Рішення № 139082474, 19.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2158/26Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/2158/26

За позовом: Приватного підприємства Комплексна гарантія та безпека (65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 53; ЄДРПОУ 34872224)

До відповідача: Концерну Військторгсервіс в особі Південного регіонального управління Концерну Військторгсервіс (65012, м. Одеса, пров. Штабний, буд. 1; ЄДРПОУ 35123222)

про стягнення

Встановив: Приватне підприємство Комплексна гарантія та безпека звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Концерну Військторгсервіс в особі Південного регіонального управління Концерну Військторгсервіс про стягнення заборгованості у розмірі 138000,00 грн., 3% річних у розмірі 298,08 грн. та інфляційних втрат у розмірі 27600,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2026р. прийнято позовну заяву Приватного підприємства Комплексна гарантія та безпека до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2158/26. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

23.06.2026р. до суду позивачем надано заяву, відповідно до якої залучено розрахунок 3% річних у розмірі 1217,42 грн. та розрахунок інфляційних втрат у розмірі 2034,65 грн.

21.07.2026р. до суду представником позивача надано заяву, відповідно до якої він просить суд у прохальній частині позову вважати заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 1217,42 грн. та інфляційних втрати у розмірі 2034,65 грн.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування ухвали суду в систему Електронний суд, яка доставлена в електронний кабінет останнього, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що 01.05.2025р. між сторонами було укладено Договір № 27 про надання охоронних послуг.

За умовами Договору, відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов`язання здійснювати протягом усього терміну дії Договору комплекс заходів, пов`язаних з фізичною охороною Об`єкта, а саме: технічного комплексу, розташованого за адресою; Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне, вул. Чорноморська.

Позивачем було зазначено суду, що він на підставі Договору надав відповідачу послуги, визначені ч.ч. 1, 2 Договору та це підтверджується актами виконаних робіт на загальну суму 138000,00 грн.

За доводами позивача, акти були отримані та підписані відповідачем, про що свідчать підпис належним чином уповноваженої особи та відбиток печатки.

Претензій по якості та своєчасності наданих послуг відповідачем у відповідності до Договору не заявлено, отже, акти виконаних робіт/наданих послуг були прийняти відповідачем.

Згідно до ч.3 Договору та Протоколу погодження договірної вартості послуг, що надаються, від 01.05.2025 року відповідач зобов`язався проводити оплату щомісяця не пізніше ніж за 5 днів до початку наступного місяця на підставі наданих рахунків актів виконаних робіт.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що на виконання умов Договору ним виконані роботи, відповідачу надані рахунки та акти виконаних робіт, проте, відповідачем зобов`язання щодо оплаті вартості виконаних робіт не виконані.

У зв`язку із чим, у відповідача станом на листопад 2025 року утворилася заборгованість перед у розмірі 138000,00 грн., про що свідчить проведена між сторонами звірка розрахунків та підписаний акт. Станом на день звернення позивача з позовною заявою відповідач не погасив заборгованість у розмірі 138000,00 грн.

Також, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 1217,42 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2034,65 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як з`ясовано судом, правовідносини між Приватним підприємством Комплексна гарантія та безпека, як Виконавцем, та Концерносм Військторгсервіс в особі Південного регіонального управління Концерну Військторгсервіс, як Замовником, виникли на підставі укладеного між ними 01.05.2025р. Договору № 27 про надання охоронних послуг.

Матеріали справи містять Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №9 від 30.09.2025р. на суму 46000,00 грн., Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №9 від 31.10.2025р. на суму 46000,00 грн., Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №9 від 30.11.2025р. на суму 46000,00 грн., та зазначені акті підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

Також, в матеріалах справи наявний Акт звірки, який підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін та за яким визначено заборгованість відповідача у розмірі 138000,00 грн.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 138000,00 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 1217,42 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2034,65 грн.

Суд, переривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, зі стягненням з відповідача боргу 138000,00 грн., 3% річних у розмірі 1217,42 грн. та інфляційних втрат 2034,65 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 3328,00 грн. покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює позивачу, що надлишково сплачений судовий збір буде повернуто судом після подання відповідного клопотання до суду.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Приватного підприємства Комплексна гарантія та безпека - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Концерну Військторгсервіс в особі Південного регіонального управління Концерну Військторгсервіс (65012, м. Одеса, пров. Штабний, буд. 1; ЄДРПОУ 35123222) на користь Приватного підприємства Комплексна гарантія та безпека (65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 53; ЄДРПОУ 34872224) заборгованість у розмірі 138000 (сто тридцять вісім тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 42 коп., інфляційні втрати у розмірі 2034 (дві тисячі тридцять чотири) грн. 65 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 19 серпня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко