Рішення № 139085612, 17.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/6678/26

Номер провадження2/205/4651/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д.С.

за участю секретаря судового засідання Швидкої К. О.,

представника позивача Хмельницького А. М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 555125575577 від 09.03.2020 у розмірі 1 995,30 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3 328,00 грн. та 9 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 09.03.2020 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та відповідачем укладено Договір № 555125575577. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором настав, проте відповідач не виконує свої зобов`язання, кошти не повертає. 18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555125575577 від 09.03.2020. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 555125575577 від 09.03.2020, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 1 995,30 грн (за тілом кредиту); заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 0,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн.; заборгованість за комісіями 0,00 грн.; інфляційні збитки 0,00 грн.; нараховані 3% річних 0,00 грн. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за вказаними договорами. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.06.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

22.06.2026 Відповідач, через систем «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позову заперечила, просила суд застосувати строки позовної давності та зменшити витрати на оплату правничої допомоги позивачу.

24.06.2026 представником позивача через систему «Електронний суд» подано заперечення на клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та заперечення на застосування строків позовної давності.

25.06.2026 представником позивача була подана відповідь на відзив в якому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої вимоги, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позові, просив позов задовільнити.

Відповідач в судовому засіданні вказала, що дійсно отримала 2 000,00 грн кредитних коштів від ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» на підставі укладеного Договору № 555125575577 від 09.03.2020. Станом на час розгляду справи ці кредитні кошти вона не повертала, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем. Просила застосувати строки позовної давності, а у разі задоволення позову, зменшити витрати на правничу допомогу позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем було укладено договір позики № 555125575577. За умовами кредитного договору ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» зобов`язувалося надати відповідачу кошти у розмірі 2 000,00 грн строком на 30 днів під 0,10 % річних.

Згідно з п. 6.5 вказаного договору договір є укладеним і набуває чинності з моменту його підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором і надання позики та діє до повного виконання зобов`язань, що виникають з цього договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику обумовлені договором грошові кошти, шляхом переказу грошових коштів на картковий рахунок у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується копією квитанції LIQPAY від 09.03.2020.

Відповідач отримала у кредит обумовлену договором суму грошових коштів, скористався наданими кредитними коштами, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним Договором не виконала, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Так, 18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555125575577.

22.12.2023 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді за Договором факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу 18/12-2023 від 18.12.2023, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 555125575577 від 09.03.2020, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості становить 1995,30 грн (залишок по кредиту).

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконала, заборгованість не погасила, що підтверджується розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем, згідно якого загальна сума заборгованості за кредитним договором № № 555125575577 від 09.03.2020 складає 1 995,30 грн.

Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦКУ).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Відповідачем заявлено про застосування судом наслідків пропуску строків позовної давності позивачем.

З приводу цієї заяви суд зазначає таке.

Розділ Цивільного кодексу України «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023 р. Цей пункт наголошує, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Пункт 19 розділу виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025 р.

Таким чином, позивачем не пропущено строк на звернення до суду із позовом до відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 1 995,30 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у вказаній справі надавало Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс», що підтверджується Договором про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

27.02.2026 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» було підписано Витяг з Акту № 29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 в якому зазначено, що вартість наданих юридичних послуг, а саме: надання усної консультації з вивчення документів та складання позовної заяви для подачі до суду становить 9 000,00 грн., витрачено 4 години часу.

Позивач дійсно отримав правову допомогу від АО «Лігал Ассістанс», а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 9 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг з надання усної консультації, складання позовної заяви та подання її до суду, а також витрачений на вказані послуги час, є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Керуючись ст.ст.15, 16, 204, 512, 514, 516, 526, 627, 634, 638, 640, 641, 1046, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371), заборгованість за кредитним договором № 555125575577 від 09.03.2020 у розмірі 1 995,30 грн (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень тридцять копійок), судовий збір у розмірі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Скорочене судове рішення проголошено в судовому засіданні 17.07.2026.

Повний текст рішення суду складено 22.07.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150, м. Дніпро, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Денис ГРОНА