Рішення № 139081930, 28.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.07.2026Справа № 910/4351/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О. розглянувши у закритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/4351/26

За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка»

про стягнення 13036604,15 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Гаркавенко І.Г.;

від відповідача: Тіньков Д.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Міністерство оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» (далі - відповідач) про стягнення 13036604,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за державним контрактом на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №24-775-VDK-25 від 08.08.2025 несвоєчасно здійснив поставку погодженого товару, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 13036604,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/4351/26, клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про розгляд справи у закритому судовому засіданні задоволено, розгляд справи №910/4351/26 постановлено здійснювати у закритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 04.06.2026.

04.05.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позову заперечив, вказавши, що затримка у постачанні пострілів виникла безпосередньо у зв`язку із затримкою у постачанні комплектуючих (товару за зовнішньоекономічним контрактом), без яких було неможливим виробництво та постачання обумовленого договором товару, тому відповідачем, з метою виконання зобов`язань за державним контрактом, було прийнято рішення щодо організації повного циклу виробництва відсутніх метальних зарядів власними силами, що потребувало розширення виробничих потужностей, перерозподілу ресурсів, укладання договорів або додаткових угод до них з контрагентами з метою отримання необхідних матеріалів, та додаткових часових затрат на виробництво і на постачання таких матеріалів ТОВ «Українська бронетехніка».

Окрім того, відповідач зазначив, що листом №13022026-03к від 13.02.2026 року повідомляв позивача, що 13.02.2026 року до відвантаження йому за Державним контрактом готувалася перша партія продукції у кількості 5000 одиниць, проте через зміну державного представника замовника, який здійснює контроль за якістю виготовлення товару та проведенням приймально-здавальних випробувань, з Військового представництва на Територіальне управління державного гарантування якості, виникли затримки із оформленням необхідних документів, заключенням додаткових угод до контрактів, та як наслідок - з прийняттям рішень щодо визначення місця і дати проведення відстрілу продукції з боку Управління, що зірвало поставку та відвантаження готової продукції замовнику у визначений в державному контракті термін, щонайменше 5000 одиниць,

Відповідач також наголосив, що кількість днів затримки не перевищує двадцяти п`яти, тоді як налагодження процесу виробництва складової частини товару, а в подальшому і виробництво самого товару, з урахуванням складнощів, що виникли, потребувало набагато більше часу, тому відповідачем було вжито всіх можливих заходів для якнайшвидшого постачання товару за державним контрактом, і тільки за результатами проведеної товариством роботи, поставка товару за державним контрактом відбулася в повному обсязі, не зважаючи на перепони що виникли. З урахуванням наведеного, відповідач просить у випадку якщо суд дійде висновку позов задовольнити, зменшити розмір штрафних санкцій - розмір нарахованої позивачем пені до 1% від заявленого розміру, а саме - до 130366,04 грн.

11.05.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» надійшла відповідь на відзив у якій позивач проти доводів відповідача заперечив та вказав, що доводи ТОВ «Українська бронетехніка» свідчать про безвідповідальне ставлення до виконання зобов`язань за контрактом, а надані відповідачем до відзиву докази не підтверджують обставин, які могли б утруднити або унеможливити виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за контрактом.

Позивач зауважує, що відповідач не забезпечив своєчасне отримання продукції від іноземного постачальника, а отримана продукція (яка визнана відповідачем бракованою) була поставлена відповідачу з порушенням строків постачання визначених контрактом із Агенцією, при цьому відповідач у встановленому контрактом порядку не надав жодних доказів існування обставин непереборної сили або істотної зміни обставин, які вплинули на порушення ним строків виконання зобов`язань за контрактом, а доводи щодо відсутності вини у неможливості поставки товару, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання контрагентами відповідача своїх зобов`язань перед ним є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є не прогнозованою обставиною, тим більше що контракт укладався після запровадження в Україні воєнного стану, а тому мав врахувати ймовірне настання таких обставин при укладенні контракту, в тому числі за умов поставки товару з іноземної держави.

Разом з тим, позивач зауважив, що контракти, укладені в умовах правового режиму воєнного стану, повинні враховувати підвищений ризик та відповідальність, пов`язані з недотриманням їх умов, відповідно штрафні санкції повинні бути максимально суворими, щоб підкреслити важливість безумовного виконання контрактних зобов`язань, а тому враховуючи безпідставність доводів відповідача, позивач просив суд у зменшенні розміру неустойки відмовити.

14.05.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач вказав, що порушення строків поставки обумовленого товару відбулося в наслідок неналежного виконання контрагентом за зовнішньоекономічним контрактом зобов`язань, в частині поставки комплектуючих, які були ключовими для виготовлення товару, у зв`язку з чим відповідачем у короткий проміжок часу, власними силами було організовано повний цикл виробництва необхідних комплектуючих.

Окрім того, затримка у постачанні була спричинена змінами державного представника Замовника, що здійснює контроль за якістю виготовлення товару та проведенням приймально-здавальних випробувань, про що відповідач повідомляв Агенцію в листі №13022026-02к від 13.02.2026 року, внаслідок зміни державного представника виникли затримки із оформленням необхідних документів, заключенням додаткових угод до контрактів, та як наслідок, з прийняттям рішення щодо визначення місця і дати проведення відстрілу з боку Територіального управління державного гарантування якості.

Відповідач також зауважив, що постачання та виробництво товарів оборонного призначення дещо відрізняється від постачання та виробництва товарів іншого виду та ускладнюється обставинами, які не залежать від постачальників такої продукції, тому, застосовуючи норми законодавства при вирішенні даного спору, є доцільним врахувати що правовий режим воєнного стану, викликає підвищений попит на специфічний товар, та звісно ж має свій вплив на ринок озброєння, на це впливають не тільки воєнні дії між Україною та Російською Федерацією, а і інші нестабільні геополітичні процеси у світі, які неможливо передбачити. Так само, є ускладненим і процес отримання сертифікату про форс-мажорні обставини іноземними постачальниками (без якого неможливо отримати сертифікат про форс-мажорні обставини в Україні), адже деякі країни принципово не видають такі документи за договорами, укладеними з українськими виробниками озброєння, посилаючись на формальні підстави.

29.05.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» надійшли додаткові пояснення, у яких позивач наголосив на необхідності врахування актуальної судової практики Верховного Суду у подібних спорах.

04.06.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач вказав, що висновки наведені позивачем у власних поясненнях є нерелевантними до обставин, що виникли у даному спорі.

У судовому засіданні 04.06.2026, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 23.07.2026.

У судовому засіданні 23.07.2026 року представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити, у свою чергу, представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив відмовити.

У судовому засіданні 23.07.2026 року, судом було здійснено розгляд справи по суті, та у відповідності до частин 1, 2 статті 219 Господарського процесуального кодексу України, постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення у судовому засіданні 28.07.2026.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.07.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін під час розгляду справи по суті, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва , -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2025 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» (далі - виконавець) було укладено державний контракт на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №24-775-VDK-25 (далі - контракт), предметом якого за умовами пункту 1.1 є обов`язок виконавця виготовити та поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього контракту товари оборонного призначення (далі - товар), найменування, технічні характеристики, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому контракті та в специфікації товарів оборонного призначення (додаток 1 до контракту) (далі - специфікація), для подальшого використання Збройними Силами України, а замовник зобов`язується прийняти через НОМЕР_1 військове представництво Міністерства оборони України (далі - представництво замовника) та оплатити товар в строки та на умовах, визначених контрактом.

Відповідно до пункту 1.2 контракту підставою для укладання цього контракту є: запит на постачання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою КПКВК 2101150 для закупівлі замовником на 2025 рік та зміни до нього (Витяг зі змін Nє 27 від 04.07.2025 до Запиту на постачання № 220/19/350/дск від 05.07.2025); комерційна пропозиція виконавця (листи виконавця від 22.07.2025 № 22072025-01к, від 01.08.2025 № 01082025-02к); результати розгляду результатів технічного та комерційного оцінювання комерційної пропозиції виконавця від 14.07.2025 № 23/221 засіданням колегіального органу замовника (Протокол від 29.07.2025 Nє 105, від 05.08.2025 № 110); лист Головного управління контролю оборонних закупівель Міністерства оборони України від 06.08.2025 № 220/64/2301.

Згідно пункту 1.3 контракту сторони визнають та підтверджують, що укладання ними цього Контракту здійснюється у період дії правового режиму воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами), затвердженого Законом України від 24.02.2022 Nє 2102-IX, та станом на дату укладання Контракту продовженого відповідними Указами Президента України, затвердженими Законами України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами) за неконкурентною процедурою без застосування видів (процедур) закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі», а також без застосування положень, визначених абзацом першим пункту 9 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України.

За умовами пункту 1.4 контракту якість, комплектність товару, а також його експлуатаційна документація мають відповідати умовам цього контракту, затвердженим та зареєстрованим технічним умовам та вимогам нормативів, стандартів, норм та правил, нормативної (технічної) документації підприємства-виробника, і повинні забезпечувати експлуатацію такого товару за призначенням в повному обсязі. Товар (партія товару) повинен мати паспорт (формуляр, етикетку), що засвідчує якість Товару з обов`язковим зазначенням дати виготовлення та посвідчення представництва замовника. Виконавець гарантує та зобов`язується поставити товар, гарантійний строк/термін придатності якого становить не менше строку, встановленого у відповідності до нормативної (технічної) документації на товар, якщо інше не зазначено в цьому контракті або специфікації.

Виконавець гарантує, що товар, який є предметом цього контракту, на момент його передачі та підписання акту приймання-передачі товару оборонного призначення (додаток 2 до контракту) згідно з пунктом 3.4. цього контракту, є новим (таким, що не був в експлуатації) та належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою (включаючи сплату обов`язкових платежів, зборів, податків, мита тощо), а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України. У випадку порушення гарантії, наведеної в абзаці першому цього пункту контракту, виконавець несе відповідальність перед третіми особами, які заявили претензії, позови, щодо прав на такий товар, і зобов`язаний відшкодувати замовнику всі документально підтверджені витрати на шкоду, викликані порушенням прав третіх осіб (пункт 1.5 контракту).

Відповідно до пункту 2.1 контракту вартість (ціна) товару за цим контрактом на момент його підписання зафіксована сторонами в специфікації на підставі комерційної пропозиції, сформованої виконавцем відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (із змінами). Виконавець підтверджує, що під час розрахунку вартості (ціни) товару за цим контрактом враховані всі податки та збори, а також прибуток (постачальницька винагорода) та інші витрати виконавця, пов`язані з виконанням цього контракту. Виконавець несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання товару за цим контрактом, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни) товару. Замовник не несе відповідальності за формування комерційної пропозиції на постачання товару за цим контрактом, повноту та достовірність зазначених у ній даних.

Пунктом 2.2 контракту встановлено, що загальна вартість (ціна) товару за цим контрактом становить 698850000,00 грн (шістсот дев`яносто вісім мільйонів вісімсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за цим контрактом за загальним фондом КПКВК 2101150 у 2025 році становлять 698850000,00 грн (шістсот дев`яносто вісім мільйонів вісімсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 контракту сторони визнають та підтверджують, що вартість (ціна) товару за цим контрактом після його укладання не переглядається, окрім випадків, прямо передбачених законодавством України та цим контрактом. Вартість (ціна) контракту не може бути збільшена щодо зобов`язань у частині прострочення строків постачання товару з вини виконавця.

Згідно пункту 2.6 контракту розрахунки за цим контрактом проводяться шляхом оплати замовником поставленого товару протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після надання виконавцем замовнику належним чином оформленого рахунку на оплату (із обов`язковим зазначенням посади підписантів та розшифрування їх підписів, шляхом зазначення прізвища та ініціалів), до якого додаються підписаний сторонами акт приймання-передачі товару оборонного призначення (партії товару), видаткова накладна, паспорт товару (партії товару) з обов`язковим зазначенням дати виготовлення товару та документів, зазначених у пункті 2.7. контракту (за умови наявності (надходження) бюджетних асигнувань (коштів) на рахунок замовника).

Усі платіжні документи за контрактом оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Виконавець надсилає замовнику рахунок на оплату протягом 10 (десяти) календарних днів з дня поставки товару (партії товару). До рахунку додаються: копія акту приймання-передачі товарів оборонного призначення; посвідчення представництва замовника (пункт 2.7 контракту).

Пунктом 2.9 контракту відповідно до вимог абзаців 4, 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), абзацу 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (зі змінами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №177) розрахунки за товари можуть здійснюватися Службою державного замовника за погодженням з Міністерством оборони України шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 60 (шістдесят) відсотків від вартості (ціни) товару за контрактом на строк 5 місяців (кінцевий строк поставки, зазначений у специфікації (додаток 1 до контракту), з дати перерахування коштів на рахунок виконавця у такому порядку: до 60% (шістдесят) відсотків від вартості за контрактом здійснюється замовником на підставі рахунку, наданого виконавцем та за умови надання виконавцем замовнику чинного на дату подання рахунку обґрунтування необхідності попередньої оплати. Попередня оплата проводиться протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дня прийняття замовником рішення про здійснення попередньої оплати, за умови погодження такого рішення Міністерством оборони України та наявності (надходження) бюджетних асигнувань (коштів) на рахунку замовника, на підставі наданого виконавцем рахунку на оплату шляхом перерахування коштів на рахунок, відкритий на ім`я виконавця в органах державної казначейської служби, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцем виключно на цілі, визначені цим контрактом, з наданням відповідних підтвердних документів. У разі якщо попередня оплата здійснюється за партію товару, попередня оплата перераховується замовником виконавцю після прийняття відповідного рішення та за відсутності прострочення поставки попередньої партії/попередніх партій товару.

За умовами пункту 3.1 контракту якість і комплектність товару та його складових частин повинна відповідати вимогам зазначеним у специфікації. Якість і комплектність товару перевіряється ВТК виконавця та представництвом замовника. Приймання товару за якістю і комплектністю здійснюється шляхом проведення приймально-здавальних випробувань за участю представництва замовника. Товар вважається прийнятим за якістю і комплектністю, якщо у разі проведення цих випробувань буде підтверджено відповідність товару вимогам зазначеним у специфікації. Прийманню згідно п. 3.1.1. підлягає кожна партія товару.

Відповідно до пункту 3.2 контракту товар поставляється виконавцем відповідно до умов DDP Україна, місце знаходження отримувача, визначеного державним замовником, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року. Точне місце поставки буде повідомлено замовником виконавцю не менше ніж за 2 (два) робочих дні до планової дати поставки, водночас замовник повідомляє виконавця про наявність або відсутність зауважень щодо змісту заповненого проєкту акту приймання-передачі товарів оборонного призначення. Отримувачем товару є військове формування, утворене відповідно до законодавства України, далі - отримувач, якому передано товар відповідно до акту приймання-передачі товарів оборонного призначення за контрактом. Отримувач товару визначається державним замовником. Сторони погодили, що товар може поставлятися партіями (частинами партій). Розмір кожної партії (частини партії) виконавець погоджує завчасно із замовником до початку відвантаження.

Датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки товару є дата закінчення приймання-передачі товару, яка зазначається у видатковій накладній. Акт приймання-передачі товарів оборонного призначення та видаткова накладна складається виконавцем в 5 (п`яти) примірниках. Виконавець зобов`язаний не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання між виконавцем та отримувачем передати 4 (чотири) примірники такого акта та 1 (один) примірник додатків до нього замовнику. Замовник протягом 2 (двох) робочих днів з дня надходження підписаного з боку виконавця та отримувача акта приймання-передачі товару оборонного призначення до замовника, у разі відсутності розбіжностей за результатами їх звірки з видатковою накладною, підписує та протягом 2 (двох) робочих днів із дати підписання повертає належні примірники акта приймання-передачі товару оборонного призначення виконавцю (1 (один) примірник) та отримувачу (2 (два) примірники) (пункт 3.4 контракту).

Згідно пункту 4.1 контракту виконавець зобов`язаний поставити товар згідно з умовами цього контракту не пізніше строку, визначеного в специфікації.

В обґрунтованих випадках сторони мають право коригувати строк поставки і приймання товару не пізніше ніж за 5 (п?ять) календарних днів до закінчення строку дії Контракту шляхом внесення змін до цього Контракту на підставі письмового звернення Виконавця, яке Виконавець повинен надати не пізніше ніж за 15 (п?ятнадцять) календарних днів до дати поставки Товару, зазначеної в Специфікації, з обґрунтуванням та наданням документального підтвердження настання такого випадку відповідно вимог розділу 13 цього контракту (пункт 4.2 контракту).

За умовами пункту 6.2 контракту замовник зобов`язаний, зокрема, прийняти поставлений товар в цілому або окремі партії у разі їх відповідності вимогам, установленим цим контрактом, тоді як виконавець згідно пункту 6.4 контракту зобов`язаний, зокрема, організувати поставку товару та його передачу замовнику в порядку, визначеному цим контрактом, зокрема через особисту присутність представника виконавця під час передачі товару замовнику.

Відповідно до пункту 7.1 контракту у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього контракту, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим контрактом та чинним законодавством України. Загальна відповідальність кожної сторони за цим контрактом буде обмежуватись прямими документально підтвердженими витратами (збитками). Сторони не несуть відповідальність за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес-можливостей тощо.

Пунктом 7.2 контракту сторони визначили види порушень та санкції за них:

1) У разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

2) За порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товару стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів.

3) У разі порушення виконавцем строків усунення несправностей (дефектів) або не здійснення гарантійної заміни відповідно до вимог п. 5.3 контракту з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від вартості (ціни) всіх одиниць товару, що вийшли з ладу, за кожний день прострочення.

4) У разі відмови від поставки товару (частини товару) виконавець зобов`язаний, крім повернення фактично оплаченої вартості (недопоставленого) товару та сплати інших компенсаційних платежів, сплатити на користь замовника штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості (ціни) непоставленого (недопоставленого) товару.

5) Сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків, крім випадків передбачених пунктами 13.4, 13.5 контракту, не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (за час прострочення). Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України сторони встановили інший розмір процентів для замовника - 0 (нуль) процентів.

Пунктом 11.3 контракту визначено, що якщо інше прямо не передбачено контрактом або чинним законодавством України, зміни до цього контракту можуть бути внесені тільки за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди до контракту. Істотні умови цього контракту не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (із змінами), а саме: коригування обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; поліпшення якісного стану предмета закупівлі за умови, що таке поліпшення не призведе до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в контракті; продовження строку дії контракту та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, істотної зміни обставин, затримки фінансування замовником, - за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в контракті; погодження зміни вартості (ціни) в контракті в бік зменшення; зміни вартості (ціни) в контракті у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов надання пільг з оподаткування - пропорційно зміні таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно зміні податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни розміру мінімальної заробітної плати та/або прожиткового мінімуму, зміни курсу іноземної валюти, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед»; зміни ціни в контракті, під час виконання якого було змінено технічні, технологічні, інженерні рішення, що дають можливість отримати поліпшені результати, та параметри товару під час його виконання, що підтверджуються відповідними обґрунтуваннями.

Контракт набирає чинності з дати укладання та діє до « 30» березня 2026 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, у тому числі гарантійних (пункт 11.1 Контракту).

У якості додатку №1 до контракту №24-775-VDK-25 від 08.08.2025 сторонами було підписано специфікацію товарів оборонного призначення (далі - специфікація), у якій сторонами було узгоджено найменування товару, його комплектацію із зазначенням креслень, технічних умов, стандартів, яким повинна відповідати (номер, дата), код УКТЗЕД, кількість, вартість (ціну) за одиницю, без ПДВ, загальну вартість (ціну) товару без ПДВ та строки поставки товару.

Специфікацією визначено наступний товар: Постріл мінометний осколково-фугасний калібру 120 мм «UB120L» NSN-код: 1315-61-018-4754, Код УКТЗЕД: 9306901000, кількістю 30000 од., вартістю (ціною) за одиницю, без ПДВ - 23295,00 грн, загальною вартістю (ціною) товару без ПДВ - 698850000,00 грн, у строк: Т0+5 місяців, де *Т0 - дата здійснення авансового платежу згідно з абзацом 2 пункту 2.9 цього контракту.

Загальна кількість товару, що поставляється за контрактом, становить 30000 од. загальною вартістю 698850000,00 грн (шістсот дев`яносто вісім мільйонів вісімсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України операції з постачання товару за контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Якість та комплектність товару повинна відповідати вимогам ТУ У 25.4-31410901-082:2024. Товар постачається в штатній тарі згідно з умовами ТУ. Рік виробництва товару - 2025 рік.

02.12.2025 року сторонами було укладено додаткову угоду №1 до державного контракту від 08.08.2025 №24-775-VDK-25 на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення (далі - додаткова угода №1) за умовами пункту 1 якої сторони дійшли згоди викласти пункт 2.2 Розділу 2 контракту в наступній редакції: « 2.2. Загальна вартість (ціна) товару за цим контрактом становить 698850000,00 грн (шістсот дев`яносто вісім мільйонів вісімсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за цим контрактом за загальним фондом КПКВК 2101150 у 2025 році становлять 493854000,00 грн (чотириста дев`яносто три мільйона вісімсот п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 копійок). Решта обсягу фінансування та бюджетних зобов`язань визначаються шляхом укладання додаткової угоди до цього контракту у встановленому законодавством порядку.».

25.12.2025 року сторонами було укладено додаткову угоду №2 до державного контракту від 08.08.2025 №24-775-VDK-25 на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення (далі - додаткова угода №2) за умовами пункту 1 якої сторони дійшли згоди доповнити контракт пунктом 2.9.1. в наступній редакції: « 2.9.1. Відповідно до вимог абз. 6. 7 п. 5 Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 №494, друга частина попередньої оплати за цим контрактом може здійснюватися Службою державного замовника за погодженням з Міністерством оборони на строк до 17.02.2026 року, що передбачений для документального закриття попередньої оплати у такому порядку: до 15 (п`ятнадцяти) відсотків від вартості за контрактом здійснюється замовником на підставі рахунку, наданого виконавцем. Попередня оплата проводиться протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дня прийняття замовником рішення про здійснення попередньої оплати, за умови погодження такого рішення Міністерством оборони України та наявності (надходження) бюджетних асигнувань (коштів) на рахунку замовника, на підставі наданого виконавцем рахунку на оплату шляхом перерахування коштів на рахунок, відкритий на ім`я виконавця в органах Державної казначейської служби України.

Використання зазначених коштів попередньої оплати здійснюється з наданням виконавцем органам Державної казначейської служби України актів приймання-передачі товарів оборонного призначення, складених у повній відповідності до умов цього контракту.

Після закінчення строку попередньої оплати, визначеного цим пунктом, невикористані кошти попередньої оплати повертаються замовнику на його рахунок, відкритий в органі Державної казначейської служби України в установленому законодавством порядку.

У разі якщо попередня оплати за товар/партію товару вже здійснювалась замовником, попередня оплата за цим пунктом контракту перераховується замовником виконавцю після прийняття відповідного рішення та за відсутності простроченої дебіторської заборгованості за попередньо здійснену попередню оплату.».

30.12.2025 року сторонами було укладено додаткову угоду №3 до Державного контракту від 08.08.2025 №24-775-VDK-25 на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення (далі - додаткова угода №3) за умовами пункту 1 якої сторони дійшли згоди викласти пункти 1.1. та 1.4. розділу 1 контракту у новій редакції: « 1.1. Виконавець зобов`язується виготовити та поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього контракту товари оборонного призначення (далі - товар), найменування, тактико-технічні характеристики, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому контракті, Специфікації товарів оборонного призначення (додаток 1 до контракту) (далі - специфікація) для подальшого використання Збройними Силами України, а замовник зобов`язується прийняти з залученням 7 територіального управління державного гарантування якості (далі - ТУ ДГЯ) та оплатити товар в строки та на умовах, визначених цим контрактом.

1.4. Якість, комплектність товару, а також його експлуатаційна документація, мають відповідати умовам цього контракту, затвердженим та зареєстрованим технічним умовам та вимогам нормативів, стандартів, норм та правил, нормативної (технічної) документації підприємства-виробника, і повинні забезпечувати експлуатацію такого товару за призначенням в повному обсязі.

Товар (партія товару) повинен мати паспорт (формуляр), що засвідчує якість товару з обов`язковим зазначенням дати виготовлення та сертифікату відповідності товару виконавця.

Контроль за якістю виготовлення товару здійснює відділ технічного контролю якості виконавця та ТУ ДГЯ, яке згідно з умовами п. 14 Положення про представництва державних замовників у сфері оборони на підприємствах, установах і організація, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1107 (зі змінами), уповноважене замовником на контроль якості та приймання товару.

Виконавець гарантує та зобов`язується поставити товар, гарантійний строк/термін придатності якого становить не менше строку, встановленого у відповідності до нормативної (технічної) документації на товар, якщо інше не зазначено в цьому контракті або специфікації.».

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №3 сторони дійшли згоди викласти пункт 2.7. розділу 2 контракту у новій редакції: « 2.7. Усі платіжні документи за контрактом оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Виконавець надсилає замовнику рахунок на оплату протягом 10 (десяти) календарних днів з дня поставки товару (партії товару). До рахунку на оплату додаються: підписаний сторонами акт приймання-передачі товару за державним контрактом; сертифікат відповідності товару (партії товару) виконавця з відміткою ТУ ДГЯ на зворотній стороні про здійснення контролю якості і приймання товару; видаткова накладна з печаткою виконавця та підписом посадової особи, яка отримала товар.».

За умовами пункту 3 додаткової угоди №3 сторони дійшли згоди викласти пункти 3.1., 3.1.1., 3.1.2., 3.6. та 3.9., розділу 3 контракту у новій редакції: « 3.1. Якість та комплектність товару, а також його технічна документація мають відповідати технічним умовам _ ТУ У 25.4-31410901-082:2024 і повинні забезпечувати використання такого товару в повному обсязі відповідно до призначення. Тактико-технічні характеристики та комплектність товару зазначаються у додатку 5 до контракту.

3.1.1. Якість товару перевіряється системою якості підприємства виконавця та ТУ ДГЯ. Приймання товару за якістю здійснюється шляхом проведення приймально-здавальних випробувань за участю ТУ ДГЯ. Товар вважається прийнятим за якістю, якщо у разі проведення цих випробувань буде підтверджено відповідність товару вимогам, зазначених у пункті 3.1.

3.1.2. Прийманню згідно п. 3.1.1. підлягає кожна партія товару.

3.6. Передача товару від виконавця до отримувача здійснюється на підставі належним чином оформлених довіреностей, виданих уповноваженим представникам сторін на підписання відповідного акта приймання-передачі товарів оборонного призначення. Разом з товаром виконавець зобов`язується передати отримувачу наступні документи/належним чином завірені копії документів: копію цього контракту (надається під час відвантаження першої партії товару) та додаткових угод до нього (надаються під час відвантаження наступних партій товару, крім тих, що були надані під час відвантаження попередніх партій); сертифікат відповідності товару виконавця; паспорт (формуляр) на товар; видаткову накладну.

3.9. Контроль за якістю виготовлення товару та його технічне приймання здійснює служба контролю якості виконавця та ТУ ДГЯ, у порядку, передбаченому законодавством.

У випадках, не передбачених контрактом, сторони, ТУ ДГЯ керується ДСТУ В 15.307:2023.

Після закінчення виготовлення товару виконавець повідомленням встановленої форми (ДСТУ В 15.307:2023, додаток Г, форма Г1) повідомляє ТУ ДГЯ про готовність товару до здійснення контролю якості та його приймання. Разом з повідомленням виконавець надає сертифікат відповідності товару виконавця (додаток № 6 до цього договору) відповідним чином оформлений в частині, що заповнюється виконавцем.

Після одержання повідомлення ТУ ДГЯ проводить перевірку якості товару у відповідності з вимогами технічної документації та ДСТУ В 15.307:2023, за результатами якої заповнює та підписує зворотну сторону сертифікату відповідності товару виконавця, яким підтверджується відповідність товару умовам договору.

Після приймання товару представником ТУ ДГЯ, виконавець відвантажує товар відповідно до вимог нормативних документів та технічної документації вантажоодержувачу, складає акт приймання - передачі товару, який підписується виконавцем та вантажоодержувачем.

Порушення умов щодо технічних характеристик товару, вимог до матеріалів (сировини) виробництва товару, зазначених у документах, згідно яких виготовлено товар, є порушенням виконавця щодо якості товару та є підставою для відмови в прийманні товару замовником (отримувачем) та застосування штрафних санкцій.

Виконавець зобов`язується забезпечити доступ представників ТУ ДГЯ до здійснення контролю якості і приймання товару на всіх стадіях його виготовлення та проведення випробувань.

Виконавець контракту несе повну відповідальність за якість товарів оборонного призначення, що постачаються за цим контрактом.».

28.01.2026 року сторонами було укладено додаткову угоду №4 до державного контракту від 08.08.2025 №24-775-VDK-25 на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення (далі - додаткова угода №4) за умовами пункту 1 якої сторони дійшли згоди викласти пункт 2.2. розділу 2 контракту в наступній редакції: « 2.2. Загальна вартість (ціна) товару за цим контрактом становить 698850000,00 грн (шістсот дев`яносто вісім мільйонів вісімсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за цим контрактом за загальним фондом КПКВК 2101150 у 2025 році становлять 493854000,00 грн (чотириста дев`яносто три мільйона вісімсот п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 копійок). Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за цим контрактом за загальним фондом КПКВК 2101150 у 2026 році становлять 204 996 000,00 грн (двісті чотири мільйона дев`ятсот дев`яносто шість тисяч гривень 00 копійок).».

02.03.2026 року сторонами було укладено додаткову угоду №5 до державного контракту від 08.08.2025 №24-775-VDK-25 на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення (далі - додаткова угода №5) за умовами пункту 1 якої сторони дійшли згоди викласти пункт 2.2. Розділу 2 Контракту в наступній редакції: « 2.2. Загальна вартість (ціна) товару за цим контрактом становить 698850000,00 грн (шістсот дев`яносто вісім мільйонів вісімсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за цим Контрактом за загальним фондом КПКВК 2101150 у 2025 році становлять 493854000,00 грн (чотириста дев`яносто три мільйона вісімсот п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 копійок). Обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за спеціальним фондом КПКВК 2101150 у 2026 році становлять 204996000,00 грн (двісті чотири мільйона дев`ятсот дев`яносто шість тисяч гривень 00 копійок).».

20.03.2026 року сторонами було укладено додаткову угоду №6 до державного контракту від 08.08.2025 №24-775-VDK-25 на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення (далі - додаткова угода №6) за умовами пункту 1 якої сторони дійшли згоди викласти пункт 11.1. розділу 11 контракту в наступній редакції: « 11.1. Контракт набирає чинності з дати укладення та діє до « 30» квітня 2026 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами свої зобов`язань, у тому числі гарантійних.».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачу рахунки на оплату №578 від 05.09.2025 на суму 419310000,00 грн та №836 від 23.12.2025 на суму 74544000,00 грн.

У свою чергу, позивачем вказані рахунки були сплачені, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій №4952 від 17.09.2025 на суму 419310000,00 грн та №10444 від 28.12.2025 на суму 74544000,00 грн.

На виконання умов контракту, відповідачем було поставлено обумовлений специфікацією товар на загальну суму 698850000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №72 від 22.02.2026 на суму 58703400,00 грн; №73 від 22.02.2026 на суму 59309070,00 грн; №120 від 08.03.2026 на суму 59844855,00 грн; №123 від 08.03.2026 на суму 58703400,00 грн; №121 від 09.03.2026 на суму 58703400,00 грн; №122 від 09.03.2026 на суму 58703400,00 грн; №124 від 09.03.2026 на суму 58703400,00 грн; №150 від 14.03.2026 на суму 69885000,00 грн; №149 від 15.03.2026 на суму 69885000,00 грн; №151 від 15.03.2026 на суму 69885000,00 грн; №152 від 15.03.2026 на суму 76524075,00 грн.

26.02.2026 року Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» з претензією №22.1-5041, у якій, у зв`язку із несвоєчасною поставкою обумовленого державним контрактом від 08.08.2025 №24-775-VDK-25 товару, просило відповідача, як постачальника, в порядку пункту 7.2 контракту сплатити пеню за несвоєчасну поставку товару та проценти за користування коштами попередньої оплати.

У відповідь на вказану претензію, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» листом №26032026-06 від 26.03.2026 повідомило, що затримка у поставці обумовленого товару відбулася не з його вини, а внаслідок зміни державного представника замовника, що здійснює контроль за якістю виготовлення товару та проведенням приймально-здавальних випробувань, крім того внаслідок неналежного виконання контрагентом за зовнішньоекономічним контрактом зобов`язань, в частині поставки комплектуючих, які були ключовими для виготовлення товару, позивач був вимушений організовувати повний цикл виробництва відсутніх метальних зарядів власними силами, що потребувало розширення виробничих потужностей, перерозподілу ресурсів, укладання договорів або додаткових угод до них з контрагентами з метою отримання необхідних матеріалів.

Відтак, оскільки відповідач порушив строки поставки товару, втім сплату пені не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.1 контракту встановлено, що виконавець зобов`язаний поставити товар згідно з умовами цього контракту не пізніше строку, визначеного в специфікації.

У специфікації визначено, що обумовлений товар поставляється у строк: Т0+5 місяців, де *Т0 - дата здійснення авансового платежу згідно з абзацом 2 пункту 2.9 цього Контракту.

Судом встановлено, що на виконання умов контракту відповідачем, як постачальником, було виставлено позивачу рахунки на оплату №578 від 05.09.2025 на суму 419310000,00 грн та №836 від 23.12.2025 на суму 74544000,00 грн.

У свою чергу, позивачем вказані рахунки були сплачені, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій №4952 від 17.09.2025 на суму 419310000,00 грн та №10444 від 28.12.2025 на суму 74544000,00 грн.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, пункту 4.1 контракту, умов специфікації та моменту сплати позивачем авансового платежу, відповідач повинен був поставити обумовлений контрактом та специфікацією товар у строк до 17.02.2026 включно.

Втім, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач допустив прострочення поставки товару, а саме: по видатковій накладній №72 від 22.02.2026 на суму 58703400,00 грн прострочення складає 4 дні; по видатковій накладній №73 від 22.02.2026 на суму 59309070,00 грн прострочення складає 4 дні; по видатковій накладній №120 від 08.03.2026 на суму 59844855,00 грн прострочення складає 18 днів; по видатковій накладній №123 від 08.03.2026 на суму 58703400,00 грн прострочення складає 18 днів; по видатковій накладній №121 від 09.03.2026 на суму 58703400,00 грн прострочення складає 19 днів; по видатковій накладній №122 від 09.03.2026 на суму 58703400,00 грн прострочення складає 19 днів; по видатковій накладній №124 від 09.03.2026 на суму 58703400,00 грн прострочення складає 19 днів; по видатковій накладній №150 від 14.03.2026 на суму 69885000,00 грн прострочення складає 24 дня; по видатковій накладній №149 від 15.03.2026 на суму 69885000,00 грн прострочення складає 25 днів; по видатковій накладній №151 від 15.03.2026 на суму 69885000,00 грн прострочення складає 25 днів; по видатковій накладній №152 від 15.03.2026 на суму 76524075,00 грн прострочення складає 25 днів.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 контракту сторони узгодили види порушень та санкції за них, зокрема, у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строків поставки товару, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 7.2 контракту позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 13036604,15 грн

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.

У той же час, відповідач у відзиві на позов заявив клопотання про зменшення розміру неустойки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язання. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Так, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз приписів статі 551 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен, зокрема, об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше. При цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

У той же час зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 26.07.2022 у справі №922/2567/21, від 24.05.2022 у справі №910/12996/17. від 19.01.2022 у справі №924/462/21, від 21.11.2019 року в справі № 916/553/19 та від 10.09.2019 року в справі №904/4685/18.

Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

У питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій. Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і це питання вирішується господарським судом згідно із вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер. Категорії «значно», яка використовуються в статті 551 ЦК України є оціночним і має конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведеної статті направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (близький за змістом висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Суд зауважує, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.

Водночас, слід враховувати, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 року у справі №911/2269/22.

Заявляючи клопотання про зменшення розміру пені, відповідач вказує на повне виконання умов державного контракту від 08.08.2025 №24-775-VDK-25 на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, при цьому зауважує на тому, що затримка у поставці обумовленого товару відбулася не з його вини, а внаслідок зміни державного представника замовника, що здійснює контроль за якістю виготовлення товару та проведенням приймально-здавальних випробувань та неналежного виконання контрагентом за зовнішньоекономічним контрактом зобов`язань, в частині поставки комплектуючих, які були ключовими для виготовлення товару, відповідач був вимушений організовувати повний цикл виробництва відсутніх метальних зарядів власними силами, що, у свою чергу, потребувало розширення виробничих потужностей, перерозподілу ресурсів, укладання договорів або додаткових угод до них з контрагентами з метою отримання необхідних матеріалів.

Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності. Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості. При цьому законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У даному випадку, судом встановлено, що 13.02.2026 року відповідач звертався до позивача з листом №13022026-03к, у якому повідомив, що 13.02.2026 до відвантаження замовнику за контрактом готувалася перша партія продукції у кількості 5000 од, проте через зміну державного представника замовника, що здійснює контроль за якістю виготовлення товару та проведенням приймально-здавальних випробувань, з Військового представництва на Територіальне управління державного гарантування якості, виникли затримки із оформленням необхідних документів, заключенням додаткових угод до контрактів, та як наслідок з прийняттям рішень щодо визначення місця і дати проведення відстрілу продукції з боку ТУ ДГЯ. Такі дії ТУ ДГЯ фактично зірвали поставку та відвантаження готової продукції замовнику у вказаний термін.

Окрім того, як зазначає відповідач, виготовлення пострілів мінометних осколково-фугасних калібру 120 мм «UB120L» - це складний технологічний процес, який потребує використання у виробництві високоякісних складових.

Відповідно до переліку співвиконавців до виробництва було залучено п`ять підприємств, а виконання державного контракту було забезпечено вже укладеним ТОВ «Українська бронетехніка» зовнішньоекономічним контрактом №UKAR-26062024-01 від 26.06.2024 року з компанією Phoenix M.S. SRL Filiala Bistrita.

Відповідач наголошує, що продукція, яка мала бути поставлена іноземним постачальником за даним зовнішньоекономічним контрактом, є складовою частиною товару, який ТОВ «Українська бронетехніка» мало поставити за державним контрактом, і виконання товариством своїх обов`язків за державним контрактом перед Агенцією було неможливим до виконання своїх обов`язків іноземним постачальником.

Умовами зовнішньоекономічного контракту передбачено, що партія товару «Комплект 54-Ж-843 у складі основний метальний заряд 010/54-Ж-843 у кількості 1 шт. та пакет метального заряду 020/54-Ж-843 у кількості 6 шт.» мала бути поставлена ТОВ «Українська бронетехніка» у кількості 29000 одиниць. Відтак, враховуючи, що кількість товару за державним контрактом становить 30000 одиниць, тільки 1000 одиниць комплекту складових (метальних зарядів) ТОВ «Українська бронетехніка» планувало виготовити самостійно.

Втім, іноземним постачальником було поставлено лише 2100 повних комплектів 54-Ж-843 та 1900 неповних комплектів 54-Ж-843 (у складі 1 основного метального заряду та 1 метального заряду), що підтверджується копіями вантажно-митних декларацій №26UA305130003020U3 та №26UA305130001664U4.

Актом №3 від 27 лютого 2026 року про брак на продукцію в стані поставки, встановлено, що продукція отримана на виробництво визначена як брак по таким параметрам: «Неповна комплектність. Виробництво недоотримало додаткових зарядів (020/54-Ж-843) у кількості 9500 штук».

04.03.2026 року відповідач звернувся до Компанії Phoenix M.S. SRL Filiala Bistrita, як контрагента за зовнішньоекономічним контрактом №UKAR-26062024-01 від 26.06.2024, з претензією №04032026-08 щодо невідповідності поставленого товару та визначення термінів заміни товару.

У той же час, відповідач наголошує, що у зв`язку з неналежним виконанням компанією Phoenix M.S. SRL Filiala Bistrita своїх зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом, ТОВ «Українська бронетехніка» з метою виконання зобов`язань за державним контрактом було прийнято рішення щодо організації повного циклу виробництва відсутніх метальних зарядів власними силами, що потребувало розширення виробничих потужностей, перерозподілу ресурсів, укладання договорів або додаткових угод до них з контрагентами з метою отримання необхідних матеріалів, та додаткових часових затрат на виробництво і на постачання таких матеріалів ТОВ «Українська бронетехніка».

За результатами проведеної ТОВ «Українська бронетехніка» роботи, яка була спрямована на усунення наслідків прострочення виконання зобов`язання іноземним постачальником, весь товар за державним контрактом був поставлений в повному обсязі, хоча і з затримкою по строках, яка, при цьому, не була значною.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), а отже, і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальноприйнятих уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №917/1212/21.

Як про це зазначає відповідач, та перевірено судом в ході розгляду даного спору, бізнес-концепція ТОВ «Українська бронетехніка» на даний момент полягає у повному реінвестуванні прибутку та спрямування його на розширення та розвиток виробництва, вдосконалення технологій виробництва задля подальшого якісного забезпечення потреб армії в цей надскладний для країни час. Підприємство масштабує виробничі потужності, впроваджує інновації та прогресує як частина оборонно-промислового комплексу, забезпечуючи потреби армії та сектору безпеки держави. Це потребує значних вкладень та витрат, але в перспективі забезпечить зростання в геометричній прогресії кількості виробленої зброї та техніки. При цьому, всі нові розробки, які компанія представила з початку повномасштабного вторгнення, створювалися та створюються відповідно до потреб фронту та з урахуванням побажань державних замовників.

Відповідач вказує, що ТОВ «Українська бронетехніка» має статус підприємства, що є критично важливим для національної економіки, проте не отримує і не отримувало від держави жодних інвестицій на закупівлю та ремонт, або заміну обладнання, релокацію чи будівництво, усі витрати на розвиток підприємства здійснюються за власні кошти.

Суд враховує, що під час ведення підприємницької діяльності в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, товариство стикається з додатковими ризиками та витратами, а співвиконавці та партнери ТОВ «Українська бронетехніка» неодноразово зазнавали ракетних ударів по виробничим майданчикам.

В умовах широкомасштабної агресії Російської Федерації проти України, суб`єкти господарювання оборонно-промислового комплексу України, одним з яких є і ТОВ «Українська бронетехніка», відіграють одну з ключових ролей у забезпеченні необхідним озброєнням і військовою технікою Збройних Сил України, інших військових формувань.

Отримання прибутку підприємствами оборонно-промислового комплексу є передумовою їх подальшого розвитку та співпраці з державними замовниками, та відповідно, передумовою їх безпосередньої та продуктивної участі у забезпеченні національної безпеки та захисту державного суверенітету.

Суд зазначає, що спірні відносини стосуються забезпечення обороноздатності країни у період дії особливого періоду. Водночас забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони Держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Фінансування потреб національної оборони держави здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фінансування потреб національної оборони держави може здійснюватися додатково за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами.

При цьому, судом враховано, що позивач за своєю статутною діяльністю створений з метою створення інтегрованої системи закупівель у Міністерстві оборони України, забезпечення циклу продукції оборонного призначення, укладення компенсаційних (офсетних) угод, укладення та визначення етапності виконання державних контрактів (договорів) на забезпечення продукцією оборонного призначення, здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, зокрема, оборонних закупівель та для гарантованого забезпечення потреб Міністерства оборони України та Збройних Сил України, у тому числі, як служба державного замовника у сфері оборони, реалізації та забезпечення виконання державних цільових оборонних програм, а також одержання прибутку від статутної діяльності підприємства.

У той же час, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду № 7-рп/2013 від 11.07.2013).

При цьому, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Вирішуючи питання про зменшення заявленого до стягнення розміру пені, суд виходить також і з того, що постачання та виробництво товарів оборонного призначення дещо відрізняється від постачання та виробництва товарів іншого виду та ускладнюється обставинами, які не залежать від постачальників такої продукції, тому, застосовуючи норми законодавства при вирішенні даного спору, є доцільним врахувати що правовий режим воєнного стану, викликає підвищений попит на специфічний товар, та звісно ж має свій вплив на ринок озброєння, на це впливають не тільки воєнні дії між Україною та Російською Федерацією, а і інші нестабільні геополітичні процеси у світі, які неможливо передбачити.

Відтак, враховуючи специфіку товарів, що є предметом державного контракту №24-775-VDK-25 від 08.08.2025, та відповідно обмеженість кола контрагентів, з якими відповідач може укласти відповідні контракти на поставку таких комплектуючих для виготовлення визначеного Специфікацією товару, та положення статті 17 Конституції України, за змістом яких оборона України, захист її суверенітету територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, Збройних Сил України, справою всього народу, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення з відповідача пені до 1900000,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав доказів наявності підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань у відповідності до приписів статті 617 ЦК України.

Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» про стягнення 13036604,15 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бронетехніка» (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, буд. 18; ідентифікаційний код 31410901) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2; ідентифікаційний код 44725823) пеню у розмірі 1900000 (один мільйон дев`ятсот тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 156439 (сто п`ятдесят шість тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн 25 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2026.

СуддяТ.В. Васильченко