R20 168K. Позивач не є її виробником. Виробництво шини здійснюється у Туреччині компанією PETLAS LASTIK SANAYI VE TICARET A.S. До укладення договору, але після закінчення строку відведеного для подачі пропозиції Позивач виявив, що конкретно запропонована ним «шина Petlas RM910 395/85R20 168K» відповідно до технічної документації виробника має норму шаруватості 18 PR, тоді як Оголошенням установлено мінімальну обов`язкову характеристику «норма шаруватості - не менше 20 PR». Ця обставина випливає з каталогу виробника, який уже перебував у складі пропозиції на момент її розгляду Замовником.

Також, зазначено, що позивач до укладення договору добросовісно повідомив відповідача про виявлену об`єктивну невідповідність і просив усунути порушення. Відповідач звернення розглянув, однак відмовився врахувати дані виробника з мотивів того, що каталог не належав до переліку документів, обов`язкових для подання. Договір станом на 14.08.2026 не укладено.

Посилається на те, що пункт 1 частини 13 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» не залишає Замовнику вибору щодо оцінки такої пропозиції - на стадії її розгляду вона підлягала відхиленню. Після визначення переможця та оприлюднення наміру укласти договір закон не передбачає повернення закупівлі на попередню стадію шляхом самостійного скасування попередніх рішень. За цих умов порушення може бути усунуте лише у прямо передбачений законом спосіб - шляхом прийняття самим Замовником рішення про відміну спрощеної закупівлі на підставі пункту 2 частини сімнадцятої статті 14 Закону № 922-VIII.

Позивач вказує, що відповідачем на враховано вищевикладеного під час проведення закупівлі, що порушує права та інтереси позивача, у зв`язку з чим останній вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судовому засіданні, з урахуванням особливостей статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем у строк, встановлений судом, надано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та вказує, що обставини, які стали підставою для подачі позову до суду, є наслідком неналежного формування позивачем своєї пропозиції та невиконання ним обов`язку щодо належної перевірки технічних характеристик запропонованого товару.

Посилається, що технічна вимога 20 PR була чіткою та однаковою для всіх учасників. Замовник установив мінімальну норму шаруватості шин - не менше 20 PR та визначив документи, якими учасники мали підтвердити відповідність товару. Позивач самостійно підтвердив відповідність запропонованої шини вимозі 20 PR У двох документах «Технічні характеристики» та у порівняльній таблиці позивач зазначив 20 PR щодо шини PETLAS RM910 395/85R20 168K, а також надав гарантію поставки товару відповідно до вимог закупівлі.

Вважає, що посилання на каталог виробника із зазначенням 18 PR не спростовує позиції Замовника. Каталог виробника не був обов`язковим документом для підтвердження технічних характеристик, тоді як обов`язкові документи позивача містили показник 20 PR. Невідповідність 18 PR є наслідком помилки самого позивача, оскільки саме позивач обрав конкретну модель, мав перевірити її характеристики та відповідав за достовірність поданих документів. Про невідповідність фактичних характеристик він повідомив вже після визначення переможця. Замовник не зобов`язаний був застосовувати 24-годинний механізм для зміни 18 PR на 20 PR, оскільки така зміна фактично означала б заміну або зміну запропонованого товару, а не виправлення технічної помилки.

Також, відповідач вказує, що підстав для відміни закупівлі не було, оскільки позивач не довів наявності порушення законодавства з боку Замовника, яке неможливо усунути та яке відповідно до закону зумовлює відміну спрощеної закупівлі. Надання забезпечення пропозиції додатково підтверджує прийняття позивачем відповідних зобов`язань і ризиків. Позивач підтвердив відповідність товару, гарантував його поставку та надав забезпечення пропозиції, тому подальше посилання на власну помилку не може автоматично покладати негативні наслідки на Замовника.

Зазначає, що судова практика, на яку посилається позивач, не підлягає автоматичному застосуванню, оскільки необхідно враховувати фактичні обставини конкретної справи, а тут саме учасник двічі задекларував 20 PR та лише після перемоги повідомив про фактичні 18 PR.

Вважає, що протиправної бездіяльності Замовника немає, оскільки позивач не довів існування конкретного законодавчого обов`язку Замовника відмінити закупівлю за наведених обставин.

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої просить суд позов задовольнити в повному обсязі та вказує, що відзив не спростовує, а підтверджує позов: запропонована шина має 18 PR, обов`язкова вимога - не менше 20 PR, а досягнення 20 PR потребує заміни на іншу продукцію або іншу модифікацію.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представником відповідача подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ураховуючи неявку сторін в судове засідання 19.08.2026, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Протокольним рішенням уповноваженої особи Замовника від 21.07.2026 № 249 було затверджено Оголошення про проведення спрощеної закупівлі № UA-2026-07-21-005700-а на закупівлю товару: « 361 шина 395/85R20 для вантажних автомобілів підвищеної прохідності, військової та спеціальної техніки».

Позивач, як єдиний учасник процедури, подав тендерну пропозицію, у складі якої надав документи, зокрема, «Технічні характеристики до предмета закупівлі» від 29.07.2026 №14, в якій позивач зазначив для запропонованої ним шини норму шаруватості « 20 PR» та порівняльну таблицю від 29.07.2026 №19 навпроти встановленої Замовником вимоги «норма шаруватості - не менше 20 PR», подання яких прямо передбачалося оголошенням.

До прийняття рішення про визначення переможця Замовник відповідно до пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року №1275, розмістив 03.08.2026 повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей № 311 протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, які учасник усунув у визначений строк.

Протокольним рішенням уповноваженої особи від 04.08.2026 № 325 тендерну пропозицію позивача було визнано такою, що відповідає умовам Оголошення, позивача визнано переможцем закупівлі та прийнято рішення про намір укласти договір.

06.08.2026 позивач подав вимогу, в якій просить Замовника самостійно усунути порушення, допущене під час оцінки технічної частини пропозиції Учасника, вимагаючи від замовника скасувати процедуру закупівлі.

У вимозі позивач вказував, що відповідно до технічних вимог, установлених у Додатку 2 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, автомобільна шина розміру 395/85R20 повинна мати норму шаруватості - не менше 20 PR. Разом із тим, шина, яку ТОВ «ТД «Укртехпром» запропонувало, не має відповідної характеристики. Після додаткової внутрішньої перевірки документів, уже завантажених ТОВ «ТД «Укртехпром» до електронної системи закупівель, установлено об`єктивну невідповідність фактичної технічної характеристики запропонованої шини вимозі Замовника. У складі пропозиції подано каталог виробника шин Petlas для моделі RM 910 RADIAL, яку запропонувало ТОВ «ТД «Укртехпром». У таблиці технічних характеристик виробник зазначає: 395/85 R20 MPT - 18 PR - TL - 168K. Крім того, інша наведена виробником модифікація цієї ж шини розміру 395/85R20 з індексом 168G також має норму шаруватості 18 PR. Модифікація шини Petlas RM910 розміру 395/85R20 з нормою шаруватості 20 PR у поданому каталозі виробника відсутня. Це безпосередньо відображено в таблиці на сторінках 3 - 4 документа. Таким чином, завод виробник Petlas RM910 395/85R20 168K не виробляє шини які відповідають мінімальній технічній характеристиці щодо шаруватості, установленій Замовником в Оголошенні. Технічні характеристики серійної моделі товару визначаються виробником та не можуть бути змінені. При визначенні фактичної характеристики запропонованої шини Замовник повинен враховувати технічні дані виробника, а не лише декларативне значення, перенесене до документа Учасника. Виявлена невідповідність стосується не оформлення документа, а безпосередньо технічної характеристики самого предмета закупівлі. Для приведення пропозиції у відповідність до вимоги «не менше 20 PR» необхідно було б запропонувати шину іншого виробника, модифікації, моделі, яка фактично має норму шаруватості щонайменше 20 PR. Така дія означала б зміну запропонованого предмета закупівлі та його технічних характеристик після завершення строку подання пропозицій.

Протокольним рішенням від 11.08.2026 № 338 Замовник відмовив у задоволенні вимоги позивача, оскільки його пропозиція була оцінена за документами, поданими у порядку, визначеному Оголошенням.

У зв`язку із наявністю невиправлених невідповідностей у поданих позивачем документах, вважаючи бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про відміну процедури закупівлі протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначає Закон України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 №808-ІХ (далі - Закон №808-ІХ).

Згідно пункту 13 частини 1 статті 1 Закону №808-ІХ забезпечення цінової пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасником відбору перед державним замовником, що виникли у зв`язку з поданням цінової пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Згідно пункту 21 частини 1 статті 1 Закону №808-ІХ оборонні закупівлі - здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Згідно пункту 30 частини 1 статті 1 Закону №808-ІХ технічна специфікація - документ, затверджений державним замовником, що встановлює вимоги до товарів, робіт і послуг оборонного призначення, які закуповуються, зокрема щодо їх якості, технічних характеристик, безпеки використання, розмірів, позначень, термінології, пакування та маркування, чи процесів та способів виробництва, а також вимоги щодо процедур оцінки відповідності.

Пунктом 30 частини 1 статті 1 Закону №808-ІХ визначено, що учасник відбору - суб`єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, які в установленому порядку надали цінову пропозицію для участі у відборі, оголошеному державним замовником.

Пунктом 34 частини 1 статті 1 Закону №808-ІХ визначено, що цінова пропозиція - пропозиція учасника щодо предмета закупівлі, що подається для участі у закупівлі на умовах, встановлених державним замовником.

Відповідно статті 16 Закону №808-ІХ придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких закупівель:

1) закрита закупівля: переговори; поетапні переговори;

2) торги з обмеженою участю;

3) спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель.

Спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом I, статтею 23 розділу II і розділом III цього Закону.

Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом IV цього Закону.

Статтею 17 Закону №808-ІХ встановлені критерії оцінки пропозицій учасників закупівель, згідно яких державний замовник може додатково застосовувати такі критерії: 1) рівень експлуатаційних витрат; 2) проходження державних та інших випробувань державним замовником або факт прийняття державним замовником на озброєння; 3) наявність сертифікованої системи менеджменту якості (якщо це не є вимогою тендерної документації та якщо не встановлено відповідних кваліфікаційних критеріїв); 4) наявність сертифікатів відповідності вимогам стандартів НАТО (AQAP) за раніше виконаними учасником відбору протягом попереднього календарного року державними контрактами (договорами); 5) якість виконання раніше укладених аналогічних контрактів та договорів; 6) план якості; 7) коефіцієнт ефективності; 8) графік поставки (із зазначенням ризиків).

Згідно частини 3 статті 25 Закону №808-ІХ в оголошенні про проведення відбору обов`язково зазначаються, зокрема: найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора, що діє на день проведення закупівлі; технічні, якісні та кількісні характеристики і вимоги до предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»; перелік критеріїв та методика оцінки цінової пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв; інша необхідна інформація залежно від предмета закупівлі.

Частиною 9 статті 25 Закону №808-ІХ визначено, що учасник відбору має право не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку подання цінових пропозицій звернутися через електронну систему закупівель до державного замовника за роз`ясненнями щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі та/або щодо кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору, та/або з вимогою про усунення порушення під час проведення закупівлі.

Відповідно до статті 26 Закону №808-ІХ державний замовник відхиляє цінову пропозицію у разі, якщо учасник відбору не усунув недоліки у поданих ним документах протягом 24 годин з моменту його ознайомлення з такими недоліками в електронній системі закупівель; не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, визначеним державним замовником відповідно до статті 22 цього Закону; не надав забезпечення цінової пропозиції (якщо надання забезпечення вимагалося державним замовником в оголошенні про проведення відбору); протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі більше двох разів не підписав або відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору учасником) із державним замовником, який проводить таку спрощену закупівлю; не виконав умови (умов) договору щодо якості та/або строку поставки товарів, виконання робіт, надання послуг - більше одного разу.

Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 30 Закону №808-ІХ особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.

Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються на основі принципів, визначених статтею 3 цього Закону.

Відповідно статті 3 Закону №808-ІХ оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє на території України на даний час.

Відповідно до статті 30 Закону №808-ІХ, абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 24.02.2023 року № 2958-IX «Про внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі» щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні», абзацу другого пункту 2-2 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі - Постанова №1275).

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 11.11.2022 року № 1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).

Особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (пункт 1).

Згідно пункту 4 Особливостей державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.

Пунктом 8 Особливостей визначено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів (абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 279 від 02.03.2026 року):

1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 року, № 84, ст. 5176; 2023 року, № 51, ст. 2834);

2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», з урахуванням положень, визначених цими особливостями;

3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 року№ 822 (Офіційний вісник України, 2020 року, № 75, ст. 2407);

4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.

У разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником спрощених закупівель у складі пропозиції та/або подання яких вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, слід розуміти невідповідність інформації та/або документів у значенні, наведеному в пункті 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178.

Державний замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника спрощеної закупівлі більш як один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції.

Державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощеної закупівлі у разі, коли учасник спрощеної закупівлі не виправив виявлені державним замовником після розкриття пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених державним замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 року № 708, з урахуванням цих особливостей.

Отже, на період дії правового режиму воєнного стану застосовуються приписи статті 30 Закону №808-ІХ та Особливостей, відповідно до яких придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII), в електронній системі закупівель.

Закон №922-VIII визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно пункту 24 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.

Пунктом 32 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Частиною 9 статті 3 Закону №922-VIII встановлено, що особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п`ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об`єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом.

Статтею 14 Закону №922-VIII обумовлено умови здійснення спрощених закупівель.

Спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.

Частиною 2 статті 14 Закону №922-VIII унормовано, що спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.

У вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників (частина 4 статті 14 Закону №922-VIII).

Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Замовником визначаються вимоги щодо надання забезпечення пропозиції відповідно до статті 25 цього Закону та забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до статті 27 цього Закону.

У період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз`ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.

Усі звернення за роз`ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.

Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов`язаний надати роз`яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.

Пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.

Пропозиція учасника повинна містити підтвердження надання учасником забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

Учасник має право внести зміни або відкликати свою пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання пропозицій.

Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону.

Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.

Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.

Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

Приписами частини 20 статті 14 Закону №922-VIII визначено, що з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Разом із цим, за змістом частини 11 статті 14 Закону замовник розглядає пропозицію на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

Пунктом 1 частини 13 статті 14 Закону передбачено, що замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

Водночас, частиною 17 статті 14 Закону передбачено випадки, коли замовник відміняє спрощену закупівлю, зокрема відповідно до пункту 2 у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

Таким чином, для застосування пункту 2 частини 17 статті 14 Закону необхідна сукупність юридично значущих обставин, а саме наявність порушення законодавства з питань публічних закупівель; встановлення того, що таке порушення виникло у межах проведення закупівлі; неможливість усунення такого порушення іншим способом, крім відміни закупівлі.

Саме по собі існування обставини, яка унеможливлює укладення договору переможцем, не є тотожним порушенню законодавства з боку Замовника та не створює автоматичного обов`язку Замовника відміняти закупівлю.

Судом встановлено, що оголошенням про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-07-21-005700-a Замовником для предмета закупівлі вказано, серед іншого, технічну характеристику: «норма шаруватості - не менше 20 PR». Отже, Замовником було визначено мінімально допустиме значення відповідної характеристики. При цьому позивач запропонував конкретний товар - шину Petlas RM910 395/85R20 168K TL POR M+S.

Як вбачається з матеріалів справи, що у документі «Технічні характеристики до предмета закупівлі» від 29.07.2026 №14 позивач зазначив для запропонованої ним шини норму шаруватості « 20 PR». Крім того, аналогічне значення - « 20 PR» - позивач зазначив у порівняльній таблиці від 29.07.2026 №19 навпроти встановленої Замовником вимоги «норма шаруватості - не менше 20 PR».

Таким чином, саме позивач, як професійний учасник закупівлі, визначив конкретний товар, зазначив його технічні характеристики та підтвердив їх відповідність умовам оголошення. Крім того, позивач подав гарантійний лист, відповідно до якого у разі визначення його переможцем зобов`язувався поставити товар у повному обсязі відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик, визначених оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

Отже, на момент розгляду пропозиції позивача Замовник мав документи, безпосередньо передбачені оголошенням як спосіб підтвердження відповідності запропонованого товару, у яких позивачем було чітко та беззастережно зазначено показник 20 PR.

Позивач посилається на каталог виробника PETLAS, який був завантажений ним у складі пропозиції, та зазначає, що в ньому для шини Petlas RM910 395/85R20 168K наведено норму шаруватості 18 PR.

Суд погоджується з тим, що зазначений документ міститься у складі пропозиції позивача та підлягає оцінці судом відповідно до статей 72 - 76, 90 КАС України.

Разом із тим сам факт наявності такого документа не є достатнім для висновку про протиправність бездіяльності Замовника.

Суд враховує, що оголошенням про проведення спрощеної закупівлі не було встановлено обов`язку учасника підтверджувати норму шаруватості саме каталогом виробника. Навпаки, Замовником був визначений конкретний перелік документів, за допомогою яких учасник мав підтвердити відповідність запропонованого товару встановленим технічним вимогам. Позивач, використовуючи передбачений оголошенням спосіб підтвердження, двічі зазначив показник 20 PR щодо конкретно визначеної ним шини та додатково гарантував її відповідність установленим вимогам.

За таких обставин суперечність між добровільно поданим інформаційним матеріалом та документами, подання яких було прямо передбачено оголошенням, сама по собі не дає підстав вважати, що Замовник при оцінці пропозиції допустив порушення Закону.

При цьому суд звертає увагу, що саме учасник визначає товар, який пропонується до постачання, та несе відповідальність за достовірність інформації, поданої ним у складі пропозиції. Інший підхід фактично дозволяв би учаснику після визначення його переможцем посилатися на помилковість власних відомостей та вимагати припинення закупівлі, незважаючи на те, що на момент оцінки пропозиції всі документи, подання яких було передбачено умовами закупівлі, підтверджували відповідність товару встановленій вимозі.

Суд також враховує, що позивач не надав доказів того, що Замовник на момент розгляду пропозиції мав достовірну та беззаперечну інформацію про те, що конкретний товар, зазначений позивачем у пропозиції, не може мати заявленої ним характеристики 20 PR.

Наявність у складі пропозиції документа, зміст якого суперечить відомостям, зазначеним учасником у передбачених оголошенням документах, свідчить передусім про суперечливість інформації, поданої самим учасником, а не про доведене порушення Замовником вимог Закону.

Згідно пункту 1 частини 13 статті 14 Закону, у разі встановлення невідповідності пропозиції умовам оголошення або вимогам до предмета закупівлі замовник зобов`язаний її відхилити.

Разом із тим застосування цієї норми передбачає встановлення саме такої невідповідності у межах процедури оцінки пропозиції.

Встановлено, що на момент розгляду пропозиції Замовник мав документи, передбачені оголошенням, у яких Позивачем зазначено 20 PR. Позивач не оскаржує того, що саме ним було подано ці документи та що в них зазначено саме 20 PR.

Отже, обставини, на які позивач посилається як на підставу для визнання бездіяльності Замовника протиправною, виникли внаслідок формування та подання позивачем власної пропозиції. Сам факт того, що після визначення переможця позивач провів додаткову перевірку та дійшов висновку про невідповідність фактичної характеристики обраного ним товару власним раніше поданим відомостям згідно інформаційного каталогу, не визначає таку помилку учасника у порушення законодавства з боку Замовника.

Судом встановлено, що позивач самостійно обрав конкретну модель товару, самостійно визначив її технічні характеристики, двічі зазначив норму шаруватості 20 PR у документах, передбачених оголошенням, гарантував відповідність запропонованого товару вимогам Замовника, подав забезпечення пропозиції, після визначення переможцем повідомив Замовника про невідповідність фактичної характеристики товару раніше зазначеній ним характеристиці.

Таким чином, суд доходить висновку, що спір виник внаслідок помилки позивача при формуванні власної пропозиції. При цьому суд не встановив, що Замовник під час розгляду пропозиції мав достовірно встановлені відомості про фактичну невідповідність товару вимозі 20 PR та, незважаючи на це, протиправно визначив позивача переможцем.

Саме тому посилання позивача на пункт 1 частини 13 статті 14 Закону не може бути підставою для висновку про протиправність бездіяльності відповідача.

