Рішення № 139081833, 13.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/65/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 Справа №908/1240/26

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом:Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 690359; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239)

про стягнення коштів

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кулешова Л.В. (в режимі відеоконференції), адвокат на підставі довіреності №523 від 09.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001474;

від відповідача: Аксарін Р.М. (в залі суду) адвокат на підставі довіреності №8 від 02.01.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №002435.

РУХ СПРАВИ.

25.05.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (скорочене найменування АТ «Запоріжжяобленерго») до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (скорочене найменування ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») про стягнення заборгованості з розподілу електричної енергії в розмірі 336226024,98 грн. Судові витрати у справі просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 справу №908/1240/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відкрито провадження у справі №908/1240/26; присвоєно справі номер провадження 3/65/26; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 23.06.2026 о 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

11.06.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника, а також заява про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву по справі №908/1240/26

15.06.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла заява про вступ у справу як представника.

15.06.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача АТ «Запоріжжяобленерго» адвоката Кулешової Лариси Володимирівни про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/1240/26 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.

Ухвалою суду від 17.06.2026 задоволено заяву представника позивача АТ «Запоріжжяобленерго» адвоката Кулешової Лариси Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв`язку.

22.06.2026 до суду від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.

23.06.2026 до суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 23.06.2026 відкладено підготовче засідання до 08.07.2026 о 10-30 год.

Ухвалою суду від 08.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.08.2026 о 14:15 год.

У судовому засіданні 06.08.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з мотивів наведених у відзиві.

У судовому засіданні 06.08.2026 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 06.08.2026 судом завершено стадію з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, а також надано можливість учасникам судового процесу на стадії судових дебатів висловити перед судом свої правові позиції щодо спірних правовідносин.

Після стадії судових дебатів, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та на підставі ст. 219 ГПК України з урахуванням складності справи відклав ухвалення і проголошення рішення до 13.08.2026.

13.08.2026 судом проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (позивач у справі) 19.07.2024 звернулося з позовом до відповідача ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення заборгованості з розподілу електричної енергії в розмірі 336226024,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №14 від 01.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати послуг за розподіл електричної енергії.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що у зв`язку з порушенням рядом учасників ринку електричної енергії, своїх фінансових зобов`язань перед ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», поточний рахунок відповідача із спеціальним режимом використання не накопичує в достатній мірі коштів для належного проведення розрахунків з оператором системи розподілу.

Запроваджений комплекс правових норм, який спрямований на захист прав фізичних та юридичних осіб під час дії воєнного стану, та обмежувальних заходів вкрай негативно впливає на платіжну дисципліну споживачів на яких розповсюджується такі зміни, зокрема, на своєчасну та повну оплату житлово-комунальних послуг.

Просить у випадку визнання обґрунтованими та підтвердженими позовних вимог АТ «Запоріжжяобленерго» розстрочити ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виконання рішення у справі №908/1240/26 на 8 (вісім) місяців з дня ухвалення відповідного рішення.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ. Стислий виклад.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що з урахуванням недоведеності Відповідачем наявності конкретних обставин, які суттєво ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду в цій справі, АТ «Запоріжжяобленерго», як стягувач, не заперечує проти надання розстрочення рішення суду у справі №908/1240/26 на строк не більший ніж 6 місяців.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №14 від 01.01.2019 у розмірі 336226024,98 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, чи були надані послуги з розподілу електричної енергії, на яку суму; в які строки і якому розмірі послуги з розподілу електричної енергії мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем послуги з розподілу електричної енергії), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником, чи є підстави для розстрочення рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» з 01 січня 2019 року розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП від 13.11.2018 №1415.

На виконання вимог законодавства про ринок електричної енергії, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.2018 року №1415 Позивачем, для забезпечення публічності, розміщено на офіційному веб-сайті ОСР: http//www.zoe.com.ua, «Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії» та заяви приєднання.

Згідно з ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).

Пунктом 1.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ), встановлено, що оператор системи розподілу укладає договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розробляється оператором системи на підставі додатка 4 до цих Правил та укладається з кожним електропостачальником, який звертається до оператора системи.

01.01.2019 між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Оператор системи розподілу або ОСР, позивачу справі) та «Запоріжжяелектропостачання» (Споживач, відповідач) укладено публічний Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №14 шляхом подання відповідачем відповідної Заяви-приєднання 05.12.2018 (далі Договір).

Факт укладення договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14 від 01.01.2019 підтверджується відповідачем у поданому ним відзиві від 19.06.2026.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що постачальник здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього Договору та плату за надання послуг комерційного обліку електричної енергії (інформаційних послуг), послуг з відключення та підключення об`єктів споживачів постачальника згідно з Додатком 1 «Порядок розрахунків», який є невід`ємною частиною цього Договору.

Також пунктом 3.4. Договору встановлено, що оплата послуг з розподілу здійснюється постачальником у формі 100% попередньої оплати. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує розрахунковому періоду.

В свою чергу, пунктом 2.3. додатку 1 до Договору встановлено, що постачальник здійснює остаточний розрахунок за розподіл електричної енергії відповідно до акта прийняття-передавання послуг з розподілу електричної енергії між ОСР та постачальником (додаток 2), складеного за підсумками розрахункового періоду (п. 2.8. цього Порядку розрахунків), та рахунку протягом 5 (п`яти) банківських днів від дня їх отримання.

Сума остаточного розрахунку визначається як різниця між вартістю розподіленої електричної енергії споживачам постачальника, зазначеної в Акті прийняття-передавання послуг з розподілу електричної енергії, та сумарною оплатою постачальника за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Датою отримання рахунка постачальником, вважається:

- у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику постачальника дата отримання цього рахунка постачальником, зазначена ним в рахунку на екземплярі ОСР;

- у разі направлення рахунка рекомендованим листом дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 (три) календарні дні, по області 5 (п`ять) календарних днів, по Україні 7 (сім) календарних днів);

- у разі направлення рахунка нарочним дата вручення його постачальнику;

- у разі направлення рахунка електронною поштою вважається наступний робочий день після направлення їх ОСР (пункт 2.4. додатку 1 до Договору).

Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок ОСР (пункт 2.7. додатку 1 до Договору).

За підсумками розрахункового періоду з 1 по 5 число (включно) місяця, наступного за розрахунковим, ОСР складаються та надаються електронною поштою постачальнику у двох примірниках Акт прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за формою додатка 2 до цього Порядку.

Постачальник в п`ятиденний термін після отримання Актів зі свого боку підписує їх у двох примірниках, завіряє печаткою та повертає по одному примірнику до ОСР.

АТ «Запоріжжяобленерго» було виставлено ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» наступні рахунки, які сплачені не в повному обсязі:

- №14/02 від 12.03.2026 на суму 250236914,90 грн (плата за послуги з розподілу оператора системи у лютому 2026), який був сплачений частково в сумі 168035952,40 грн;

- №14/03 від 11.04.2026 на суму 254027827,86 грн (плата за послуги з розподілу оператора системи у березні 2026), який був сплачений частково в сумі 2765,38 грн.

Рахунки на оплату №14/02 від 12.03.2026 на суму 250236914,90 грн (плата за послуги з розподілу оператора системи у лютому 2026) та №14/03 від 11.04.2026 на суму 254027827,86 грн (плата за послуги з розподілу оператора системи у березні 2026) були виставлені позивачем відповідачу на підставі підписаних сторонами актів прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія) та коригуючих актів від 28 лютого 2026 року та 31 березня 2026 року (а.с. 21-48).

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за вказаними рахунками складає 336226024,98 грн.

Неповна оплата за надані послуги з розподілу оператора системи у лютому 2026 та березні 2026 року стала підставою для звернення з цим позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правові відносини, пов`язані з розподілом електричної енергії споживачам з урахуванням їх інтересів визначаються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з нормами цього Закону розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу, діяльність якого підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу, яким є позивач, забезпечує недискримінаційний доступ до системи розподілу споживачів, укладає договори, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконує умови таких договорів.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

01.01.2019 між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Оператор системи розподілу або ОСР, позивачу справі) та ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (Споживач, відповідач) укладено публічний Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору №14 (далі Договір). Факт укладення договору визнається відповідачем.

Згідно з ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею ч. 1ст. 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору 28.02.2026 сторонами підписано акт прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія) за лютий 2026 року на суму 250292292,29 грн. Також 28.02.2026 сторонами підписані коригуючі акти до актів прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія) за період з січня 2024 по січень 2026. З урахуванням коригуючих актів вартість послуг з розподілу (електрична енергія) за лютий 2026 року становить 250237135,43 грн, що відображено в рахунку №14/02 від 12.03.2026.

31.03.2026 сторонами підписано акт прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія) за березень 2026 року на суму 254204864,14 грн. Також 31.03.2026 сторонами підписані коригуючі акти до актів прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія) за період з грудня 2025 по лютий 2026. З урахуванням коригуючих актів вартість послуг з розподілу (електрична енергія) за березень 2026 року становить 254027981,86 грн, що відображено в рахунку №14/03 від 11.04.2026.

Акти прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія) та коригуючі акти підписані відповідачем без заперечень та зауважень.

Підписання відповідачем актів прийому-здачі виконаних робіт, які у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Відповідач частково оплатив виставлені позивачем рахунки, а саме сплатив надані послуги за лютий 2026 року у розмірі 168035952,40 грн та надані послуги за березень 2026 року у розмірі 2765,38 грн, про що свідчать наявні у справ платіжні доручення (а.с. 49-50).

Строк оплати Постачальником (відповідачем) послуг з розподілу електричної енергії встановлений пунктом 2.3. додатку 1 до Договору та становить 5 (п`яти) банківських днів від дня отримання акта прийняття-передавання послуг з розподілу електричної енергії між ОСР та постачальником та рахунку.

Відповідач не заперечив факту отримання ним послуг у заявленому позивачем розмірі, отримання ним документів передбачених пунктом 2.3. договору додатку 1 до Договору, а також факту підписання представником відповідача спірних актів прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія).

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 336226024,98 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за лютий-березень 2026 року у розмірі 336226024,98 грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 237 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (частина перша статті 239 ГПК України).

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).

Розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Питання про задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що на теперішній час за інформацією Штаба оборони Запорізького краю в окупації знаходиться 71,83% Запорізької області. Тимчасово непідконтрольними територіями області залишаються: Бердянський район, Мелітопольський район, Василівський район, Пологівський район (окрім міст Оріхова й Гуляйполя, які є практично зруйнованими), у зв`язку з чим поточний рахунок Відповідача із спеціальним режимом використання не накопичує коштів для належного проведення розрахунків з Позивачем.

Кабінетом Міністрів України 05.03.2022 було прийнято постанову №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою встановлено заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Запроваджений комплекс правових норм, який спрямований на захист прав фізичних та юридичних осіб під час дії воєнного стану та обмежувальних заходів вкрай негативно впливає на платіжну дисципліну споживачів на яких розповсюджується такі зміни, зокрема на своєчасну та повну оплату житлово-комунальних послуг.

Всі вищевказані обставини призводять до неможливості Товариством виконувати свої договірні обов`язки з учасниками ринку електричної енергії.

Суд вважає введення воєнного стану в Україні саме тією обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, оскільки збройна агресія, зокрема тимчасова окупація значної частини Запорізької області, масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури країни, негативно впливають на виробничу діяльність відповідача, розрахунки споживачів за житлово-комунальні послуги, які відбуваються із затримками внаслідок падіння платоспроможності населення зменшились.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Так, даний спір виник з вини відповідача, однак останній у відзиві фактично не заперечує наявність боргу, але у зв`язку із складним економічним станом не має можливості погасити його одним платежем після набрання рішенням законної сили.

Обов`язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які відповідач повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини на власний розсуд і визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як свідчить судова практика до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочення його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Суд звертає увагу на те, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява № 22774/93, пункт 74). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі «Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 17.09.2002 року у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00). Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижів проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не лише доводів боржника, а й заперечень кредитора.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі №904/9951/16.

Суд враховує позицію позивача щодо розстрочення виконання рішення суду, який вважає, що розстрочення на 8 місяців є занадто довгим, проте не заперечує проти надання розстрочення рішення суду у цій справі на строк не більший 6 місяців.

Оцінивши доводи відповідача, а також позицію позивача щодо надання розстрочки, враховуючи аргументи сторін, наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення суми заборгованості, враховуючи інтереси обох сторін спору, суд дійшов висновку, що надання розстрочення виконання рішення на шість місяців рівними частинами не порушить принцип збалансованості інтересів сторін.

Розстрочення виконання рішення суду на шість місяців в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Надання розстрочки виконання рішення у справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню відповідачем своїх наявних зобов`язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №14 від 01.01.2019 (а.с.9-18), актами прийняття-передавання послуг з розподілу, коригуючими актами (а.с. 22-48), платіжними інструкціями (а.с. 49-50).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Відповідач не спростував доводи позивача, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

У порядку статті 239 Господарського процесуального кодексу України розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2026 у справ №908/1240/26 на шість місяців з дня ухвалення рішення у даній справі шляхом сплати відповідачем коштів у розмірі 336226024,98 грн рівними частинами за наступним графіком: до 13.09.2026 56037670,83 грн, до 13.10.2026 - 56037670,83 грн, до 13.11.2026 - 56037670,83 грн, до 13.12.2026 - 56037670,83 грн, до 13.01.2027 - 56037670,83 грн, до 13.02.2027 - 56037670,83 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 931 840,00 грн, сплачені платіжною інструкцією №4492 від 22.05.2026, слід покласти на відповідача. Сплата судового збору розстроченню не підлягає.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 690359; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) суму 336226024,98 грн (триста тридцять шість мільйонів двісті двадцять шість тисяч двадцять чотири гривні 98 коп.) заборгованості за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №14.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2026 у справ №908/1240/26 на шість місяців з дня ухвалення рішення у даній справі шляхом сплати відповідачем коштів у розмірі 336226024,98 грн рівними частинами за наступним графіком: до 13.09.2026 56037670,83 грн, до 13.10.2026 - 56037670,83 грн, до 13.11.2026 - 56037670,83 грн, до 13.12.2026 - 56037670,83 грн, до 13.01.2027 - 56037670,83 грн, до 13.02.2027 - 56037670,83 грн. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 690359; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) суму 931840,00 грн (дев`ятсот тридцять одну тисячу вісімсот сорок гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич