Рішення № 139084879, 19.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/19997/25

Провадження № 2-о/756/105/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Примак-Березовської О.С.,

за участі секретаря - Донеска А.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Департамент реєстрації Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт її проживання (реєстрації) у період з 1 січня 1992 року по 12 вересня 1997 року за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що остання є наймачем квартири державного житлового фонду, яку має намір приватизувати, а тому їй необхідно підтвердити реєстрацію місця проживання за всіма адресами після 1992 року.

Пояснила, що відомості про реєстрацію ОСОБА_1 за вказаною адресою у спірний період відсутні в Реєстрі територіальної громади м. Харкова, а звернення до компетентних органів щодо їх підтвердження виявилися безрезультатними.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 7 травня 2026 року замінено заінтересовану особу Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію на належну заінтересовану особу - Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, залучивши її до участі у справі.

В судове засідання заявниця не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. До суду ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, письмових заперечень проти заяви не подали.

Згідно із частиною 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 є наймачем квартири державного житлового фонду за адресою: АДРЕСА_2 , в якій зареєстрована та проживає одноособово, що підтверджується розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 2 липня 2025 року № 448 про внесення змін до договору найму житлового приміщення.

Судом встановлено, що першою адресою місця реєстрації заявниці, зазначеною у її паспорті громадянина України, є адреса: АДРЕСА_3 (у період з 12 вересня 1997 року).

Разом з тим, згідно з карткою форми А, складеною стосовно ОСОБА_2 , заявниця була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 у період з 18 травня 1985 року. Крім того, така ж адреса зазначена в особистій картці військовозобов`язаної ОСОБА_1 від 21 березня 1991 року.

Радянський паспорт заявниці з відміткою про реєстрацію за вказаною адресою був вилучений у січні 1998 року під час отримання нею паспорта громадянина України.

Факт проживання заявниці у м. Харкові протягом усього заявленого періоду, включаючи період з 1 січня 1992 року по 12 вересня 1997 року, також підтверджується: архівною довідкою № 0111-21-12 про навчання заявниці в Харківському державному університеті у 1980-1985 роках; трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , медичною довідкою для подання до Державної автомобільної інспекції № 100 від 17 травня 1996 року та екзаменаційною карткою водія від 22 червня 1996 року, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 5 липня 1985 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 286802 від 3 квітня 1986 року щодо народження доньки заявниці - ОСОБА_3 .

Судом також встановлено, що відомості про реєстрацію заявниці за вказаною адресою за спірний період відсутні в Реєстрі територіальної громади міста Харкова, а її звернення до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, Гоголовного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Державного архіву Харківської області, Харківського міського голови та Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо підтвердження факту реєстрації залишилися безрезультатними, що підтверджується відповідними зверненнями та відповідями зазначених органів, наявними в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за умови, що згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) Верховний Суд зазначив про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме: якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення.

Відповідно до пунктів 18-20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 109/17404, до органу приватизації подаються, зокрема, довідки про реєстрацію місця проживання громадянина за всіма адресами після 1992 року.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 липня 2021 року у справі № 740/4027/20, встановлення факту постійного проживання особи за певною адресою має ґрунтуватися на доказах, які безпосередньо стосуються саме заявника і містять інформацію про його проживання у визначений період.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, за їх належністю, допустимістю, достовірністю, а також достатністю і взаємним зв`язком у сукупності.

Отже, факт проживання (реєстрації) заявниці за конкретною адресою у визначений період є фактом, з яким закон пов`язує можливість реалізації нею права на приватизацію житла, а отже, впливає на виникнення її майнових прав. Зі змісту заяви та наданих доказів не вбачається спору про право, а вирішення питання не віднесено законом до компетенції іншого органу в позасудовому порядку, оскільки орган реєстрації підтвердив відсутність відповідних відомостей у Реєстрі територіальної громади міста Харкова.

Суд враховує, що заявницею на підтвердження заявленого факту надано не лише документ про формальну реєстрацію, а й сукупність інших доказів (особисту картку військовозобов`язаної, свідоцтво про шлюб, дані про народження доньки, довідку про навчання, трудову книжку, медичну та екзаменаційну картки), які підтверджують саме фактичне проживання заявниці за вказаною адресою протягом заявленого періоду.

З урахуванням встановлених обставин справи, оцінених судом доказів у їх сукупності та застосовних норм матеріального і процесуального права, суд вважає доведеним факт проживання (рестрації) ОСОБА_1 за вказаною адресою, а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі зазначеного та керуючись статтями 4, 76, 89, 259, 263, 265, 293, 294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання (реєстрації) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 1 січня 1992 року по 12 вересня 1997 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк апеляційної скарги з дня оголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 );

Заінтересована особа: Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37445395, адреса: м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 16);

Заінтересована особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради (ЄДРПОУ 40214227, адреса: м. Харків, майдан Павлівський, 4).

Повний текст рішення складено 19 серпня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА