Рішення № 139083563, 19.08.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа138/1334/26

Провадження2/153/484/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2026 р. м.Ямпіль

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №3935941 від 09.09.2020 в розмірі 82920,00 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 09.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №3935941, згідно з умовами якого відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000 грн.

29.10.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №29/10-2025.

31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу №ДФ-31102025. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №3935941 від 09.09.2020, що укладений між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем. Відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконує. Сума заборгованості відповідача становить 82920,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн., заборгованість за відсотками 70920,00 грн. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 05.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

24.07.2026 за вх.№6101 представник відповідач - адвокат Вовк Е.П., надала відзив на позовну заяву.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 10.08.2026 клопотання представника відповідача - адвоката Вовк Е.П. про поновлення строку на подання відзиву на позов - задоволено. Поновлено строк для подання відзиву представнику відповідача - адвокату Вовк Е.П., прийнято відзив адвоката Вовк Е.П., поданий в інтересах відповідача ОСОБА_1 .

У своєму відзиві представник відповідача зазначила, що позивачем не надано беззаперечних і допустимих доказів того, що саме відповідач був власником або користувачем абонентського номера мобільного телефону, на який надходив ідентифікатор, а також, що відбулося повне технічне волевиявлення особи на укладення правочину на запропонованих умовах згідно із ЗУ «Про електронну комерцію» та ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». У матеріалах справи відсутні належні докази своєчасного отримання відповідачем оригіналів повідомлень про перехід прав вимоги від усіх попередніх кредиторів. Сума нарахованих відсотків майже в 6 разів перевищує розмір основного боргу (тіла кредиту), що порушує баланс інтересів сторін та перетворюється на засіб збагачення кредитора. Стосовно розміру витрат на оплату послуг адвоката зазначила, що вказані витрати мають бути співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт. Даний позов є типовим (шаблонним і не вимагає значного обсягу юридичної роботи, тому сума в 6000 гривень є завищеною та непомірною. Просила відмовити позивачу у позові в повному обсязі, у разі задоволення позову частково - частково відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу. Також представник надала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відмовивши у їх задоволенні або суттєво зменшивши їх розмір до символічної та співмірної суми на розсуд суду, але не більше 1000 - 1500 гривень, у разі, якщо суд дійде висновку про можливість часткового задоволення позову.

27.07.2026 до суду від ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» за вх. №6133 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та вказує, що у п.8 договору зазначено персональні дані відповідача, зокрема РНОКПП, номер мобільного телефону та адресу електронної пошти, а підписання договору, здійсненого шляхом використання одноразового ідентифікатора PS3935941, який було направлено на номер мобільного телефону, зареєстрований в особистому кабінеті позичальника, що підтверджує авторизацію відповідача та укладення між сторонами електронного договору відповідно до чинного законодавства. Таким чином, договір про надання кредиту №3935941 від 09.09.2020 разом із відповідними додатками укладено відповідачем із первісним кредитором шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджує вчинення правочину в електронній формі, при цьому, таке підписання стало можливим виключно після авторизації відповідача в особистому кабінеті на сайті кредитора з використанням логіна та пароля, а також внесення персональних даних і номера телефону, без чого укладення договору та додатків до нього було б неможливим. Позивач надав до суду всі наявні у нього докази у спосіб та формі, що відповідають вимогам чинного законодавства України. Також представник позивача вказав, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт набуття ним права вимоги до відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, з яких вбачається факт відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит №3935941 від 09.09.2020 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», у зв`язку з чим право вимоги до відповідача у повному обсязі на законних підставах перейшло до позивача. Нарахування заборгованості за відсотками, здійснене первісним кредитором, повністю відповідає умовам укладеного договору, здійснене в межах строку кредитування, є таким, що ґрунтується на законних та договірних підставах, а відтак, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі. Представником відповідача не спростовано розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами, не надано альтернативного розрахунку заборгованості, а подані заперечення зводяться виключно до формального та необґрунтованого заперечення позовних вимог без наведення конкретних обставин чи доказів на їх підтвердження. Також не надано жодних доказів повернення кредитних коштів на умовах та в порядку, визначених кредитними договорами, ані первісним кредитором, ані новому кредитору, що свідчить про невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань. Таким чином, розрахунок заборгованості, поданий позивачем, є належними, обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договорів і фактичним обставинам справи, а позовні вимоги є законними та такими, підлягають задоволенню у повному обсязі. Стосовно витрат на правничу допомогу, представник позивача зазначив, що позивач разом із позовом надав усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а, отже, стягнення із відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6000,00 гривень підлягають до задоволення. Просив позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.09.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №3935941, за умовами якого фінансова установа надала відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених цим договором (а.с.102 -106).

Договір про надання кредиту №3935941 від 09.09.2020 було підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором PS3935941.

Відповідно до п. 1.3. Договору сума кредиту складає 12000,00 грн.

Відповідно до п. 1.4. Договору кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п.1.3 цього договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок позичальника.

Відповідно до п. 1.7.3 Договору при використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 09.09.2020 до 09.10.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 10.10.2020 до 07.04.2021 (включно) 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил).

Відповідно до п.3.1. Договору сторони погодили, що строк дії договору (п.2.41.правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п.2.9.правил) 09.09.2020 до кінцевої дати виконання Договору 07.04.2021 (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору.

08.09.2020 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS3935941 підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.105-106 на звороті).

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», вих.№6382-ВП від 01.12.2025, ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» 09.09.2020 було успішно перераховано кошти на суму 12000,00 гривень, маска картки № НОМЕР_1 , код авторизації 889676 (а.с.107).

Із витребуваної судом інформації з АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7 -260714/946202-БТ від 16.07.2026 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ). Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій - НОМЕР_4 . По рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) 09.09.2020 відбулось зарахування коштів на суму 12000,00 грн. (а.с.165).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №3935941 від 09.09.2020, здійсненим ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», станом на 29.10.2025 загальна заборгованість відповідача складає 82920,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн., заборгованість за відсотками - 70920,00 грн. (а.с.108-109 на звороті).

29.10.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №29/10-2025, відповідно до умов якого ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ«АЛЕКСКРЕДИТ», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3935941 від 09.09.2020 (а.с.110 - 114).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3935941 від 09.09.2020 в сумі 82920,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн., заборгованість за відсотками - 70920,00 грн. (а.с.117).

31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу №ДФ-31102025. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №3935941 від 09.09.2020, що укладений між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем (а.с.119-121).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 ТОВ «СОЛВЕНТІС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3935941 від 09.09.2020 в сумі 82920,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн., заборгованість за відсотками - 70920,00 грн. (а.с.124).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 договору про надання кредиту №3935941 від 09.09.2020, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

Доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано беззаперечних доказів належності відповідачу номера мобільного телефону, на який було направлено одноразовий ідентифікатор, а також відсутності доказів повного технічного волевиявлення відповідача на укладення договору, суд вважає необґрунтованими.

Як встановлено судом, договір про надання кредиту №3935941 від 09.09.2020 містить персональні дані відповідача, зокрема його реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер мобільного телефону та адресу електронної пошти, а сам договір підписаний одноразовим ідентифікатором PS3935941. Номер мобільного телефону НОМЕР_4 , зазначений у кредитному договорі як номер відповідача, є також його фінансовим номером, що підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк».

При цьому слід зазначити, що сам факт укладення договору підтверджується не лише електронним документом, а й подальшим виконанням первісним кредитором своїх зобов`язань за договором. Зокрема, відповідно до довідки ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» 09.09.2020 на картковий рахунок було перераховано кредитні кошти у розмірі 12000,00 грн, а з інформації, отриманої судом від АТ КБ «ПриватБанк», вбачається, що зазначена сума цього ж дня була зарахована на картковий рахунок, емітований на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують як факт укладення відповідачем електронного договору, так і факт отримання ним кредитних коштів.

Щодо доводів представника відповідача про неналежне повідомлення відповідача про відступлення права вимоги суд зазначає, що згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

За таких обставин неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що право вимоги за кредитним договором №3935941 від 09.09.2020 послідовно перейшло від ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», а в подальшому - до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», що підтверджується договорами факторингу та відповідними витягами з реєстрів боржників.

Необґрунтованими є і доводи представника відповідача про те, що сума нарахованих процентів майже у шість разів перевищує розмір основної заборгованості, а тому порушує баланс інтересів сторін та перетворюється на засіб збагачення кредитора.

Як встановлено судом, сторони при укладенні договору погодили конкретний розмір процентної ставки та періоди її застосування: у базовий період - 1,70 % за один день користування кредитом, а у спеціальний період - 3 % за один день користування кредитом. Строк дії договору визначено до 07.04.2021 включно.

Отже, нарахування процентів здійснювалося відповідно до погоджених сторонами умов договору та за період, визначений його умовами. Представником відповідача не наведено конкретного періоду чи суми, які, на її думку, нараховані позивачем усупереч умовам договору, не надано власного контррозрахунку заборгованості та не наведено доказів здійснення відповідачем платежів на погашення кредиту.

Сам по собі факт того, що визначена договором сума процентів перевищує суму основного боргу, не свідчить про неправомірність їх нарахування та не спростовує розрахунок заборгованості, якщо такі проценти нараховані відповідно до погоджених сторонами умов договору.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» підлягає стягненню заборгованість за договором про надання кредиту №3935941 від 09.09.2020 у розмірі 82920,00 гривень, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 12000,00 гривень, заборгованості за процентами - 70920,00 гривень.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, який підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн.

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №43657029/03 від 02.01.2026, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «СОЛВЕНТІС» та ФОП Міньковською А.В.; копію додаткової угоди №3935941 до Договору про надання правової допомоги №43657029/03 від 02.01.2026, укладену 27.03.2026; Акт надання послуг №3935941 на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026 та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правової допомоги за позовом ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» щодо стягнення кредитної заборгованості.

Згідно наданого детального опису позивачу надані послуги: усна консультація клієнта, щодо обставин спірних правовідносин (0,5 год.), вартістю 500 грн., загальна вартість 250 грн.; письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин (0,5 год.), вартістю 1000 грн., загальна вартість 500 грн.; Правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (1 год.), вартістю 1500 грн., загальна вартість 1500 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (2 год.), вартістю 1500 грн., загальна вартість 3000 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (0,5 год.), вартістю 1500 грн., загальна вартість 750 грн. Разом 6000,00 грн.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин.

Так, переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

З урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 4000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», код ЄДРПОУ 43657029, заборгованість за кредитним договором №3935941 від 09.09.2020 в розмірі 82920,00 (вісімдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять) гривень, з яких: 12000,00 (дванадцять тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 70920,00 (сімдесят тисяч дев`ятсот двадцять) гривень - заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», код ЄДРПОУ 43657029, понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень.

В іншій частині позову щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець