Рішення № 139082128, 19.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2026 р. м. Київ

Справа № 911/736/26

Господарський суд Київської області у складі:

cудді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Релігійної Місії «Карітас-Спес»/Caritas-Spes/Римсько-Католицької Церкви в Україні до Товариства з обмеженою відповідальністю «МонолітІнновація», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Городоцької міської ради про стягнення 44 750,21грн, без виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Релігійна Місія «Карітас-Спес»/Caritas-Spes/Римсько-Католицької Церкви в Україні (далі - позивач, РМ «Карітас-Спес» РКЦ в Україні) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МонолітІнновація» (далі - відповідач, ТОВ «МонолітІнновація») про стягнення 44 750,21грн, з яких: 40 908,66грн - в рахунок повернення авансу; 698,31грн - втрати від інфляції за період з 01.01.2026 по 12.03.2026; 238,73грн - 3% річних за період 01.01.2026 по 12.03.2026; 2904,51грн - пеня за період з 01.01.2026 по 12.03.2026.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду від 22.09.2025 №UNI 17/09-2025/2 в частині виконання ремонтних робіт в установлений договором строк (а.с.1-6).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2026: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Городоцьку міську раду (далі - Городоцька МР); встановлено строки для подання учасниками заяв по суті; роз`яснено відповідачу про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (а.с.62-65).

Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 03.04.2026 о 21:34 - позивачу; 03.04.2026 о 21:30 - третій особі (а.с.67-68).

Відповідач у справі - ТОВ «МонолітІнновація», в порушення вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на момент прийняття ухвали не зареєстрував електронний кабінет в ЄСІТС, що підтверджується відповіддю від 03.04.2026 №33180152 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС (а.с.61).

Як визначено ч.11 ст.242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копія ухвали від 03.04.2026 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправлення №R067141081613, яке вручено 16.04.2026, що підтверджується повідомленням про вручення такого відправлення (а.с.69).

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

В силу п.п.2, 3 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, відповідна ухвала вважається врученою позивачу та третій особі - наступного робочого дня - 06.04.2026 (оскільки 04.04, 05.04.2026 - неробочі дні); відповідачу - 16.04.2026.

В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, відповідач не скористався правом на подання відзиву; із заявою про поновлення встановленого законом строку для подання відзиву відповідач не звертався.

Третя особа у строк, встановлений судом, правом на подання пояснень по суті заявлених вимог не скористалася.

Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Граничний строк розгляду відповідної справи, визначений ч.1 ст.248 ГПК України, сплив.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

22.09.2025 між ТОВ «МонолітІнновація» (далі - підрядник), Городоцькою МР (далі - замовник) та РМ «Карітас-Спес» РКЦ в Україні (далі - платник) укладено договір підряду №UNI17/09-2025/2 (далі - договір; а.с.14-18).

Відповідно до п.п.1.1, 1.3 договору: в рамках реалізації проекту платника «Кращий догляд для кожної дитини: розвиток соціальних послуг та системи захисту дітей у Хмельницькій області» (назва англійською мовою: «Supporting Better Care Reform: enhancing social and childcare services in Khmelnytskyi region»), в порядку та на умовах, визначених даним договором, підрядник зобов`язується виконати комплекс ремонтних робіт на об`єкті замовника, замовник - прийняти виконані підрядником роботи, а платник - оплатити підряднику виконані ним роботи відповідно до умов даного договору; договірна ціна, технічні характеристики, кількість, об`єм та інші параметри зазначено у відповідній специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору.

В силу п.1.2 договору об`єкт замовника включає наступні приміщення - кабінети №№64,65,66 «Служба у справах дітей» (м. Городок, вул. Шевченка, 20б).

Згідно п.2.1 договору: договірна ціна за цим договором зазначається в специфікації до нього і включає в себе вартість усіх матеріалів, робіт з монтажу, витрати на закупівлю, доставку, завантаження-розвантаження матеріалів та обладнання на об`єкт, а також засоби риштовання для виконання робіт, прибирання та вивіз сміття з подальшою його утилізацією належним чином, а також інші витрати, що виникли у підрядника в зв`язку з виконанням цього договору; зазначені в цьому договорі та специфікації роботи мають бути виконані «під ключ», враховуючи підготовчі роботи, проміжні процеси та роботи, навіть у випадку, якщо такі підготовчі роботи та проміжні процеси не зазначені, як окремі позиції у специфікації, але мають виконуватись відповідно до діючих в Україні загальнообов`язкових стандартів та вимог до технологічних процесів; договірна ціна може коригуватися шляхом проведення перерахунку згідно фактично виконаних робіт; остаточна договірна ціна зазначається в акті виконаних робіт, виходячи з обсягу виконаних робіт; якщо остаточна вартість виконаних робіт буде відрізнятись від встановленої в цьому договорі більше ніж на 3000грн, сторони погоджують зміни до договірної ціни шляхом підписання додаткової угоди до цього договору; в іншому випадку остаточна договірна ціна зазначається лише в акті виконаних робіт та в кошторисі у новій редакції.

Як визначено п.2.2 договору, договірна ціна складається з вартості робіт та сплачується у наступному порядку: передплата у розмірі 20% від вартості робіт, сплачується платником протягом 5 робочих днів з дня підписання договору та отримання рахунку від підрядника (пп.2.2.1); остаточний розрахунок у розмірі 80% від вартості робіт, сплачується платником протягом 5 робочих днів з дня отримання сканованих копій, підписаних замовником та підрядником, акту виконаних робіт та видаткової накладної (пп.2.2.2). Згідно п.2.3 договору оплата платником робіт, виконаних підрядником, є благодійною допомогою замовнику в рамках проекту «Кращий догляд для кожної дитини: розвиток соціальних послуг та системи захисту дітей у Хмельницькій області» (назва англійською мовою: «Supporting Better Care Reform: enhancing social and childcare services in Khmelnytskyi region»).

В силу пп.3.2.1 п.3.2 договору на підрядника покладений обов`язок виконати роботи за цим договором якісно та в строк, погоджений сторонами в п.4.1 договору, а платник зобов`язується, як закріплено у пп.3.6.1 п.3.6 договору, здійснити на користь підрядника оплату робіт у відповідності до розділу 2 договору.

Підпунктом 3.5.1 п.3.5 договору визначено право платника направити письмове повідомлення підряднику та розірвати договір, а також вимагати відшкодування отриманих збитків, якщо підрядник не приступив до роботи в обумовлені терміни, а так само, якщо у замовника є обґрунтовані претензії до якості робіт і матеріалів. У відповідних випадках договір вважається припиненим з дати, зазначеної в письмовому повідомленні платника; письмове повідомлення може бути направлено на електронну адресу підрядника adenbud534@gmail.com.

Підрядник зобов`язується виконати роботи у строки, встановлені додатком до договору (п.4.1 договору).

За умовами п.5.4 договору у випадку прострочення підрядником строку здачі виконаних робіт, визначених умовами договору, він зобов`язаний сплатити на користь платника пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за цим договором, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення платежу, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (з дати, зазначеної в преамбулі договору, за умови його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення (за наявності) печатками сторін, та діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.7.1 договору).

Відповідно до специфікації №1 від 22.09.2025, що є додатком №1 до договору, його сторони також погодили обсяг виконання робіт на об`єкті - в кабінеті №64 «Служба у справах дітей» м. Городок, вул. Шевченка 20б; загальну вартість робіт та матеріалів у розмірі 34 328,18грн (п.2); строк виконання робіт, що складає 100 днів з дати отримання підрядником авансового платежу, але не пізніше 31.12.2025 (п.3) (а.с.19-22).

Також, сторонами такого договору 22.09.2025 укладено специфікацію №2, що є додатком №2 до договору, якою погоджено обсяг виконання робіт на об`єкті - в кабінеті №65 «Служба у справах дітей» м. Городок, вул. Шевченка 20б; загальну вартість робіт та матеріалів у розмірі 83 522,15грн (п.2); строк виконання робіт - 100 днів з дати отримання підрядником авансового платежу, але не пізніше 31.12.2025 (п.3) (а.с.23-27).

Як вбачається з специфікації №3 від 22.09.2025, що є додатком №3 до договору, сторони такого договору погодили обсяг виконання робіт на об`єкті - в кабінеті №66 «Служба у справах дітей» м. Городок, вул. Шевченка 20б; загальну вартість робіт та матеріалів у розмірі 86 692,94грн (п.2); строк виконання робіт - 100 днів з дати отримання підрядником авансового платежу, але не пізніше 31.12.2025 (п.3) (а.с.28-32).

Для проведення авансових платежів, відповідач виставив позивачу рахунки на оплату від:

- 25.09.2025 №6 на суму 6 865,64грн (а.с.33);

- 25.09.2025 №7 на суму 16 704,43грн (а.с.34);

- 25.09.2025 №8 на суму 17 338,59грн (а.с.35).

Вказані рахунки оплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями від:

- 29.09.2025 №7125 на суму 6 865,64грн із призначенням платежу: «аванс у розмірі 20% від загальної вартості згідно рахунку №6 від 25 вересня 2025 року, для реалізації проекту Юнісеф (ст. 1.1.3.24). Без ПДВ» (а.с.36);

- 29.09.2025 №7124 на суму 16 704,43грн із призначенням платежу: «аванс у розмірі 20% від загальної вартості згідно рахунку №7 від 25 вересня 2025 року, для реалізації проекту Юнісеф (ст. 1.1.3.24). Без ПДВ» (а.с.37);

- 29.09.2025 №7126 на суму 17 338,59грн із призначенням платежу: «аванс у розмірі 20% від загальної вартості згідно рахунку №8 від 25 вересня 2025 року, для реалізації проекту Юнісеф (ст. 1.1.3.24). Без ПДВ» (а.с.38).

Відповідно до вимоги від 30.01.2026 за вих.№20-CS/2026 позивач вимагав від відповідача повернути авансові платежі за договором підряду від 22.09.2025 №UNI 17/09-2025/2 у розмірі 40 908,66грн, посилаючись на порушення зобов`язань за договором, а саме на те, що підрядник не розпочав роботи за договором (а.с.39-42).

На підтвердження направлення вказаної вимоги відповідачу надано: поштову накладну №0407100524964; опис вкладення до відправлення, прийнятого за такою накладною; фіскальний чек від 30.01.2026 щодо оплати послуг пересилання вказаного відправлення (а.с.56).

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку повернути, з урахуванням інфляції та 3% річних, кошти, отримані як аванс за договором за роботи, які не виконані, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, за порушення зобов`язання з виконання робіт у встановлений договором строк.

Заявлені позивачем вимоги суд вважає частково обґрунтованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін зобов`язань в силу п.1 ч.2 ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Як установлено ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи зміст зобов`язань за договором, склад його сторін, мету укладення договору, за своєю правовою природою укладений сторонами та третьою особою договір містить елементи договору підряду, оскільки результатом виконання робіт за договором, є матеріалізований результат - зміна об`єктів нерухомого майна за фактом проведення ремонтних робіт.

Так, відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Укладений учасниками справи договір на відміну від договору підряду є трьохстороннім договором та є підставою для виникнення не лише у відповідача та третьої особи як підрядника та замовника певних, визначених таким договором, зобов`язань, а також є підставою для виникнення прав та обов`язків у позивача - платника, якому у даному випадку фактично передана частина прав та обов`язків замовника у договорі підряду.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе застосовувати до відносин сторін норми, якими врегульовані підрядні відносини з урахуванням спеціальних умов, визначених сторонами такого договору за їх взаємною згодою.

Так, як унормовано ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.628 ЦК України: зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, сторони договору вправі врегулювати свої відносини на власний розсуд та відступити від загальних положень, що визначають певний вид договору, передбачивши спеціальні (визначені сторонами такого договору) умови, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

В силу ч.2 ст. 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду, згідно ч.3 цієї статті, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч.1 ст.843 та ч.1 ст.846 ЦК України: у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення; строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як визначено ч.1 ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч.1 ст.877 ЦК України: підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт; підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

В силу ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Договором його сторони передбачили авансування робіт у розмірі 20%, що становить, враховуючи, що загальна ціна договору складається із сум, зазначених у специфікаціях, які є його невід`ємними частинами, загальна сума яких становить 204 543,27грн , - 40 908,65грн (204543,27:100*20).

Частиною 1 ст.856 ЦК України визначено, що якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Між тим, у даній справі судом не встановлено, що відповідач розпочав роботи, хоча платник - позивач у справі, на якого договором покладено обов`язок по оплаті робіт, виконав зобов`язання з внесення авансового платежу в повному обсязі, що позбавляє відповідача права на притримання результату робіт або права відмовитися/не розпочинати виконання робіт, а також покладає на нього обов`язок виконати обумовлені роботи у строк, встановлений специфікаціями - протягом ста днів з дня отримання авансових платежів. Враховуючи, що аванс відповідач отримав 29.09.2025, він мав обов`язок виконати роботи у строк до 31.12.2025, оскільки сторони визначили дану дату як граничний термін здачі робіт, незалежно від того, що, з урахуванням отримання авансового платежу - 29.09.2025, до граничної дати 93, а не 100 днів.

Між тим, під час розгляду справи відповідач не надав доказів у спростування тверджень позивача про те, що зобов`язання з виконання ремонтних робіт відповідачем не виконані; доказів виконання обумовленого договором обсягу робіт відповідач не надано.

В силу ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з виконання ремонтних робіт, протягом встановленого договором строку, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Положеннями ч.ч.1 та 3 ст.651 ЦК України визначено, що: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як визначено ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Частиною 4 цієї статті закріплено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику за загальним правилом, визначеним відповідною нормою, надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору як у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, так і у будь-який час до закінчення роботи. Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань за договором.

Водночас, у даному випадку право відмовитись від договору, у випадку порушення строків виконання робіт, передано, за взаємною згодою його сторін, позивачу - платнику, що не суперечить чинному законодавству (пп.3.5.1 п.3.5 договору).

Враховуючи зміст та мету направленої на адресу відповідача вимоги від 30.01.2026 вих.№20-CS/2026 - повернути аванс, суд розцінює її як відмову від договору підряду, спричинену тим, що відповідач навіть не розпочав виконання робіт за договором, що є правомірною поведінкою позивача.

Оскільки в договорі сторони встановили момент, з якого договір вважатиметься розірваним унаслідок вчинення односторонньої відмови - у момент вказаний у повідомлені, однак, оскільки направлена вимога такої дати не містить, суд при визначені моменту з якого договір є розірваним, виходить з того, що про свою волю платник мав повідомити підрядника і такий договір не може вважатись розірваним раніше отримання відповідної вимоги, яка по суті містить у собі повідомлення про припинення договірних відносин.

Проте, докази вручення вимоги від 30.01.2026 за вих.№20-CS/2026 відповідачу позивачем не надані, а відповідну інформацію про вручення поштового відправлення офіційний сайт АТ «Укрпошта» не містить, враховуючи те, що з моменту направлення відповідної вимоги пройшло більше 6 місяців.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.12.2025 №1833 затверджено Нормативи та нормативні строків пересилання поштових відправлень (далі - Нормативи №1833), дія якого, відповідно до п.2 розд.І, поширюється на внутрішні та міжнародні поштові відправлення, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, а саме: послуги з пересилання простих поштових відправлень, реєстрованих листів, у тому числі з оголошеною цінністю, масою до 2 кілограмів, посилок без оголошеної цінності масою до 10 кілограмів, відправлень для сліпих масою до 7 кілограмів.

Згідно п.3 розд.1 Нормативів №1833 нормативним строком пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку (крім простих листів та поштових карток) є час, установлений для пересилання поштових відправлень з часу подання для пересилання у об`єкті поштового зв`язку, поштоматі місця приймання до часу доставки поштового відправлення до об`єкта поштового зв`язку, поштомату місця вручення.

В силу вимог п.1 Закону України «Про поштовий зв`язок» під універсальною послугою поштового зв`язку розуміють набір послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості, які на постійній основі надаються користувачам на всій території України за доступними цінами, а під поштовим відправленням з оголошеною цінністю - реєстроване поштове відправлення, що приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником.

Оскільки вимога направлена позивачем відповідачу цінним листом з описом вкладення, тобто поштовим відправленням з оголошеною цінністю, що є реєстровим поштовим відправленням, нормативний строк його пересилання, в силу пп.2 п.2 розд.ІІ Нормативів №1833, (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) складає день подання+3 дні на пересилання. Отже, враховуючи прийняття такого відправлення 30.01.2026 у місті Києві для відправлення його до Київської області, враховуючи, що вихідний день у об`єкті поштового зв`язку - 01.02.2026, таке відправлення мало прибути до відповідача 03.02.2026, про що також свідчить розрахункова дата на відповідній поштовій накладній №0407100524964 (а.с.56) а відтак, вимогу від 30.01.2026 вих.№20-CS/2026 слід вважати врученою відповідачу 03.02.2026, отже, договір підряду від 22.09.2025 №UNI 17/09-2025/2 слід вважати розірваним з 04.02.2026.

З припиненням дії договору підряду грошова сума (аванс) втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №910/21154/17).

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що положення гл.83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз положень ч.1 ст.1212 ЦК України дає підстави для висновку, що безпідставно набутим майном є майно, не лише набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої на те підстави, але й таке, що хоч і отримано на відповідній правовій підставі (наприклад, на виконання зобов`язань за договором), однак, утримується безпідставно, оскільки підстава в подальшому відпала (визнання недійсним договору, утримання авансових платежів після припинення дії договору тощо).

Зважаючи на розірвання договору підряду в односторонньому порядку, спричинене тим, відповідач не приступив до виконання робіт, що свідчить про те, що підстава, на якій відповідач отримав попередню оплату (аванс) за договором, відпала, виникнення у відповідача, починаючи з 04.02.2026, обов`язок повернути позивачу грошові кошти, сплачені позивачем за договором підряду в якості авансу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині у повному обсязі. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 40 908,66грн в рахунок повернення авансу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 238,73грн - 3% річних за період з 01.01.2026 по 12.03.2026; 698,31грн - втрати від інфляції за період з 01.01.2026 по 12.03.2026.

Оскільки відповідач не повернув утримані ним без достатньої на те підстави грошові кошти після розірвання договору, вимоги позивача про повернення відповідної суми з урахуванням втрат від інфляції та процентів є обґрунтованими.

За розрахунком суду, враховуючи розмір авансу, який не повернутий, а також те, що договір є припиненим з 03.02.2026, за період з 04.02.2026 по 12.03.2026 (до визначеної позивачем дати) розмір втрат від інфляції складає - 409,09грн, а розмір 3% річних - 124,41грн.

При цьому, вимоги в частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних, нарахованих з 01.01.2026 по 03.02.2026, задоволенню не підлягають, оскільки у цей період договір ще діяв, тому вважати відповідні грошові кошти, які сплачені як аванс за таким договором, безпідставно отриманими відповідачем підстав у суду не має; підстава утримання відповідних грошових коштів відпала у відповідача з 04.02.2026 - дати, з якої договір є розірваним. Так, оскільки договір є розірваним внаслідок односторонньої відмови позивача, зобов`язання з виконання робіт є припиненим, тому підстав для оплати таких робіт немає і отримані в якості авансу кошти відповідач мав повернути, в силу ч.1 ст.1212 ЦК України, без будь-якої додаткової вимоги позивача, отже, позивач набув права нарахувати 3% річних та втрати від інфляції лише з відповідної дати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних суд задовольняє - у розмірі 124,41грн, а вимоги в частині стягнення втрат він інфляції - у розмірі 409,09грн; у задоволенні вимог в частині стягнення 114,32грн - 3% річних та 289,22грн - втрат від інфляції суд відмовляє.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 904,51грн пені, яка нарахована ним за період з 01.01.2026 по 12.03.2026.

Заявлені у відповідній частині вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Фактично п.5.4 договору передбачена неустойка, яка нараховується за кожен день прострочення, однак, за порушення негрошового зобов`язання, - виконання ремонтних робіт, між тим, це не суперечить чинному законодавству, оскільки в силу ч.2 ст.546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Як установлено п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення виконання відповідачем зобов`язання за договором, а саме порушення строку здачі робіт, а також встановлення відповідальності за таке порушення у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення, вимоги позивача про стягнення штрафної санкції, у розмірі, передбаченому договором, є обґрунтованими.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня за порушення строку здачі робіт нарахована позивачем за період 01.01.2026 по 12.03.2026 за ставкою 0,1% за кожен день прострочення.

Проте, суд вважає, що позивачем при розрахунку нарахував пеню за період, коли зобов`язання з виконання робіт вже було припинено та не врахував встановлені договором за взаємною згодою учасників справи обмеження розміру пені.

Так, згідно ч.ч.1,2 ст.615 ЦК України: у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом; одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України: у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

В силу ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду, у тому числі у разі розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, передбачених ч.ч.2-4 ст.849 ЦК України, не звільняє сторону від відповідальності за порушення договору, що мало місце під час дії договору, що означає, що договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення зобов`язання та до дати розірвання договору.

Відповідний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №904/3385/24, який в силу ч.4 ст.236 ГПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи, що договір є розірваним з 04.02.2026, зобов`язання сторін за даним договором є припиненими за фактом його розірвання, у зв`язку з чим пеня підлягає нарахуванню лише до дати розірвання договору, тобто, по 03.02.2026 включно.

Оскільки сторони домовились про обмеження розміру пені за відповідне порушення подвійною обліковою ставкою НБУ, позивач при її обрахування мав здійснювати її нарахування з врахуванням такого обмеження, що не врахував.

Отже, позивач мав право нараховувати пеню за порушення строку здачі робіт за період з 01.01.2026 (заявлена позивачем дата початку нарахування) по 03.02.2026 у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ; нарахування пені за період з 04.02.2026 по 12.03.2026 є безпідставним.

За розрахунком суду, враховуючи період прострочення, визначену учасниками справи - сторонами за договором ставку пені та її обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, період нарахування - з 01.01.2026 по 03.02.2026, розмір пені за порушення строку здачі робіт складає 1 175,70грн.

Таким чином, вимоги в частині стягнення пені суд задовольняє у розмірі 1 175,70грн, а у задоволенні вимог в частині стягнення пені у розмірі 1 728,81грн - відмовляє.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні позову сплатив судовий збір понад встановлений розмір, оскільки не взяв до уваги те, що, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 в силу ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 3328грн.

Фактично з поданої позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40грн (44 750,21:100*1,5

Між тим, в силу ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у визначених відповідною нормою випадках.

Клопотань про повернення частини сплаченого судового збору позивач до прийняття рішення у справі не подавав.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 2 662,40грн, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача, а саме у розмірі 2 535,54грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог /(40 908,66+124,41+409,09+1 175,70)*2 662,40:44 750,21/.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МонолітІнновація» (ідентифікаційний код 45993882; 09714, Київська обл., Обухівський р-н, с. Дибинці, пров. Росьовий, буд. 17, кв. 2) на користь Релігійної Місії «Карітас-Спес»/Caritas-Spes/Римсько-Католицької Церкви в Україні (ідентифікаційний код 21664879, 01001, м. Київ, вул. Костьольна, буд. 17) 40 908,66грн - в рахунок повернення авансу, 124,41грн - 3% річних, 409,09грн - втрат від інфляції, 1 175,70грн - пені, а також 2 535,54грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Відмовити у задоволені позову в частині стягнення 114,32грн - 3% річних, 289,22грн - втрат від інфляції та 1 728,81грн - пені.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова