Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/4850/26
Провадження № 1-кс/752/1713/26
У Х В А Л А
Іменем України
05 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Києва клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12026100010000100, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про арешт майна, -
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , в якому слідчий просить накласти арешт на майно, що було вилучено під час затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: грошові кошти у сумі 4000 грн (номіналом по 1000 грн: ГС 0057214, ЕУ3151670, ЛЕ3519211, ЄП2626275); грошові кошти у сумі 21500 грн.; грошові кошти у сумі 50000 грн.; грошові кошти у сумі 800 долларів США (KL10333163L, HG44440929B, HA00172788A, KB46169125E, KB46169123E, HB68054998N, HL47729385F,HB19265059N); мобільний телефон Iphone 13 ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; мобільний телефон Sumsung S8 НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , грошові кошти у сумі 5500 грн.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Представник власника майна в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали, якими обгрунтовується клопотання, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити частково клопотання, виходячи з наступного.
Так, із матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві перебуває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100010000100 від 17.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК УКраїни.
24.02.2026 в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України було фактично затримано о 15:25 год за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 104, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час особистого обшуку якого було виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 4000 грн (номіналом по 1000 грн: ГС 0057214, ЕУ3151670, ЛЕ3519211, ЄП2626275); грошові кошти у сумі 21500 грн.; грошові кошти у сумі 50000 грн.; грошові кошти у сумі 800 долларів США (KL10333163L, HG44440929B, HA00172788A, KB46169125E, KB46169123E, HB68054998N, HL47729385F,HB19265059N); мобільний телефон Iphone 13 ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; мобільний телефон Sumsung S8 НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , грошові кошти у сумі 5500 грн.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в цьому кримінальному провадженні необхідність у накладенні арешту на майно обгрунтовується наявністю підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Так, постановою слідчого від 25.02.2026 вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026100010000100 від 17.01.2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Накладаючи арешт на майно, з підстав передбачених п. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, винесення постанови про визначення майна речовим доказом не може бути єдиною підставою для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так слідчим суддею встановлено, що вилучені під час обшуку речі, а саме грошові кошти у сумі 4000 грн (номіналом по 1000 грн: ГС 0057214, ЕУ3151670, ЛЕ3519211, ЄП2626275); грошові кошти у сумі 21500 грн.; грошові кошти у сумі 50000 грн.; грошові кошти у сумі 800 долларів США (KL10333163L, HG44440929B, HA00172788A, KB46169125E, KB46169123E, HB68054998N, HL47729385F,HB19265059N); мобільний телефон Iphone 13 ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; мобільний телефон Sumsung S8 НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , можуть мати безпосереднє відношення до кримінального провадження.
Також слідчий суддя вважає, що грошові кошти в сумі 5500 грн., вилучені під час затримання та особистого обшуку в даному кримінальному провадженні, не відповідають критерію речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України, а саме не доведено, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти у сумі 4000 грн (номіналом по 1000 грн: ГС 0057214, ЕУ3151670, ЛЕ3519211, ЄП2626275); грошові кошти у сумі 21500 грн.; грошові кошти у сумі 50000 грн.; грошові кошти у сумі 800 долларів США (KL10333163L, HG44440929B, HA00172788A, KB46169125E, KB46169123E, HB68054998N, HL47729385F,HB19265059N); мобільний телефон Iphone 13 ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; мобільний телефон Sumsung S8 НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
3. В іншій частині клопотання відмовити.
4. Ухвала виконується негайно слідчим та/або прокурором.
5. На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_8
Судове рішення № 139084289, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 05.03.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/4850/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: