Рішення № 139080347, 19.08.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1714/2026

Справа № 399/250/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2026 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді Фадєєвої С.О., за участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу № 399/250/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «Бізнес позика» звернувся до суду з позовом, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором № 516704-КС-002 про надання кредиту від 16.05.2025 у розмірі 42114 грн 52 коп., а також стягнути сплачений судовий збір 2662 грн. 40 коп.

На обґрунтування позову зазначив, що 16.05.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 516704-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з умовами вказаного договору відповідачу було надано грошові кошти в сумі 19000 грн, які вона зобов`язувалася повернути згідно графіку платежів та сплатити проценти за користування кредитом. За умовами договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 % за кожен день користування кредитом. Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 19000 грн шляхом перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 . Вказав, що відповідач належним чином не виконує умови договору, внаслідок чого станом на 15.02.2026 має заборгованість у розмірі 42114 грн 52 коп., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 16654 грн 20 коп., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 16320 грн 92 коп. та заборгованості по відсотках, відповідно до ст. 625 ЦПК України, у розмірі 9139 грн 40 коп. З урахуванням викладеного просив позовні вимоги задовольнити.

Позивач ТОВ «Бізнес Позика» свого представника у судове засідання не направив, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 повторно до судового засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у порядку, встановленому ЦПК. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань, в тому числі про застосування строку позовної давності, до суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно. У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. Статтею 628 ЦК України обумовлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Як встановлено судом, 16.05.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 516704-КС-002 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма). Згідно з п.2.1 договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 19000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» та договором про надання кредиту; строк, на який надавався кредит, становить 24 тижні (п.2.3 договору); стандартна процентна ставка за кредитом - в день 1% фіксована (п.2.4 договору); комісія за надання кредиту становить 3800 грн (п.2.5 договору); загальний розмір наданого кредиту 19000 грн (п.2.7 договору); термін дії договору - до 31.10.2025 (п.2.8 договору). Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6529. Матеріали справи містять письмову пропозицію (оферту) укласти Договір № 516704-КС-002 про надання кредиту від 16.05.2025, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 516704-КС-002 про надання кредиту від 16.05.2025 та паспорт споживчого кредиту, які підписані ОСОБА_1 16.05.2025, та в яких містяться основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, аналогічні договору про надання кредиту. Крім того, в паспорті споживчого кредиту в розділі 5 міститься графік платежів.

З письмового підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів директора ТОВ «Профітгід» від 16.05.2025 вбачається, що на підставі кредитного договору № 516704-КС-002 від 16.05.2025 на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 були зараховані 19000 грн. Надання кредитодавцем грошових коштів позичальнику за договором підтверджується банківською випискою по картці ОСОБА_1 № 5457-0825-92807-0670, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів від 28.05.2026.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У відповідності до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 ЦПК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 ЦК, якщо інше не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.536 ЦПК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконує обов`язки за кредитним договором, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, не оспорював правильність проведених розрахунків, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № № 516704-КС-002 про надання кредиту від 16.05.2025 у розмірі 32975 грн 12 коп., з яких: заборгованість за кредитом 16654 грн 20 коп. та заборгованість по нарахованих процентах 16320 грн 92 коп.

Що стосується вимог про стягнення з ОСОБА_1 трьох процентів річних у порядку ст. 625 ЦПК України, суд вважає, що ці вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, який продовжується і на час винесення рішення, а строк кредитування діє з 16.05.2025 по 31.10.2025, на правовідносини, які склались між сторонами, поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Таким чином, суд уважає, що відповідач звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а тому у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 річних процентів, нарахованих у порядку ст. 625 ЦК України, у сумі 9139 грн 40 коп. слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Виходячи із вищенаведеного та пропорційного розрахунку, на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 2084 грн 66 коп. ( 42114 грн 52 коп./100 % = 32975 грн 12 коп./х, х = 78,30 %; 2662 грн 40 коп./100 % = х/78,30 %, х = 2084 грн 66 коп.).

Керуючись ст.5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 137, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 530,536,629. 1049, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Задовольнити частково позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 516704-КС-002 про надання кредиту від 16.05.2025 у розмірі 32975 грн 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2084 грн 66 коп.

У задоволені інших вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Фадєєва