Рішення № 139084481, 19.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18427/25

Провадження №: 2-а/752/67/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора лейтенанта 4 взводу 1 роти батальйону із забезпечення супроводження Колбушкова Андрія Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора лейтенанта 4 взводу 1 роти батальйону із забезпечення супроводження Колбушкова Андрія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНАО № 4952366 від 12.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 126 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що 12 червня 2025 року під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди працівником патрульної поліції встановлено відсутність у нього чинного страхового полісу та винесено постанову серії ЕНА № 4952366 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП. Позивач зазначає, що є особою з інвалідністю І-А групи внаслідок війни та вважав себе звільненим від обов`язку мати такий страховий поліс, однак інспектор повідомив про протилежне, у зв`язку з чим він визнав свою вину. Працівником поліції неправильно застосовано положення законодавства про обов`язкове страхування, не враховано його спеціальний правовий статус та безпідставно зроблено висновок про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2025 року справу передано на розгляд головуючого судді Митрофанової А.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків. Відповідно до якої позивачу запропоновано замінити старшого лейтенанта поліції Гребелюка Олександра Олександровича, Управління патрульної поліції в м. Києві належним відповідачем.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та залучено в якості другого відповідача у адміністративній справі Департамент патрульної поліції (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3, код ЄДРПОУ 40108646).

14 січня 2026 року до суду надійшов відзив представника відповідача - Департаменту патрульної поліції Бабатенко Г.П., у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що 12 червня 2025 року під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції встановлено відсутність у позивача чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП. Представник відповідача наголошує, що з 01 січня 2025 року набрав чинності Закон України № 3720-IX, яким запроваджено нове правове регулювання у сфері обов`язкового страхування, та вважає, що статус особи з інвалідністю внаслідок війни не звільняв позивача від обов`язку мати чинний страховий поліс. На переконання відповідача, оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою з дотриманням вимог законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження обставин в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, що 12 червня 2025 року інспектором 4 взводу 1 роти батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Колбушковим Андрієм Володимировичем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4952366, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн за те, що 12 червня 2025 року, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN Touareg, державний номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Академіка Палладіна, 44 у м. Києві, він не мав при собі чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги пункту 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову серії ЕНА № 4952366 винесено 12 червня 2025 року, а з цим позовом позивач звернувся до суду 29 липня 2025 року, тобто з пропуском установленого законом десятиденного строку.

Водночас позивач є особою з інвалідністю І-А групи внаслідок війни, має обмежену мобільність, проходить реабілітацію та регулярно відвідує психолога, а договір про надання правничої допомоги уклав 23 липня 2025 року, після чого протягом нетривалого часу звернувся до суду з цим позовом.

За таких обставин, враховуючи наведені позивачем обставини в їх сукупності, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі ПДР України).

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За змістом ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст.19 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» закріплюють, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 1211, 1212, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За змістом ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вчинено адміністративне правопорушення за частиною першою статті 126 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом, який не пред`явив страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або не пред`явив чинний внутрішній електронний договір обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, що є порушенням п.2.1 ґ) ПДР.

Згідно з абзацами 1, 2 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів. Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України. Керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З 01.01.2025 набрали чинності зміни до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Статтею 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено особливості визначення розміру страхової премії для окремих категорій фізичних осіб. Так, розмір страхової премії за внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків для страхувальника, який є громадянином України - учасником бойових дій, постраждалим учасником Революції Гідності, учасником війни, особою з інвалідністю II групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до I або II категорії, пенсіонером, - щодо транспортного засобу, який має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу.

Отже, як на момент вчинення правопорушення, так і на момент розгляду справи, вказана вище правова норма, не звільняє учасників бойових дій від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а лише передбачає зменшення розміру страхової премії.

З огляду на наведене, доводи позивача не виключають ознак та складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, не спростовують його вини та не впливають на притягнення до адміністративної відповідальності.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо компенсації витрат певних категорій осіб" від 17.04.2025 № 4369-IX пункт 1 частини першої статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" після слів "учасником бойових дій" було доповнено словами "особою з інвалідністю внаслідок війни".

Також, цим самим законом № 4369-IX від 17.04.2025 Розділі VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було доповнено пунктом 4-1 такого змісту:

"З 1 січня 2025 року до 31 грудня року, наступного після року припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, страхувальники - учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на отримання повної компенсації сплаченої ними страхової премії за внутрішнім договором страхування, укладеним відповідно до статті 13 цього Закону. Порядок та умови виплати такої компенсації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності внутрішнього договору страхування у особи, яка належить до категорій, зазначених в абзаці першому цього пункту, за шкоду, заподіяну такою особою у період з 1 січня 2025 року до 30 червня 2025 року, здійснюється регламентна виплата за рахунок коштів фонду захисту потерпілих на умовах, встановлених цим Законом, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 43 цього Закону. При цьому МТСБУ не має права зворотної вимоги, визначеного пунктом 1 частини другої статті 37 цього Закону, до особи, яка належить до категорій, зазначених в абзаці першому цього пункту, крім випадків, якщо така особа:

1) керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції;

2) керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії;

3) після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

4) використовувала транспортний засіб для вчинення кримінального правопорушення."

Перевіривши матеріали справи, суд встановив, що 12 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN Touareg, державний номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Академіка Палладіна, 44 у м. Києві, не мав при собі чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку з чим постановою серії ЕНА № 4952366 його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП.

Позивач не заперечує обставину керування транспортним засобом без чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Водночас відсутність такого полісу пояснює тим, що є особою з інвалідністю І-А групи внаслідок війни та вважав себе звільненим від обов`язку укладення відповідного договору страхування.

Разом з тим, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року, положеннями якого передбачалося звільнення окремих категорій осіб, зокрема осіб з інвалідністю внаслідок війни, від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Законом України № 3720-IX від 21 травня 2024 року, який введено в дію з 01 січня 2025 року.

Отже, станом на 12 червня 2025 року чинне законодавство не передбачало звільнення осіб з інвалідністю внаслідок війни від обов`язку укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Передбачений Законом № 3720-IX спеціальний порядок компенсації сплаченої страхової премії або відшкодування шкоди за відсутності договору страхування не є тотожним звільненню особи від обов`язку мати чинний страховий поліс та не виключає необхідності дотримання вимог Правил дорожнього руху щодо наявності відповідного документа.

Таким чином, сам по собі статус позивача як особи з інвалідністю І-А групи внаслідок війни не свідчить про відсутність у нього на момент події обов`язку мати чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи, що факт керування позивачем транспортним засобом без чинного страхового полісу ним не заперечується та підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних даних, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 126 КУпАП.

Доводи позивача про те, що працівником поліції його було введено в оману щодо зміни правового регулювання у сфері обов`язкового страхування, не спростовують установленого факту відсутності чинного страхового полісу та не є підставою для висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 4952366 від 12 червня 2025 року винесена за наявності правових підстав, а тому підстави для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відсутні.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 122, 251, 265-2, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О. Митрофанова