Пункт 2 частини 17 статті 14 Закону передбачає відміну спрощеної закупівлі у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

З аналізу цієї норми вбачається, що законодавець пов`язує можливість відміни закупівлі не з будь-якою проблемою, що виникла під час її проведення, а саме з порушенням законодавства з питань публічних закупівель.

Отже, для виникнення у Замовника обов`язку прийняти рішення про відміну закупівлі суд повинен встановити конкретне порушення законодавства; причинний зв`язок такого порушення з діями або рішеннями Замовника; неможливість усунення цього порушення іншим передбаченим законом способом.

Судом не встановлено порушення з боку Замовника.

Наведені позивачем обставини свідчать про те, що саме він допустив помилку при визначенні технічної характеристики запропонованого товару. Закон України «Про публічні закупівлі» не покладає на Замовника обов`язку відміняти спрощену закупівлю щоразу, коли після визначення переможця останній виявляє помилку у власній пропозиції. Протилежне тлумачення фактично дозволило б учаснику після визначення його переможцем за власною ініціативою припиняти процедуру закупівлі та уникати наслідків, пов`язаних із неналежним формуванням та поданням пропозиції. Такий підхід не відповідав би принципам добросовісності, рівного ставлення до учасників та правової визначеності.

Разом із цим, суд бере до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.06.2026 у справі №640/8553/22, на який посилався позивач та згідно якого Верховний Суд виходив з того, що Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає алгоритму дій замовника після визначення переможця та оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, який дозволяв би самостійно скасувати попередні рішення та повернути процедуру на стадію розгляду тендерних пропозицій. Верховний Суд також зазначив, що за відсутності чітко врегульованого законом механізму повернення процедури на попередню стадію орган оскарження не може покладати на замовника обов`язок діяти саме у такий спосіб.

Водночас, фактичні обставини зазначеної справи та справи, яка розглядається не є тотожними.

У справі №640/8553/22 було встановлено, що пропозиція переможця об`єктивно не відповідала встановленим вимогам тендерної документації, а замовник не відхилив її на відповідній стадії, хоча закон прямо передбачав обов`язок такого відхилення. У цій справі судом не встановлено аналогічного порушення Замовника. Навпаки, на момент розгляду пропозиції позивача в документах, подання яких було передбачено умовами закупівлі, самим позивачем було зазначено показник 20 PR.

Тому наведений позивачем правовий висновок Верховного Суду не спростовує правомірності бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено, що на момент розгляду його пропозиції Замовник мав достовірно встановлену інформацію про невідповідність запропонованої шини вимозі 20 PR та всупереч цій інформації визначив позивача переможцем.

Наведений позивачем каталог виробника свідчить про суперечність інформації у документах самого учасника, але за встановлених у справі обставин не доводить протиправної бездіяльності Замовника.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно.

З урахуванням встановлених обставин суд доходить висновку, що відсутність рішення Замовника про відміну закупівлі не свідчить про невиконання ним передбаченого законом обов`язку. Позивач не довів існування юридичного факту, з настанням якого у відповідача виник безумовний обов`язок прийняти рішення про відміну закупівлі. Отже, відсутні правові підстави для визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати його вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки у цій справі суд не встановив передбачених пунктом 2 частини 17 статті 14 Закону юридичних фактів, які встановлюють обов`язок Замовника відмінити закупівлю, підстави для застосування частини четвертої статті 245 КАС України відсутні.

Відтак позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про відміну спрощеної закупівлі також задоволенню не підлягають.

При цьому суд не вирішує питання про те, який саме товар позивач фактично може або не може поставити Замовнику, оскільки це питання стосується виконання майбутнього договору та не є предметом заявлених у цій справі позовних вимог.

Так само суд не встановлює юридичної відповідності чи невідповідності всіх можливих модифікацій шини Petlas RM910 вимозі 20 PR, а оцінює лише правомірність бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про відміну конкретної спрощеної закупівлі.

Відтак, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов не підлягає задоволенню, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 282 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртехпром» відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини четвертої статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених цією статтею, можуть бути подані до Шостого апеляційного адміністративного суду у дводенний строк з дня їх проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом двох днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.