Ухвала суду № 139082414, 19.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"19" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3350/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Демченко Т.І.,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Гронського Вячеслава Володимировича (зареєстрована 18.08.2026 за вх. № 2-1626/26)

про забезпечення позову: Фізичної особи-підприємця Гронського Вячеслава Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Порт-сервіс (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Захисників України, буд. 3, код ЄДРПОУ 32334151)

про стягнення 653 655,73 грн,

установив:

14.08.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява від Фізичної особи-підприємця Гронського Вячеслава Володимировича (далі ФОП Гронський В.В.) до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Порт-сервіс, в якій він просить:

- стягнути заборгованість за Договором від 11.01.2024 №1101-П про надання транспортних послуг (перевезення вантажу) автомобільним транспортом у розмірі 634 419,94 грн, інфляційні втрати у розмірі 13 288,80 грн та 3% річних у розмірі 5 946,99 грн.

Також позивач просить у відповідності до ч. 10 ст. 238 ГПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати, починаючи з дати ухвалення рішення суду і до моменту виконання цього рішення три відсотки річних на суму основної заборгованості за такою формулою: три відсотки річних=сума боргу х 3% х кількість днів прострочення / кількість днів у році.

Обґрунтувуючи позов Фізична особа-підприємець Гронський Вячеслав Володимирович посилається на невиконання відповідачем умов Договору від 11.01.2024 №1101-П про надання транспортних послуг (перевезення вантажу) автомобільним транспортом в частині оплати за надані послуги.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 19.08.2026 постановив: відкрити провадження у справі №916/3350/26, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

18.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ Порт-сервіс та накладення арешту на грошові кошти, що перебувають на банківських рахунках ТОВ Порт-сервіс в межах суми 634 419,94 грн.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає що, необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що відповідач має реальну можливість відчужити наявне в нього майно та кошти з метою уникнення стягнення коштів за рішенням суду. У випадку невжиття таких заходів виконання рішення буде утрудненим, оскільки майно та кошти вже можуть не перебувати у володінні відповідача, що призведе до неможливості їх стягнення під час виконання рішення.

Проаналізувавши заяву позивача про забезпечення позову на предмет відповідності нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Потрібно зазначити, що за змістом ст.ст. 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. В контексті забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти), доказуванню підлягають обставини, які підтверджують вчинення відповідачем, зокрема, дій, направлених на відчуження власного майна або витрачання коштів з метою унеможливлення виконання майбутнього судового рішення.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент, як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22). Крім того, аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 09.06.2023 у справі № 37з-23.

Також оскільки в силу положень статті 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, то відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.

Господарський суд вказує, що обґрунтувуючи заяву про забезпечення позову ФОП Гронський В.В. не повинен надавати докази щодо очевидних речей, зокрема стосовно потенційної можливості вчинення ТОВ «Порт-сервіс» дій, направлених на зменшення власних активів, що здатне унеможливити виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024р. у справі № 925/1459/23, від 06.06.2024р. у справі № 910/17599/23, від 21.03.2024р. у справі №910/15328/23, від 13.12.2023 р. у справі № 921/290/23.

Слід також відзначити, що у випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з його рахунків й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову або виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань перед позивачем.

Позивач вказує, що згідно квартальної звітності відповідача за І квартал 2026 за формою № 1-м «Фінансова звітність малого підприємства. Звіт про фінансові результати»» (інформація взята з інформаційної системи «Ліга-Закон») нематеріальні активи зменшились на 7,5%; рядок 1165 гроші та їх еквіваленти зменшились на 97,2%; а усього оборотні активи скоротились за перший квартал 2026 на 46,1%.

Відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи втручання в його господарську діяльність, адже грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися тимчасово обмежується на певний час лише щодо частини коштів, а не всіх коштів відповідача, і спрямовані на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову у цій справі. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 р. у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 р. у справі № 910/5079/21.

При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024р. у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018р. у справі № 914/970/18, від 10.11.2020р. у справі № 910/1200/20.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024р. у справі №754/5683/22 дійшла висновку про те, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Господарський суд убачає наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Порт-сервіс» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ «Порт-сервіс» у межах суми позовних вимог на загальну суму 634 419,94 грн.

Що стосується забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ТОВ «Порт-сервіс», суд зазначає, що арешт може бути накладено на конкретне майно, що належить боржнику, а не будь-яке абстрактне.

Позивач до матеріалів справи доказів наявності у ТОВ «Порт-сервіс» майна, на яке можна накласти арешт, не надав.

Відповідно до ч.5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Ураховуючи наведене, те, що обраний захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти є адекватним, достатнім для запобігання порушенню прав позивача, дозволяє гарантувати ефективний захист або поновлення інтересів держави в разі ухвалення рішення про задоволення позову, заява ФОП Гронського В.В. про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим ТОВ «Порт-сервіс» не позбавлене права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.

За приписами ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню. Частиною 8 ст.140 ГПК України встановлено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також, не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.136,137,139,140,233-235 ГПК України, суд

постановив:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Гронського Вячеслава Володимировича про забезпечення позову задовольнити частково.

2. На період розгляду справи накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Порт-сервіс (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Захисників України, буд. 3, код ЄДРПОУ 32334151) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Порт-сервіс» у межах суми позовних вимог на загальну суму 634 419,94 грн.

3. У задоволенні вимоги про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Порт-сервіс» відмовити.

За цією ухвалою стягувачем є: Фізична особа-підприємець Гронський Вячеслав Володимирович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

За цією ухвалою боржником є: Товариство з обмеженою відповідальністю Порт-сервіс (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Захисників України, буд. 3, код ЄДРПОУ 32334151)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її постановлення

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя Демченко Тетяна Ігорівна