Ухвала суду № 139082385, 19.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"19" серпня 2026 р. Справа № 916/3378/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» про забезпечення позову до подання позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна»

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія»

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ-КІЛІЯ»

треті особи:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»

- Одеська обласна державна (військова) адміністрація

про визнання недійсним рішення загальних зборів

встановив:

17.08.2026 через підсистему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» подало заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, якою просить суд:

1) Накласти арешт на спірне рухоме майно, яке є предметом правочину між ТОВ «МПДК» (код ЄДРПОУ 44795885) та ТОВ «ЗТК» (код ЄДРПОУ 43098924), а саме:

- будівля ангару, літ. «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею -521,5 м2, висотою -11,0 м;

- будівля вагової, літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 м2, висотою 2,3 м та навісу де розташована вагова платформа), площею 76,41 м2, висотою 4,3 м, загальна площа тимчасової споруди - 85,7 м2;

- будівля зернопереробного комплексу, літ. «Ц», (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0 м до 4,6 м, висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд - виїзд) 1,8 м), загальна площа тимчасової споруди - 364,5м2, розташоване на території портопункту Кілія, за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4.

2) Заборонити ТОВ «МПДК» (код ЄДРПОУ 44795885) та ТОВ «ЗТК» (код ЄДРПОУ 43098924), а також будь-яким іншим особам, які діють за їх дорученням або в їх інтересах, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі, внесення до статутного капіталу, застави, іншого обтяження або іншого розпорядження наступним майном:

- будівля ангару, літ. «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею -521,5 м2, висотою -11,0 м;

- будівля вагової, літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 м2, висотою 2,3 м та навісу де розташована вагова платформа), площею 76,41 м2, висотою 4,3 м, загальна площа тимчасової споруди - 85,7 м2;

- будівля зернопереробного комплексу, літ. «Ц», (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0 м до 4,6 м, висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд - виїзд) 1,8 м), загальна площа тимчасової споруди - 364,5м2, розташоване на території портопункту Кілія, за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4.

3) З метою не пошкодження, не знищення спірного майна, заборонити ТОВ «МПДК» (код ЄДРПОУ 44795885) та ТОВ «ЗТК» (код ЄДРПОУ 43098924) використовувати в своїй господарській діяльності:

- будівлю ангару, літ. «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею -521,5 м2, висотою -11,0 м;

- будівлю вагової, літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 м2, висотою 2,3 м та навісу де розташована вагова платформа), площею 76,41 м2, висотою 4,3 м, загальна площа тимчасової споруди - 85,7 м2;

- будівлю зернопереробного комплексу, літ. «Ц», (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0 м до 4,6 м, висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд - виїзд) 1,8 м), загальна площа тимчасової споруди - 364,5м2, розташоване на території портопункту Кілія, за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4.

4) Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на вчинення відповідних реєстраційних дій, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного майна, якщо такі дії можуть призвести до зміни його правового статусу або власника.

Заявник посилається на те, що він є орендарем земельної ділянки 5122310100:02:001:0041 площею 4,36га за адресою: Одеська область Ізмаїльський район Кілійська міська рада.

На підтвердження зазначеного ним надано договір оренди від 02.09.2024, укладений між Одеською обласною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» строком на 49 років.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Однак, заявник не надав доказів держреєстрації свого права оренди земельної ділянки 5122310100:02:02:001:0041 площею 4,36га за адресою: Одеська область Ізмаїльський район Кілійська міська рада.

Тобто заявником не додано до заяви доказів виникнення в нього права оренди земельної ділянки 5122310100:02:001:0041.

Заявник зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 916/4125/23

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» та Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 916/4125/23 задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «Кілія» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 916/4125/23 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №916/4125/23 в частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати, у цій частині прийняти нове рішення.

« 1. Позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «Кілія» про усунення перешкод задовольнити.

2. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної військової адміністрації у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер: 5122310100:02:001:0041, загальною площею 4,366 га, розташованою за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «Кілія» звільнити її від належних йому тимчасових споруд, рухомого майна, зокрема: будівлі ангару літ «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м; будівлі вагової літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв.м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв.м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв.м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рами (в`їзд-виїзд), висота підйомної 1,8 м, висота приміщення, де розташований бункер від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування 3,1 м, висота рампи 1,8 м), загальною площею 364,5 кв.м.

3. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №916/4125/23 залишити без змін».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «Кілія» (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31, оф. 2, код ЄДРПОУ - 43098924) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ - 03528552, рахунок - UA808201720343100002000000564, банк - ДКСУ у м. Києві, код банку - 820172, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір за подання позову у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «Кілія» (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31, оф. 2, код ЄДРПОУ - 43098924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» (21029, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд.114-В, оф.203-б, код ЄДРПОУ - 41054005) 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 (нуль) копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «Кілія» (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31, оф. 2, код ЄДРПОУ - 43098924) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ - 03528552, рахунок - UA808201720343100002000000564, банк - ДКСУ у м. Києві, код банку - 820172, код класифікації доходів бюджету - 22030101) 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 (нуль) копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

05.05.2025 видано наказ у справі № 916/4125/23 щодо усунення перешкод.

20.06.2025 відкрито виконавче провадження № 78422772 щодо виконання зазначеного наказу.

Заявник зазначає, що після ухвалення вищезазначеної постанови Північного апеляційного господарського суду, а саме 02.04.2025 було прийняте рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ КІЛІЯ», яке зареєстроване в нотаріальному реєстрі за № 262, 263, яким прийнято до складу учасників ТОВ «Зерновий термінал Кілія», збільшено та затверджено статутний капітал за рахунок вкладу ТОВ «Зерновий термінал Кілія» у вигляді зокрема такого майна:

- будівля ангару, літ. «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею -521,5 м2, висотою -11,0 м;

- будівля вагової, літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 м2, висотою 2,3 м та навісу де розташована вагова платформа), площею 76,41 м2, висотою 4,3 м, загальна площа тимчасової споруди - 85,7 м2;

- будівля зернопереробного комплексу, літ. «Ц», (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0 м до 4,6 м, висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд - виїзд) 1,8 м), загальна площа тимчасової споруди - 364,5м2.

ТОВ «ЕЛІКСИР Україна» посилається на те, що він має намір звернутись до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ КІЛІЯ» щодо внесення рухомого майна ТОВ «Зерновий термінал Кілія», а саме:

- будівля ангару, літ. «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею -521,5 м2, висотою -11,0 м;

- будівля вагової, літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 м2, висотою 2,3 м та навісу де розташована вагова платформа), площею 76,41 м2, висотою 4,3 м, загальна площа тимчасової споруди - 85,7 м2;

- будівля зернопереробного комплексу, літ. «Ц», (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0 м до 4,6 м, висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд - виїзд) 1,8 м), загальна площа тимчасової споруди - 364,5м2,

До статутного капіталу від 02.04.2025, яке зареєстроване в нотаріальному реєстрі № 262, 263 та застосування наслідків його недійсності.

Однак, ТОВ «ЕЛІКСИР Україна» не зазначив в заяві, які саме наслідки він має на увазі.

18.08.2026 через підсистему Електронний суд ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія» подав заперечення щодо заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, заявник посилається на те, що він є орендарем земельної ділянки 5122310100:02:001:0041, але ним не надано доказів держреєстрації його права оренди даної земельної ділянки.

До того ж, ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія» додав до своїх заперечень відповідь ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 05.08.2026 № 2-15-0.8-4799/2-26 на адвокатський запит, з якого вбачається, що до Державного земельного кадастру 24.12.2021 внесено інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 5122310100:02:001:0041, а в подальшому скасовано реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 122310100:02:001:0041 шляхом її поділу та в результат поділу 02.04.2026 утворено 5 земельних ділянок.

В якості обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає наступне:

«Необхідність звернення із цією заявою обумовлена існуванням реального ризику того, що до моменту подання позовної заяви та вирішення спору по суті спірне майно може бути відчужене, передане третім особам, переміщене, змінено його правовий статус або вчинені інші дії, які ускладнять чи зроблять неможливим ефективний захист прав та законних інтересів заявника

Зазначене майно має безпосередній зв`язок із фактичним використанням спірної території та його подальше переміщення, відчуження або передача іншій особі може істотно вплинути на можливість виконання майбутнього судового рішення та ефективного відновлення становища, яке існувало до вчинення спірного правочину»

Крім того, заявник зазначає, що в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі № 420/23487/25 та в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 у справі № 916/4125/26 суди визнали недобросовісними дії ТОВ «Зерновий термінал Кілія» щодо передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ КІЛІЯ».

З огляду на викладене, заявник посилається на те, що «З урахуванням викладеного, відповідач ТОВ «ЗТК» за взаємною домовленістю з ТОВ «МПДК», усвідомлюючи наявність законного судового рішення щодо звільнення спірного майна з території портопункту ОСОБА_1 , вчинив дії щодо передачі зазначеного майна до статутного капіталу ТОВ «МПДК».

На думку позивача, зазначені дії мають ознаки недобросовісної поведінки та спрямовані, зокрема, на створення формальних підстав для невиконання судового рішення. Після передачі спірного майна до статутного капіталу ТОВ «МПДК» ТОВ «ЗТК» фактично змінило свою правову позицію та почало посилатися на те, що воно більше не є власником спірного майна, а тому не зобов`язане виконувати рішення суду в частині його звільнення з території портопункту Кілія.

Таким чином, існує обґрунтований ризик подальшого вчинення відповідачами аналогічних дій, спрямованих на зміну власника, передачу, відчуження, внесення до статутного капіталу або інше розпорядження спірним майном з метою створення нових формальних перешкод для виконання судового рішення та ефективного захисту прав позивача.

За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого ускладнення або навіть унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки спірне майно може бути повторно передане іншій особі, відчужене або обтяжене, що спричинить виникнення нових правовідносин та необхідність пред`явлення додаткових позовів до інших осіб».

Однак, суд зауважує, що заявник не зазначив, які його права та законні інтереси порушені, а також відновлення яких його порушених прав буде утруднене або унеможливлене, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову.

Так, суд враховує, що заявник посилається на те, що він має намір звернутись до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ КІЛІЯ» щодо внесення рухомого майна ТОВ «Зерновий термінал Кілія», а саме:

- будівля ангару, літ. «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею -521,5 м2, висотою -11,0 м;

- будівля вагової, літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 м2, висотою 2,3 м та навісу де розташована вагова платформа), площею 76,41 м2, висотою 4,3 м, загальна площа тимчасової споруди - 85,7 м2;

- будівля зернопереробного комплексу, літ. «Ц», (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0 м до 4,6 м, висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд - виїзд) 1,8 м), загальна площа тимчасової споруди - 364,5м2,

до статутного капіталу від 02.04.2025, яке зареєстроване в нотаріальному реєстрі № 262, 263 та застосування наслідків його недійсності.

Отже, наразі із зазначеного можна дійти висновку, що ТОВ «ЕЛІКСИР Україна» має намір звернутись до суду з позовом немайнового характеру.

У відповідності до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Такі заходи не повинні блокувати господарську діяльність юридичної особи, порушувати права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовувати обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Відповідно до усталених висновків Верховного Суду, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання/невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав, про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому важливим є те, що обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанови Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

Суд зауважує, що вимоги заявника про заборону відповідачам використовувати майно в господарській діяльності є прямим втручанням в господарську діяльність, що є недопустимим.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони використовувати майно в господарській діяльності відповідачів.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, для забезпечення позову необхідною є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

При цьому в ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову має бути мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Якщо предметом позову є вимоги немайнового характеру (визнання недійсними договорів) та не передбачають витребування або повернення майна, застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно не відповідає суті порушеного права і не є співмірним із заявленими вимогами. Такий захід не узгоджується з предметом і підставами позову, оскільки не спрямований на забезпечення реального виконання рішення у разі його задоволення (постанова КГС ВС від 04.09.2023 у справі № 924/981/22).

Оскільки у цій справі заявник має намір звернутись до суду з вимогою немайнового характеру то в цьому випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, та водночас має досліджуватися така підстава вжиття заходу забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Також підлягає дослідженню обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20, від 14.05.2024 у справі № 911/2732/23.

При застосування приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду заяв про забезпечення позову, суд виходить з того, що оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд здійснює у кожній конкретній справі, з урахуванням поданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22.

Щодо посилань заявника на те, що спірне майно може бути відчужене, передане третім особам, переміщене, змінено його правовий статус, то суд відхиляє їх, оскільки вони не підтверджені доказами.

Навпаки, ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія» в своїх запереченнях зазначив, що відсутні підстави стверджувати, що спірне майно може бути відчужене, оскільки ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія» подано до Господарського суду Одеської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІКСИР УКРАЇНА та Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі філії Усть Дунайськ ДП Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Усть-Дунайськ) про визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ-КІЛІЯ ЄДРПОУ на комплекс тимчасових будівель та споруд, загальною оціночною вартістю 3 420 000,00 грн, що складається з:

- будівлі ангару (літ. Ч) (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми, загальною площею - 521,5 кв.м., висотою 11,0 м.);

- будівлі вагової (літ. C) (одноповерхова споруда з технологічним напрямком і складається і з двох частин: операторська - площею 9,29 кв.м., висотою 2,3м. т а навіс де розташована вагова платформа площею - 76,41 кв.м., висотою 4,3м., загальна площа тимчасової споруди - 85,7 кв.м.);

- будівлі зернопереробного комплексу (літ. Ц) (естакада для розміщення вантажно- розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається із декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рампи (в`їзд-виїзд). Висота підйомної - 1,8м. Висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0м. до 4.6м. Висота приміщення де розташований пульт керування - 3.Ім. висота рампи (в`їзд-виїзд) 1,8м. загальна площа тимчасової споруди - 364,5 кв.м.).

За цією позовною заявою відкрито провадження у справі № 916/2754/26.

І до того ж, суд у справі № 916/2754/26 задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ КІЛІЯ про забезпечення позову і заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю Еліксир Україна та Філії Усть-Дунайськ Державного підприємства Адміністрація Морських портів України та залученими останніми особам, вчиняти дії щодо не допуску працівників та/або вантажних автомобілів та вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю МПДК та/або клієнтів Товариства з обмеженою відповідальністю МПДК через прохідну літ. Т на території порто пункту Кілія порту Усть-Дунайськ (м.Кілія, вул. Портова, 4) до нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю МПДК (ЄДРПОУ: 44795885, юридична адреса: 68300, Одеська обл., м. Кілія, , вул. Портова, буд. 4) - 6/100 часток комплексу будівель і споруд, які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Кілія, вулиця Портова (в мин. Железнякова), 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107418151223, які складаються з санпропускника з котельнею літ. Б Б1 площею 163,5 кв.м.; павільйону морвокзалу літ. Х, площею 177,1 кв.м, а також рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю МПДК (ЄДРПОУ: 44795885, юридична адреса: 68300, Одеська обл., м.Кілія, вул. Портова, буд.4) - будівлі ангару, літ. Ч (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею -521,5 м2; будівлі вагової, літ. С (одноповерхова споруда з технологічним напрямком яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 м2, та навісу де розташована вагова платформа, площею 76,41 м2, , загальна площа тимчасової споруди 85,7 м2; будівлі зернопереробного комплексу, літ. Ц (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Кілія, вулиця Портова (в мин. Железнякова), 4, з дотриманням Положення про забезпечення пропускного та внутрішньооб`єктового режиму на території морського порту Усть-Дунайськ, затверджене начальником філії Усть-Дунайськ ДП АМПУ від 17.11.2021 р. до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Крім того, ТОВ МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ КІЛІЯ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Одеської обласної державної адміністрації (далі Одеська ОДА, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» (далі ТОВ «Еліксир Україна», відповідач-2) про встановлення сервітуту щодо частини земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Портова, 4 (номер відомостей про речове право: 51564272), на умовах, визначених проектом договору земельного сервітуту № 7/1 (справа № 910/8058/26).

Товариство з обмеженою відповідальністю МОРСЬКИЙ ПОРТ ДУНАЙ КІЛІЯ зазначає, що він є власником 6/100 частин комплексу будівель і споруд, які знаходяться за адресою: м. Кілія Одеської області вул. Портова 4, а 25.10.2023 ним укладено з ТОВ «Зерновий термінал «Кілія» договір про спільну діяльність з метою надання стивідорних послуг клієнтам, а також надання супутніх послуг на території порто-пунктуКілія порту Усть-Дунайськ.

Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, враховуючи, що заходи забезпечення не співмірні з позовними вимогами майбутнього позову, оскільки предметом такого позову не є спір щодо вищезазначеного рухомого майна (будівля ангару, будівля вагової, будівля зернопереробного комплексу).

Крім того, суд дійшов висновку, що заявник не обгрунтував доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Також позивачем не доведено, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, та/або невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Господарський суд з огляду на наведені обставини, врахувавши предмет спору у майбутній судовій справі, не встановив зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, та дійшов висновку, що заявник не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви

Керуючись ст.ст. 137, 138, 139, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» про забезпечення позову до подання позовної заяви про забезпечення позову

Ухвала набрала законної сили з моменту підписання 19.08.2026 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя В.В. Литвинова