Рішення № 139080082, 19.01.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4903/25

Провадження 2-260/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Ільїній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

27.08.2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1096-0549 від 05.10.2022 року у розмірі 26 520 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. Свої вимоги мотивує тим, що 05.10.2022 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1096-0549. Відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування договір укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа з наданням позивачу одноразового ідентифікатора А911 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит в сумі 6 000 грн. 00 коп. зі строком кредитування 300 днів, базовим періодом 14 днів, зниженою % ставкою 2,50 % в день, стандартною % ставкою 3,00 % в день. Всупереч умов кредитного договору відповідач не повернув у повному обсязі кредит, а також не виконав інші грошові зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим станом на 04.08.2025 року виникла заборгованість на загальну суму 26 520 грн. 00 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 4 620 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 21 900 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 01.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, у позові просив слухати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач та представник відповідач в судове засідання не з`явились. Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечив проти позовних вимог в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначив, що позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено отримання відповідачем цифрового підпису і підписання спірного договору, ознайомлення з Правилами про надання споживчих кредитів, що є порушенням вимог ст.ст. 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», не надано доказів укладення договору шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття (акцепту) умов договору, включаючи правила Позивача відкриття кредитної лінії, тобто їх оригіналів, не додано доказів перерахування коштів відповідачу, а надані докази є неналежними, недопустимими і недостовірними у розмінні ст. ст. 77, 78, 79, 100 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У своїй позовній заяві позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вказує, що 05.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , в режимі онлайн шляхом заповнення Відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті Позивача, був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 1096-0549. Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронну комерцію». Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору, моментом підписання такого договору є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом. Згідно ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. На думку позивача, таким одноразовим ідентифікатором є кодом А911, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».

Відповідач ОСОБА_1 не укладав із позивачем у паперовому чи електронному вигляді договору.

Позивачем не доведено і матеріалами справи не підтверджено отримання ним цифрового підпису і підписання спірного договору, ознайомлення з Правилами про надання споживчих кредитів, що є порушенням вимог cт.ст.11,18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

На підтвердження укладення договору позивач додав роздруківку правил відкриття кредитної лінії, роздруківку паспорта споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, роздруківку таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1096-0549 на якому відсутній підпис відповідача ОСОБА_1 , роздрукований бланк (проект) договору про відкриття кредитної лінії № 1096-0549 від 05.10.2022 року, на якому відсутній підпис відповідача у справі ОСОБА_1 , Однак, такі дії свідчить про протиправне використання персональних даних відповідача, а також не укладення та не підписання цих документів Відповідачем.

Таким чином, позивач не надав доказів укладення договору шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття (акцепту) умов договору, включаючи правила Позивача відкриття кредитної лінії, тобто їх оригіналів, а надані докази є неналежними, недопустимими і недостовірними у розумінні ст. ст. 77, 78, 79, 100 ЦПК України.

Позивач в своїй позовній заяві стверджує, що надав кошти у розмірі 6 000,00 грн. і вимагає сплатити 26 520 грн., посилаючись на довідку про перерахування суми кредиту № 1096-0549 від 05.10.2022 року та довідку про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи, яка не є фіскальним документом, незавірена, а тому не є належним, допустимим та достовірним доказом того, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надав кошти, а відповідач їх отримав.

Також, позивач у своїй позовній заяві стверджує, що відповідач в загальній кількості 2 рази оформлював кредитні відносини з позивачем, попередній кредитний договір був погашений, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору. Дане твердження не підтверджується жодним письмовим доказом у справі в розумінні вимог ст. ст. 76-81 ЦПК України.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15, та Верховного Суду, викладеній у постанові від 25 липня 2018 року у справі №2-2171/11.

Щодо неукладення кредитного договору в «електронній формі» та настання правових наслідків згідно рішення Великої Палати Верховного Суду слід зазначити наступне.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2022 року за заявою касатора було розглянуто клопотання про передачу справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою формування єдиної правозастосовчої практики з питання щодо правових наслідків перерахування коштів, які надаються на підставі кредитного договору, оформленого в електронній формі, на банківську картку третьої особи, яка не є стороною договору, та можливості застосування такої обставини при доказуванні факту неукладення кредитного договору особою, яка зазначена у договорі як позичальник.

Таким чином, обставини, що покладені в основу позову не знайшли підтвердження під час розгляду справи, від повного, всебічного та об`єктивного встановлення судом обставин щодо наявності та розміру заборгованості за договором позивач ухилився.

Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Суд вважає, що позивачем не доведено обставин, які б породжували правові наслідки у виді виникнення зобов`язань сплатити визначені позовом кошти, тому достатніх підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом не встановлено достатніх правових і фактичних підстав для покладення на відповідача в судовому порядку обов`язку сплати передбачених позовом коштів, позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, тому позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 76, 259, 264-265, 268, 273, 365 ЦПК України, ст.ст. 16, 251-253, 258, 261, 264, 267, 525, 526, 543, 549, 624, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Кравченко