Ухвала суду № 139082019, 17.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.08.2026Справа № 910/1003/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАН-ТЕПЛО"

про розстрочення виконання рішення суду

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАН-ТЕПЛО"

про стягнення 949 717,89 грн,

Представники сторін:

від заявника (відповідача): Іконнікова Ю.В.

від позивача: не з`явилися

УСТАНОВИВ:

У січні 2026 року до Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАН-ТЕПЛО" про стягнення 949 717,89 грн, з яких: 804 651,79 грн основного боргу, 125 746,13 грн пені, 12 896,47 грн 3% річних та 6423,50 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем природний газ згідно з договором № 9477-ТКЕ(24)-09 постачання природного газу від 17.10.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2026, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026, позовні вимоги задоволено повністю. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАН-ТЕПЛО" (04128, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 28/63; ідентифікаційний код 43883870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676) 804 651 грн. 79 коп. основного боргу, 125 746 грн 13 коп. пені, 12 896 грн 47 коп. 3 % річних, 6 423 грн 50 коп. інфляційних втрат та 11 396 грн 62 коп. судового збору.

06.07.2026 до суду від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/1003/26 строком на дванадцять місяців, відповідно до графіку погашення заборгованості, доданого до вказаної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 розгляд вищевказаної заяви призначено на 17.08.2025, запропоновано позивачу подати заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення у строк до 10.08.2026.

10.08.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/1003/26.

В судове засідання 17.08.2026 з`явився представник заявника (боржника).

Представник позивача (стягувача) в судове засідання не з`явився.

Представником заявника (боржника) в судовому засіданні надані усні пояснення.

Заслухавши пояснення представника відповідача та враховуючи заперечення позивача, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАН-ТЕПЛО" про розстрочення виконання рішення у справі № 910/1003/26, суд зазначає таке.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАН-ТЕПЛО" є підприємством, яке здійснює діяльність у сфері виробництва та постачання теплової енергії населенню. Господарська діяльність товариства здійснюється в умовах державного регулювання тарифів, а основним джерелом надходження коштів є оплата населенням послуг з теплопостачання.

Заявник посилається на те, що у зв`язку із введенням в експлуатацію нових житлових будинків та збільшенням кількості споживачів фактичне споживання природного газу істотно перевищило визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №812 ліміти. Це призвело до постачання значної частини природного газу за комерційною ціною, яка не була врахована у структурі тарифу для населення. При цьому товариство не має законодавчої можливості самостійно змінювати тарифи на теплову енергію чи компенсувати різницю між фактичною вартістю природного газу та тарифною виручкою. На теперішній час фінансовий стан товариства не дозволяє одноразово виконати рішення суду.

У зв`язку з наведеним, відповідач просить розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/1003/26 на 12 місяців шляхом сплати заборгованості у розмірі 961 114,51 грн (949 717,89 грн + 11 396,62 грн судового збору) рівними щомісячними платежами за таким графіком:

1) 80 092,88 грн до 31.07.2026;

2) 80 092,88 грн до 31.08.2026;

3) 80 092,88 грн до 30.09.2026;

4) 80 092,88 грн до 31.10.2026;

5) 80 092,88 грн до 30.11.2026;

6) 80 092,88 грн до 31.12.2026;

7) 80 092,88 грн до 31.01.2027;

8) 80 092,88 грн до 28.02.2027;

9) 80 092,88 грн до 31.03.2027;

10) 80 092,88 грн до 30.04.2027;

11) 80 092,88 грн до 31.05.2027;

12) 80 092,83 грн до 30.06.2027;

Позивач, у свою чергу, у письмових поясненнях заперечував щодо розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/1003/26, зазначаючи, що вказані заявником обставини не є тими виключними обставинами в розумінні статті 331 ГПК України, якими виконання рішення суду ускладнюється чи видається неможливим, а відповідно і не можуть бути підставами для надання розстрочення виконання судового рішення.

Розглянувши заяву боржника про розстрочку виконання рішення у даній справі, суд зазначає таке.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Стаття 326 Господарського кодексу України встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі № 910/1003/26, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Частиною 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки.

Тобто перелік «обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення» у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку розстрочки (відстрочки) виконання остаточного рішення у законі відсутнє.

Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочки його виконання, як і не отримано згоди стягувача на розстрочення виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Так, судом досліджено надані боржником докази неможливості негайного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/1003/26 через відсутність грошових коштів (фінансова звітність станом на 31.12.2025, оборотно - сальдові відомості по рахунку). Втім, суд зазначає, що відсутність у боржника необхідних коштів, як і порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

До того ж, суд зазначає, що заявником не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження його реального скрутного фінансового становища та неможливості виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, та обставина, що ТОВ «СКАН-ТЕПЛО» здійснює діяльність у сфері теплопостачання не є такою, що істотно ускладнює виконання рішення суду, оскільки сам по собі цей факт не зумовлює підстав для розстрочення виконання рішення.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи у сукупності, суд дійшов висновку, що перелічені боржником обставини не є виключними і такими, що унеможливлюють виконання рішення суду, а тому суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «СКАН -ТЕПЛО» у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/1003/26 із підстав необґрунтованості.

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАН-ТЕПЛО» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 у справі № 910/1003/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повної ухвали.

Дата складання та підписання повної ухвали: 19.08.2026.

Суддя Т. Ю. Трофименко