Ухвала суду № 139081531, 19.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"19" серпня 2026 р. Cправа № 902/981/26

Суддя Господарського суду Вінницької області Лабунської Т.І., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Мазуренко Раїси Петрівни від 14.08.2026 про вжиття заходів забезпечення позову, поданої у справі

за позовом: Фізичної особи-підприємця Мазуренко Раїси Петрівни ( АДРЕСА_1 )

до: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, буд. 10, м. Вінниця, 21013)

про визнання відмови протиправною, визнання права на приватизацію шляхом викупу об`єкта державного майна, зобов`язання прийняти рішення про приватизацію,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мазуренко Раїси Петрівни до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про визнання відмови протиправною, визнання права на приватизацію шляхом викупу об`єкта державного майна, зобов`язання прийняти рішення про приватизацію.

В обґрунтування заявленого позову позивачка вказує, що відмова Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях прийняти рішення про приватизацію фізичною особою - підприємцем Мазуренко Раїсою Петрівною способом викупу об`єкта державного майна - 19/100 часток адміністративного будинку, а саме: нежитлових підвальних приміщень (підвал І, коридор ІІ, коридор ІІІ, підвал IV, підвал V) загальною площею 120,2 кв.м., за адресою: м. Жмеринка, вулиця Центральна, буд. 5 є незаконною. Водночас позивачка діяла у межах своїх законних прав та легітимних очікувань, сформованих протягом понад 20 років оренди та здійснення значних інвестицій у державне майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 вказану позовну заяву розподілено судді Тварковському А.А.

Ухвалою суду від 05.08.2026 (суддя Тварковський А.А.) відкрито провадження у справі № 902/981/26. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2026.

17.08.2026 до суду від Фізичної особи-підприємця Мазуренко Раїси Петрівни через систему "Електронний суд" надійшла заява від 14.08.2026 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях вимагати від ФОП Мазуренко Раїси Петрівни звільнення нежитлових підвальних приміщень загальною площею 120,2 кв.м за адресою: м. Жмеринка, вул. Центральна, 5, та підписувати акт приймання-передачі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 902/981/26 за позовом ФОП Мазуренко Раїси Петрівни до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про визнання протиправним рішення про відмову у викупі орендованого державного майна та зобов`язання вчинити певні дії;

- зупинити дію наслідків закінчення строку Договору оренди № 368-НМ від 15.05.2006 року (зі змінами) щодо права Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях вимагати повернення майна до розгляду справи по суті;

- зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на виселення ФОП Мазуренко Раїси Петрівни або припинення її фактичного володіння та користування зазначеним майном до вирішення спору.

Вказана заява мотивована тим, що предмет спору стосується права позивача на викуп (приватизацію) орендованого державного нерухомого майна нежитлових підвальних приміщень загальною площею 120,2 кв.м за адресою: м. Жмеринка, вул. Центральна, 5, яке перебуває в оренді Позивача з 2006 року на підставі Договору оренди № 368-НМ від 15.05.2006 року (зі змінами).

Згідно з умовами Договору оренди (у чинній редакції) строк його дії закінчується 01.09.2026 року. Після цієї дати Відповідач (орендодавець) має право вимагати звільнення приміщень та підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди).

Позивач обґрунтовано побоюється, що до розгляду справи по суті відповідач може вимагати негайного звільнення приміщень, скласти акт про повернення майна, звернутися до суду з вимогою про виселення тощо, тобто фактично позбавити позивача володіння та користування майном.

У разі настання таких наслідків рішення суду по суті спору може стати неефективним або його виконання буде суттєво ускладнене, оскільки позивач втратить фактичне володіння об`єктом, щодо якого вона претендує на право власності шляхом викупу.

У зв`язку з перебуванням судді Тварковського А.А. у відпустці було здійснено повторний автоматизований розподіл заяви ОСОБА_1 від 14.08.2026 про вжиття заходів забезпечення позову, за результатами якого вказану заяву передано на розгляд судді Лабунській Т.І.

Дослідивши матеріали вказаної заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує таке.

Згідно із ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог. Недоведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову, а також недотримання у разі застосування конкретних заходів забезпечення зазначених критеріїв співрозмірності та збалансованості інтересів сторін є підставою для відмови у задоволенні заяви учасника справи про забезпечення позову (постанови КГС ВС від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18, від 20.02.2019 у справі № 923/558/18, від 20.01.2025 у справі № 916/2907/24).

Суд зазначає, що на даному етапі не розглядається, не оцінюється та не вирішується питання обґрунтованості позовних вимог та перспектив їх задоволення.

В обгрунтування заяви про забезпечення позивач вказує, що згідно з умовами Договору оренди (у чинній редакції) строк його дії закінчується 01.09.2026 року. Після цієї дати відповідач (орендодавець) має право вимагати звільнення приміщень та підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди).

Визначаючись щодо заявленої вимоги забезпечення позову шляхом заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях вимагати від ФОП Мазуренко Раїси Петрівни звільнення нежитлових підвальних приміщень загальною площею 120,2 кв.м за адресою: м. Жмеринка, вул. Центральна, 5, та підписувати акт приймання-передачі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 902/981/26 за позовом ФОП Мазуренко Раїси Петрівни до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про визнання протиправним рішення про відмову у викупі орендованого державного майна та зобов`язання вчинити певні дії, суд враховує, що заявлена вимога не може визнаватися співмірним та адекватним заходом щодо предмету позову, оскільки вона пов"язана з договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.05.2006 за № 368-НМ, який не є предметом спору і чинність якого не оспорюється.

Щодо зупинення дії наслідків закінчення строку Договору оренди № 368-НМ від 15.05.2006 року (зі змінами) щодо права Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях вимагати повернення майна до розгляду справи по суті, то суд зазначає, що ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (п. 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Оскільки запропонований позивачем захід забезпечення позову у спосіб зупинення дії наслідків закінчення строку Договору оренди не передбачений нормами господарського процесуального закону - імперативними положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України, іншими законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вжиття такого заходу судом було б істотним порушенням норм процесуального права.

Що стосується вимоги про зобов`язання відповідача утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на виселення, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення із заявою про забезпечення позову ФОП Мазуренко Раїса Петрівна фактично володіє та користується спірним майном. Водночас існує реальна загроза вчинення відповідачем дій, спрямованих на припинення такого користування, у тому числі виселення позивача зі спірного об`єкта.

За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті створює ризик припинення фактичного володіння і користування позивача майном, щодо якого заявлено вимоги про визнання права на приватизацію шляхом викупу.

При цьому застосування такого заходу не вирішує спір по суті, не встановлює за позивачем права власності на спірне майно, не визнає остаточно її права на приватизацію та не позбавляє відповідача можливості реалізувати свої повноваження після вирішення спору судом. Такий захід має тимчасовий характер і спрямований виключно на недопущення зміни фактичного стану спірних правовідносин до закінчення розгляду справи.

Отже, в даному спірному випадку, з урахуванням предмету та підстав позову, суд приходить до висновку, що обґрунтованим та достатнім способом забезпечення позову є зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на виселення ФОП Мазуренко Раїси Петрівни або припинення її фактичного володіння та користування зазначеним майном до вирішення спору, оскільки невжиття таких заходів може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, вжиття такого заходу є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого поданий позов, та, за умови його задоволення, не створить складнощів при виконанні рішення та не дозволить відповідачу вчинити дії для унеможливлення його відновлення.

Крім того, заявлений захід забезпечення позову є співмірним і адекватним із заявленим в цій справі предметом спору.

З огляду на викладене вище, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову шляхом зобов"язання відповідача утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на виселення позивача або припинення його фактичного володіння та користування зазначеним майном до вирішення спору, направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту, забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Підсумовуючи, надаючи оцінку обґрунтованості вжиттю заходів забезпечення позову з огляду на зазначені вище правові висновки Верховного Суду, на думку суду, найменш обтяжливим і збалансованим заходом забезпечення позову в даному спорі є зобов`язання відповідача утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на виселення, про що судом обґрунтовано вище.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

За таких обставин, заява Фізичної особи-підприємця Мазуренко Раїси Петрівни від 14.08.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 902/981/26 підлягає частковому задоволенню.

Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 2, 3, 11, 13, 18, 136, 137, 140, 141, 144, 232, 233, 234, ч. 2 ст. 235, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Мазуренко Раїси Петрівни №б/н від 14.08.2026 (вх. канцелярії суду № 01-43/36/26 від 17.08.2026) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 902/981/26 задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на виселення ФОП Мазуренко Раїси Петрівни або припинення її фактичного володіння та користування зазначеним майном до вирішення спору.

3. У решті вимог заяви Мазуренко Раїси Петрівни б/н від 14.08.2026 відмовити.

4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 19.08.2026.

5. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

6. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 19.08.2026.

7. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.

Стягувачем за ухвалою є: Фізична особа-підприємець Мазуренко Раїса Петрівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Божником за ухвалою є: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, буд. 10, м. Вінниця, 21013, код 42964094).

8. Копію ухвали суду надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

9. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник ухвали надіслати представнику позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - представнику ФОП Мазуренко Р.П., адвокату Покоєвичу А.О. (вул. Архітектора Артинова, 5, оф. 1, м. Вінниця, 21050)