Рішення № 139081896, 18.08.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/665/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І., секретар судового засідання Клапків Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН", вул. Надрічна, буд. 6, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019

до відповідача: Державного підриємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України", м. Калуш, А-8, Івано-Франківська область, 77308

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 4 346 666 грн 05 коп.

представник позивача Каркузаєва Н.Ш.

представник відповідача не з"явився

встановив:

до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН" з позовною заявою до Державного підриємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 4 346 666 грн 05 коп.

Суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (ухвала про відкриття провадження від 28.05.2026).

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

21.07.2026 суд постановив у задоволенні клопотання Державного підриємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ПАТ "Прикарпаттяобленерго" та утриматись від дій - відмовити; провадження у справі № 909/665/26 у частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 2 530 523,86 грн - закрити; подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням позовних вимог про стягнення з відповідача - 1 816 142,19 грн заборгованості; повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30 366,28 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 22.05.2026 № 5808; закрити підготовче провадження, призначити справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 18.08.2026 суд завершив розгляд справи по суті, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані порушення договірних зобов"язань, що виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу №2501461 від 29.12.2025 в частині своєчасної оплати за спожиту електроенергію за період лютий - квітень 2026.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11, 16, 202, 204, 525, 526, 530 , 610, 612, 626, 627, 629, 633, 634, 714 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

У відзиві на позов право позивача на судовий захист Відповідач не оспорює. Відповідач підтверджує, що згідно протоколу № 1 комісії з реорганізації шляхом перетворення ДП «КДЕЗ ІХП НАН України» від 30 квітня 2026 вимоги кредитора ТОВ «ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН» визнані в заявленій ним сумі (5616142,19 грн.).

Відповідач всіляко сприяв Позивачу у вирішенні даного спору та в силу своїх можливостей частково гасив свою заборгованість. На запропоновані Відповідачем компромісні рішення (відновлення постачання електроенергії, зобов"язання сплатити заборгованість, відтермінування оплати, відкликання листа про припинення електропостачання) Позивач не погодився.

Відповідач зазначає, що є залежним від постачання електричної енергії, так як сферою діяльності відповідача є виробництво та переробка хімічної продукції, а основною сировиною для отримання пірогенного кремнезему є метилтрихлорсилан, єдиним виробником якого є Китайська НР. Згідно міжнародних ТТН вказана сировина поставлена відповідачу почергово 23.02.2026, 27.02.2026, 10.03.2026, 23.03.2026.

Військовий стан, зростання цін на електроенергію, обмеження постачання електроенергії, високі ціни та нестабільна логістика по доставці сировини ( збільшено від 30 до 120 днів), демпінг Китайських постачальників на Європейський ринок аналогічної продукції, проблеми з відшкодуванням ПДВ, що є перешкодою на акумулювання обігових коштів, коливання валютних курсів (від`ємне значення курсових різниць) безпосередньо ускладнює роботу Відповідача, який на відміну від Позивача створює додану вартість що є процесом збільшення цінності продукту чи послуги на кожному етапі їх виробництва. Вона обчислюється як різниця між ринковою ціною готового виробу та витратами на сировину й матеріали. Це головне джерело прибутку бізнесу. Процес створення доданої вартості охоплює кілька ключових кроків, які допомагають перетворити базовий ресурс на цінний для

клієнта кінцевий продукт.

Крім наведеного повідомляє, що на розгляді Київського окружного адміністративного суду перебувають дві справи за позовом ДП "КДЕЗ ІХП НАН УКРАЇНИ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У клопотанні про уточнення доводів відповідача, відповідач зазначив що ризики здійснення господарської діяльності враховуючи наведені у відзиві на позов факти та обставини є суттєвими і непереборними для ДП «КДЕЗ ІХП НАН УКРАЇНИ» та незалежними від волі підприємства на які підприємство не має жодного впливу.

Обставини справи.

29.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН» (далі постачальник, позивач) та Державним підприємством «Калуський Дослідно-експериментальний Завод Інституту Хімії Поверхні Національної Академії Наук України» (далі споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2501461 (далі договір) з додатками (додаток № 1 Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу з додатком комерційні дані споживача, додаток № 2 Індивідуальна комерційна пропозиція по факту та додаток № 2.1 Договірні обсяги постачання електричної енергії споживачу).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до п. 5.3 комерційної пропозиції визначено, що онлайн-розрахунки сторони проводять в електронному вигляді, а саме: акти, рахунки, повідомлення про припинення постачання електроенергії, акти звірки та інші документи, якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього договору надаються сторонами в електронному вигляді через персональний кабінет. Такі електронні документи визначаються сторонами, як офіційні.

Пунктом 5.4 комерційної пропозиції визначено, що споживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії не пізніше 10 (десятого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом у персональному кабінеті. Якщо рахунок за спожиту електроенергію не був отриманий споживачем через персональний кабінет на 10 (десятий) календарний день наступний за розрахунковим місяцем та він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 10 (десятого) календарного дня наступного за розрахунковим місяцем та споживач вважається з ними ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення.

Відповідно до виставлених позивачем рахунків: рахунок за січень 2026 - нараховано 1 199 784,34 грн; рахунок за лютий 2026 - нараховано 3 130 054,76 грн; рахунок за березень 2026 - нараховано 1 436 303,09 грн; рахунок за квітень 2026 - нараховано 730 523,86 грн.

Позивач направив відповідачу супровідними листами від 10.04.2026 № 970 та від 06.05.2026 № 1149 рахунки за електроенергію та акти про використану електричну енергію за період січень-квітень 2026, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та квитанціями АТ Укрпошта від 10.04.2026 та від 08.05.2026.

Обсяги спожитої відповідачем електроенергії за період з 01.01.2026 по 01.04.2026 - 443832 кВт*год, 04.2026 - 76920 кВт*год, що підтверджується відповідями на запити Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» від 10.04.2026 № 50016907/107 та від 15.05.2026 № 50016907/122.

Відповідно до платіжних інструкцій №3436 від 23.01.2026 відповідач сплатив 150 000,00 грн за електроенергію відповідно до договору №2501461 від 29.12.2025, № 3774 від 22.04.2026 - 2 000 000,00 грн.

Станом на 01.05.2026 з урахуванням часткових оплат в сумі 150 000,00 грн та 2 000 000,00 грн сума заборгованості за спожиту електричну енергію за період лютий-квітень 2026 становить 4 346 666,05 грн.

Позивач звертався до відповідача з листом від 18.03.2026 № 725 щодо необхідності погашення заборгованості та попередженням про припинення електропостачання з 01.04.2026 у випадку не погашення існуючої заборгованості.

У позовній заяві позивач зазначає, що керуючись пунктом 8.1 договору, позивач звернувся до оператора системи розподілу з вимогою про припинення електропостачання об`єкта відповідача у зв`язку з порушенням строків оплати за спожиту електричну енергію. Повідомлення про припинення електропостачання з 01.04.2026 № 26/22338 від 09.03.2026 було направлено відповідачу. 01.04.2026 електропостачання об`єкта відповідача було припинено.

Листом від 10.04.2026 № 121 відповідач гарантував часткову оплату суми заборгованості та просив розстрочити погашення решти суми заборгованості до 28.05.2026, а також просив вирішити питання щодо відновлення електропостачання.

У подальшому, листами від 22.04.2026 № 129 відповідач повідомив про часткове погашення заборгованості у сумі 2 000 000,00 грн та зобов`язався сплатити решту суми заборгованості до 10-11.05.2026.

Як стверджує позивач, 22.04.2026 електропостачання об`єкта відповідача було відновлено.

Надалі листом від 30.04.2026 № 140 відповідач повторно звернувся з проханням перенести строки оплати заборгованості до 18.05.2026 та 30.05.2026.

Позивач повторно звернувся до відповідача з листом від 05.05.2026 № 1135 щодо необхідності погашення заборгованості та попередженням про припинення електропостачання з 21.05.2026 у випадку не погашення існуючої заборгованості.

Позивач зазначає що, керуючись пунктом 8.1 договору, позивач повторно звернувся до оператора системи розподілу з вимогою про припинення електропостачання об`єкта відповідача у зв`язку з порушенням строків оплати за електричну енергію. Повідомлення про припинення електропостачання з 21.05.2026 № 26/25606 від 23.04.2026 було направлено відповідачу. 21.05.2026 електропостачання об`єкта відповідача було припинено.

20.05.2026 відповідач звернувся з листом, у якому просив перенести строки оплати заборгованості до 10.06.2026, а також відкликати повідомлення № 26/25606 від 23.04.2026 щодо припинення електропостачання з 21.05.2026.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 25.05.2026 № 1275 щодо необхідності погашення заборгованості за спожиту електроенергію за лютий-квітень 2026 в сумі 4 346 666,05 грн.

17.04.2026 позивач звертався із заявою №1004 від 17.04.2026 до Комісії з перетворення ДП "Калуський Дослідно-експериментальний Завод Інституту Хімії Поверхні Національної Академії Наук України" з кредиторськими вимогами до боржника.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

Норми права.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При цьому, особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Приписами ч.ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Споживач зобов"язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (ч.3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Суд встановив існування в період січень 2026 року-квітень 2026 року між ТОВ "ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН" та ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України" відносин за договором про постачання електричної енергії.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.ч. 1 та 2 ст. 714 Цивільного кодексу України).

За приписами пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Термін виставлення рахунку за електричну енергію та строки його оплати визначено у п. 5 додатку до договору (індивідульна комерційна пропозиція), зміст якого наведено судом вище.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявними у матеріалах справи доказами, підтверджується неналежне виконання відповідачем умов договору, яке полягає у допущенні відповідачем прострочення оплати послуг з постачання електричної енергії, що не спростовано відповідачем.

Факт отримання від позивача послуг за договором не заперечується відповідачем. Відповідач свої зобов`язання щодо оплати послуг в обумовлений договором строк та в повному обсязі не виконав.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу без зазначення дати його підписання, суд зазначає що факт відсутності дати у тексті договору не спростовує факту його укладення, оскільки пунктом 1.1 договору передбачено, що останній укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Договір підписаний сторонами, скріплений печатками сторін. Дата приєднання відповідача до умов договору підтверджується заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії, яка подана 29.12.2025, підписана представником відповідача, скріплена печаткою відповідача та є додатком № 1 до договору.

Статтею 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Положення частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Щодо посилання відповідача на високі ціни та нестабільну логістику по доставці сировини (збільшено від 30 до 120 днів), демпінг Китайських постачальників на Європейський ринок аналогічної продукції, проблеми з відшкодуванням ПДВ, що є перешкодою на акумулювання обігових коштів, коливання валютних курсів (від`ємне значення курсових різниць), суд зазначає, що такі обставини не звільняють відповідача від обов"язку виконання договірних зобов"язань.

Долучені до відзиву міжнародні товаро-транспортні накладні, суд не бере до уваги, оскільки такі не стосуються предмета позову.

Щодо тверджень відповідача, що на розгляді Київського окружного адміністративного суду перебувають дві справи за позовом ДП "КДЕЗ ІХП НАН УКРАЇНИ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що адміністративні справи стосуються оскарження податкових повідомлень-рішень, тоді як предметом розгляду у цій справі є стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором. Сам факт тривалого розгляду адміністративних справ не свідчить про об`єктивну неможливість виконання грошового зобов`язання.

Щодо посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, суд звертає увагу відповідача, що договір сторони уклали 29.12.2025, тобто після початку повномасштабного вторгнення.

Інші доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд, з огляду на викладене зазначає, що відповідач був почутим і йому надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Розгляд заяви позивача про часткове закриття провадження у справі.

17.08.2026 позивач подав до суду заяву вих.№7603/26 про закриття провадження у справі про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в частині стягнення 650 142,19 грн та повернення позивачу судового збору. В обґрунтування вищевказаної заяви про часткове закриття провадження у справі позивач зазначає, що відповідачем було здійснено часткове погашення суми основного боргу в розмірі 650 142,19 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №4244 від 12.08.2026 ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України" оплатило ТОВ «ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН» 650 142,19 грн за електричну електроенергію за лютий 2026 року за договором №2501461 від 29.12.2025.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини третьої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Подане позивачем клопотання про часткове закриття провадження у справі, суд визнає правомірним і обґрунтованим та закриває провадження у справі в частині 650 142,19 грн основного боргу за відсутністю предмету спору.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Враховуючи, що позивач подав відповідне клопотання, суд повертає йому сплачений судовий збір пропорційно до суми, щодо якої закрито провадження.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи що ухвалою суду від 21.07.2026 в частині стягнення заборгованості у розмірі 2 530 523,86 грн закрито провадження у справі, закрито провадження і в частині стягнення заборгованості у розмірі 650 142,19 грн, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 1 166 000 грн заборгованості.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про постановлення окремої ухвали(вх№14805/26 від 10.08.2026), суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Наведені відповідачем доводи фактично стосуються його незгоди з правовою позицією позивача та відключенням відповідача від постачання електричної енергії. Суд також зазначає, що наведені відповідачем обставини щодо відновлення постачання електричної енергії не є предметом даної справи та можуть бути розглянуті в окремому позовному провадженні.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (у тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Разом з тим, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, у пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц).

Суд також враховує, що сам по собі факт заперечень відповідача, відключення відповідача від постачання електричної енергії та участі адвоката Каркузаєвої Н. у відборі на посаду судді не свідчить про наявність у діях позивача порушень, які є підставою для постановлення окремої ухвали.

За таких обставин підстав для постановлення окремої ухвали суд не вбачає, клопотання не підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивач сплатив судовий збір у сумі 52 159,99 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5808 від 22.05.2026.

Оскільки ухвалою суду від 21.07.2026 в частині стягнення заборгованості у розмірі 2 530 523,86 грн закрито провадження у справі та повернено позивачу з Державного бюджету України судовий збір у сумі 30 366,28 грн, також закрито провадження і в частині стягнення заборгованості у розмірі 650 142,19 грн, 7 801,71 грн сплаченого судового збору належить повернути позивачу з Державного бюджету України, тому суд стягує з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 13 992,00 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Статтею 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві позивач повідомив в порядку п.9 ч.3 ст. 162 ГПК України, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складається із суми судового збору 52 159,99 грн та 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу згідно з Договором про надання професійної правничої допомоги № 2026/6 від 01.01.2026.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представниця позивача подала договір про надання професійної правничої допомоги № 2026/6 від 01.01.2026, укладений між ТОВ "Прет сервіс енергозмін" як клієнтом та адвокатом Каркузаєвою Н.Ш., акт приймання-передачі наданих послуг від 25.05.2026 за Договором про надання професійної правничої допомоги № 2026/6 від 01.01.2026 із детальним описом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) про стягнення з Державного підприємства «Калуський Дослідно-експериментальний Завод Інституту Хімії Поверхні Національної Академії Наук України» заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 4 346 666,05 грн, а саме підготовка та подача до суду позовної заяви із зазначенням вартості послуги 20 000,00 грн та акт приймання-передачі наданих послуг від 19.06.2026 за Договором про надання професійної правничої допомоги № 2026/6 від 01.01.2026 із детальним описом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а саме відповідь на відзив із зазначенням вартості послуги 10 000,00 грн та заява про закриття провадження в частині і повернення судового збору із зазначенням вартості послуг 2 000,00 грн. Загальна вартість 32 000 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Згідно з ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не заявляв.

Щодо вартості витрат позивача на правничу допомогу за представлення інтересів в суді у розмірі 32 000,00 грн, на думку суду така не є завищеною, враховуючи предмет спору, розмір заявлених позовних вимог (стягнення 4 346 666,00 грн) та обсяг виконаної адвокатом роботи. Витрати в такому розмірі є обґрунтованими, необхідними, реальними та пропорційними до предмета спору.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У статті 130 ГПК України передбачено порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, оскільки провадження у справі в частині стягнення 3 180 666,05 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору закрито, правомірність звернення позивача до суду у зв"язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки, до стягнення з відповідача в користь позивача належить 32 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 86, 129, 231, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Провадження у справі № 909/665/26 у частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 650 142,19 грн - закрити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН" до Державного підриємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 4 346 666, 05 грн задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Калуський Дослідно-експериментальний Завод Інституту хімії поверхні Національної Академії Наук України» (77308, Івано-Франківська обл., м. Калуш, А-8; ідентифікаційний код: 05540209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН» (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Надрічна, 6; ідентифікаційний код 44907279) 1 166 000 грн заборгованості за спожиту електричну енергію на рахунок НОМЕР_1 ; 13 992,00 грн судового збору та 32 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на рахунок UA513281680000026001000013902.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН» (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Надрічна, 6; ідентифікаційний код: 44907279) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 7 801,71 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 22.05.2026 № 5808.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства "Калуський Дослідно-експериментальний завод Інституту Хімії Поверхні Національної Академії Наук України" про постановлення окремої ухвали у справі №909/665/26.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.08.2026

Суддя Гула У.І.