Рішення № 139085152, 14.08.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2736/26

№ 2/207/2671/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі

головуючого судді Бушанської О.В.

за участю секретаря судового засідання Трохименко К.О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Другої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна Оксана Василівна

про звільнення успадкованого майна з під арешту

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Другої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна Оксана Василівна про звільнення успадкованого майна з під арешту, в якому просить зняти арешт з будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належав на праві власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 11.04.2007 Другою кам`янською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі ухвали б/н від 21.10.1991 Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, реєстраційний номер обтяження 4786751. Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належав на праві власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідно до довідки від 18.05.2026 №139/02-14, виданої приватним нотаріусом кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорною О.В., спадкоємицею померлого ОСОБА_2 є ОСОБА_1 .

Постановою приватного нотаріуса кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.В. від 17.03.2026 №76/02-14 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з наявністю арешту на нерухоме майно.

Відповідно інформаційної довідки щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, згідно архівних даних КП "Кам`янське РБТІ" ДОР" від 02.12.2025 №1-1-3036 підставою виникнення права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_2 є договір купівлі-продажу від 11.04.1997, посвідчений 2-ю Дніпродзержинською ДНК №2-736, частка 1/1. У додаткових відомостях даної довідки не зазначено про наявність арештів на дане майно.

Згідно договору купівлі-продажу від 11.04.1997 (серія ААІ №385777), зареєстрований в реєстрі за №2-736, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив шлакоблочний жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці 750 кв.м., що належало продавцю на підставі договору про забудову, посвідченого 2-ю дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 05.03.1960 за №1-647 та акту про прийомку від 10.04.1987 №131, які зареєстровані БТІ за №2577 у кн.17, жилий будинок знаходиться у селі Карнаухівка.

Таким чином, житловий будинок було придбано померлим у 1997 році. На момент укладення договору купівлі-продажу, відомості стосовно наявності ухвали б/н, виданої 21.10.1991 Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, були відсутні.

У відповіді Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зазначено, що перевіркою АСВП не виявлено відкритих або завершених виконавчих проваджень зі сторонами ОСОБА_2 або ОСОБА_3 .

Згідно відповіді Другої кам`янської державної нотаріальної контори від 02.04.2026 №379/01-16, при перевірці архівних даних нотаріальної контори, документ на підставі якого був накладений зазначений арешт, а саме: ухвала б/н від 21.10.1991 Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, не зберігся. Південний районний суд міста Кам`янського у відповіді від 29.04.20026 за вих.№ц/2/2026 повідомив, що за даними алфавітних покажчиків за 1988-1992 роки відсутня інформація відносно ОСОБА_3 , як відповідача по цивільним справам.

За вказаних обставин, позивач позбавлена можливості оформити право власності в порядку спадкування за законом на майно, що належить їй після смерті її рідного дяді, тому змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.06.2026 відкрито провадження у даній справу, призначено судове засідання для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 04.08.2026 на 11:00 годин.

04.08.2026 у судове засідання з`явилась позивач, яка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач та третя особа у наданих клопотаннях просять розглянути справу без участі їх представників.

04.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 04.08.2026 на 14:00 годин.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 11.04.1997 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу жилого будинку, за умовами якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив шлакоблочний жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці 750 кв.м., що належало продавцю на підставі договору про забудову, посвідченого 2-ю дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 05.03.1960 за №1-647 та акту про прийомку від 10.04.1987 №131, які зареєстровані БТІ за №2577 у кн.17, жилий будинок знаходиться у селі Карнаухівка.

Вказаний вище договір купівлі-продажу жилого будинку 11.04.1997 посвідчений державним нотаріусом 2-ї дніпродзержинської держнотконтори Красношлик В.В. та зареєстрований в реєстрі за №2-736.

Відповідно до інформаційної довідки щодо реєстрації права власності на нерухоме майно згідно архівних даних КП "Кам`янське РБТІ" ДОР" від 02.12.2025 №1-1-3036, власником нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 ; підстава виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 11.04.1997, посвідчений 2-ю Дніпродзержинською ДНК №2-736. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 16.01.2025 Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №62.

Відповідно до довідки від 18.05.2026 №139/02-14, виданої приватним нотаріусом кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорною О.В., спадкоємицею померлого ОСОБА_2 є ОСОБА_1 .

Постановою приватного нотаріуса кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.В. від 17.03.2026 №76/02-14 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з наявністю арешту на нерухоме майно.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, в реєстрі наявна інформація щодо обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний №4786751; зареєстровано 11.04.2007 17:01:16 за №4786751, реєстратором: Друга кам`янська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: ухвала б/н від 21.10.1991, Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області; об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; архівний запис №4939-42; заявник ОСОБА_4 Третя дніпродзержинська ДНК Дніпропетровської області.

Відповідно до листа Південного районного суду міста Кам`янського №ц12/2026 від 29.04.2026, за даними алфавітних покажчиків за 1988-1992 роки відсутня інформація відносно ОСОБА_3 , як відповідача по цивільним справам.

Згідно з листом Південного районного суду міста Кам`янського №26/2026 від 06.04.2026, за даними алфавітних покажчиків за 1988-1992 роки відсутня інформація відносно померлого ОСОБА_2 .

Листом №379/01-16 від 02.04.2026 Друга кам`янська державна нотаріальна контора стосовно надання копії ухвали б/н, видана 21.10.1991 Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області на майно, яке розташоване в АДРЕСА_1 , повідомила, що при перевірці архівним даних нотаріальної контори, документ на підставі якого накладений зазначений арешт, не зберігся.

Згідно з листом Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.05.2026 №67011/6, відповідно до перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження не виявлено відкритих або завершених виконавчих проваджень зі сторонами ОСОБА_2 або ОСОБА_3 .

Згідно відповіді Другої кам`янської державної нотаріальної контори від 02.04.2026 №379/01-16, при перевірці архівних даних нотаріальної контори, документ на підставі якого був накладений зазначений арешт, а саме: ухвала б/н від 21.10.1991 Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, не зберігся. Південний районний суд міста Кам`янського у відповіді від 29.04.20026 за вих.№ц/2/2026 повідомив, що за даними алфавітних покажчиків за 1988-1992 роки відсутня інформація відносно ОСОБА_3 , як відповідача по цивільним справам.

Позивач вважає, що її права, як спадкоємця спірного нерухомого майна після смерті її рідного дядька мають бути захищені в порядку позовного провадження шляхом подання цього позову про звільнення успадкованого майна з під арешту, відповідачем у якому вона зазначила Другу кам`янську державну нотаріальну контору Дніпропетровської області.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими саме і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

У п.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №304/284/18 зазначено, що належним належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 та у постановах Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 554/5912/19-ц, від 08.12.2022 у справі № 331/1383/20, від 06.05.2024 у справі № 725/3352/23.

Загальний порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначений Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній на час реєстрації спірного обтяження).

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній на час реєстрації спірного обтяження).

Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом (ч.1 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній на час реєстрації спірного обтяження).

Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна (ч.5 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, чинній на час реєстрації спірного обтяження).

Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності (ч.1 ст.1 Закону України "Про нотаріат", в редакції, чинній на час реєстрації спірного обтяження).

Частиною другою ст.1 Закону України "Про нотаріат", в редакції, чинній на час реєстрації спірного обтяження) передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної із осіб учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Таким чином, нотаріус не є відповідачем у справах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією.

Отже, Друга кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області не є належним відповідачем у даній справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що Друга кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області не є належним відповідачем у даній справі, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 353 ЦПК України

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Другої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна Оксана Василівна про звільнення успадкованого майна з під арешту - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Бушанська