Ухвала суду № 139088810, 12.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20633/26

Провадження № 2-з/761/300/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чербар Ігоря Вікторовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року позивач інтереси якого представлені адвокатом звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 90 750,00 дол. США.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

11.08.2026 через підсистему «Електронний суд» представником позивача було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 78,1 кв.м., житловою площею 34,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1414189080000); накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_2 , а саме на частку у розмірі 12 502,50 грн., що дорівнює 50,0074% в статутному капіталі ТОВ «ДЖЕПЕН МОТОРС ЛТД» (код ЄДРПОУ 34693413), та частку у розмірі 9 200,00 грн., що дорівнює 20% в статутному капіталі ТОВ «Преміум Моторс Україна» (код ЄДРПОУ 35510205), із внесенням відповідних даних до державних реєстрів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на будь-яких рахунках ОСОБА_2 відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову в межах заявленої до стягнення суми позовних вимог в розмірі 90 750,00 дол. США.

В обґрунтування заяви вказує на існування заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем за договором позики у розмірі 90 750,00 дол. США. Зазначає, що квартира АДРЕСА_1 загальною площею 78,1 кв.м. належить відповідачу та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. Іншого нерухомого майна, за рахунок якого можна було б виконати рішення у разі його ухвалення на користь позивача, немає. Згідно з відкритими даними ОСОБА_4 має корпоративні права, а саме: 1) частку у розмірі 12 502,50 грн., що дорівнює 50,0074 % в статутному капіталі ТОВ «ДЖЕПЕН МОТОРС ЛТД», що належить ОСОБА_2 ; 2) частку у розмірі 9 200,00 грн., що дорівнює 20% в статутному капіталі ТОВ «Преміум Моторс Україна», що належить ОСОБА_2 .

Оскільки позовні вимоги пов`язані із стягненням заборгованості за договором позики, а ціна позову є досить високою, вжиття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією захисту прав сторін у справі, а незабезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими документами, суддя доходить наступного висновку.

Щодо накладення арешту на нерухоме майно.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої та частини другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів заяви вбачається, що об`єкт нерухомого майна, на який позивач просить накласти арешт, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 78,1 кв.м., житловою площею 34,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1414189080000), належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На переконання суду, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій на відчуження та передачі права власності може вплинути на ефективність захисту та унеможливить виконання гіпотетичного рішення суду у разі задоволення вимог про стягнення заборгованості, оскільки відповідач має змогу відчужити вказане в заяві майно на користь третіх осіб.

Щодо накладення арешту на корпоративні права, що належать відповідачу ОСОБА_2 .

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті.

Корпоративні права - це права, які випливають із права власності на акцію акціонерного товариства або права на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або іншої юридичної особи, статутний капітал якої поділений на частки, або права на вклад до статутного капіталу юридичної особи у разі, якщо капітал такої особи не поділений на частки.

Нормативні визначення корпоративних прав містяться у Господарському кодексі України, Податковому кодексі України, Законі України "Про акціонерні товариства".

Закон України "Про акціонерні товариства" визначає корпоративні права як сукупність майнових і немайнових прав акціонера власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Господарський кодекс визначає корпоративні права як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Податкове законодавство визначає корпоративні права подібно це право особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації (юридичної особи) або його частку (пай), що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, це права особи, яка внесла свою частку (гроші, інше майно) до певної компанії.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Разом з тим, представником позивача на підтвердження наявності та обсягу корпоративних прав відповідача жодних доказів не надано. За відсутності таких доказів, суд позбавлений можливості перевірити наявність у відповідача корпоративних прав.

Що стосується банківських рахунків, суд бере до уваги, що позивач не може володіти інформацією про наявність у відповідача банківських рахунків, їх номери та інше, оскільки така інформація є банківською таємницею.

Однак, не володіючи інформацією про наявність та кількість банківських рахунків, суд не може вийти за межі співмірності між заявленими позовними вимогами та заходами забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову з позовними вимогами, суддя доходить висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чербар Ігоря Вікторовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 78,1 кв.м., житловою площею 34,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1414189080000).

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу для пред`явлення до виконання в установленому законом порядку.

Копію ухвали для відома направити учасникам справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП, НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

Боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя: Н.В. Сіромашенко