Рішення № 139084031, 19.08.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/385/26

Провадження № 2/483/470/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 серпня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В :

03 квітня 2026 року акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (далі АТ «Миколаївобленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 31892 грн. 12 коп. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16 грудня 2025 року по вул. Ясна Поляна, 6 м. Миколаєві (мкрн. Велика Корениха) відповідач ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з опорою лінії електропередач № 22, яка в свою чергу пошкодила електроопору № 23 ПЛ - 0,4 кВ від ТП № 350019, які перебувають на балансі АТ «Миколаївобленерго». Внаслідок неправомірних дій з боку відповідача АТ «Миколаївобленерго» спричинені значні пошкодження опор ПЛ, електричних дротів. Своїми діями відповідач порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. За фактом дорожньо-транспортної пригоди працівниками Управління патрульної поліції в Миколаївській області було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 573321 від 23 січня 2026 року за статтею 124 КУпАП. 03 березня 2026 року Заводським районним судом м. Миколаєва у справі № 487/811/26 винесена постанова про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України. Посилаючись на те, що в результаті правоправних дій, вчинених відповідачем, АТ «Миколаївобленерго» було завдано збитків у розмірі 31892 грн. 12 коп., позивач просив стягнути з відповідача вказану суму шкоди та судові витрати в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника АТ «Миколаївобленерго» за наявними матеріалами, в якій, крім того, зазначила, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та проти постановлення заочного рішення у справі не заперечують.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, до суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Судом встановлено, що 16 грудня 2025 року по вул. Ясна Поляна, 6 м. Миколаєві (мкрн. Велика Корениха) відповідач ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з опорою лінії електропередач № 22, яка в свою чергу пошкодила електроопору № 23 ПЛ - 0,4 кВ від ТП № 350019, які перебувають на балансі АТ «Миколаївобленерго». Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, а також пошкоджено електроопору № 22 та електроопору № 23 ПЛ - 0,4 кВ від ТП № 350019, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 573321 від 23 січня 2026 року та схемою дорожньо-транспортної пригоди від 16 грудня 2025 року (а.с.19-20).

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 487/811/26, провадження № 3/487/353/26 від 03 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. (а.с. 23-24).

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до копії довідки АТ «Миколаївобленерго» № 04.02/01-50-30 від 03 лютого 2026 року, залізобетонні опори ліній електропередач, що є частиною повітряної лінії ПЛ-0,4 кВ ТП №350019 обліковуються на балансі АТ «Миколаївобленерго» (зв. бік а.с. 11).

В результаті протиправних дій, вчинених відповідачем, АТ «Миколаївобленерго» було завдано майнової шкоди в розмірі 31892 грн. 12 коп., а саме: виконані будівельно-відновлювальні роботи, розрахунок та сума яких підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2025 року, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати, договірною ціною, локальним кошторисом на будівельні роботи №02-01-01, довідкою про пошкодження опор на ПЛ -0,4 кВ від ТП 10/0,4 кВ №350019 (а.с. 12-18).

Отже, розмір шкоди, завданої діями відповідача, спричиненої пошкодженням об`єктів електроенергетики складає 31892 грн. 12 коп.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що вказана шкода відповідачем відшкодована позивачу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема розкомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна таких об`єктів.

Згідно з положеннями ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).

За роз`ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», наведено, що у тих випадках, коли разом із заподіянням джерелом підвищеної небезпеки шкоди (не внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки) заподіяно також шкоду джерелу підвищеної небезпеки і цьому сприяла груба необережність потерпілого, може бути зменшено розмір відшкодування шкоди потерпілому. Покладення на нього з цих підстав відповідальності за шкоду, заподіяну при цьому джерелу підвищеної небезпеки цією нормою не передбачено.

Аналізуючи вищенаведені норми права, можна дійти висновку, що у тих випадках, коли транспортний засіб не знаходився у статичному стані, рухався, а отже його володілець здійснював діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і в процесі цієї діяльності заподіяна шкода, як самому джерелу підвищеної небезпеки, так і іншій фізичній особі та її майну, то в незалежності від ступеню вини фізичної особи, яка теж потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підстав для покладення на неї відповідальності за шкоду, заподіяну при цьому джерелу підвищеної небезпеки, діючими нормами ЦК України, не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову АТ «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 , оскільки відповідач визнаний винним у вчиненні ДТП, внаслідок якої пошкоджено майно, що перебуває на балансі АТ «Миколаївобленерго», та завдано останньому майнову шкоду, проте, відповідач добровільно вказану шкоду не відшкодував, тому позовні вимоги АТ «Миколаївобленерго» підлягають задоволенню.

Також у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2662 грн. 40 коп. судового збору, оплата яких підтверджується відповідною платіжною інструкцією (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства «Миколаївобленерго», місцезнаходження: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в МОУ АТ «Ощадбанк» України, код в ЄДРПОУ 23399393 майнову шкоду в розмірі 31892 (тридцять одна тисяча вісімсот дев`яносто дві) гривні 12 копійок, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: