Рішення № 139082509, 19.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2157/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Кочуровської К.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА"

до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації

про стягнення 288 353 доларів США, що становить еквівалент 12 187 357 грн

за участю представників:

від позивача - Фоменко І.

28.05.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про стягнення 288 353 доларів США збитків, що становить еквівалент 12 187 357 грн.

Ухвалою від 29.05.2026 суд відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2026. Цією ухвалою суд встановив відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позов.

У даній справі позивач визначив відповідачем російську федерацію в особі міністерства юстиції російської федерації. Адресу місцезнаходження відповідача позивач вказав: вул. Житня, буд. 14, м. Москва, 119991.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

Статтею 367 ГПК України визначено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Водночас, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. З огляду на триваючу широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє станом на цей час.

Суд враховує, що наразі відсутній міжнародний договір України про правову допомогу в цивільних справах, який діє у відносинах з російською федерацією. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну 24.02.2022 фактично унеможливлено застосування з російською федерацією відповідних міжнародних договорів України, у тому числі, у зв`язку з припиненням поштового сполучення; за інформацією Міністерства закордонних справ України 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і російською федерацією; функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено; комунікація МЗС з органам влади російської федерації за посередництва третіх держав також не здійснюється; враховуючи викладене, передача/отримання будь-яких документів до/з компетентних органів росії, у тому числі дипломатичними каналами, неможлива.

З огляду на викладене, суд зазначає, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення ухвал суду безпосередньо до компетентних органів російської федерації чи до посольства російської федерації в Україні, у зв`язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782 св 21), а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17.

За цих обставин, суд здійснив повідомлення відповідача про час та місце розгляду даної справи єдино можливим і законним способом, який передбачений ч. 4 ст. 122 ГПК України, - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Неявка відповідача в даному випадку не може перешкоджати реалізації гарантованого Конституцією України та міжнародними актами права осіб на доступ до правосуддя. Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від відповідача не надходило. При цьому відповідач відзив на позов і жодних доказів суду також не надав, а тому справу згідно з ст. 178 ГПК України суд вирішує за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Згідно з частиною першою статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Відповідно до положень статті 5 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.

Згідно зі статтею 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом.

У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Касаційний цивільний суд Верховного Суду розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17 підтримала правовий висновок, викладений у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, стосовно того, що суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, суд України має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22 зазначено, що російська федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про міжнародне приватне право" права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Таким чином, оскільки подія, яка стала підставою для вимог товариства про відшкодування шкоди, мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при вирішенні цього спору є матеріальний закон України.

У даній справі позивач звернувся до суду з позовом до російської федерації про відшкодування шкоди, завданої йому внаслідок збройної агресії та вчинення протиправних дій на території України зі сторони російської федерації.

Суд враховує, що 24.02.2022 о 5 ранку розпочався відкритий воєнний напад російської федерації, який виразився в тому, що збройними силами російської федерації, які діяли за наказом керівництва російської федерації, здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

По всій території України розпочалися масові авіаудари, ракетні та артилерійські обстріли військових та цивільних об`єктів.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Пізніше відповідними Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженими Законами України, воєнний стан продовжувався і триває досі.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 02.03.2022 ES-11/1 військова агресія російської федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, російську федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами російської федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

В преамбулі Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Отже, протиправність діяння відповідача як складового елементу правопорушення у вигляді завдання збитків, в розумінні частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є загальновідомою обставиною, яка закріплена державою на законодавчому рівні та яка доказування не потребує.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з частиною третьою статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану недоговірну (деліктну) шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас зі змісту частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

У контексті наведеного Верховний Суд зазначає, що за змістом частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень статей 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначав, що ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ: 37723335) (далі - Позивач) є зареєстрованим, у встановленому законом порядку, суб`єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71 основний), складське господарство (КВЕД 52.10), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Для здійснення своєї господарської діяльності Позивач орендує нерухоме та рухоме майно - комплекс зі зберігання та перевалки енергоносіїв, відповідно до договору оренди майна № 1612/1-2024 від 16.12.2024 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська селищна рада, комплекс будівель та споруд №6, відповідно до договору оренди майна № 1612/2-2024 від 16.12.2024 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська селищна рада, комплекс будівель та споруд №17. Власником орендованого майна є ТОВ "ЕКОНОВАТІКА" (місцезнаходження: м. Харків, вулиця Мироносицька, буд. 91, ідентифікаційний код 38003191). За зазначеними адресами у позивача знаходяться основні засоби, обладнання, оргтехніка та устаткування, товар, які використовуються у господарській діяльності.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області", село Стара Нікрасівка увійшло до складу Саф`янівської сільської територіальної громади. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Ізмаїльського (1940 - 2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Ізмаїльського району.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. "Про введення воєнного стану в Україні" введений на території України воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, Саф`янівська сільська територіальна громада Ізмаїльського району Одеської області (код UA51080090000065506) включена до території можливих бойових дій, які тривають з 26.05.2025 по теперішній час.

16.07.2025 у період часу з 00 год. 26 хв до 01 год. 52 хв. в Одеській області тривала повітряна тривога, що підтверджується інформацією сайту https://alerts.in.ua/ "Карта повітряних тривог України" (розділ історія тривог).

Внаслідок масштабної пожежі, що сталася внаслідок обстрілів безпілотними повітряними літальними апаратами, які відбулися 16.07.2025 орієнтовно з 00 год. 30 хв. до 01 год. 59 хв. до 01:59 год., ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" зазнало значних збитків, пошкоджено / знищено: товар - газ вуглеводневий або газ нафтовий, що зберігався у підземній базі зберігання, інше рухоме майно, обладнання, оргтехніка та устаткування, що забезпечують функціонування комплексу зі зберігання та перевалки енергоносіїв.

17.07.2025 Ізмаїльським районним управлінням ГУ ДСНС України в Одеській області складено акт про пожежу, яким встановлено факт пожежі, що виникла 16.07.2025 о 00 год. 30 хв., за адресами: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська селищна рада, комплекс будівель та споруд №6, №17, місце виникнення пожежі комплекс зі зберігання та перевалки енергоносіїв. Висновком про причини виникнення пожежі від 18.07.2025 встановлені обставини виникнення пожежі: внаслідок влучання вибухонебезпечного предмету (предметів) в комплекс зі зберігання та перевалки енергоносіїв, газонаповнювальну станцію, комплекси будівель та споруд №6, №17 відбулося займання з подальшим розвитком пожежі. На місці пожежі виявлені ознаки, які вказують на те, що обставиною, яка призвела до виникнення пожежі, стало потрапляння боєприпасів, їх уламків внаслідок бойових дій, а саме: уламки вибухонебезпечних предметів, які були знайдені на місці події, свідчення численних очевидців події про звуки підльотів ВНП та вибухи, що характерній для обстрілу. Пожежу ліквідовано о 11 год 50 хв. 17.05.2025. Висновком встановлені наслідки пожежі, знищено та пошкоджене майно.

Слідчим відділом Управлінням Служби безпеки України в Одеській області здійснюється

досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за номером №12025162150001015 від 16.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України.

Наказом ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" від 18.07.2025 № 18/07-2025 ІНВ "Про проведення позапланової інвентаризації товарів" було створено інвентаризаційну комісію з проведення позапланової інвентаризації товарів.

Згідно балансової довідки ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" про майно, станом на 15.07.2025 № б/н на балансі Позивача перебувало рухоме майно/запаси розташовані за адресами: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська сільська рада, комплекси будівель та споруд № 6, №17, 354 позиції.

Згідно балансової довідки ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" про майно, станом на 15.07.2025 № б/н на балансі Позивача обліковуються залишки газу вуглеводневого скрапленого по базі зберігання, розташованої за адресою: Одеська область,

Ізмаїльський район, Старонекрасівська сільська рада, комплекси будівель та споруд № 6, у кількості 11,456 т.

Наказом ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" від 16.07.2025 № 05/01-зп "Про створення комісії з обстеження причин та наслідків пошкодженого майна" було створено комісію з обстеження причин та наслідків пошкодженого майна.

За результатами проведення комісійного обстеження комісією ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" складено:

акт від 22.07.2025 №б/н комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених 16.07.2025 внаслідок збройної агресії російської федерації. Наведеним актом було встановлено пошкодження рухомого майна, обладнання, що знаходилися на балансі ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА";

акт від 22.07.2025 №б/н комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених 16.07.2025 внаслідок збройної агресії російської федерації. Наведеним актом було встановлено пошкодження газу вуглеводневого скрапленого по базі зберігання, який знаходився на балансі ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА".

25.09.2025 Управлінням Служби безпеки України в Одеській області прийнято постанову про залучення Позивача як потерпілого до кримінального провадження №12025162150001015 від 16.07.2025.

Внаслідок пожежі, що сталася внаслідок обстрілів безпілотними повітряними літальними апаратами, які відбулися 20.08.2025 орієнтовно з 01 год. 00 хв., ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" зазнало збитків, пошкоджено / знищено: рухоме майно, обладнання та устаткування, що забезпечують функціонування комплексу зі зберігання та перевалки енергоносіїв.

20.08.2025 Ізмаїльським районним управлінням ГУ ДСНС України в Одеській області складено акт про пожежу яким встановлено факт пожежі, що виникла 20.08.2025 о 01 год. 00 хв., за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська селищна рада, комплекс будівель та споруд № 17, місце виникнення пожежі гідротехнічна споруда причал. Висновком про причини виникнення пожежі від 22.08.2025 встановлені обставини виникнення пожежі: внаслідок влучання вибухонебезпечного предмету (предметів) в комплекс зі зберігання та перевалки енергоносіїв, газонаповнювальну станцію, комплекс будівель та споруд №17 відбулося займання з подальшим розвитком пожежі. На місці пожежі виявлені ознаки, які вказують на те, що обставиною, яка призвела до виникнення пожежі, стало потрапляння боєприпасів, їх уламків внаслідок бойових дій, а саме: потрапляння уламків вибухонебезпечних предметів, які були знайдені на місці події, свідчення численних очевидців події про звуки підльотів ВНП та вибухи, що характерній для обстрілу. Пожежу ліквідовано о 04 год 39 хв. Висновком встановлені наслідки пожежі, знищене та пошкоджене майно Позивача.

Слідчим відділом Управлінням Служби безпеки України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за номером №12025162150001148 від 20.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України.

Наказом ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" від 01.09.2025 за 01/09-2025 ІНВ "Про проведення позапланової інвентаризації товарів" було створено інвентаризаційну комісію з проведення позапланової інвентаризації товарів.

Згідно балансової довідки ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" про майно, станом на 19.08.2025 № б/н на балансі Позивача перебувало рухоме майно/запаси розташовані за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська сільська рада, комплекси будівель та споруд № 17, 4 одиниці.

Наказом ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" від 01.09.2025 № 08-зп "Про створення комісії з обстеження причин та наслідків пошкодженого майна" було створено комісію з обстеження причин та наслідків пошкодженого майна.

За результатами проведення комісійного обстеження комісією ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" складено акт від 04.09.2025 №5 комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених 20.08.2025 внаслідок збройної агресії російської федерації. Наведеним актом було встановлено пошкодження рухомого майна, обладнання, які знаходилися на балансі ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА".

25.11.2025 Управлінням Служби безпеки України в Одеській області прийнято постанову про залучення Позивача як потерпілого до кримінального провадження №12025162150001148 від 20.08.2025.

Одеською регіональною торгово-промисловою палатою складено експертний висновок №УТЕ -358 від 11 листопада 2025 щодо обстеження та фіксації знищеного чи пошкодженого майна внаслідок збройної агресії російської федерації яким встановлено, що 16 липня 2025 року під час військової атаки, здійсненої на Україну з боку російської федерації, в ході обстрілу об`єкту цивільної інфраструктури та виникнення внаслідок цього пожежі, було пошкоджено та знищено майно: товар - газ вуглеводневий, що зберігався у підземній базі зберігання, у кількості 11,456 тон; інше майно: обладнання, оргтехніка та устаткування, що забезпечують функціонування комплексу зі зберігання та перевалки енергоносіїв та комплексу інженерно- транспортних споруд перевантаження енергоносіїв, яке належало ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА", та знаходилось у комплексі зі зберігання, перевалки та перевантаження енергоносіїв за адресами: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська с/рада, комплекс будівель та споруд № 6, №17 - орендованому ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА". Деталізована кількість, найменування та вартість знищеного майна відповідно до даних двох актах комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених 16.07.2025 внаслідок збройної агресії російської федерації, від 22.07.2025, складених комісією ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА". Таким чином, зважаючи на дані, отримані при візуальному огляді, а також, згідно з наданими вищевказаним представником замовника експертизи документами, встановлено, що знищення зазначеного вище майна, було отримано в результаті впливу вражаючих елементів, вибухової хвилі та пожежі, спричинених наслідками здійснення військової атаки на Україну з боку російської федерації.

Суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "УСК-Консалтинг" (ЄДРПОУ 34466496, вулиця Іванівська, 1, місто Харків, Харківська область, 61058, Україна, Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №435/2024 від 17.09.2024, виданий Фондом державного майна України), відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та інших нормативно правових актів, проведено незалежну оцінку для визначення розміру збитків у вартісному виразі щодо об`єкту оцінки, упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності на об`єкті оцінки у зв`язку зі збройною агресією російської федерації та потреби у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії.

Відповідно до звіту з проведення зазначеної оцінки про визначення розміру збитків (реальних збитків, упущеної вигоди та потреб у відновленні майна), завданих Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 37723335), у зв`язку із знищенням майна внаслідок збройної агресії російської федерації встановлено:

Розмір реальних збитків (у вартісному виразі) від пошкодження / знищення нерухомого та рухомого майна: 3 484 668,00 грн. (три мільйони чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят вісім грн.) або за курсом НБУ на дату оцінки 82 452,00 долари США (вісімдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят два долари США);

Розмір потреб у відновленні пошкодженого / знищеного нерухомого та рухомого майна 3 484 668,00 грн. (три мільйони чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят вісім грн.) або за курсом НБУ на дату оцінки 82 452,00 доларів США (вісімдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят два долари США),

Розмір упущеної вигоди від неможливості проведення звичайної господарської діяльності 5 217 689,00 грн. (п`ять мільйонів двісті сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять грн.) або за курсом НБУ на дату оцінки 123 449,00 доларів США (сто двадцять три тисячі чотириста сорок дев`ять доларів США).

У процесі підготовки звіту використані наступні нормативні документи:

1. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав і професійний оціночній діяльності в Україні" від 12.07.2001 №2658;

2. Національний стандарт №1 "Загальні положення оцінки майна й майнових прав", затверджений постановою КМУ №1440 від 10.09.2003;

3. Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ №1442 від 28.10.2004;

4. Міжнародні Стандарти Оцінки 2025 (International Valuation Standards

2025);

5. Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326;

6. Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності" затверджена наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України №3904/1223 від 18.10.2022.

Оцінку проведено на підставі документів Позивача:

1 Інформація щодо нерухомого майна:

Договір оренди №1612/1-2024 від 16.12.2024 майна - Комплексу зі зберігання та перевалки енергоносіїв, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с/рада Старонекрасівська, комплекс будівель та споруд №6, укладений між ТОВ "ЕКОНОВАТІКА" (орендодавець) та ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" (орендар);

Договір оренди №1612/2-2024 від 16.12.2024 майна - Комплексу інженерно- транспортних споруд перевантаження енергоносіїв І черга будівництва, І та ІІ пусковий комплекс, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с/рада Старонекрасівська, комплекс будівель та споруд №17, укладений між ТОВ "ЕКОНОВАТІКА" (орендодавець) та ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" (орендар);

Додаткова угода №1 від 16.07.2025 до Договору оренди №1612/1-2024 від

16.12.2024 щодо припинення нарахування орендної плати за користування майном внаслідок подій 16.07.2025.

2 Інформація щодо рухомого майна:

Пооб`єктні переліки знищеного рухомого майна за даними бухгалтерського обліку у форматі excel;

Наказ ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" №01/09-2025 ІНВ від 01.09.2025 про проведення позапланової інвентаризації товарів;

Наказ ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" №08-3п від 01.09.2025 про створення комісії з обстеження причин та наслідків пошкодження майна;

Балансова довідка ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" про майно, станом на 15.07.2025;

Інвентаризація товарів на складі, пошкоджених внаслідок подій 16.07.2025, складена ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" від 22.07.2025 №9;

Інвентаризаційний опис №6 необоротних активів, пошкоджених внаслідок події 16.07.2025, складений ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" 22.07.2025;

Балансова довідка ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" про майно, станом на

19.08.2025

Інвентаризаційний опис необоротних активів, пошкоджених внаслідок події 20.08.2025, складений ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" 04.09.2025;

Інвентаризація товарів на складі, пошкоджених внаслідок подій 20.08.2025, складена ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" від 04.09.2025 №10.

Інформація щодо товару (газ скраплений)

Бухгалтерська довідка станом на 15.07.2025 ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА", щодо майна (залишки газу вуглеводневого скрапленого), яке знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Старонекрасівська с/рада, комплекс будівель та споруд № 6;

Інвентаризаційний опис від 22.07.2025 (газ скраплений), складена комісією ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА";

Контракт № 0109 від 01.09.2024 (газ скраплений), між ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" та iCOD Limited (зареєстрований Болгарія);

Митна декларація № 25UA903150003365U3 на товар "Газ вуглеводневий скраплений;

LPG PROPANE -808,067т. /1590,057тис.л.", ПМК 1190/903 03.06.2025 ОНП 1190/903 03.06.2025;

СЕРТИФІКАТ ЯКОСТІ № 13-20004953 на ЗВГ ПРОПАН від 21.05.2025, SGS Romania SA;

Акт звірки залишків скрапленого газу від 16.07.2025 (0,856т);

Договір поставки (газ скраплений) №26/24/ВГ від 15.04.2024 між ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" та ТОВ "ВІГАЗТРЕЙД";

Додаткова угода №1 від 23.12.2024 до Договору поставки №26/24/ВГ від 15.04.2024;

Акт №1966 приймання-передачі від 30.06.2025 за Договором №26/24/ВГ від 15.04.2024;

СЕРТИФІКАТ ЯКОСТІ на вантаж (cargo) ЗВГ БУТАН (LPG BUTANE), G.K.V Ltd. від 24.06.2025;

Акти внутрішнього переміщення товару №34 від 02.07.2025, №35 від 04.07.2025;

Акт звіряння взаємних розрахунків з 01.06.2025 по 30.06.2025 за Договором №26-24/ВГ від 15.04.2024.

3 Інформація щодо фіксації пошкоджень:

Акт комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених 16.07.2025 внаслідок збройної агресії російської федерації, складений ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" від 22.07.2025;

Акт комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених 16.07.2025 внаслідок збройної агресії російської федерації, від 22.07.2025 (газ скраплений), складений комісією ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА";

Лист Ізмаїльського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області щодо огляду місця пожежі №6025-1949/6025 від 22.07.2025 та Акт про пожежу від 17.07.2025. Висновок про причини пожежі;

