Постанова № 1390838, 12.02.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" лютого 2008 р. Справа № А6/670-07

10-20 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Маляренка А.В.

при секретарі Поднєбес О.В.

розглянувши адміністративну справу №А 6/670-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фешн Фуд Європа ЛЛС Україна»,

м. Вишневе

до Державної податкової інспекції у Києво –Святошинському районі, м. Вишневе

про скасування податкових повідомлень –рішень

Представники:

Позивача: Крушинська І.В (довіреність № б/н від 09.01.08 р.)

Пустовий М.В. (довіреність № б/н від 09.01.08 р.)

Мишакова Ю.А. (довіреність № б/н від 09.01.08 р.)

Відповідача: Пилипенко Л.В (довіреність № 30063/9/10-114 від 07.11.07 р.)

Василенко Л.Г. (довіреність № 16860/9/251-01 від 11.09.06 р.)

Обставини спору:

ТОВ «Фешн Фуд Європа ЛЛС Україна»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про скасування податкових повідомлень –рішень №0001412300/0 від 20.08.07 р. та №0001422300/0 від 20.08.07 р. виданих ДПІ у Києво –Святошинському районі Київської обл. (далі –відповідач) на підставі Акту про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №440/23-2/33715603 від 03.08.07 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно було визначено порушення позивача п.п.7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7, п.4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) та п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 п.п.8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями).

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.12.2007 р. позовну заяву залишено без руху, в порядку ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, її було подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу та встановлено термін для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду Позивачем доповнено позовну заяву необхідними документами, суд визнав їх достатніми для відкриття провадження у справі.

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 10.01.08 р. за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), розгляд справи було призначено на 29.01.2008 р. о 10:10 год.

Відповідно до ст. 150 КАС України у розгляді справи оголошувалася перерва з 29.01.2008р. до 10 год. 00 хв. 12.02.2008 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача шляхом безпідставного визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій. позивач не погоджуючись з висновками контролюючого органу, з метою захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання не чинними податкових повідомлень –рішень.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позов №151/9/10-005 від 29.01.08 р., посилаючись на те, що позивач здійснив порушення норм чинного законодавства України, зафіксованих в акті перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Києво –Святошинському районі Київської обл. було проведено планову документальну перевірку ТОВ «Фешн Фуд Європа ЛЛС Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.08.05 р. по 31.03.07 р.

За результатами проведеної перевірки було складено Акту про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №440/23-2/33715603 від 03.08.07 р.

В ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7, п.4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) та п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 п.п.8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями).

За наслідками встановлених в Акті порушень відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення –рішення:

-№0001412300/0 від 20.08.07 р., яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 87 530 грн., з них 61 115 грн. –основний платіж, а 26 415 грн. штрафні (фінансові) санкції.

- №0001422300/0 від 20.08.07 р., яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 52 979 грн., з них 35 319 грн. –основний платіж, а 17 660 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, вважаючи вимоги відповідача такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, направив до відповідача заперечення до акту планової перевірки вих.№25 від 08.08.07 р.

Згідно з відповіддю на заперечення позивача ДПІ у Києво –Святошинському районі Київської обл. №21615/10/23-0-34 від 15.08.07 р. висновку по оскаржуваному акту залишено без змін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 11 Закону України №509-ХІІ від 04.12.1990 року «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право: 1). Здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні

перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладений обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

1. В ході проведення перевірки відповідачем встановлено завищення валових доходів за 1 квартал 2006 р. на суму 6 585 грн., півріччя 2006 р. на суму 132 370 грн., рік 2006 р. на суму 121 053 грн., 1 квартал 2007 р. на суму 19 591 грн. та заниження валових доходів за 9 місяців 2006 року на суму 121 053 грн.

Перевіркою правильності визначення валових доходів відповідачем встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями), а саме:

- порушення вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями), позивачем не нараховувались умовно нараховані відсотки на отриману фінансову допомогу від ЗАТ «Фоззі»чим занижено валові доходи за 1 квартал 2006 р. –340 грн., 2 квартал –2 997,03 грн., 3 квартал 2006 р. –8 798,88 грн., 4 квартал 2006 р. –14 347,55 грн., 1 квартал 2007 р. –15 326,41 грн. Розрахунок умовно нарахованих відсотків міститься в додатку №7 до акту перевірки;

- порушення вимог п.п. 4.1.6 п.п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями), позивачем невірно визначений валовий дохід від продажу товарів, чим завищено валовий дохід від продажу товарів в 1 кварталі 2006 р. на суму 60 214 грн., за 1 півріччя 2006 р. –42 287 грн., за 3 квартали 2006 р. –5 254 грн., за рік –184 482 грн., 1 квартал 2007 р. –59 120 грн. Розрахунок міститься в додатку №4 до акту перевірки;

- порушення вимог п.п.4.1.6 п.п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями), позивачем не включено до валових доходів оприбуткування залишків товарно –матеріальних цінностей та отриманих відсотків банку за користування: в 1 кварталі 2006 р. на суму 3 429 грн., 9 місяців 2006 р. –1 337 грн., рік –126 грн., 1 квартал 2007 р. –858 грн. Розрахунок доходів відображено в додатках №8 та №9 до акту перевірки;

- порушення вимог п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями), позивачем невірно визначено приріст балансової вартості запасів, чим занижено валовий дохід за 1 квартал 2006 р. –50 000 грн. завищено валовий дохід за півріччя 2006 р. – 93 090 грн., занижено валовий дохід за 3 квартал 2006 р. –118 884 грн., за рік –1 022 грн., 1 квартал 2007 р. –23 345 грн. Розрахунок міститься в додатку №6 до акту перевірки.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні так і за її межами. Валовий доход включає: суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Відповідно до п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями), платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

2. В ході проведення перевірки відповідачем встановлено завищення суми валових витрат, з причини віднесення до валових витрат витрати без підтверджуючих документів, чим завищено суми валових витрат за 1 квартал 2006 р. –118 686 грн., півріччя 2006 р. –357 218 грн., рік – 51 403 грн., 1 квартал 2007 р. –3 650 грн. та заниження валових витрат на суму 9 258 грн. за 3 квартали 2006 р., чим порушено п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями). Розрахунок валових витрат міститься в додатку №5 до акту перевірки.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу –сума будь –яких витрат платника податку у грошовій формі, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями), до складу валових витрат включаються суми будь –яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 -5.8 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями), не включається до складу валових витрат витрати на потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності.

3. Під час проведення перевірки, відповідачем було встановлено завищення сум амортизаційних відрахувань на загальну суму 15 347 грн., в тому числі 2 квартал 2006 р. –2 899 грн., 3 квартали 2006 р. –7 021 грн., рік 2006 р. –5 517 грн. та занижено амортизаційні відрахування в 1 кварталі 2007 р. на 98 грн.

Вищезазначені порушення було встановлено за рахунок невірного віднесення основних засобів по групах, що підтверджується додатком до акту перевірки №10.

Як вбачається із наданих головним бухгалтером позивача пояснень, з приводу вказаних вище порушень слідує, що розбіжності валових доходів, згідно роздруківок валових доходів, включено інкасація грошових коштів в банк. Стосовно амортизаційний відрахувань зазначено, що позивачем невірно формувались групи основних засобів.

Виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку, що за рахунок встановлених в акті перевірки порушень по визначенню валових доходів, валових витрат та амортизаційних відрахувань відповідач вірно визначив заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 61 115 грн.

4. Під час проведення перевірки позивача було встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 33 196 грн., та завищено податок на додану вартість на загальну суму 49 516 грн.

Також перевіркою було виявлено порушення ведення податкового обліку, а саме: невідповідність сум підсумку колонки 8 реєстрів отриманих та виданих податкових накладних даним податкових декларацій з податку на додану вартість.

Відповідачем встановлено порушення визначення податкового кредиту, ведення реєстрів отриманих податкових накладних.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем:

- до податкового кредиту віднесено сума ПДВ в розмірі 530 грн. в березні 2006 р. без наявної під час проведення перевірки податкової накладної по СПД Зелінкевич (податкова накладна №28 від 01.03.06 р.), в реєстрі податкових накладних записана під номером 3 та сума ПДВ в розмірі 3 66,67 грн. без податкової накладної по АТЗТ «Поділ»;

- до податкового кредиту двічі віднесено суми ПДВ по ТОВ «Берсет»в квітні 2006 р., податкова накладна №16 від 13.04.06 р. на суму 9 240 грн., в тому числі ПДВ 1 540 грн. (записана в реєстрі податкових накладних під номерами 31,32), податкова накладна №18 від 20.04.06 р. на суму 240 грн., в тому числі ПДВ 40 грн. (записана в реєстрі податкових накладних під номерами 63,64). Крім того, до придбання товарів (робіт, послуг) позивачем віднесено придбаних товарів на загальну суму з ПДВ 34 418,78 грн., в тому числі ПДВ 5736,46 грн., а згідно даних бухгалтерських документів підприємству «Берсет»в квітні 2006 р. здійснено переплату в сумі 20 940 грн., в тому числі ПДВ, тобто завищено податковий кредит в квітні по ТОВ «Берсет»на суму 2 246 грн.

- до податкового кредиту двічі віднесено суми ПДВ по ТОВ «Берсет»в травні 2006 р., податкова накладна №22 від 05.05.06 р. на суму 9 936 грн., в тому числі ПДВ 1656 грн. (записана в реєстрі податкових накладних під номерами 7 та 11).

- до податкового кредиту віднесено суми ПДВ по ТОВ «Спецторгсистема»в розмірі 12 864,49 грн без підтверджуючих документів. В реєстрі отриманих податкових накладних податкові відображення пі номерами 84,85. Згідно даних бухгалтерського обліку розрахунків з ТОВ «Спецторгсистема»в червні 2006 р. позивач не проводив, що підтверджується журналом-ордером по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками»за червень 2006 р.

- в серпні 2006 р. до податкового кредиту віднесено суму ПДВ в розмірі 404 грн., повторно по податковій накладній від 12.07.06 №15 по ТОВ «Платформа»: в реєстрі за липень включено під №72 та за серпень 2006 р. під №7.

- до податкового кредиту двічі віднесено суми ПДВ по ТОВ «Фоззі –Фуд»згідно податкової накладної від 18.09.06 р. №64943 на суму ПДВ 99,45 грн. (записана в реєстрі податкових накладних під номерами 78 та 80), №62321 від 13.08.06 р. на суму ПДВ 79,95 грн. (записана в реєстрі податкових накладних під номерами 96 та 97), №62465 від 15.08.06 р. на суму ПДВ 97,50 грн. (записана в реєстрі податкових накладних під номерами 106 та 108).

- до податкового кредиту в вересні 2006 р. двічі віднесено суми ПДВ 67,88 грн. по ТОВ «Фоззі –Фуд»згідно податкової накладної №64943 від 18.09.06 р.

- (записана в реєстрі податкових накладних під номерами 129 та 134).

- до податкового кредиту в листопаді 2006 р. двічі віднесено суми ПДВ 37,49 грн. по ТОВ «ЛЛК»згідно податкової накладної №4826 від 01.11.06 р. (записана в реєстрі податкових накладних під номерами 5 та 9).

- до податкового кредиту в січні 2007 р. позивачем віднесено суми податку, що віднесені в попередніх періодах по ЗАТ «Фоззі», податкова накладна №1357 від 31.05.06 р. на суму ПДВ 15,57 грн. віднесено в травні 2006 р., в реєстрі податкових накладних записана за №70 та в січні 2007 р. під №3; податкова накладна №2391 від 30.06.06 на суму ПДВ 96,62 грн., в реєстрі податкових накладних записана під №73 та в січні під №4.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В супереч вищенаведеної норми Закону позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ , що не пов’язано з його господарською діяльністю, а саме: придбання реглану від ТОВ «Оптімекс Індусріз лтд»згідно податкової накладної №11021 від 02.11.06 р. на суму ПДВ 33,30 грн., № 11305 від 30.11.06 р. на суму ПДВ 63,32 грн., в листопаді 2006 р., в грудні 2006 р. по податковій накладній №12151 від 15.12.06 р. на суму ПДВ 25,48 двічі віднесено суми ПДВ (записана в реєстрі податкових накладних під номерами 122 та 123), та в березні 2007 р. по податковій накладній №033023 від 30.03.07 р. на суму ПДВ 63,32 грн.

Відповідно до податкової накладної №348 від 12.09.06 р. позивачем віднесено суму ПДВ в розмірі 330,84 грн., що не пов’язано з господарською діяльністю, а саме придбання теніски з логотипом від ТОВ «Промоушин Україна».

Згідно із податковою накладною №G00202GЦ від 06.03.07 р. позивач неправомірно відніс до податкового кредиту суму ПДВ 244,07 грн. по придбанню товарів, що не відносяться до господарської діяльності підприємства (цукерки, шампанське).

Головний бухгалтер позивача виявлені під час проведення перевірки порушення, а саме невідповідність реєстрів отриманих та виданих податкових накладних даним декларації, пояснює це тим, що позивачем були невірно заповнені реєстри.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21.12.2000 року №2181 –ІІІ (далі –Закон України №2181), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на вищевказане, суд дійшов до висновку, що порушення позивача п.п.7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7, п.4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) та п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 п.п.8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями) вказаних в акті перевірки №440/23-2/33715603 від 03.08.07 р. відповідають дійсним обставинам справи, є вмотивованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

Таким чином, суд всебічно розглянувши матеріали справи, дійшов до висновку, що податкові повідомлення –рішення №0001412300/0 від 20.08.07 р. та №0001422300/0 від 20.08.07 р. видані ДПІ у Києво –Святошинському районі Київської обл. без порушень вимог чинного законодавства України, а тому є дійсними і скасуванню не підлягають. Доводи позивача цих висновків не спростовують

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.124 Конституції, ст.ст. 71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

Суддя Маляренко А.В.