Ухвала суду № 139084758, 18.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11184/26

Провадження №: 1-кс/755/3693/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нальчик Російської Федерації, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040001482 від 25.06.2026 року,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001482 від 25.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026100040001482 від 25.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2002-ІХ, Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 21 19-1Х на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, який станом на теперішній час є діючим.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.06.2026 року о 14:20 ОСОБА_4 перебуваючи поблизу торговельних закладів, розташованих на Дарницькій площі, а саме по вул. Володимира Сосюри у м. Києві, помітив електросамокат марки «Kukirin G2», серійний номер А01RG200BEMRAM436, чорного кольору з оранжевими написами, який був залишений потерпілим ОСОБА_7 поблизу магазину «Червоне та Біленька», що розташовується за адресою: м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 3 у м. Києві, та в цей час у нього раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення вказаного майна, в період дії воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до електросамоката марки «Kukirin G2», серійний номер А01RG200BEMRAM436, чорного кольору з оранжевими написами, достовірно знаючи, що вказане майно йому не належить, а перебуває у власності ОСОБА_7 , після чого, скориставшись тим, що електросамокат перебував у ввімкненому стані, став на підніжжя вище вказаного електросамокату та привів його в рух, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 27000 грн.

17.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , запобігання вчиненню нових злочинів, впливу на свідків, та можливого ухилення від органу досудового слідства та суду, виникла необхідність в обранні відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненим кримінальним правопорушенням та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні, з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

20.07.2026 року до Дніпровського районного суду скеровано клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 . Під час розгляду даного клопотання підозрюваний заявив клопотання щодо залучення йому захисника. За результатом розгляду клопотання щодо залучення захисника, суд задовольнив дане клопотання та виніс ухвалу про залучення захисника та відклав судове засідання на 21.07.2026 року на 12:30. Підозрюваний під особистий підпис був ознайомлений з часом, датою та місцем проведення вищевказаного судового засідання, однак на призначену дату та час у судове засідання не з`явився.

Про причини неявки суд не повідомляє, підтверджуючих документів щодо поважності причин неодноразової не явки на виклики суду не надав, на телефонні дзвінки не відповідає. Ухвалу суду про примусовий привід обвинуваченої виконати не вдалось, у зв`язку з відсутністю останнього за місцем проживання та місцем реєстрації

На підставі викладеного, 27.07.2026 року Дніпровським районним судом м. Києва надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , покладається запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи те, що ОСОБА_4 , не має стійких родинних стосунків та постійного місця проживання, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КПК України, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, існують обґрунтовані підстави вважати, що він може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 , може здійснювати спробу незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні та він ознайомлений з матеріалами кримінального провадження та йому відомі анкетні дані інших учасників кримінального провадження.

- також існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що в разі обрання підозрюваному ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки джерела прибутку не має, раніше притягався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення корисливих злочинів, та як відносно останнього скеровано два обвинувальних акти за вчинення майнових злочині ( 24.07.2025 року та 25.09.2025 року), на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчинення злочину проти власності. .

Вищеописані обставини є достатніми для переконання того, що виключно запобіжний захід - тримання під вартою зможе запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду. В тому числі даний запобіжний захід забезпечить та сприятиме належному виконанню завдань кримінального провадження, а також всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики, що наведенні у клопотанні, є не обгрунтованими. Зазначив, що підозрюваний має хвороби, у зв`язку з чим не з`явився у судове засідання, оскільки перебував у лікарні. Просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт, а якщо все таки суд застосує тримання підвартою, просив зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні. Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Слідчим суддею встановлено, що 25.06.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001482 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. 17.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2026 року було надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_4 для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконано вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України. Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кпримінальному провадженні матеріалами. Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; вік підозрюваного та відстуність захворювань, які б перешкоджали знаходженню у ДУ "Київський слідчий ізолятор"; відсутність міцних соціальних звязків; раніше судимий, ймовірно вчинив кримінальне правопорушення не відбувши покарання у виді пробаційного нагляду. Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним можливо вчиненні тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років. Тому даний ризик є цілком реальним. Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та обставини його вчинення, ризик впливу останнього на потерпілого та свідків, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами, є досить реальним. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення і ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, зокрема останнім вироком Дніпровського районноо суду м. Києва від 01.11.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на срок 3 роки, яке на час розгляду клопотання не відбув, тому даний ризик є цілком реальним.

На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді підозрюваному не може бути обрано більш м`який запобіжний захід, тому що це не нівелює спроби підозрюваного ухилятися від слідства та вливати на свідків.

Крім того, на думку слідчого судді, у разі застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, про який просила сторона захисту, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Доводи сторони захситу про те, що підозрюваний має хворобу ніг та перебував у лікарні, у зв`язку з чим не з`явився у судове засідання на розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу, є не обгрунтованими, оскільки не підтверджені жодним доказом.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити. Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 17 вересня 2026 року включно, з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 199 680 грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої особа підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватися з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 19 серпня 2026 року о 09 годині 35 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1