Ухвала суду № 139086084, 18.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

18 серпня 2026 р. Справа № 120/14231/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 16.05.2025 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 вересня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції чинній до 11 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

11.08.2026 позивач подала до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 16.05.2025, в якій стверджує, що рішення суду залишається невиконаним.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначив, що рішення суду у справі №120/14231/24, яке набрало законної сили, відповідачем фактично не виконано в частині виплати нарахованих сум пенсії. Незважаючи на проведений перерахунок та визначення заборгованості, виплату відповідних коштів не здійснено. Позивач також вказує, що звернення до органу державної виконавчої служби не призвело до примусового виконання судового рішення, оскільки виконавчий документ було повернуто у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного призначення. На думку позивача, такі обставини свідчать про неефективність звичайного механізму примусового виконання судового рішення та ухилення відповідача від його фактичного виконання, у зв`язку з чим наявні підстави для встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України.

Ухвалою від 12.08.2026 вказану заяву позивача про встановлення судового контролю призначено до розгляду в письмовому провадженні. Крім того, цією ухвалою встановлено відповідачу 10-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень (з їх документальним підтвердженням) на заяву представника позивача, подану в порядку ст. 382 КАС України.

17.08.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли пояснення, в яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю. Відповідач зазначив, що на виконання рішення суду здійснив перерахунок пенсії позивача та нарахував належні до виплати суми, частину яких було виплачено. Невиплата решти коштів, на думку відповідача, зумовлена відсутністю належного нормативно визначеного механізму здійснення відповідних видатків після визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України №821, а також необхідністю діяти виключно в межах бюджетних призначень та наданих повноважень. Відповідач наголосив, що не ухиляється від виконання судового рішення, вжив усіх залежних від нього заходів для його виконання, а тому просить відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.

Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд виходив із наступного.

Так, за ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Процедура судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульована положеннями статей 382, 382-1 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Водночас, відповідно до частини другої статті 382-1 КАС України в адміністративних справах з приводу, зокрема, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення та одержання пенсійних виплат, за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

За змістом наведених норм судовий контроль є спеціальним процесуальним механізмом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення. Водночас застосування такого механізму передбачає встановлення судом обставин, які свідчать про невиконання відповідачем судового рішення та необхідність здійснення судового контролю за його виконанням.

При цьому суд враховує, що встановлення судового контролю не має на меті повторний розгляд вирішеного спору або вирішення питань, які не були предметом судового розгляду. У межах такого провадження суд з`ясовує, чи виконано судове рішення у спосіб та обсязі, визначених його резолютивною частиною, а також чи існують обставини, що свідчать про ухилення суб`єкта владних повноважень від його виконання.

Як вбачається з наданих відповідачем письмових пояснень та доданих до них документів, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснено з 01.09.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог резолютивної частини судового рішення. За результатами проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01.09.2024 визначено у сумі 5312,56 грн, а за період з 01.09.2024 по 28.02.2026 нараховано кошти у сумі 13917,90 грн. Крім того, відповідачем здійснювалася виплата коштів, нарахованих на виконання судового рішення, зокрема за період з 01.03.2026 по 30.06.2026 виплачено 14834,43 грн.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що відповідачем вчинено конкретні дії, спрямовані на виконання рішення суду, а саме проведено визначений судом перерахунок пенсії, здійснено нарахування належних позивачу сум та проведено їх часткову виплату.

Разом з тим, із письмових пояснень відповідача вбачається, що невиплата у повному обсязі коштів, нарахованих на виконання судового рішення, пов`язується з особливостями нормативного регулювання фінансування таких виплат та відсутністю на час розгляду заяви нормативно визначеного механізму здійснення відповідних видатків після визнання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 протиправною та нечинною. Відповідач також зазначив, що вжив заходів щодо вирішення питання подальшого порядку виплати коштів, зокрема Пенсійний фонд України звертався з відповідними листами до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України.

Суд враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Водночас відповідач у письмових поясненнях наголошує, що територіальні органи Пенсійного фонду України не є самостійними розпорядниками коштів, а здійснення відповідних видатків залежить від наявності бюджетних призначень та встановленого законодавством механізму їх використання.

При цьому сам по собі факт невиплати на момент розгляду заяви всієї суми, нарахованої на виконання судового рішення, за встановлених у цій справі обставин не свідчить про бездіяльність відповідача, спрямовану на ухилення від його виконання. Навпаки, матеріали, надані відповідачем, підтверджують здійснення перерахунку, нарахування відповідних сум, включення сум до переліку виплат та часткове проведення виплати.

Суд також бере до уваги, що за змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а, застосування заходів судового контролю має бути обумовлене наявністю об`єктивних та підтверджених доказами обставин, які дають підстави вважати, що суб`єкт владних повноважень ухиляється від виконання судового рішення або що без застосування відповідних заходів рішення суду залишиться невиконаним.

У даному випадку таких обставин судом не встановлено. Надані відповідачем пояснення та документи, навпаки, свідчать про вчинення ним дій, спрямованих на виконання рішення суду, а причини непроведення повної виплати залишку нарахованих коштів пов`язані з особливостями бюджетного фінансування та нормативного регулювання порядку здійснення таких видатків, а не з небажанням чи умисним ухиленням відповідача від виконання судового рішення.

За таких обставин суд доходить висновку, що на момент розгляду заяви відсутні достатні підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №120/14231/24.

Водночас відмова у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за наведених обставин не звільняє відповідача від обов`язку забезпечити повне виконання судового рішення, яке набрало законної сили, у тому числі в частині виплати усіх належних позивачу сум.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №120/14231/24.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 370, 382, 382-1 КАС України, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №120/14231/24 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна