Рішення № 139084571, 18.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7158/26

провадження № 2/753/9876/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Заставенко М.О.,

при секретарі - Козін В.Є.,

за участю

представника позивача - Хуторненко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2026 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Хуторненка І.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, квартири АДРЕСА_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що за нормами сімейного законодавства заявлена до поділу квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу з дотриманням принципу рівності часток, у зв`язку з чим позивач просить здійснити її поділ шляхом визнання за кожним права власності на 1/2 її частину, оскільки угоди про добровільний поділ майна між подружжям не було досягнуто.

До пред`явлення позову позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та заборони до набрання чинності рішенням у с справі про поділ майна будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири, яка обгрутована тим, що ОСОБА_2 після розірвання шлюбу із заявницею повідомив про намір продати спірну квартиру і залишити її без права на частку у спільному майні.

Ухвалою від 27.03.2026 суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. частково задовольнив заяву позивача про забезпечення позову - наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 30.03.2026 суддею виправлена допущена в резолютивній частині ухвали від 27.03.2026 описка, в написанні прізвища, імені та по батькові "відповідача ОСОБА_2 ", замість невірно вказаного "відповідача ОСОБА_3 ".

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 12.05.2026 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.07.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

04.08.2026 від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача та визнання позову, в якій відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував щодо їх задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, тому суд, із врахуванням поданої заяви про розгляд справи у відсутність відповідача, ухвалив розглядати справу у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.09.2011між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, що підтведжується відповідним свідоцтвом про шлюб.

У шлюбі у подружжя народилися син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В період шлюбу сторони набули у власність квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою, сформованою за допомогою додатку «Реєстр нерухомості».

Відповідно до вказаної довідки, право власності на квартиру було зареєстроване 16.02.2017 за відповідачем ОСОБА_2 .

У ст. 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, придбане нею чи ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Із урахуванням вказаних положень законодавства, на спірну квартиру поширюється режим спільної сумісної власності подружжя та наявні підстави для її поділу в порядку поділу майна подружжя.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги те, що вимоги позивача визнаються відповідачем і підтверджуються наданими доказами, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд дійшов наступного висновку.

У разі задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягають стягненню понесені судові витрати.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки суд задовольняє позов в повному обсязі, при цьому відповідач ОСОБА_2 визнав повністю позовні вимоги, тому необхідно повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% від сплаченого судового збору при зверненні до суду в розмірі 7 363,25 грн., а саме 7 030,45 грн судового збору згідно платіжної інструкції № 2.602176685.1 від 03.04.2026, отримувач ГУК у м. Києві/Дарниц.р-н/22030101, ЄДРПОУ 37993783, рахунок UA728999980313101206000026003, АТ КБ „Приват Банк", та 332,80 грн судового збору згідно платіжної інструкції № 2.586666765.1 від 23.03.2026, отримувач ГУК у м. Києві/Дарниц.р-н/22030101, ЄДРПОУ 37993783, рахунок НОМЕР_1 , АТ КБ „Приват Банк".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 лише 50% сплаченого судового збору у розмірі 7 363,25 грн, та 35 000 грн витрат на правничу допомогу, розмір якої встановлений договором про надання правничої допомоги № 17/03/03-26 від 17.03.2026 та відповідачем не подано клопотання про зменшення витрат.

Разом з тим, суд вважає що витрати на проведення незалежної оцінки майна у розмірі 2 500 грн не підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача, оскільки, з урахуванням заявлених позовних вимог про визнання права власності на частку квартири, Звіт з незалежної оцінки судом не досліджувався, такі витрати не є вимушеними чи обґрунтованими для розгляду даної справи.

Керуючись ст. 259, 265, 268, 273, 353-355,430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 363,25 грн судового збору та 35 000 грн правничої допомоги.

Повернути ОСОБА_1 50% від сплаченого судового збору, а саме 7 030,45 грн судового збору згідно платіжної інструкції № 2.602176685.1 від 03.04.2026, отримувач ГУК у м. Києві/Дарниц.р-н/22030101, ЄДРПОУ 37993783, рахунок НОМЕР_1 , АТ КБ „Приват Банк", та 332,80 грн судового збору згідно платіжної інструкції № 2.586666765.1 від 23.03.2026, отримувач ГУК у м. Києві/Дарниц.р-н/22030101, ЄДРПОУ 37993783, рахунок НОМЕР_1 , АТ КБ „Приват Банк".

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , наявний електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд".

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , відсутній електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд".

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 18.08.2026.