Рішення № 139080983, 19.08.2026, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/1101/26

Номер провадження2/701/800/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - Костенка А. І.

за участю секретаря - Брітан О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Харківка, Маньківського району, Черкаської області у віці 79 років померла мати позивача ОСОБА_2 , про що 05.03.2018 складено відповідний актовий запис № 2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 05.03.2018 виконавчим комітетом Харківської сільської ради Маньківського району Черкаській області. Згідно інформації, яка вказана у постанові приватного нотаріуса Завірюхи О.В., від 26.05.2026 № 423/02-31 ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини і було відкрито спадкову справу № 50 за 2018 рік. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт від 04.11.2005 посвідчений Харківською сільською радою Маньківського району Черкаської області від 04.11.2005 за № 41 де ОСОБА_2 , заповіла все майно на ім`я ОСОБА_1 , який не змінено і не відмінено. Згідно довідки Харківської сільської ради від 03.04.2018 № 112/02-37 спадкоємцем за законом і заповітом є син ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 , залишилось спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Довідкою виконавчого комітету Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області від 22.04.2026 № 13-27 інформується, що вищевказаний будинок рахується за ОСОБА_2 . 17.01.2019 ОСОБА_1 , отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,3907 га за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, на вказане спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами відсутній правовстановлюючий документ, у зв`язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно. Постановою приватного нотаріуса Завірюхи О.В., від 26.05.2026 № 423/02-31 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне ОСОБА_2 , майно мотивована тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився, але згідно позовної заяви позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача Маньківської селищної ради в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення, та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Харківка, Маньківського району, Черкаської області у віці 79 років померла мати позивача ОСОБА_2 , про що 05.03.2018 складено відповідний актовий запис № 2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 05.03.2018 виконавчим комітетом Харківської сільської ради Маньківського району Черкаській області (а.с. 13). Згідно інформації, яка вказана у постанові приватного нотаріуса Завірюхи О.В., від 26.05.2026 № 423/02-31 ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини і було відкрито спадкову справу № 50 за 2018 рік (а.с. 19-20). На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт від 04.11.2005 посвідчений Харківською сільською радою Маньківського району Черкаської області від 04.11.2005 за № 41 де ОСОБА_2 , заповіла все майно на ім`я ОСОБА_1 , який не змінено і не відмінено (а.с. 14). Згідно довідки Харківської сільської ради від 03.04.2018 № 112/02-37 спадкоємцем за законом і заповітом є син ОСОБА_1 (а.с. 15). Після смерті ОСОБА_2 , залишилось спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Довідкою виконавчого комітету Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області від 22.04.2026 № 13-27 інформується, що вищевказаний будинок рахується за ОСОБА_2 (а.с. 16). 17.01.2019 ОСОБА_1 , отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,3907 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17). При цьому, на вказане спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами відсутній правовстановлюючий документ, у зв`язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно. Постановою приватного нотаріуса Завірюхи О.В., від 26.05.2026 № 423/02-31 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне ОСОБА_2 , майно мотивована тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами. Таким чином, нотаріусом підтверджено, що спадкоємець-позивач є таким, що прийняв спадщину, інші спадкоємці відсутні. Згідно п. п. 4.12 п. 4 гл. 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Нотаріусом повідомлено, що оскільки ОСОБА_1 , не було пред`явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, постановлено відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у вищевказаних документах, вбачається, що єдиним спадкоємцем з кола спадкоємців, визначеного законом, який реалізував свої права на спадкування житлового будинку після смерті ОСОБА_2 , є лише син ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, позивач по справі. На замовлення позивача комунальним підприємством «Черкаська обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт з проведенням технічної інвентаризації житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 (а.с. 21-27). Згідно даних технічної інвентаризації житловий будинок збудовано у 1984 році. Довідка комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 06.07.2026 № 131 підтверджує, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано (а.с. 28). Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.08.2026 № 488538804 підтверджує, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано (а.с. 29). На звернення позивача отримано лист відділу містобудування та архітектури Маньківської селищної ради від 27.07.2026 № 103/06-09, який вказує, що забудова земельної ділянки відповідає вимогам містобудівної документації та державним будівельним нормам (а.с. 30). Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що забудова житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами здійснена у період з 1970 по 1990 роки. На той час році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом. Пункт 2 постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника. Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-137цс13 від 18 грудня 2013 року. Слід також зазначити, що відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Позивач не може скористатись даним Порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується за покійною особою та нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник помер, зареєструвати майно за померлою особою теж немає правових підстав, у зв`язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно. Таким чином, за наявних обставин у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Статтею 16 Цивільного Кодексу України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права. Частина 4 ст. 319 Цивільного кодексу України визначає, що власність зобов`язує. Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить. За ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих позивачем достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суду змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обґрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 322, 328, 392, 1218, 1223, 1233, 1235, 1261-1265, 1268, 1270, 1273, 1274 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованим та жителем АДРЕСА_2 ), право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , згідно даних технічного паспорта.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя А. І. Костенко