Рішення № 139082679, 19.08.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

19.08.2026м. СумиСправа № 920/1655/25

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без виклику сторін заяву від 16.04.2025 (Вх.№1800 від 17.04.2026) представника позивача Фермерського господарства Віконт про ухвалення додаткового рішення по справі №920/1655/25

за позовом: Фермерського господарства Віконт

до відповідача: Держави України в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про стягнення 5225290,60 грн

Стислий виклад прийнятих судових рішень та заяви позивача.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.04.2026 позов Фермерського господарства Віконт до відповідача: Держави України в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про стягнення 5225290,60 грн задоволено повністю: стягнуто з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства Віконт (вул. Зелена, буд. 14, смт. Липова Долина, Роменський район, Сумська область, 42500, код ЄДРПОУ 23820349) 5 225 290,60 грн на відшкодування збитків у формі упущеної вигоди.

17.04.2026 представник позивача звернувся до суду з заявою від 16.04.2025 (Вх.№1800 від 17.04.2026) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат на підготовку експертного висновку в розмірі 9 720,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 41000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.04.2026 було призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення на 12.05.2026 без виклику сторін.

21.04.2026 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву) від 21.04.2026 (вх №2082).

Ухвалою суду від 12.05.2026 було зупинено провадження у справі щодо розгляду заяви від 16.04.2025 (Вх.№1800 від 17.04.2026) про ухвалення додаткового рішення представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №920/1655/25 до закінчення апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області повернуто.

03.08.2026 на виконання рішення та ухвали судом було видано відповідний наказ.

Ухвалою суду від 03.08.2026 було поновлено провадження у справі №920/1655/25; призначено розгляд заяви від 16.04.2025 (Вх.№1800 від 17.04.2026) про ухвалення додаткового рішення на 19.08.2026 без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У тексті позовної заяви позивач просив стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати, які складаються з витрат на підготовку експертного висновку в розмірі 9 720,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу.

Крім цього, позивачем подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення від 16.04.2025 (Вх.№1800 від 17.04.2026), в якій просить суд стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат на підготовку експертного висновку в розмірі 9 720,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 41000,00 грн.

Судом установлено, що 27.10.2025 між адвокатом Менько Дмитром Дмитровичем (адвокат) та Фермерським господарством «Віконт» (замовник) укладено Договір про надання правничої допомоги № 10.1/2025.

Відповідно до п.1 договору, «Замовник» доручає, а «Адвокат» приймає на себе зобов`язання надати «Замовнику» правничу допомогу у справі за позовом Фермерського господарства «Віконт» до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про стягнення шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. Обмежень повноважень та прав «Адвоката» на вчинення окремих дій не встановлено.

Згідно з пунктом 4, зокрема замовник зобов`язується оплатити сплатити за ведення справи суму, яка обумовлена між ним та адвокатом при укладені договору.

За умовами п. 5 договору, розмір гонорару адвоката, з урахуванням складності справи та виконуваних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, передбачуваного часу, що має бути витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), значення справи для «Замовника», визначається за домовленістю сторін у розмірі 2000,00 грн за годину надання «Адвокатом» правничої допомоги. Попередньо, враховуючи передбачуваний обсяг послуг та виконаних робіт, які має здійснити адвокат, сторони досягли згоди, що замовник сплачує адвокату аванс у розмірі 30000,00 грн з розрахунку передбачуваних 15 годин робочого часу, який має витратити адвокат на надання правничої допомоги. Остаточний розмір гонорару визначається з розрахунку фактично витраченого «Адвокатом» робочого часу на надання правничої допомоги на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 6 договору, Замовник зобов`язаний сплатити авансовий платіж у визначеному п. б Договору розмірі після підписання даного договору. Подальша оплата наданих послуг, у разі зміни їх вартості, здійснюється поетапно за фактом їх надання та підписання актів приймання-передачі наданих послуг.

На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем надано копії таких документів:

- договір про надання правничої допомоги від 27.10.2025 №10.1/2025;

- ордер серії ВМ №1075429 від 05.11.2025;

- акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 04.12.2025;

- акт № 2 приймання-передачі наданих послуг від 16.04.2026;

- платіжну інструкцію від 03.12.2025 на суму 30 000,00 грн.

Відповідно до акта № 1 приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 04.12.2025 зазначено такі види наданої адвокатом правничої допомоги:

1) З`ясування обставин справи, надання консультацій, роз`яснень, визначення обсягу доказів по справі, 27.10.2025, 1 година;

2) Ознайомлення з наданими документами, їх аналіз, аналіз законодавчих та норматив-но-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, судової практики, визначення правової позиції у справі, 27.10.2025-30.10.2025, 2 години;

3) Підготування проєкту позовної заяви, обговорення проєкту позовної заяви із «Замовником», внесення виправлень, доповнень до позовної заяви за бажанням «Замовника», 27.10.2025-04.12.2025, 10 годин;

4) Копіювання документів, підписання від імені «Замовника» та подання до Господарського суду Сумської області засобами Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС позовної заяви у справі за позовом Фермерського господарства «Віконт» до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про стягнення шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, 04.12.2025, 1 година робочого часу.

Відповідно до акта № 2 приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 16.04.2026 зазначено такі види наданої адвокатом правничої допомоги:

1) Участь у підготовчих судових засіданнях: 12.01.2026 25 хв; 26.01.2026 11 хв; 18.03.2026 29 хв, всього 1 год. 5 хв.;

2) Участь у судовому засіданні: 15.04.2026 1 год. 30 хв.;

3) Ознайомлення з відзивом на позов, документами, доданими до відзиву на позов та наданими суду на виконання ухвали суду, їх аналіз: 1 година;

4) Ознайомлення з додатковими пояснення відповідача від 09.03.2026, 16.03.2026, їх аналіз та визначення правової позиції в справі з урахуванням додаткових пояснень відповідача, підготування додаткових пояснень у справі на додаткові пояснення відповідача від 09.03.2026, обговорення проєкту додаткових пояснень із «Замовником», внесення виправлень, доповнень до додаткових пояснень від 16.03.2026 за бажанням «Замовника»: 3 години.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Так, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ст. 26 Закону).

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.

Суд звертає увагу на те, що надані учасником справи документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному ним розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 та постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.

Так, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейським судом з прав людини також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 914/4/20.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 18.05.2021 у справі № 918/917/19.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З урахуванням наведеного, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 910/9243/20.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Разом із тим, суд зазначає, що такий вид робіт, як "з`ясування обставин справи, надання консультацій, ознайомлення з документами, їх аналіз, підготовка позовної заяви", є фактично складовою роботи зі складання та подання позовної заяви (схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 824/152/21).

Тобто, на переконання суду, у контексті цих послуг заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим лише в частині складання та подання позовної заяви.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У запереченнях на заяву (вх.№2082) представник відповідача просить відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, також зазначив, що у разі задоволення заяви просить зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн посилаючись на те, що сума витрат є завищеною та такою, що не відповідає співмірності складності відповідної роботи, її обсягу та часу, витраченими на виконання робіт.

Поряд з цим, суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

З урахуванням наведеного в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру з огляду на предмет позову, значення справи для сторін, суд дійшов висновку, що обґрунтованою, розумною, співмірною та пропорційною до предмета спору є компенсація позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Крім того, позивачем понесено витрати на підготовку за його замовленням Сумською регіональною торгово-промисловою палатою експертного висновку № ЦД-78 від 31.07.2025 року.

Згідно з Актом надання послуг від 31.07.2025 № ЦД78, складеним між Фермерським господарством "Віконт" та Сумською торгово-промисловою палатою, виконавцем за договором про надання послуг № 55-2025 від 30.06.2025 були виконані роботи (надані послуги) на загальну суму 9200,00 грн.

На підтвердження надано платіжну інструкцію № 1.240982853.1 від 31.07.2025 на суму 9 720,00 грн.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Тому сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема як що судом враховано відповідний висновок експерта як доказ (Відповідний правовий висновок сформовано у постанові ВП ВС від 22.11.2023 у справі №712/4126/22).

Судом було досліджено та враховано зазначений експертний висновок при розгляді даної справи як доказ, а тому витрати на підготовку експертного висновку у розмірі 9 720,00 грн є обгрунтованими та підлягають стягненню з відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 234, 235, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Заяву від 16.04.2025 (Вх.№1800 від 17.04.2026) представника позивача Фермерського господарства Віконт про ухвалення додаткового рішення по справі №920/1655/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Революції Гідності, 32, м.Суми, 40003, код ЄДРПОУ 39765885) на користь Фермерського господарства «Віконт» (вул. Зелена, буд. 14, смт. Липова Долина, Роменський р-н, Сумська обл., 42500, код ЄДРПОУ 23820349) судові витрати, які складаються з витрат на підготовку експертного висновку в розмірі 9 720,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

3. Видати Фермерському господарству «Віконт» наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення підписано суддею 19.08.2026.

СуддяО.Ю. Резніченко