Вирок № 139083406, 19.08.2026, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/875/26

Провадження № 1-кп/144/112/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Теплик кримінальне провадження № 12026020110000078 від 14.05.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанівка Теплицького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, інваліда ІІ групи, неодруженого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

в с т а н о в и в :

Судом встановлено, що 14.05.2026 інспектор сектору реагування патрульної поліції Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , який знаходився у форменому одязі працівника Національної поліції України, екіпірований спеціальними засобами, табельною вогнепальною зброєю та закріпленим на бронежилеті нагрудним жетоном із зображенням спеціального номеру, спільно з військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на службовому автомобілі Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , в складі групи оповіщення, здійснювали заходи з оповіщення військовозобов`язаних на території Гайсинського району Вінницької області, відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 415 від 13.05.2026 та начальника ГУНП у Вінницькій області № 584 від 18.03.2026.

В подальшому, 14.05.2026, приблизно о 17 год 00 хв, рухаючись по вул. Незалежності в селі Мала Мочулка Гайсинського району Вінницької області, біля магазину «Продукти» виявлено ОСОБА_4 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Підійшовши до нього, ОСОБА_6 попросив пред`явити військово-облікові документи, на що ОСОБА_4 почав ображати його нецензурними словами, усвідомлюючи та розуміючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу у сезонному форменому одязі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, наніс один удар кулаком правої руки інспектору сектору реагування патрульної поліції Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , в область голови, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді забою нижньої щелепи.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, визнав повністю, фактичні обставини справи, що викладені у обвинувальному акті, не оспорював та підтвердив їх, щиро розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, претензій матеріального та морального характеру не заявляв, з цивільним позовом не звертався.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, не оспорює фактичні обставини справи та правильно розуміє їх зміст. У суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції. Роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 своїми протиправними та винними діями скоїв суспільно небезпечне діяння при встановлених у суді обставинах, яке містить склад нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченого, те, що він раніше несудимий, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та вважає необхідним й достатнім для виправлення призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відповідно до положень ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, є його щире каяття.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з досудовою доповіддю щодо ОСОБА_4 , складеною начальником Гайсинського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_11 30.07.2026 року, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб) є високим. На думку органу пробації, виконання покарання ОСОБА_4 у громаді можливе за умови здійснення нагляду з боку органу пробації та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення й запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. Його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

ОСОБА_4 раніше не судимий, свою винуватість визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховуючи наведені вище характеризуючі обвинуваченого дані, думку потерпілого ОСОБА_6 , суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 345 КК України.

Водночас, з урахуванням вищенаведеного, суд знаходить, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст. 75 КК України, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

На переконання суду, таке покарання для обвинуваченого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Майнової шкоди злочином не завдано.

Витрати на залучення експертів та цивільний позов відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді домашнього арешту в нічну пору доби залишити до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 72, 75, 76, ч. 2 ст. 345 КК України, ст.ст. 100, 124, 314, 368, 370, 374-376, 468, 469, 474, 475, 477 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання час попереднього ув`язнення з 14.05.2026 по 15.05.2026.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_4 передбачені ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до вимог ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді домашнього арешту в нічну пору доби залишити до набрання вироком законної сили.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляційна скарга на вирок суду в іншій частині може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя