Рішення № 139088007, 18.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 серпня 2026 року Справа № 280/5794/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (код ЄДРПОУ 04805918, 61052, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29)

про: визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

10.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (далі третя особа), в якому позивач з урахуванням уточнень просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.02.2026 № 2030400022700 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 13.10.2024;

зобов`язати відповідача при призначенні пенсії позивача за віком на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 13.10.2024, зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 01.02.2001 по 24.06.2016;

зобов`язати відповідача при призначенні пенсії позивача за віком на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 13.10.2024, зарахувати до загального страхового стажу періоди його роботи з 11.04.1995 по 01.01.1996, з 16.02.1996 по 24.09.1997;

зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він працював машиністом електропоїзда (метрополітену) у третьої особи. 01.01.2025 позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

За принципом екстериторіальності зазначена заява була передана на опрацювання до відповідача.

Рішенням відповідача від 02.01.2025 № 2030400022700 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач, вважаючи дане рішення відповідача протиправним, звернувся із позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі № 520/11860/25 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 02.01.2025 № 2030400022700 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 01.01.2025. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 значене рішення залишено без змін. Так, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі № 520/11860/25 набрало законної сили 26.01.2026.

Рішенням від 16.02.2026 № 2030400022700 відповідач відмовив позивачу у призначені пенсії, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня дата заповнення. Стаж зараховано частково відповідно до уточнюючих довідок та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Також у рішенні зазначено, що запис трудової книжки щодо періоду роботи з 11.04.1995 по 01.01.1996 потребує уточнення, оскільки має місце виправлення в даті наказу про звільнення з роботи. Період навчання з 16.02.1996 по 24.09.1997 не було зараховано та стажу, оскільки навчання в технічній школі, на переконання відповідача, не передбачено чинним законодавством. Також у рішенні зазначено, що позивачем не надано пільгову довідку за період роботи з 01.02.2001 по 15.12.2017 для визначення права про призначення пенсії на пільгових умовах.

На думку позивача, таке рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

29.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 36260 від 29.06.2026), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки чинним законодавством передбачено можливість підтвердження спірних періодів роботи у разі відсутності відповідних записів або неправильних чи неточних записів у трудовій книжці, проте, жодних допустимих доказів, передбачених Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» позивачем надано не було. Відповідач зазначає, що встановлений факт неприведення у відповідність до законодавчих положень додатково вказує на наявність неточностей або помилок у заповненні трудової книжки, що може ставити під сумнів достовірність зазначених у ній відомостей. Це, на переконання відповідача, слугує підставою для здійснення додаткової перевірки таких відомостей, зокрема, щодо періоду роботи позивача на зазначеному підприємстві.

Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Також, відповідач у відзиві заперечив щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Додатково відповідач зауважив, що згідно з чинним законодавством функції по призначенню, перерахунку і виплаті пенсій належать до дискреційних повноважень Пенсійного Фонду України, який здійснює свої функції через створені в установленому порядку територіальні управління. З огляду на викладені обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2026 залучено до участі у справі третю особу.

Третя особа, належним чином повідомлена про залучення її до участі у справі, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа (т.2, а.с.84), у встановлений судом строк не подала будь-яких пояснень та доказів по суті спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу орган державної влади 27.06.2002 (т.2, а.с.13).

Згідно з записами трудової книжки позивача, він, зокрема, з 11.04.1995 по 01.01.1996 працював інженером по маркетингу, з 16.02.1996 по 24.09.1997 навчався в технічній школі Харківського метрополітену на курсах машиністів електропоїзду, з 01.02.2001 по 15.12.2017 працював машиністом електропоїзду (т.1, а.с.22-27).

01.01.2025 позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

За принципом екстериторіальності зазначена заява була передана на опрацювання до відповідача.

Рішенням відповідача від 02.01.2025 № 2030400022700 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач, вважаючи дане рішення відповідача протиправним, звернувся із позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі № 520/11860/25 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 02.01.2025 № 2030400022700 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон України від 09.07.2003 №1058-IV); зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 01.01.2025. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 значене рішення залишено без змін (т.1, а.с.12-17). Так, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі № 520/11860/25 набрало законної сили 26.01.2026.

Рішенням від 16.02.2026 № 2030400022700 відповідач відмовив позивачу у призначені пенсії, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня дата заповнення. Стаж зараховано частково відповідно до уточнюючих довідок та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Також у рішенні зазначено, що запис трудової книжки щодо періоду роботи з 11.04.1995 по 01.01.1996 потребує уточнення, оскільки має місце виправлення в даті наказу про звільнення з роботи. Період навчання в технічній школі з 16.02.1996 по 24.09.1997 не було зараховано до стажу, оскільки, на переконання відповідача, це не передбачено чинним законодавством. Також у рішенні зазначено, що позивачем не надано пільгову довідку за період роботи з 01.02.2001 по 15.12.2017 для визначення права про призначення пенсії на пільгових умовах (т.1, а.с.28-29).

Оцінюючи правомірність рішення відповідача від 16.02.2026 № 2030400022700 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У ч. 4 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV законодавець визначив, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.

За приписами ч.ч.1-3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (ч.1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду (ч. 2 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).

За приписами ч. 1 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ), який є релевантним джерелом права у досліджуваних правовідносинах, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

У відповідності до ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що порядок ведення трудових книжок, а також правові аспекти підтвердження наявного трудового стажу у випадку відсутності трудової книжки визначаються Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі Інструкція № 58), та Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 2.2 Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Пунктом 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Суд зазначає, що наявні в трудовій книжці недоліки свідчать лише про неналежне заповнення трудової книжки роботодавцем та жодним чином не впливають на факт перебування позивача із вказаним підприємством у трудових відносинах.

Таким чином, допущені роботодавцями помилки в належному оформленні записів у трудовій книжці, не можуть слугувати підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а відтак, не повинно впливати на особисті права такого робітника.

У постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 (провадження № К/9901/110/17) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72366973).

Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 74262468).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 № 773 «Про внесення змін і доповнень до списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» внесені зміни і доповнення до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме підпункт "а" підрозділу 1 розділу XXI "Транспорт" після позиції 1200100а-12180 доповнено позицією 1200100а-14409 такого змісту: "1200100а-14409 Машиністи електропоїздів метрополітену".

У подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі Постанова КМУ від 16.01.2003 № 36) були затверджені Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому, до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, позиція "Машиністи електропоїздів метрополітену" не внесена.

Разом з тим, відповідно до рішення Національної служби посередництва і примирення від 11.07.2005 № 05-07-05 «Про колективний трудовий спір між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України Кабінету Міністрів України» рекомендовано виконати пункт 1 рішення примирної комісії по вирішенню колективного трудового спору між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України від 10.02.2005: "1. Задовольнити вимогу машиністів електропоїздів метрополітенів України: "відновити професію "машиніст електропоїздів метрополітену" у Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36".

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 № 276 «Про внесення зміни до Списку N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі Постанова КМУ від 16.03.2006 № 276) внесені зміни до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Підрозділ "Транспортні послуги" зазначеного Списку доповнено позицією - "Машиністи електропоїздів (метрополітену)".

До 01.04.2006 Міністерству транспорту та зв`язку разом з Міністерством охорони здоров`я запропоновано розробити методику проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену), а також забезпечити проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену) державних підприємств "Дніпропетровський метрополітен" і "Харківський метрополітен", а разом з Київською міськдержадміністрацією - на комунальному підприємстві "Київській метрополітен" і подати Мінпраці та соціальної політики до 01.07.2006.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

За змістом ч. 1 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Нормою п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Так, судом встановлено, що 01.01.2025 позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

За принципом екстериторіальності зазначена заява була передана на опрацювання до відповідача.

Рішенням відповідача від 02.01.2025 № 2030400022700 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач, вважаючи дане рішення відповідача протиправним, звернувся із позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі № 520/11860/25 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 02.01.2025 № 2030400022700 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV; зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 01.01.2025. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 значене рішення залишено без змін (т.1, а.с.12-17). Так, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі № 520/11860/25 набрало законної сили 26.01.2026.

Рішенням від 16.02.2026 № 2030400022700 відповідач відмовив позивачу у призначені пенсії, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня дата заповнення. Стаж зараховано частково відповідно до уточнюючих довідок та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Також у рішенні зазначено, що запис трудової книжки щодо періоду роботи з 11.04.1995 по 01.01.1996 потребує уточнення, оскільки має місце виправлення в даті наказу про звільнення з роботи. Період навчання в технічній школі з 16.02.1996 по 24.09.1997 не було зараховано до стажу, оскільки, на переконання відповідача, це не передбачено чинним законодавством. Також у рішенні зазначено, що позивачем не надано пільгову довідку за період роботи з 01.02.2001 по 15.12.2017 для визначення права про призначення пенсії на пільгових умовах (т.1, а.с.28-29).

Згідно з записами трудової книжки позивача, він, зокрема, з 11.04.1995 по 01.01.1996 працював інженером по маркетингу, з 16.02.1996 по 24.09.1997 навчався в технічній школі Харківського метрополітену на курсах машиністів електропоїзду, з 01.02.2001 по 15.12.2017 працював машиністом електропоїзду (т.1, а.с.22-27).

Вказані обставини підтверджуються довідками третьої особи від 06.09.2024 № 03-28/896 та від 06.09.2024 № 03-28/893 за змістом яких, позивач з 01.02.2001 по 24.06.2016 працював машиністом електропоїзда метрополітену, а з 01.10.1997 по 31.01.2001 слюсарем-електриком з ремонту та обладнання електромеханічної служби Харківського метрополітену (т.1, а.с.36-37).

У контексті досліджуваних правовідносин, суд виходить із того, що оскільки Постановою КМУ від 16.01.2003 № 36 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 16.03.2006 № 276 робота машиністом електропоїзду (метрополітену) віднесена до Списку № 1, то позивач працював за професією та в умовах праці, що віднесені до Списку № 1.

Суд зазначає, що дані обставини вже були встановлені у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі № 520/11860/25 та є преюдиційними.

Стосовно періоду навчання позивача в технічній школі Харківського метрополітену на курсах машиністів електропоїзду з 16.02.1996 по 24.09.1997, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З аналізу даної норми вбачається, що працевлаштування за професією протягом трьох місяців після завершення особою навчання надає право для зарахування такого періоду навчання у професійно-технічних училищах до пільгового стажу.

Відповідно до записів трудової книжки позивача він у період з 16.02.1996 по 24.09.1997 навчався в технічній школі Харківського метрополітену на курсах машиністів електропоїзду, а з 01.10.1997 почав працювати слюсарем-електриком по ремонту і обслуговування обладнання 3 розряду (т.1, а.с.23).

Таким чином перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування позивача на роботу за спеціальністю не перевищує трьох місяців та цей період мав бути зарахований відповідачем до загального страхового стажу позивача.

Щодо доводів відповідача про неможливість зарахування спірних періодів трудової діяльності позивача до пільгового стажу через відсутність наказів про атестацію, суд зазначає таке.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 чи № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

З огляду на викладене, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 чи № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 87951282 ).

Судом встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи наказів від 24.11.1994 № 129, від 09.04.1997 № 51, від 07.12.1999 № 214, у третьої особи проводились атестації робочих місць у 1994, 1997 та 1999 роках, що спростовує доводи про зворотне (т.1, а.с.37а-45).

За таких обставин, суд вважає, що відповідач повинен був зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 11.04.1995 по 01.01.1996 на посаді інженера по маркетингу, період навчання позивача в технічній школі Харківського метрополітену на курсах машиністів електропоїзду з 16.02.1996 по 24.09.1997 та період роботи з 01.02.2001 по 24.06.2016 на посаді машиніста електропоїзду, однак протиправно не зробив цього.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 16.02.2026 № 2030400022700 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 13.10.2024, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 01.02.2001 по 24.06.2016 та зарахувавши до загального страхового стажу періоди його роботи з 11.04.1995 по 01.01.1996, з 16.02.1996 по 24.09.1997, суд виходить із такого.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки рішенню відповідача від 16.02.2026 № 2030400022700 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи з 01.02.2001 по 24.06.2016 на посаді машиніста електропоїзду метрополітену та зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 11.04.1995 по 01.01.1996 на посаді інженера по маркетингу та з 16.02.1996 по 24.09.1997 навчання позивача в технічній школі Харківського метрополітену на курсах машиністів електропоїзду.

Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, суд зазначає таке.

Згідно з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13.02.2018 по справі № 361/7567/15-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72288021), від 07.03.2018 по справі № 569/15527/16-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694278), від 20.03.2018 по справі № 461/2579/17 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72899434), від 17.10.2019 по справі № 826/521/16 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 84987354), від 30.03.2021 по справі № 400/1825/20 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 95904409), від 14.09.2021 по справі № 320/5007/20 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 99588494), від 22.09.2022 по справі № 380/12913/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 106390434), від 25.10.2022 по справі № 200/13288/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 106939906), від 03.06.2024 по справі № 990/190/23 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 119503775), дискреційні повноваження це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених ст. 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень; єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Отже, оскільки суд не може підміняти орган Пенсійного фонду України, який уповноважений на виконання функцій щодо питання призначення та перерахунку пенсії, відновлення порушених прав та інтересів позивача у заявлений ним спосіб, на переконання суду, може призвести до прямого втручання в функціонування (дискрецію) відповідача.

Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та, відповідно, зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 01.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову слід задовольнити частково, а саме, зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи з 01.02.2001 по 24.06.2016 на посаді машиніста електропоїзду метрополітену, зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 11.04.1995 по 01.01.1996 на посаді інженера по маркетингу та з 16.02.1996 по 24.09.1997 навчання позивача в технічній школі Харківського метрополітену на курсах машиністів електропоїзду, та повторно розглянути заяву позивача від 01.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

В решті позовних вимог в цій частині позову слід відмовити.

Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили, суд вважає за необхідне зазначити таке.

У ч. 1 ст. 382 КАС України законодавець передбачив, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конструкція вказаної правової норми свідчить про те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Крім того, гарантія виконання судового рішення забезпечується також положеннями ст. 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Позивачем не надано доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність на даний час підстав для зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду, прийнятого за наслідками розгляду даної позовної заяви. Таким чином у задоволенні цієї заяви, на переконання суду, слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність рішення відповідача від 16.02.2026 № 2030400022700 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, а також вмотивовано наявність підстав для зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи з 01.02.2001 по 24.06.2016 на посаді машиніста електропоїзду метрополітену, зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 11.04.1995 по 01.01.1996 на посаді інженера по маркетингу та навчання позивача в технічній школі Харківського метрополітену на курсах машиністів електропоїзду з 16.02.1996 по 24.09.1997, та повторно розглянути заяву позивача від 01.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, слід задовольнити частково, а саме у зазначеній вище частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 18.06.2026 № 9МА2-С777-9СА8-М5ЕЕ (т.1,а.с.243) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1 064,96 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 10, 14, 90, 139, 143, 241 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (код ЄДРПОУ 04805918, 61052, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29) про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.02.2026 № 2030400022700 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за Списком №1 період роботи з 01.02.2001 по 24.06.2016 на посаді машиніста електропоїзду метрополітену, зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 11.04.1995 по 01.01.1996 на посаді інженера по маркетингу Харківського метрополітену та період навчання з 16.02.1996 по 24.09.1997 в технічній школі Харківського метрополітену на курсах машиністів електропоїзду, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

В решті позовних вимог відмовити.

Судовий збір у розмірі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 18 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Прудивус