Рішення № 139082238, 17.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 Справа № 914/1770/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу

за позовом Приватного підприємства «УКР-КОМ»

до відповідача Фізичної особи-підприємця Сала Мар`яна Васильовича

про стягнення 279 046,00 грн заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «УКР-КОМ» до Фізичної особи-підприємця Сала Мар`яна Васильовича про стягнення 279 046,00 грн заборгованості за договором поставки.

Ухвалою від 11.06.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обгрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання №4042 від 23.03.2026. Основна заборгованість становить 168 100,00 грн. На основну суму заборгованості в порядку п. 7.3 Договору нараховано неустойку в розмірі 1% від суми недопоставленого Товару за кожен день прострочення в розмірі 110 946,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не спростував, контррозрахунку позовних вимог не надав, належним чином повідомлений про розгляд справи.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі договору постачання №4042 від 23.03.2026.

Згідно з п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується продати та передати у власність Покупцю, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується оплатити й прийняти Товар в асортименті, кількості та по цінам за одиницю виміру визначеними Сторонами у Специфікаціях (далі Додатки) до цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору загальна кількість, одиниці виміру, ціна одиниці виміру Товару, базис поставки, порядок сплати, а також інші умови, що стосуються поставки Товару, визначаються Сторонами відповідно до Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.2. Договору сторони узгодили, що відвантаження Товару здійснюється Продавцем не пізніше 5-ти (п`яти) банківських днів із дня отримання 100 відсоткової попередньої оплати, якщо інше не передбачено Додатком, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Додатком до Договору Сторони погодили загальну вартість товару у сумі 168 100,00 грн.

25.03.2026 ПП «УКР-КОМ» на підставі рахунку № 4042 від 23 березня 2026 здійснило оплату Товару на загальну суму 168 100,00 грн.

У продавця/відповідача виникло зобов`язання поставити Товар у строк до 01.04.2026.

Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення строку поставки (несвоєчасне відвантаження Товару), який зазначений у п. 2.2 цього Договору, більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Покупець може стягнути з Продавця неустойку у розмірі 1 % від суми недопоставленого Товару за кожен день прострочення.

Згідно з п. 7.5 Договору у випадку порушення (прострочення) Продавцем строків, визначених у п.2.2 цього Договору, більше ніж 30-ть (тридцять) календарних днів, Покупець вправі відмовитися від прийняття Товару, про що Покупець зобов`язаний у письмовій формі повідомити Продавця. При цьому Продавець зобов`язаний повернути суму оплати (яка не була покрита поставкою Товару) на поточний рахунок Покупця протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати отримання такого повідомлення.

04 травня 2026 року Покупець звернувся до Продавця із письмовим повідомленням про відмову від прийняття Товару. Повідомлення вручено Продавцю 13 травня 2026 року.

Доказів повернення оплатив розмірі 168 100,00 грн матеріали справи не містять.

28.05.2026 Позивач звернувся до Відповідача із Претензією №1 про сплату заборгованості за Договором постачання № 4042 від 23.03.2026. Відправлення повернуто за закінченням строку зберігання.

ОЦІНКА СУДУ

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України, на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Нормами ст. 599 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості в розмірі 168 100,00 грн, водночас доказів поставки товару матеріали справи не містять, тому в цій частині позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Разом з цим, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549).

Позивачем завлено до стягнення 110 946,00 грн неустойки в порядку п. 7.3 Договору. Вказаний розрахунок проведено вірно, а нарахування відповідають умовам Договору.

Зважаючи на наведене, приписи згаданих норм закону, вказані в розрахунку позивача суми зобов`язання, періоди нарахувань, судом перевірено та встановлено, що проведене нарахування є методологічно та арифметично вірним, а тому підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи та позиції сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в розмірі 4 185,69 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сало Мар`яна Васильовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства «УКР-КОМ» (ЄДРПОУ 34488279, 33027, місто Рівне, вулиця Київська, 10б, офіс 1) заборгованість в розмірі 279 046,00 грн та 4 185,69 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Горецька З.В.