Рішення № 139082011, 19.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2026Справа № 910/6783/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Морозова С.М., розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Фонду державного майна України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АИР-17", м. Київ

про стягнення 19 995,32 грн, -

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фонду державного майна України (позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АИР-17» (відповідач) суми пені в розмірі 549,88 грн та суми неустойки в розмірі 19 445,44 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №199 від 29.10.2024 року в частині вчасної оплати вартості оренди.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 року справу прийнято до свого провадження суддею Морозовим С.М., розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 23.06.2026 року в електронному вигляді було надіслано відповідачу в його електронний кабінет (довідка про доставку електронного листа 23.06.2026 року міститься в матеріалах справи).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 08.07.2026 року (включно).

Правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2024 між Фондом державного майна України (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "АИР-17" (орендар) та Державним підприємством "Укркомунобслуговування" (балансоутримувача) укладено договір №199 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п. 4.1 змінюваних умов договору об`єктом оренди є нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 88,3 кв м, що розташовані на цокольному поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

Згідно п. 9.1 змінюваних умов договору місячна орендна плата визначена за результатами проведення аукціону складає 1240,14 грн без ПДВ.

Пунктами 10.1, 11, 16 змінюваних умов договору розмір авансового внеску орендної плати складає 1 місячну орендну плату - 1240,14 грн без ПДВ. Сума забезпечувального депозиту - 1240,14 грн без ПДВ. Співвідношення розподілу орендної плати: балансоутримувача - 30% суми орендної плати, державному бюджету - 70% суми орендної плати.

Згідно п. 12.1 змінюваних умов договору строк договору оренди складає 5 років з дати набрання чинності цим договором, але не довше ніж до моменту переходу права власності на об`єкт оренди до переможця аукціону, проведеного відповідно до вимог закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".

Відповідно до п. 1.1, 2.1 незмінюваних умов договору орендодавець, балансоутримувача передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у п. 6 умов. Орендар вступає у строкове, платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.

Орендна плата становить суму, визначену у п. 9 умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень - грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року. Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 16 умов, щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (п. 3.1, 3.2, 3.3 незмінюваних умов договору).

Відповідно до п. 3.4-3.7 незмінюваних умов договору орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувача належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати платежу. Протягом 5 робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувача передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість. В день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у п. 10 умов, на підставі документів, визначених у п. 3.6 цього договору. Якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону. Орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині належній балансоутримувача). Орендодавець і балансоутримувача можуть за домовленістю звернутись із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і ніші витрати, пов`язані з поданням позову.

На суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така вникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку. (п. 3.8, 3.10 незмінюваних умов договору).

Відповідно до п. 4.1 незмінюваних умов договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний: звільнити протягом 3 робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувача платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

Пунктами 4.2, 4.3 незмінюваних умов договору передбачено, що балансоутримувача складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані балансоутримувачем примірники орендарю. Орендар зобов`язаний: підписати 3 примірника акта повернення з оренди майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувача 2 примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об`єкта оренди; звільнити майно одночасно із поверненнями підписаних орендарем актів. Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

Якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору. (п. 4.4 незмінюваних умов договору).

Відповідно до п. 12.1, 12.6 незмінюваних умов договору цей договір укладено на строк, визначений у п. 12 умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору. Договір припиняється: з підстав передбачених ч. 1 ст 24 Закону

Як передбачено п. 12.7, 12.8 незмінюваних умов договору договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар: допустив прострочення орендної плати на строк більше 3 місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша ніж плата за 3 місяці. Про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених п. 12.7 цього договору, орендодавець або балансоутримувача повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк 5 робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використанням майна. Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення. Договір вважається припиненим на 5 робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця.

В підтвердження обставин передання майна в оренду до матеріалів справи долучено акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.10.2024.

Відповідач сплатив орендарю забезпечувальний платіж у сумі 1240,14 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 584 від 18.10.2024. Також орендарем було сплачено авансовий внесок, що підтверджується платіжними інструкціями № 585 від 18.10.2024 на суму 1240,14 грн, № 592 від 21.10.2024 на суму 248,03 грн.

В свою чергу орендодавець перерахував 70% від отриманого авансового внеску до Державного бюджету України, що підтверджується платіжною інструкцією № 835 від 31.10.2024 на суму 868,10 грн.

Оскільки, орендна плата за договором № 199 від 29.10.2024 крім авансового внеску відповідачем не сплачувалась позивач звернувся до орендаря з листами щодо сплати заборгованості за договором оренди на страхування об`єкта (№ 10-46-31928 від 25.11.2024, № 10-46-34608 від 25.12.2024). Докази направлення до матеріалів справи не долучені.

В порядку передбаченому п. 12.8 договору орендодавець звернувся до орендаря з листом № 10-46-4491 від 19.02.2025 (повідомлення про порушення умов договору № 199 від 29.10.2024 в частині своєчасної сплати орендної плати та страхування орендованого майна), в якому зазначив суть порушення договору, зокрема, несплата орендної плати протягом більше як 3 місяців та просив усунути порушення у строк до 25.02.2025. Докази направлення листа відсутні.

В подальшому, після спливу встановленого у повідомленні строку позивач звернувся до відповідача з листом № 10-46-5039 від 26.02.2025 (про дострокове припинення договору оренди № 199 від 29.10.2024 на вимогу орендодавця, в якому повідомив про дострокове припинення договору оренди, обов`язок орендаря сплатити заборгованість з орендної плати та пеню та обов`язок повернути орендоване майно. Лист був направлений адресату на адресу його місцезнаходження, вказану в договорі оренди 26.02.2025.

Оскільки, відповідач не сплачував орендну плату, що призвело до дострокового припинення договору оренди № 199 від 29.10.2024, позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення орендних платежів, пені та неустойки, а також виселення відповідача.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 року у справі №910/7723/25 позов Фонду державного майна України задоволено повністю, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "АИР-17" із займаних нежитлових приміщень загальною площею 88,3 кв.м, що розташовані на цокольному поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АИР-17" на користь Фонду державного майна України заборгованість з орендної плати у розмірі 3053,47 грн, неустойку у розмірі 16040,25 грн (за період з 06.03.2025 по 29.08.2025) та пеню у розмірі 570,43 грн (за період з 16.11.2024 по 29.08.2025).

У зв`язку з тим, що виконання вказаного рішення відповідачем відбуло лише 31.03.2026 року, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 549,88 грн за період з 30.08.2025 по 31.03.2026 та суми неустойки в розмірі 19 445,44 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Договором обумовлено сплату орендної плати до 15 числа поточного місяця оренди.

Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 року у справі №910/7723/25 за період з 29.10.2024 по 05.03.2025 за відповідачем обліковувалась заборгованість з орендної плати у сумі 3053,47 грн, що не оспорено відповідачем.

Окрім того, вказаним рішення підтверджено, що в порядку передбаченому п. 12.8 договору оренди, в зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати протягом більше як 3 місяці, позивач повідомив 26.02.2025 відповідача про дострокове припинення договору оренди № 199 від 29.10.2024.

Судом встановлено, що Договір оренди № 199 від 29.10.2024 припинений з 05.03.2025.

При цьому, виконання наказу у справі №910/7723/25 підтверджується Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжнеріонального управління Міністерства юстиції України (постанова від 31.03.2026 року).

Якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору. (п. 4.4 незмінюваних умов договору).

Позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 19 445,44 грн, нараховану за період з 30.08.2025 по 31.03.2026.

Оскільки, докази повернення майна з оренди надані суду у вигляді постанови Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжнеріонального управління Міністерства юстиції України від 31.03.2026 року, вимоги позивача про стягнення неустойки за користування орендованим майном після припинення договору оренди суд вважає обгрунтованими.

Суд перевірив розрахунок неустойки, наданий позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а грошові кошти у сумі 19 445,44 грн такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 549,88 грн, нараховану за зазначений вище період.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст 549 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

На суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така вникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку. (п. 3.8, 3.10 незмінюваних умов договору).

Суд перевірив розрахунок пені, здійснений позивачем та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму пені у розмірі 549,88 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АИР-17» (код ЄДРПОУ 41531102, місцезнаходження: 02217, м. Київ, просп. Врлодимира Маяковського, буд. 8-А, кв. 214) на користь Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9) суму пені в розмірі 549,88 грн (п`ятсот сорок дев`ять гривень 88 копійок), суму неустойки в розмірі 19 445,44 грн (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок п`ять гривень 44 копійки) та суму судового збору в розмірі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