Рішення № 139082677, 17.08.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2026м. СумиСправа № 920/690/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/690/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Енерго Трейд (вул. Старонаводницька, буд. 13, корп. Б, оф. 33, м. Київ, 01015)

до відповідача Державного підприємства Дослідне господарство Правдинське Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (вул. Іванівська, буд. 1, с. Іванівка, Великописарівський район, Сумська область, 42839)

про стягнення 97 275 грн 61 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 97 275 грн 61 коп., в тому числі 34 654 грн 67 коп. курсової різниці, 41 592 грн 15 коп. пені, 4080 грн 33 коп. 3% річних, 16 948 грн 46 коп. інфляційних втрат відповідно до договору поставки нафтопродуктів № 0904-1 СН від 09.04.2024, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 10.06.2026 господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.

Згідно зі ст. 248, 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

19.06.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3290 від 19.06.2026), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач зазначає, що 24 грудня 2025 року позивач поставив партію нафтопродуктів неналежної якості. Позивач був зобов`язаний поставити зимове дизельне паливо ДП-3-Європ5-В0 зі стабільним станом роботи (гранична температура фільтрованості) до мінус 20 °С. Листом від 26 грудня 2025 року відповідач повідомив позивача, що за результатами використання останньої партії дизельного пального виникли зауваження щодо його якості, просив у найкоротший термін направити уповноваженого представника для фіксації факту неякісної поставки та спільного огляду пального. Лист залишився без відповіді. Пальне, що було поставлене 24 грудня 2025 року було використано лише навесні 2026 року. Використання пального протягом зимового періоду не було можливим з огляду на погодні умови зими 2026 року в Сумській області. Відповідач вважає, що відсутня законна підстава для нарахування курсової різниці за договором. У договорі не зазначається чому відповідач повинен відшкодовувати курсову різницю з оплати товару ціна за який визначена у гривнях. Сторони не підписували відповідного документу (акт коригування цін нафтопродуктів або акт про перерахунок курсових різниць), що посвідчує обов`язок відповідача сплатити курсову різницю.

26.06.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 3451 від 26.06.2026), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що відповідач здійснив оплату партії товару у сумі 992 880 грн. із простроченням. Питання якості поставленого товару не є предметом розгляду у справі. Акт невідповідності дизельного палива від 24.12.2025, акт відбирання проб дизельного палива від 24.12.2025 складені відповідачем в односторонньому порядку, без участі представників позивача. Позивач зазначає, що курсова різниця підлягає стягненню не як санкція або наслідок порушення грошового зобов`язання, а як елемент договірної ціни товару, що прямо передбачено умовами договору поставки. Визначення сторонами ціни договору із прив`язкою до курсу іноземної валюти та можливістю коригування вартості поставленого товару є правом та свободою сторін договору. У п. 5.3.1. детально вказана формула відповідно до якої здійснюється розрахунок курсової різниці. Акт про розрахунок курсових різниць складається в односторонньому порядку та надається лише на вимогу покупця (відповідача). На підтвердження імпорту партії нафтопродуктів, поставленої відповідачеві, позивач надає копію митної декларації ІМ 40 ТФ № 25UA903080001537U7.

У період з 27.07.2026 до 14.08.2026 включно суддя Вдовенко Д.В. перебувала у відпустці.

Станом на 17.08.2026 відповідач не скористався правом на подання заперечень на відповідь на відзив.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

09.04.2024 між сторонами укладений договір поставки нафтопродуктів № 0904-1 СН відповідно до умов якого позивач зобов`язується передати у власність відповідача нафтопродукти, а відповідач зобов`язується прийняти ці нафтопродукти та повністю оплатити їх ціну (вартість).

Відповідно до п. 2.2. договору поставка (передача у власність) товару в рамках і на підставі договору здійснюється окремими партіями, відповідно до додаткових угод до договору, оформлених на підставі поданих покупцем заявок.

Згідно з п. 2.3 договору умови про кількість, асортимент, ціну (вартість), умови оплати та поставки окремої партії товару узгоджуються сторонами шляхом укладення (підписання) додаткових угод до договору. Зобов`язання сторін по поставці (передачі у власність) відповідної партії товару в рамках цього договору виникають з урахуванням положень п. 2.3. цього договору.

За умовами п. 5.1. договору ціна (вартість) конкретної партії товару узгоджується сторонами у відповідних додаткових угодах до договору. Ціна на товар, поставка (передача у власність) якого здійснюється відповідно до умов договору, встановлюється в національній валюті України - гривні.

Відповідно до п. 5.2 договору ціна (вартість) продукції є динамічною (рухомою) і може змінюватись постачальником залежно від змін цін на ринку продукції, індексу інфляції, зміни тарифів на залізничні перевезення тощо.

Згідно з п. 5.3. договору при постачанні товару на умовах відтермінування платежу постачальником може бути застосовано вплив зміни курсу долара США до гривні, що фіксується на момент закриття торгів УМВР, згідно з даними інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing, на дату, що передує даті постачання товару та на дату, що передує даті здійснення платежу.

Пунктом 5.3.1. договору визначено, у разі, якщо на дату, що передує даті здійснення платежу покупцем в рахунок погашення заборгованості, комерційний курс долара США до гривні збільшився більше ніж на 0,5% відносно такого комерційного курсу долара США до гривні на дату, що передує даті узгодження поставки товару, вартість поставленого товару, пропорційна сумі здійсненого платежу, перераховується постачальником у відповідній пропорції до зміни курсу, включаючи суму податку на додану вартість. Підтвердженням курсу є дані сайту http://www.udinform.com.

Покупець розуміє та усвідомлює, що перерахунок оформляється відповідним актом (надалі - акт): акт про розрахунок курсових різниць, який складається самостійно та в односторонньому порядку постачальником та який, на вимогу покупця, може бути направлений до відома покупцеві або актом коригування цін нафтопродуктів, який складається самостійно постачальником, направляється покупцю для двостороннього підписання.

Сума курсової різниці, що зазначена в акті, який оформлюється постачальником, підлягає сплаті покупцем за цим договором шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у відповідному розмірі на банківський рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати направлення акту покупцю. Виставлення додаткового рахунку зі сторони постачальника не вимагається.

Остаточна вартість товару (однієї партії) розраховується за формулою, наведеною у п. 5.3.1. договору і включає суми курсової різниці.

Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо протягом 30 (тридцять) календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щороку автоматично пролонгується (продовжується) ще на 1 (один) рік (п. 9.1. договору).

За умовами додаткової угоди № 25/0009 від 20.12.2025 позивач зобов`язався поставити відповідачу паливо дизельне загальною вартістю 992880 грн. Постачальник зобов`язується поставити товар протягом чотирьох календарних днів від дати підписання угоди. Датою поставки вважається дата вказана у видатковій накладній та/або акті прийому-передачі. Покупець зобов`язаний здійснити оплату в розмірі 100% загальної вартості товару протягом 7 днів з моменту відвантаження.

Умови договору поставки нафтопродуктів є чинними та обов`язковими для сторін з урахуванням угоди (п. 7).

Згідно з видатковою накладною № 251224/018 від 24.12.2025 позивач поставив відповідачу товар вартістю 992 880 грн.

Відповідач здійснив оплату товару 20.02.2026 (платіжна інструкція № 137 від 20.02.2026, а.с. 42).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо своєчасної оплати товару, а також не сплатив суму курсової різниці, що підлягає сплаті відповідно до п. 5.3.1. договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Відповідно до ст. 524, 533 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що згідно з видатковою накладною № 251224/018 від 24.12.2025 позивач поставив відповідачу товар вартістю 992 880 грн. В угоді № 25/0009 сторони погодили оплату товару на умовах відтерменування платежу - протягом 7 днів з моменту відвантаження. Відповідач здійснив оплату товару 20.02.2026.

Відповідно до п. 5.3.1. договору позивач здійснив коригування вартості товару станом на день, що передує даті оплати товару (19.02.2026). Сума коригування ціни товару відповідно до акту про розрахунок курсових різниць (складається постачальником в односторонньому порядку і може бути направлений до відома на вимогу покупця) становить 34 654 грн 67 коп.

Оскільки сторони у договорі погодили коригування вартості товару у разі збільшення комерційного курсу долара США до гривні більше ніж на 0,5% (від дати, що передує даті постачання товару до дати, що передує даті оплати товару), погодили те, що остаточна вартість товару (однієї партії) розраховується з урахуванням суми курсової різниці у разі постачання товару на умовах відтермінування платежу, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 34 654 грн 67 коп. заборгованості правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд встановив, що поставлений позивачем 24.12.2025 товар був оплачений відповідачем з порушенням строку оплати, узгодженого сторонами у п. 5 додаткової угоди (сім днів з моменту відвантаження).

Доводи відповідача про поставку товару неналежної якості в обґрунтування заперечень проти позову суд не приймає, оскільки товар отриманий відповідачем, оплачений та використаний, що відповідач підтверджує у відзиві, а предметом спору у справі є стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати товару.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.2. договору, у випадку прострочення (порушення, невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання) покупцем строків (термінів) оплати товару, визначених умовами договору та додатковими угодами до нього, покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (тобто у період впродовж якого існувала заборгованість), від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення (порушення невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання).

Згідно з п. 6 угоди № 25/0009, у випадку прострочення/невиконання покупцем строків оплати товару, він зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми грошової заборгованості за кожний день прострочення/невиконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасну оплату товару позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 41 592 грн 15 коп., 3 % річних в сумі 4080 грн 33 коп. та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 16 948 грн 46 коп. за період з 01.01.2026 до 19.02.2026, виходячи з суми заборгованості за товар в розмірі 992 880 грн 00 коп.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 41 592 грн 15 коп. пені, 4080 грн 33 коп. 3% річних, 16 948 грн 46 коп. інфляційних втрат.

Суд зауважує, що інфляційні втрати і курсова різниця у даному випадку не виключають одна одну, оскільки вартість зобов`язання визначена в гривнях, а сторони передбачили механізм її динамічного коригування залежно від зміни курсу долара США до гривні (тобто це формульна, змінна ціна). Динамічність ціни залежно від курсу долара США до гривні відбувається тоді, коли комерційний курс долара США збільшується на понад 0, 5 %. У даному випадку курсова різниця підлягає стягненню не як санкція або наслідок порушення грошового зобов`язання, а як елемент договірної ціни товару, що прямо передбачено умовами договору поставки. Інфляційні втрати компенсують знецінення гривні у період прострочення, коли вартість зобов`язання в гривнях не була скоригована відповідно до змін курсу валют.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3328 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство Правдинське Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (вул. Іванівська, буд. 1, с. Іванівка, Великописарівський район, Сумська область, 42839, код ЄДРПОУ 00497727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Енерго Трейд (вул. Старонаводницька, буд. 13, корп. Б, оф. 33, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 38489035) 34 654 грн 67 коп. курсової різниці, 41 592 грн 15 коп. пені, 4080 грн 33 коп. 3% річних, 16 948 грн 46 коп. інфляційних втрат, 3328 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 19.08.2026.

СуддяД.В. Вдовенко