Експертний висновок Одеської регіональної Торгово-промислової палати №УТЕ-358 від 11.11.2025 щодо обстеження та фіксації знищеного чи пошкодженого майна внаслідок збройної агресії російської федерації, яке знаходилось у комплексі зі зберігання, перевалки та перевантаження енергоносіїв, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с/рада Старонекрасівська, комплекс будівель та споруд №№ 6, 17, орендованому ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА", щодо подій 16.07.2025;

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12025162150001015 від 16.07.2025 щодо подій, які відбулись в ніч на 16 липня 2025 року;

Акт №5 комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених 20.08.2025 внаслідок збройної агресії російської федерації, складений ТОВ "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" від 04.09.2025;

Акт про пожежу від 20.08.2025, складений Ізмаїльським РУ ГУ ДСНС України в Одеській області та Висновок про причини пожежі;

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12025162150001148 від 20.08.2025 щодо подій, які відбулись у ніч з 19 на 20 серпня 2025 року;

4 Фінансова інформація:

Звіти про фінансові результати підприємства за 2020-2025 роки (форма 1, форма 2). Довідкові матеріали в розрізі статей балансу.

Отже, унаслідок протиправного заподіяння майнової шкоди майну, належному на праві власності, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно із ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Звіт виконаний оцінювачем, виходячи з підходів до оцінки, рекомендованих Українським товариством оцінювачів і Фондом державного майна України та із застосуванням методів оцінки, прийнятних для ринкової ситуації в Україні. При визначенні вартості матеріального збитку та упущеної вигоди оцінювачем застосована Методика визначення шкоди та обсягів збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України №3904/1223 від 18.10.2022р.

Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18 жовтня 2022 року № 3904/1223 затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією рф, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі - Методика).

У відповідності до п. 9 Методики для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

На законодавчому рівні встановлено повну компенсацію збитків (завданої шкоди), так за приписами ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Разом з цим, наразі є загальновідомими обставини нестабільності національної валюти, внаслідок її девальвації, що має наслідком часткове її знецінення та перешкоджає повному відшкодуванню (компенсації) шкоди визначеної лише у гривневому еквіваленті, без прив`язки його до долару США, та буде суперечити наведеним законодавчим приписам щодо повного відшкодування.

А тому, з урахуванням обставин цієї справи, з метою запобігання втрати позивачем активів та необхідності повторного звернення позивача до суду для вжиття додаткових засобів захисту, що зумовлено девальвацією національної валюти України - гривні, є цілком обґрунтованим та справедливим визначення суми заборгованості з урахуванням еквіваленту в іноземній валюті.

В результаті пожежі, яка була наслідком обстрілу під час бойових дій, позивач повністю втратив основні засоби, товари (які розміщувалися на орендованих об`єктах, що складаються з рухомого майна, обладнання та товару (газ скраплений вуглеводневий)), у зв`язку з чим не отримав прибутку від господарської діяльності. Крім того, в результаті втрати основних засобів, товарів, позивач значною мірою був позбавлений можливості здійснювати звичайну господарську діяльність, у зв`язку з чим є підстави для оцінки та стягнення з винної особи, крім реальних збитків, упущеної вигоди.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі належними та допустимими доказами доведено наявність повного складу цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується повний склад цивільного правопорушення, то вимога позивача про стягнення 288 353 доларів США шкоди, що становить еквівалент 12 187 357 грн, підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, з урахуванням ціни позову (еквівалент у гривнях становив 12 187 357 грн) у цій справі розмір судового збору за його подання становить 146248,28грн.

За приписами ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З огляду на те, що позивач від сплати судового збору за розгляд даного спору звільнений, судовий збір за подання позову у даній справі підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (119991, м. москва, вул. Житня, буд. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЛЕ ФОРТЕ УКРАЇНА" (код 37723335, м. Харків, вул. Мироносицька, 91) 288 353 доларів США збитків, що становить еквівалент 12 187 357 грн.

3. Стягнути з російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (119991, м. москва, вул. Житня, буд. 14) в дохід Державного бюджету України 146248,28грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 серпня 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова