Рішення № 139085509, 10.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6389/26

Провадження № 2/204/4110/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Ярошенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив: визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем від 08 червня 2021 року за № 25060 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості в сумі 25 482,00 грн. таким, що не підлягає виконанню; визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем від 28 квітня 2021 року за № 24011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості в сумі 25 293,30 грн. таким, що не підлягає виконанню; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 14 094,92 грн. безпідставно стягнутих за виконавчим написом коштів. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис за № 24011 від 28 квітня 2021 року про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 25 293,30 грн. Постановою приватного виконавця Куземченка Андрія Сергійовича (надалі - приватний виконавець) від 16 червня 2021 року було відкрито виконавче провадження № 65829613. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис за № 25060 від 08 червня 2021 року про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 25 482,00 грн. Постановою приватного виконавця Куземченка Андрія Сергійовича від 08 червня 2021 року було відкрито виконавче провадження № 65738281. Постановою приватного виконавця від 24 червня 2021 року було об`єднано вищевказані виконавчі провадження у зведене виконавче провадження № 65903925. Постановою приватного виконавця від 12 жовтня 2023 року був накладений арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках позивача. Оскаржуваний виконавчий напис позивач вважає незаконним та таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що з 22 лютого 2017 року нотаріуси України не мають права вчиняти виконавчі написи щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, які не посвідчені нотаріально. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не пересвідчився, що заборгованість є безспірною. У зв`язку з цим, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис. Крім того, позивач не погоджується з розміром заборгованості, а отже вона не є безспірною. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року було відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 29 травня 2026 року, а також було направлено копію позовної заяви із додатками.

12 червня 2026 року від представника позивача Карлаша І.А. до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 32).

Відповідач у встановлений судом строк не надав відзиву на позовну заяву.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28 квітня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 24011, про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», якому Товариством з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Верона» на підставі Договору факторингу № 1-31/08-В від 31 серпня 2020 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 452918 від 19 травня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Верона» та ОСОБА_1 за період з 30 серпня 2020 року по 28 квітня 2021 року включно, яка складається з: 3 600,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1 983,60 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками; 18 779,70 грн. заборгованість за нарахованою пенею; за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із Стягувача, яка підлягає стягнення з Боржника на користь Стягувача; загальна заборгованість становить 25 293,30 грн. (а.с. 16).

Крім того, 29 квітня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 25060, про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», якому Товариством з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Джобер» на підставі Договору факторингу № 1-31/08-Д від 31 серпня 2020 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 340811 від 05 червня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 за період з 30 серпня 2020 року по 28 квітня 2021 року включно, яка складається з: 3 600,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 2 462,40 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками; 18 489,60 грн. заборгованість за нарахованою пенею; за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із Стягувача, яка підлягає стягнення з Боржника на користь Стягувача; загальна заборгованість становить 25 482,00 грн. (а.с. 15).

08 червня 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрієм Сергійовичем було відкрито виконавче провадження № 65738281 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича № 25060 від 29 квітня 2021 року (а.с. 17).

В подальшому, 16 червня 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрієм Сергійовичем було відкрито виконавче провадження № 65829613 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича № 24011 від 28 квітня 2021 року (а.с. 18).

24 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрієм Сергійовичем у виконавчому провадженні № 65738281 винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, а саме: об`єднано виконавчі провадження № 65738281, № 65829613 у зведене виконавче провадження № 65903925 (а.с. 19).

12 жовтня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрієм Сергійовичем у виконавчому провадженні № 65738281 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (а.с. 21).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилався на те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки з відповідачем жодного нотаріально посвідченого договору вона не підписувала, нотаріус не переконався в безспірності суми стягнення, оскільки заборгованість є спірною, та редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі нотаріально посвідченого договору, в той час як договір, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення виконавчих написів регламентовано главою 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Згідно п. 1.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», для стягнення грошових сум, витребування від боржника майна або про витребування об`єкта довірчої власності у довірчого власника, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2 глави 16 Розділу ІІ вказаного Порядку визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості, іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а в разі виконавчого напису на договорі про встановлення довірчої власності - виконання боржником свого зобов`язання; з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31 січня 1992 року № 2, а саме пункту 13, вбачається, що при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Слід враховувати, що боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що при здійсненні виконавчого напису нотаріус повинен пересвідчитись та перевірити безспірність заборгованості боржника. Також обов`язковій перевірці підлягає встановлення строку, з якого у кредитора виникло право вимоги до боржника і чи не сплинув вказаний строк на момент звернення з відповідною заявою до нотаріуса.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними та беззаперечними, та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Позивач у позовній заяві наполягав на тому, що заборгованість за кредитним договором є спірною.

При цьому відповідач не надав суду документів, які б спростовували такі твердження позивача та не надав доказів на підтвердження існування безспірної заборгованості ОСОБА_1 перед відповідачем, відзив на позов від відповідача до суду не надходив.

Крім того, з тексту оскаржуваних виконавчих написів вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався, зокрема, пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік № 1172).

Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26 листопада 2014 року Перелік № 1172 доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Суд визначив, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Однак, оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, а п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» втратив чинність з моменту її прийняття, тобто з 26.11.2014 року, про що зазначено у мотивувальній частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані виконавчі написи вчинені нотаріусом 28 квітня 2021 року та 29 квітня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року у редакції, станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Судом встановлено, що Договір укладений від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» та ОСОБА_1 , який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису № 24011 від 28 квітня 2021 року, не був посвідчений нотаріально, оскільки укладений в простій письмовій формі (зв. бік а.с. 63-66), а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Щодо Договору укладеного від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 , який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису № 25060 від 29 квітня 2021 року, судом встановлено, що зазначений договір також не був посвідчений нотаріально, оскільки укладений в простій письмовій формі (зв. бік а.с. 56-59), а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду справи належних доказів, у розумінні ст.ст. 12, 77, 81 ЦПК України, що відповідачем було надано нотаріусу всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором, стороною відповідача надано не було.

За таких обставин, враховуючи встановлені обставини справи, оскільки оскаржувані виконавчі написи було вчинено нотаріусом 28 квітня 2021 року та 29 квітня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, та доказів того, що кредитні договори, які були надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису, були посвідчені нотаріально, суду не надано, що в свою чергу унеможливлює здійснення виконавчого напису відповідно до вимог ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат» та порушує принцип безспірності заборгованості, суд приходить до висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на її користь безпідставно стягнутих за виконавчим написом коштів у розмірі 14 094,92, суд виходить з наступного.

Відповідно до наданої відповіді приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. від 24 липня 2026 року за № 01-29/79023 (а.с. 69) при перевірці приватним нотаріусом в АСВП було встановлено, що сума стягнутих коштів з боржника ОСОБА_1 у зведеному виконавчому провадженні № 65903925 становить 14 610,38 грн., з яких стягнуто: кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача в сумі 12 177,20 грн., основна винагорода приватного виконавця в сумі 1 217, 72 грн., витрати виконавчого провадження в сумі 615,46 грн.

Таким чином, загальний розмір коштів, які були утримані з позивача, як боржника у зведеному виконавчому провадженні № 65903925, та направлені на рахунок відповідача, як стягувача у виконавчому провадженні, складає 14 610,38 грн.

Згідно з ч.1ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігає його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми ст. 1212 ЦК України, викладених у постанові від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18) зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи: в» відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Враховуючи, що підставою отримання відповідачем суми у розмірі 14 610,38 грн. було стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчих написів, які даним рішенням суду визнаються такими, що не підлягають виконанню, вищевказана сума вважається такою, що підлягає поверненню, оскільки правова підстава її набуття відповідачем відпала.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, незважаючи на встановлений судом фактичний розмір утриманих коштів у сумі 14 610,38 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню безпідставно стягнуті кошти у розмірі 14 094,92 грн., тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у зв`язку з розглядом справи в суді було сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 3 993,60 грн. ( 1 331,20 грн. + 2 662,40 грн.). У зв`язку з цим з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3 993,60 грн.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем від 28 квітня 2021 року за № 24011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» заборгованості в сумі 25 293,30 грн.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем від 29 квітня 2021 року за № 25060 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер» заборгованості в сумі 25 482,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, ЄДРПОУ - 40966896) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) безпідставно стягнуті за виконавчим написом кошти у розмірі 14 094,92 грн. (чотирнадцять тисяч дев`яносто чотири гривні, 92 копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, ЄДРПОУ - 40966896) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3 993,60 грн. (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні, 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Л. Черкез