Рішення № 139081103, 19.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5795/26

Провадження № 2/712/3681/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого- судді - Пироженко В.Д.

за участі секретаря Каплі А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки 6, каб.13) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 01.05.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» таОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 644143392 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 4 000 грн, зобов`язавшись їх повернути в строк, визначений договором, сплативши відсотки за користування грошовими коштами.

На виконання умов договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти в сумі 4 000 гривень шляхом перерахування через банк-провайдер.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 12 000 гривень.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Всупереч умов Договору №644143392 від 01.05.2021 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 45 506,81 грн, яка складається з наступного: 11 999,60 грн. - заборгованість по кредиту; 33 507,21 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 148 від 25.08.2021 за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі. Зазначеному у реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

На виконання договору факторингу 2 сторони підписали реєстр прав вимоги №9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2 за яким відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

В подальшому 11.07.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК«ЕЙС» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 644143392 від 01.05.2021.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 до ТОВ «ФК«ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 45 506,81 грн.

Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 644143392 від 01.05.2021 в сумі 45 506,81 грн, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.05.2026 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про день та час розгляду справи була належним чином повідомлена, з заявами та клопотаннями до суду не зверталася. У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не надала.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, на офіційному веб-сайті Соснівського районного суду міста Черкаси було розміщено оголошення про виклик у судове засідання відповідача.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні встановлено, що 01.05.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» таОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 644143392 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 4 000 грн, зобов`язавшись їх повернути в строк, визначений договором, сплативши відсотки за користування грошовими коштами.

На виконання умов договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти в сумі 4 000 гривень шляхом перерахування через банк-провайдер.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 12 000 гривень.

Електронний підпис одноразовий ідентифікатор MNV5E54R відправлено 01.05.2021 на номер телефону НОМЕР_1 .

На виконання умов договору первісний кредитор ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ініціювало переказ коштів згідно договору №644143392 безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 5354-32хх-хххх-0024, що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на суму 4 000 гривень та 8 000 гривень.

Згідно п. 1.2 договору, строк дії кредитної лінії 25 днів та може бути продовжений позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів.

Таким чином первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі надавши відповідачу кредитні кошти.

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 148 від 25.08.2021 за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі. Зазначеному у реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

На виконання договору факторингу 2 сторони підписали реєстр прав вимоги №9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2 за яким відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

В подальшому 11.07.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК«ЕЙС» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 644143392 від 01.05.2021.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 до ТОВ «ФК«ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 45 506,81 грн.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 45 506,81 грн, яка складається з наступного: 11 999,60 грн. - заборгованість по кредиту; 33 507,21 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем.

Згідно ч. 1ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Качай Гроші» перебували в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування,

Відповідно до Договору кредиту відповідач підтвердила, що ознайомлена, та надає згоду з усіма істотними умовами договору позики з моменту підтвердження

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином ст. 527 ЦК України, зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання.

У порушення зазначених норм ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконав.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки суми тіла кредиту 11 999,60 грн. підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідачки суми нарахованих відсотків 33 507,21 грн , суд зазначає наступне.

Відповідно наданого розрахунку первісним кредитором «ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» сума заборгованості за відсотками вказана 24 199,38 грн.

Як вбачається із наданого розрахунку, після укладення договору факторингу ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» продовжувало нараховувати відповідачці відсотки за наданим кредитним договором. Суд вважає, що нарахування процентів за користування кредитними коштами ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» здійснено поза межами узгодженого між сторонами строку кредитування.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13 та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві не заявляє вимоги в порядку частини другої статті 625ЦК України та не наводить розрахунку заборгованості за вказаною нормою за процентами за відповідний період прострочення грошового зобов`язання після закінчення дії кредитного договору, що не може вважатись пред`явленням позову про стягнення процентів, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Крім того, п. 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України містить положення про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення..

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила, що припис абз. 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст.1050 ЦК України.

Кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст.1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст.1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Як визначено умовами п.п.1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 4 000 грн.

Разом з тим, у п. 1.3. кредитного договору сторони погодили, що встановлений у п. 1.2. договору строк дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження дисконтного періоду.

З наданого розрахунку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що відповідачкою 28.05.2021 року здійснено плату за користування кредитом 846 грн, а 24.06.2021 року 5 577,60 грн, тобто нею активовано функцію дисконтного періоду.

Отже, з урахування наведених вище вимог закону, правових висновків Верховного Суду та фактичних обставин справи, суд вважає, що стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором № 644143392 від 01.05.2021 в розмірі 11 999,60 грн тіла кредиту та 24 199,38 грн нарахованих відсотків за період до 25.08.2021 року.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу вимог статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року, справа №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах: від 14 лютого 2018 року у справі №756/668/15-ц (провадження №61-153св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11 (провадження №14-222цс18).

Враховуючи, що відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у доведеному розмірі 36 198,98 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 11 999,60 грн; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 24 199,38 грн.. Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Щодо вимоги у позовній заяві представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 7000 грн, суд зазначає наступне.

Правнича допомога позивачу надавалася Адвокатським бюро "Соломко та партнери»" на підставі договору про надання правової допомоги від 220.08.2025 № 20/08/25-01 та додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги № 25770900780 від 01.09.2025 року.

Вартість послуг згідно акту прийому-передачі наданих послуг стосовно боржника ОСОБА_1 складає 7000 грн.

Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, на думку суду розмір заявлених витрат на правову допомогу є підтвердженим.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення витрат за надання адвокатських послуг підлягають до задоволення пропорційно задоволеним вимогам позивача, а саме 5 568,24 грн.

Також до стягнення з відповідача в силу вимог ст. 141 ЦПК України підлягають судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 117,84 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 1054ЦК України, ст.ст.4, 12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 265, 268, 273, 280, 281, 289, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: м. Київ вул. Юрія Поправки, 6 каб. 13, ЄДРДПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 644143392 від 01.05.2021 року 36 198,98 грн, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 117,84 грн та витрати на правову допомогу в сумі 5 568,24 грн, а всього 43 885,06 грн. (сорок три тисячі вісімсот вісімдесят п`ять гривень 06 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: м. Київ вул. Юрія Поправки, 6 каб. 13, ЄДРДПОУ 42986956)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення складений 19.08.2026