Вирок № 139085417, 17.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/7205/26

1-кп/202/1734/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12026042210000655 від 10.06.2026 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, неодруженого, який не має на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб, військовослужбовця військової служби за контрактом з УЗД в посаді стрільця-санітара 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого, останній раз 27.09.2023 Соборним районним судом міста Дніпропетровська за ч. 4 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна, відповідно до ухвали Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 27.08.2025 звільнено умовно-достроково від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину 5 (п`ять) років 11 (одинадцять) місяців 11 (одинадцять) днів, для проходження військової служби за контрактом, який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

У зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан.

У подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 30.04.2026 № 4857-IX, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 30.04.2026 № 4857-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2025 року до 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 120 від 05.09.2025, солдат ОСОБА_3 призначений на посаду стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частиниНОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»та поставлений на всі види забезпечення.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 222 від 13.12.2025, солдат ОСОБА_3 призначений на посаду стрільця-санітара 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частиниНОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»та поставлений на всі види забезпечення.

Таким чином, солдат ОСОБА_3 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб`єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, а згідно ст. 14 Статуту із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити до наступного прямого начальника.

За ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями , інструкціями тощо.

Стаття 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає відповідальність солдата у мирний і воєнний час за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стан, збереження виданого йому майна. А стаття 128 Статуту, зокрема, покладає на солдата обов`язок сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням, додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни, виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

За приписами ст. ст. 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_3 , будучи, військовослужбовцем військової служби за контрактом в посаді стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частиниНОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), такі дозволи (накази), 15 жовтня 2025 року самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , що дислокується поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 .

Так, солдат ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов`язки, а службовий час проводив на власний розсуд, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був незаконно відсутній на військовій службі до 12 грудня 2025 року, коли ОСОБА_3 , самостійно повернувся до військової частини НОМЕР_1 та виявив бажання продовжити служити у складі зазначеної військової частини, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.

Крім того, солдат ОСОБА_3 , будучи, військовослужбовцем військової служби за контрактом в посаді стрільця-санітара 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частиниНОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), такі дозволи (накази), 15 грудня 2025 року самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , що дислокується поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 .

Так, солдат ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов`язки, а службовий час проводив на власний розсуд, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був незаконно відсутній на військовій службі до 10 червня 2026 року, коли ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , був встановлений та затриманий співробітниками Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.

Крім того, ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, всупереч зазначених вимог законодавства, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_3 , 14.04.1996 року, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом в посаді стрільця-санітара 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , 29.05.2026, достовірно знаючи, про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 29 квітня 2026 року близько о 16 годині 52 хвилин, зайшов до приміщення магазину «Єва №7» ТОВ «РУШ» (ЄДРПОУ 32007740), що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Миру, буд.12, та проходячи повз торгівельні ряди, приблизно о 16 годині 53 хвилини, побачив на торговій вітрині у відділі продажу парфумерії, нову парфумовану чоловічу воду Moschino Toy Boy об`ємом 100 мл., яку він визначив предметом свого злочинного посягання та в цей час у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Далі, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), діючи умисно, повторно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, розуміючи, що на усій території України введено воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, таємно, шляхом вільного доступу, з торгового стелажу взяв парфумовану чоловічу воду Moschino Toy Boy об`ємом 100 мл., 2621 гривні, яку тримаючи у правій руці попрямував до виходу з магазину, однак його дії були помічені співробітником магазину, після чого він поставив зазначений товар на касовий стіл та, намагаючись відвернути від себе увагу, знову попрямував до відділу продажу парфумерії, де взяв нову парфумовану чоловічу воду Moschino Toy Boy об`ємом 50 мл., тримаючи яку у правій руці повернувся до касового столу зони розрахункового контрольно-касового вузла магазину та взявши у ліву руку парфумовану чоловічу воду Moschino Toy Boy об`ємом 100 мл., яку залишив на столі, почав робити вигляд що обирає товар, який йому більше подобається , намагаючись викликати довіру як добросовісного покупця, з метою щоб за його діями не спостерігали, та вони набули характер таємних для оточуючих.

Далі, ОСОБА_3 , знаходячись у торгівельному залі ТОВ «РУШ», магазину «Єва №7», розташованому за адресою: м. Дніпро, пр. Миру, буд. 12, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, достовірно знаючи про те, що за його діями спостерігають співробітники магазину, перебуваючи на касовій зоні магазину, з метою відволікти увагу та приховати свої дії від працівників магазину, запевнив що обрав товар, поставив на касовий стіл парфумовану чоловічу воду Moschino Toy Boy об`ємом 100 мл., іншу парфумовану чоловічу воду Moschino Toy Boy об`ємом 50 мл. надав касиру для сканування та в час коли касир, скануючи товар відволікся та не в повній мірі спостерігав за діями ОСОБА_3 , о 16:54 ОСОБА_3 правою рукою взяв з касового столу парфумовану чоловічу воду Moschino Toy Boy об`ємом 100 мл. та через касову зону побіг до виходу з магазину «Єва № 7». У цей час злочинні дії ОСОБА_3 , були помічені керуючою вищевказаного магазину, яка, реагуючи на протиправні дії ОСОБА_3 , почала кричати про зупинення вказаних дій і вимагати повернути зазначений товар, але ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що його злочинні дії перестали бути таємними та набули відкритого характеру, продовжив вказані злочинні дії з метою заволодіння викраденим майном та діючи умисно, відкрито, попри спроби керуючої магазину зупинити його, о 16:54 29.05.2026 вибіг з приміщення магазину «Єва №7», отримавши реальну можливість розпоряджатись відкрито викраденим майном на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 , товариству з обмеженою відповідальністю «РУШ», було завдано майнову шкоду на суму 2621,00 гривні (дві тисячі шістсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Крім того, ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, всупереч зазначених вимог законодавства, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини, в умовах воєнного стану, будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_3 ,будучи, військовослужбовцем військової служби за контрактом в посаді стрільця-санітара 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частиниНОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 09.06.2026 приблизно об 18 годині 23 хвилини ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку № 78 по вул. Старочумацькій у м. Дніпрі, побачив, що ОСОБА_6 поклав належний йому мобільний телефон торгової марки «MOTOROLA» моделі «Moto G 06» (XT2535-14) синього кольору, 4/64 GB imei1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 на поверхню генератору понад вищевказаним будинком. У цей момент у ОСОБА_3 виник раптовий злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, визначивши при цьому предметом свого злочинного посягання мобільний телефон торгової марки «MOTOROLA» моделі «Moto G 06», що належить ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, достовірно усвідомлюючи, що його дії є помітними та відкритими для ОСОБА_6 , 09.06.2026 об 18 годині 23 хвилини взяв правою рукою з поверхні генератору, розташованого понад будинком № 78 по вулиці Старочумацькій у м. Дніпрі, залишений потерпілим мобільний телефон торгової марки «MOTOROLA» моделі «Moto G 06».

У подальшому, ОСОБА_3 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, не реагуючи на вимоги ОСОБА_6 щодо повернення викраденого майна, побіг з місця вчинення злочину, утримуючи при собі мобільний телефон торгової марки «MOTOROLA» моделі «Moto G 06», яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 2927, 07 гривень (дві тисячі дев`ятсот двадцять сім гривень 07 копійок).

Таким чином, дії ОСОБА_3 виразилися:

- у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто скоєння злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;

- у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України;

В ході судового розгляду кримінального провадження, при допиті обвинуваченого, ОСОБА_3 свою провину визнав у повному обсязі, підтвердив фактичні обставини що викладені у обвинувальному акті, щиро покаявся та пояснив суду, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та 15 жовтня 2025 року самовільно залишив місце дислокації військової частини поблизу АДРЕСА_2 і проводив час на власний розсуд до 12 грудня 2025 року, а 15 грудня 2025 року знову самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 . 29 травня 2026 року ОСОБА_3 прибув до приміщення магазину "Єва" за адресою: м. Дніпро, пр. Миру, 12, де з вітрини взяв парфумовану чоловічу воду, у подальшому надав її касиру для сканування і дочекавшись, коли касир відволікся, схопив правою рукою парфумовану чоловічу воду і вибіг через касову зону, у подальшому розпорядився нею на власний розсуд. 09.06.2026 року у вечірній час перебуваючи біля будинку 78 по вул. Старочумацькій у м. Дніпрі побачив раніше незнайомого ОСОБА_6 , який поклав мобільний телефон на поверхню генератора, який ОСОБА_3 вирішив викрасти. Після чого він підійшов до генератора і взяв телефон з його поверхні, та утримуючи його при собі з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Від представника потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_6 надійшли заяви про проведення судового розгляду без їх участі.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, а також особу обвинуваченого, який є особою раніше судимою, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання суд відносить щире каяття.

До обставин, що обтяжують покарання суд відносить рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вироком Соборного районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2023 року засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна і звільнений відповідно до ухвали Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 27.08.2025 умовно-достроково від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину 5 (п`ять) років 11 (одинадцять) місяців 11 (одинадцять) днів, для проходження військової служби за контрактом, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідним призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на шість років;

- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на сім років і шість місяців.

На підстав ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю злочинів, обравши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначив покарання, у виді позбавлення волі строком на сім років і шість місяців.

У відповідності до ст. 71 КК України ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Соборного районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2023 року, у виді шести місяців позбавлення волі, остаточно визначив до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 10 червня 2026 року залишив незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави кошти витрачені за рахунок проведення експертних досліджень у розмірі 1925,44 гривень, 2406,80 гривень, 2406,80 гривень.

Речові докази - мобільний телефон марки "Motorolla", imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , що знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого, - залишити ОСОБА_6 , як власнику.

Речові докази - компакт диски, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - паперовий конверт в якому містяться два сліди папілярних узорів, дактилокарта на ім`я ОСОБА_3 , що знаходяться на зберіганні в спеціальному приміщенні для зберігання речових доказів ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вироку, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча ОСОБА_1