Рішення № 139087338, 13.08.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/3675/26 Провадження№ 2/636/3216/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання Селевко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Іванов Олексій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Міністерства юстиції України Семендяєв Олександр Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Іванов Олексій Андрійович звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олексійович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого напису №4412 від 01.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олексійовичем, щодо стягнення з позивача заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на загальну суму 32550,00 грн, таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача на її корить понесені судові витрати обґрунтовуючи свої вимоги наступним:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв О.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй стало відомо, що вона не може користуватися відкритим на її ім`я картковим рахунком, що 04 листопада 2021 року приватний виконавець Семендяєв О.С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №67400170 за виконавчим написом №4412 від 01.06.2021 року вчиненим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., а також при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від стягувача та від боржника первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, зазначені у написі є безспірними. Графік платежів та умови виникнення заборгованості виконані відповідачем є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових до позивачки.

22 квітня 2026 року ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області було відкрито провадження у справі № 636/3675/26 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін о 08 год 45 хв 09 липня 2026 року у залі судового засідання № 14 в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області. Зазначеною ухвалою суду також задоволено клопотання представника позивача та витребувано у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» копію кредитного договору № 0499-8117 від 30.09.2020 року, направлено відповідачу та третім особам копію позовної заяви з доданими до неї документами, а також встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, позивачу - 5-денний строк для подання відповіді на відзив, та відповідачу - 5-денний строк для подання заперечень з дня отримання відповідних заяв по суті справи.

В судове засідання позивачка та його представник не з`явились, надали заяву, про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надавши заяву, в якій просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З розміром заборгованості, зазначеним у виконавчому написі нотаріуса, Позивачка категорично не згодна, оскільки вказана заборгованість не є безспірною. Жодні розрахунки суми боргу з Позивачкою не погоджувалися, а визначений Відповідачем розмір вимог ґрунтується виключно на його односторонніх арифметичних розрахунках, які Позивачка заперечує та вважає повністю необґрунтованими. Про переуступку права вимоги боргу позивачка не повідомлялася.

Відповідно до статті 18 ЦК У країни, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суд вважає, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, оскільки сам по собі факт подання нотаріусу відповідних документів не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості позивача.

Виконавчий напис вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення невиплачених грошових коштів за кредитним договором, що потягнуло за собою арешт коштів та майна позивача, вказаний виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису (01.06.2021 року) були відсутні правові підстави для їх вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

25 серпня 2022 року набрав чинності Закон від 27 липня 2022 року № 2453-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану».

Відповідно до вказаного вище Закону в період дії воєнного стану забороняється примусове виконання виконавчих написів нотаріусів.

Також суд погоджується повністю з посиланнями сторони позивача, а саме, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»), яка полягає в посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувана, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Згідно зі статтею 88 Закону «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Як вже зазначалося вище, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Постановою Кабінету Міністрів від 19 квітня 2022 року № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» з Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29 червня 1999 р. № 1172, виключено розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Крім того, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» встановлено заборону вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Однак, позивача нотаріус не повідомляв про порушення кредитних зобов`язань, оскільки позивач жодних листів, електронних листів чи телефонних дзвінків від нотаріуса не отримував, тому цілком очевидно, що перевірку безспірності нотаріусом здійснено не було. Більше того, Відповідачем також жодним чином не повідомлено позивача про наявність заборгованості станом на момент його звернення до нотаріуса по виконавчий напис.

Суд критично оцінює доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву про те, що ним виконано вимоги п. 2 Постанови КМУ №1172 та подано вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису зважаючи на таке.

Верховний Суд у постанові КЦС ВС від 10 листопада 2021 року у справі № 758/14854/20, учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов?язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об?єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об?єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Відповідач не надав суду доказів про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення. Таким чином, неповідомлення нотаріусом про заборгованість свідчить про неможливість позивача бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора.

Як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення позивача про вимоги про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 та від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц з подібних правовідносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18- ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв?язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання Стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Отже, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ , яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, у нотаріуса не було достатніх підстав для вчинення виконавчого напису, заборгованість за кредитним договором є спірною, тому виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовна заява є такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону «Про нотаріат`захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.12,13,76- 82,133,141,259,263,264,265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.15,16,18, 625, 1050 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Іванов Олексій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв Олександр Сергійович та Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 01 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрований в реєстрі за № 4412, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 32550,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» код ЄДРПОУ 38548598 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 понесені судові витрати у розмірі 6 665,60 грн. (з яких 6 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу та 665,60 грн - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю. М. Гніздилов