Рішення № 139083569, 19.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22776/26

Провадження № 2/127/6232/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниця, у порядку спрощеного судового провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 62383510 від 18.09.2025 у розмірі 19 140,00 грн., та судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 18.09.2025 року між ТОВ «Еко Фін» та відповідачкою було укладено кредитний договір №62383510, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 5 500 грн.

03.06.2026 між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №03-06/26, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Еко Фін» права вимоги за договором №62383510.

Відповідачка має перед позивачем непогашену заборгованість за договором №62383510 від 03.06.2026 у сумі 19 140,00 грн., з яких: 5 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 365,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 275,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками з дати відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Позивач зазначає, що відповідачка не виконує своїх зобов`язань по договору і не погашає заборгованість, що є порушенням законних інтересів позивача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачці строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачкою відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.09.2025 між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №62383510, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 5 500 грн., строком на 365 днів до 17.09.2026. В договорі сторони також погодили розмір відсотків, порядок їх нарахування та порядок пролонгації строку кредитування.

03.10.2025 ОСОБА_1 підписала заяву про пролонгацію.

В цей же день між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 підписано додатковий договір №1/562383510 до договору про споживчий кредит/кредитного договору №562383510 від 18.09.2025, за умовами якого сторони погодили пролонгацію пільгового періоду. Дата остаточного повернення кредиту залишена без змін.

03.06.2026 між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір відступлення прав вимоги №03-06/26, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Еко Фін» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Факт сплати ТОВ «Факторинг Партнерс» за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №03-06/26 від 03.06.2026, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги за кредитним договором №62383510.

Факт отримання відповідачем коштів за вказаним договором підтверджується листом "Platon" та листом (підтвердження) щодо здійснення переказу грошових коштів на картку № НОМЕР_1 на суму 5 500,00 грн.

09.06.2026 ТОВ «Факторинг Партнерс» направило ОСОБА_1 вимогу про дострокове погашення заборгованості.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозицію укласти договорі є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 ЦК України).

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Так, з матеріалів справи вбачається що кредитний договір №62383510 від 18.09.2025 між ТОВ «Еко Фін» та відповідачкою укладений у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договорів, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Згідно з приписом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 5 500 грн. підтверджено наявними у матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачкою. Відповідачка не здійснювала погашення заборгованості, що підтверджується розрахунками заборгованості, а тому сума заборгованості у розмірі за тілом кредиту у сумі 5 500 грн., підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Сторони в кредитних договорах погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування. Відповідачка умови договору не виконала, а тому у неї виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом на суму: 13 365,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 275,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками з дати відступлення права вимоги. Свого розрахунку заборгованості відповідачка не надала, аби спростувати розрахунок позивача.

Таким чином, оскільки відповідачка умови кредитного договору своєчасно і в повному обсязі не виконувала, кредит не сплачувала, нею порушені умови договору та вимоги ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України через що у неї виникла заборгованість за кредитому сумі 19 140,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку , що позов підлягає задоволенню, і з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 19 140,00, з яких: 5 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 365,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 275,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками з дати відступлення права вимоги.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати - на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У зв`язку із наведеним з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 9 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 205, 207, 509, 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 628, 629, 638, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 19, 76, 77, 81, 131, 137, 141, 247, 256, 263, 280-282 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №62383510 від 18.09.2025 у сумі 19 140 (дев`ятнадцять тисяч сто сорок) грн., з яких: 5 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 365,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 275,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками з дати відступлення права вимоги, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19.08.2026 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ42640371, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 6, оф.521;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: