Рішення № 139079616, 19.08.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/7809/25

Провадження № 2/279/618/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ІвашкевичО. Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., за участі представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відедоконференції), розглянувши відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області із позовною заявою про про припинення та визнання права власності до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_2 .

У позові зазначає, що ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.08.2022 успадкував 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смертi своєї баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.08.2022 року ОСОБА_2 успадкував 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, йому відомо, що після смерті діда ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , його донька та тітка позивача ОСОБА_3 звернулася для прийняття спадщини, а саме 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що 1/6 частки вказаної вище квартири не є відокремленою часткою, яку б відповідачка могла б відчужити самостійно, так як квартира АДРЕСА_1 є рiччю неподільною, є незначною, позивач самостійно утримує вказане майно, сплачує всі комунальні послуги , а відповідачка пiсля смерті діда ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не сплачувала будь якi кошти на утримання згадуваної вище квартири, не користувалася нею, вважає, що є всі підстави для постановления судом рішення про припинення права власності ОСОБА_7 на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 та визнання за ним права власності на 1 /6 частку цієї квартири .

Відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд постановлено проводити в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 12.03.2026 року.

У підготовчому судовому засіданні 12.03.2026 року позовну заяву було залишено без руху для встановлення строку внесення на депозитний рахунок суду вартості 1/6 частки квартири про припинення права власності якої пред`явлений позов.

Після усунення недоліків та надання позивачем доказів сплати на депозитний рахунок суду 130510,67 грн вартості 1/6 частки квартири відповідно до ухвали суду від 31.03.2026 року продовжено розгляд справи.

У зв`язку з відсутністю відомостей щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 виклик відповідача здійснювався шляхом оголошення на веб-сайті судової влади України.

Під час підготовчого провадження та проведення підготовчого засідання у даній справі вчинено підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема, з`ясовано обсяг доказів, встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів під час розгляду справи по суті; визначено дату проведення судового засідання для розгляду справи по суті, витребувано копію спадкової справи до майна померлого ОСОБА_6 .

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.07.2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.08.2026 року.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві, позов просив задовольнити. Додатково зазначив, що відповідачка є громадянкою рф та після прийняття спадщини у 2016 році повернулася до м.Санкт -Петербурга, де постійно мешкає і більше до України не поверталася, квартирою не цікавиться, за послуги з утримання нерухомого майна не платить, зв`язок з нею втрачений.

Дослідивши повно, всебічно, об`єктивно та безпосередньо долучені до матеріалів докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності- достатності, суд за своїм внутрішнім переконанням дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що спірні відносини врегульовані нормами книги 3 Цивільного кодексу України, зокрема інститутами про право власності, а саме права спільної часткової власності.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статі 356 ЦК України).

Основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції.

Згідно зі статтею 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Частиною першою статті 365 ЦК України передбачені підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі, 2) річ є неподільною, 3) спільне володіння і користування майном є неможливим, 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Відповідна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року № 6-68цс14, від 15 травня 2013 року у справі № 6-37цс13.

Відповідно до принципів диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін, встановлених ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Зіневичем І.С. 31.01.2006 року, База Петро Павлович на випадок своєї смерті зробив розпорядження про те, що належну йому 1/3 частки приватизованої квартири АДРЕСА_1 та все майно, на яке матиме право, заповів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у рівних долях.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Коростень помер ОСОБА_6 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню реєстраційною службою Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області вчинено актовий запис № 764 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_6 його дружина ОСОБА_8 відмовилася від обов`язкової частки на спадщину на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

09.03.2026 року ОСОБА_3 подала до приватного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті заповідача ОСОБА_6 .

09.03.2026 року База Олександр Петрович подав приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті заповідача ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 у м.Харків помер ОСОБА_5 , про що виконавчим комітетом Південноміської ради Харківського району Харківської області вчинено актовий запис № 52 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 13.04.2018 року.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв його син ОСОБА_2 , про що 18.08.2022 року приватним нотаріусом Коростенського РНО Житомирської області Левківською Г.С. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1791, на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому особисто на праві приватної власності, а 1/6 частка належала батьку померлого ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкоємцем якого був його син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових права на майно.

ІНФОРМАЦІЯ_8 у м.Коростень померла ОСОБА_8 , про що Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню реєстраційною службою Коростенського міськрайонного головного територіального управління юстиції у Житомирській області вчинено актовий запис № 418 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

Після смерті ОСОБА_8 спадщину прийняв ОСОБА_2 , про що 18.08.2022 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1792, на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала останній на підставі свідоцтва № НОМЕР_4 на право власності на житло, виданого відділом приватизації Коростенського відділку залізниці Коростенської дистанції цивільних споруд Житомирської області 17.10.1994 року згідно з розпорядженням від 10.10.1994 № 382.

18.08.2022 року внесено відомості про державну реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_2 , а саме 1/3 квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1792, на цієї квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1791.

Отже, ОСОБА_9 є власником 5/6 частки квартири АДРЕСА_1 .

1/6 частки вказаної квартири прийнята у спадщину відповідачем ОСОБА_3 , однак право власності не оформлене у встановленому законом порядку.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Отже, право на спадщину та на спадкове майно виникає з моменту її відкриття, тобто смерті спадкодавця, а не з моменту прийняття спадщини чи отримання свідоцтва про право на неї.

Верховний Суд у постанові від 22.03.2023 року у справі № 463/6829/21-ц вказав, що з моменту відкриття спадщини спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, набув право володіння та право користування спадковим майном і набуде право ним розпорядитися після оформлення спадщини.

За таких обставин, суд констатує, що відповідач ОСОБА_3 є співвласником 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до звіту про оцінку майна квартира загальною площею 45,1 кв.м. (з яких 27,4 кв.м. житлова площа), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розташована у багатоквартирному будинку, отже, є неподільною річчю.

1/6 частки вказаної квартири, право власності на яку належить ОСОБА_3 , відповідає загальній площі 7,52 кв.м. (у т.ч. житлової 4,56 кв.м.), отже є незначною та не може бути виділена у порядку окремого користування без порушення права власності іншого співвласника. За таких обставин суд дійшов висновку про неможливість спільного користування.

Вирішуючи питання щодо можливої наявності істотної шкоди у разі припинення частки ОСОБА_3 , суд враховує, що позивачка є громадянкою рф, що підтверджено паспортом № НОМЕР_5 , виданого ФМС 78039 10.03.2015 року, копія якого була долучена відповідачем до матеріалів спадкової справи. Згідно з поданою ОСОБА_3 заявою остання зареєстрована у російській федерації, АДРЕСА_3 .

Згідно з листом відділу реєстрації місця проживання виконкому Коростенської міської ради від 21.01.2026 № 82/9 в реєстрі територіальної громади відсутні відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 . За даними ВОМІРМП УДМС України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.

Згідно з наданими квитанціями про оплату комунальних послуг за послуг з утримання багатоквартирного будинку оплату послуг здійснював позивач.

Відповідно до положень ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує.

Відомостей про заінтересованість відповідачки у реалізації свого права власності на частку в квартирі, факту її проживанні, чи створенні їй перешкод з боку позивача у користуванні нерухомістю судом не встановлено.

Наявність громадянства іншої держави відповідачки, відсутність відомостей про її зареєстроване місце проживання в Україні, зокрема у спірній квартирі додатково переконує суд у тому, що припинення права власності на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_3 як співвласника чи членам її сім`ї та може бути компенсована шляхом виплати вартості цієї частки з депозитного рахунку суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову судові витрати підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст.141,258,259,263-265,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задовольнити. Припинити право власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянки російської федерації, на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 , набутого у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 .

Виплатити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянці російської федерації, грошову компенсацію у розмірі 130510 (сто тридцять тисяч п`ятсот десять) грн. 67 коп з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Житомирській області, код отримувача: 26278626, банк отримувача: Державна казначейська служба України, внесену платником ОСОБА_10 , фактичний платник ОСОБА_2 згідно з квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.4817916313.1 від 27 березня 2026 року у відділенні «Північно-західне №100» АТ АК «Приват банк».

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 копійок сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , громадянка рф, РНОКПП невідомий, адреса реєстрації місця проживання невідома.

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