Ухвала суду № 139082006, 19.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.08.2026Справа № 910/10284/26Суддя Господарського суду міста Києва Андреїшина І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТ ІНГРЕДІЄНТС» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, офіс В-203, код ЄДРПОУ 43505472)

про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТ ІНГРЕДІЄНТС», в якому просить суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТ ІНГРЕДІЄНТС» про припинення повноважень директора Товариства ОСОБА_1 , обрання директором товариства ОСОБА_2 та зміну місцезнаходження товариства, які стали підставою для проведення 13.08.2026 державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (запис № 1000741070003090068), оформлені протоколом загальних зборів учасників;

- скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію (запис) від 13.08.2026 11:20:13, номер запису 1000741070003090068, «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи», вчинену державним реєстратором Лінцовою В.Ю. (Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація) щодо ТОВ «МІТ ІНГРЕДІЄНТС»;

- скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію (запис) від 13.08.2026 13:56:33, номер запису 1000747770004090068, «Виправлення помилок» (якою виправлено реєстраційну дію від 13.08.2026 11:20:13 № 1000741070003090068), вчинену державним реєстратором Лінцовою В.Ю. (Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація) щодо ТОВ «МІТ ІНГРЕДІЄНТС».

Одночасно з позовом було подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, зокрема:

- Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «МІТ ІНГРЕДІЄНТС» в особі його органів та посадових осіб, у тому числі ОСОБА_2 , вчиняти правочини щодо відчуження, застави (іпотеки), внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, передачі в управління чи безоплатне користування нерухомого майна, транспортних засобів, обладнання та інших основних засобів Товариства, а також щодо відступлення права вимоги та переведення боргу.

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «МІТ ІНГРЕДІЄНТС» (та банкам, у яких відкрито рахунки товариства, зокрема, здійснювати видаткові операції за рахунками товариства, за винятком: виплати заробітної плати та прирівняних до неї платежів працівникам Товариства; сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; сплати судового збору.

- заборонити суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам та нотаріусам як суб`єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «МІТ ІНГРЕДІЄНТС», що містяться в ЄДР, а саме: змін до відомостей про керівника та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи; змін до відомостей про склад учасників та розміри їхніх часток; державну реєстрацію змін до установчих документів (статуту); змін до відомостей про місцезнаходження; державну реєстрацію рішення про виділ, припинення (злиття, приєднання, поділ, перетворення, ліквідацію) юридичної особи, - крім реєстраційних дій, що вчиняються на виконання судових рішень.

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам проводити державну реєстрацію речових прав (їх обтяжень) щодо переходу права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належить ТОВ «МІТ ІНГРЕДІЄНТС», крім реєстраційних дій, що вчиняються на виконання судових рішень.

Розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Так, відповідно до положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено в п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.02.2025 у справі № 910/7497/24 зазначив, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності відповідного заходу, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, а також недопущення порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність застосування відповідного заходу шляхом доведення обставин, з якими пов`язується необхідність його вжиття.

У цій справі заявник таких обставин належними та допустимими доказами не підтвердив.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявник пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення насамперед із побоюваннями щодо можливого відчуження відповідачем майна, розпорядження грошовими коштами, зміни відомостей про юридичну особу та вчинення інших реєстраційних дій.

Разом з тим, суд зазначає, що припущення про можливість вчинення відповідачем у майбутньому певних дій не свідчать про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заявником не наведено конкретних обставин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач уже вчиняє або безпосередньо готується вчинити дії з відчуження майна, виведення активів, розпорядження грошовими коштами чи вчинення інших дій, які у разі задоволення позову можуть ускладнити виконання судового рішення.

При цьому, як вбачається з матеріалів заяви, реєстраційні зміни щодо відповідача вже були проведені 13.08.2026. Таким чином, посилання заявника на необхідність запобігання відповідним діям не може свідчити про існування реальної загрози невиконання майбутнього судового рішення, оскільки заявник фактично посилається на вже вчинені реєстраційні дії, правомірність яких є предметом судового розгляду.

Сам факт вчинення відповідачем реєстраційних дій, правомірність яких оспорюється заявником, не є достатньою підставою для висновку про те, що відповідач у подальшому вчинятиме дії, спрямовані на ухилення від виконання можливого судового рішення.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд звертається до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.

Так, суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні бути безпосередньо пов`язані з предметом спору та бути спроможними забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Як вбачається зі змісту заяви, предметом спору є питання правомірності зміни одноосібного виконавчого органу відповідача та пов`язаних із цим реєстраційних дій.

Натомість, заявник просить, зокрема, заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження, застави (іпотеки), внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, передачі в управління чи безоплатне користування нерухомого майна, транспортних засобів, обладнання та інших основних засобів, а також заборонити розпорядження грошовими коштами на банківських рахунках.

Зазначені заходи фактично спрямовані на обмеження господарської діяльності відповідача в цілому та не мають безпосереднього зв`язку із предметом спору щодо правомірності зміни його одноосібного виконавчого органу.

Не наведено заявником і обставин, які б свідчили, що саме внаслідок відчуження конкретного майна, розпорядження конкретними грошовими коштами або здійснення певних господарських операцій виконання можливого рішення у цій справі буде істотно утруднене чи неможливе.

Заборона відповідачу розпоряджатися грошовими коштами на банківських рахунках також є надмірним заходом, оскільки запропоноване заявником обмеження фактично поширюється на всю господарську діяльність товариства. При цьому заявник просить заборонити проведення операцій за рахунками, за винятком виплати заробітної плати, сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, єдиного внеску та судового збору, тобто фактично просить встановити режим обмеження поточної господарської діяльності відповідача.

Таке обмеження за відсутності доведеного ризику вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на утруднення виконання майбутнього рішення суду, не відповідає принципам розумності, обґрунтованості та співмірності заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що існування у відповідача банківських рахунків, майна або можливості здійснювати господарські операції не є доказом існування реальної загрози невиконання рішення суду.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово виходив із того, що необхідність застосування заходів забезпечення позову має бути підтверджена конкретними фактичними обставинами, а не ґрунтуватися лише на припущеннях заявника. У відповідному огляді судової практики Касаційного господарського суду зазначено, що саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення належного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Щодо вимоги про заборону державним реєстраторам та нотаріусам проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, суд зазначає таке.

Заявником не доведено, що після проведення реєстраційних дій 13.08.2026 відповідачем вчиняються або плануються нові реєстраційні дії, які можуть унеможливити чи істотно ускладнити виконання можливого рішення суду.

При цьому, встановлення загальної заборони на проведення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, у тому числі щодо керівника, осіб, які можуть діяти від імені юридичної особи, складу учасників, розміру часток, місцезнаходження, установчих документів тощо, є надмірним заходом, оскільки фактично блокує можливість здійснення товариством передбачених законом реєстраційних дій, у тому числі тих, які можуть бути зумовлені необхідністю належного ведення його господарської діяльності.

При цьому заявник не обґрунтував, яким саме чином кожна із зазначених у заяві категорій реєстраційних дій може вплинути на можливість виконання майбутнього рішення у цій конкретній справі.

Таким чином, заявлені заходи забезпечення позову не відповідають критерію необхідності та не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Суд також враховує, що забезпечення позову не може використовуватися як спосіб фактичного вирішення спору до розгляду справи по суті або як засіб втручання у господарську діяльність відповідача за відсутності доведених об`єктивних підстав для такого втручання.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 916/4954/23 наголошено на необхідності дотримання вимог розумності, обґрунтованості та адекватності заходів забезпечення позову, їх співмірності із заявленими вимогами та забезпечення балансу інтересів сторін. Верховний Суд також звернув увагу на неприпустимість заходів, які фактично блокують господарську діяльність відповідача та підміняють собою судове рішення по суті спору.

За наведених обставин суд доходить висновку, що заявником не доведено наявності реальної загрози утруднення або неможливості виконання можливого рішення суду чи ефективного захисту його прав у разі невжиття заявлених заходів забезпечення позову.

На думку суду, обрані заявником заходи забезпечення позову є надмірними щодо відповідача, не відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, та добросовісності. Суд не погоджується з доводами заявника про те, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду, а окремі з них не мають достатнього безпосереднього зв`язку з предметом спору.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

З огляду на викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Дата складення та підписання тексту ухвали 19.08.2026

Суддя І.О. Андреїшина