Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №155/616/26
Провадження №2/155/587/26
ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
19 серпня 2026 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Яремчук С.М.,
при секретарі судового засідання Задурській К.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 76404,64 гривні.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву №б/н від 31 березня 2008 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. 22 травня 2008 року відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що зазначені у довідці, і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений». На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 150000,00 гривень, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав згідно довідки про видані картки кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 03/12, тип Універсальна. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача. Позивач зазначає, що після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: кредитна картка № НОМЕР_2 , строк дії 05/21, тип Універсальна GOLD; кредитна картка № НОМЕР_3 , строк дії 08/21, тип Універсальна; кредитна картка № НОМЕР_4 , строк дії 04/24, тип Універсальна; кредитна картка № НОМЕР_5 , строк дії 07/28, тип Універсальна GOLD. Також позивач вказує, що у процесі користування рахунком 08 квітня 2020 року відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку № НОМЕР_6 , строк дії 02/24, тип Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви заборгованість відповідача становила 11859,00 гривень, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості. Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 08 квітня 2020 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно з п. 1.3. у розмірі 42%. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8% річних. При цьому за погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 9982,56 гривні. Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку. Відповідач в свою чергу своїх зобов`язань з повернення грошових коштів не виконав, в результаті чого станом на 25 березня 2026 року утворилася заборгованість в розмірі 76404,64 гривні, яка складається з наступного: 66422,08 гривні заборгованість за тілом кредиту; 9982,56 гривні заборгованість за простроченими відсотками.
З огляду на наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 31 березня 2008 року в розмірі 76404,64 гривні та судові витрати у розмірі 2662,40 гривні.
Відзив на позовну заяву
Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до суду не надходив.
Позиція учасників судового розгляду
Представник позивача Гірко С.Л. в судовому засіданні позов підтримав повністю, просив його задовольнити. Зазначив, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання повідомлення за фактичним місцем реєстрації. Причину неявки в судове засідання останній не повідомив, будь-яких клопотань, а також відзив на позов не подав.
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Рух справи в суді
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 04 червня 2026 року справу прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 31 березня 2008 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву №б/н від 31 березня 2008 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в редакції, яка діяла на дату підписання. Крім того, 22 травня 2008 року відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що зазначені у довідці, і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений». На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 150000,00 гривень.
08 квітня 2020 року відповідач ОСОБА_2 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про що свідчить його підпис в полі підпис клієнта із позначкою «підпис користувача» та «дата укладання та підписання договору», що в сукупності складає Договір банківського рахунка.
У заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що згідно зі статтею 634 ЦК України, відповідач який діє на підставі власного волевиявлення, підписанням цієї заяви приєднується до розділів «Загальні положення», «Кредитні картки», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» Умов та правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.
Підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач погодив основні умови кредитування.
Зокрема, тип кредиту: відновлювана кредитна лінія, сума/ліміт кредиту: до 50000,00 гривень для карт «Універсальна», до 75000,00 гривень для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування: 20 років; процентна ставка, відсотків річних: 43,2% для карт «Універсальна», 42,0% для карт «Універсальна Gold».
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 (договір б/н) від 27 березня 2026 року, 22 листопада 2014 року було змінено кредитний ліміт, а саме: встановлення кредитного ліміту, який надалі неодноразово збільшувався та зменшувався і станом на 04 вересня 2025 року становив 84100,00 гривень. Станом на 03 листопада 2025 року кредитний ліміт становить 0,00 гривень.
Згідно з довідкою №0000005383850446 від 27 березня 2026 року відповідачу ОСОБА_2 відповідно до підписаного кредитного договору б/н було надано кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата видачі 31 березня 2008 року, термін дії 03/12, тип картки карта Універсальна; № НОМЕР_2 , дата видачі 01 серпня 2017 року, термін дії 05/21, тип картки карта Універсальна GOLD; № НОМЕР_3 , дата видачі 17 січня 2018 року, термін дії 08/21, тип картки карта Універсальна; № НОМЕР_6 , дата видачі 08 квітня 2020 року, термін дії 02/24, тип картки карта «Універсальна» GOLD; № НОМЕР_4 , дата видачі 27 травня 2020 року, термін дії 04/24, тип картки карта «Універсальна» з індивідуальним дизайном; № НОМЕР_5 , дата видачі 24 травня 2024 року, термін дії 07/28, тип картки картка «Універсальна GOLD».
Як вбачається з виписки за договором №б/н за період 31 березня 2008 року по 27 березня 2026 року, позивач АТ КБ «ПриватБанк» виконав свої зобов`язання та надав в розпорядження відповідача ОСОБА_2 грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Відповідач користувався наданими банком коштами та частково погашав заборгованість.
Відповідач ОСОБА_2 , в свою чергу, умови щодо повернення кредиту належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилася заборгованість.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 за договором №б/н від 31 березня 2008 року станом на 25 березня 2026 року становить 76404,64 гривні, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 66422,08 гривні та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 9982,56 гривні. Вказаний розрахунок заборгованості є чітким та зрозумілим, містить усю необхідну інформацію щодо періоду виникнення боргу та його розміру.
Із вказаного розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач здійснював оплати за наданим кредитом.
Відповідач ОСОБА_2 наданий позивачем розрахунок заборгованості жодним чином не спростував.
Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з договору №б/н від 31 березня 2008 року.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
В силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, факт отримання кредиту та використання кредитної картки останнім підтверджується розрахунком заборгованості за договором №б/н від 31 березня 2008 року, а також випискою за договором №б/н за період з 31 березня 2008 року по 27 березня 2026 року. З моменту укладення договору жодна зі сторін до цього часу не заявила про намір його припинити.
З врахуванням викладеного, наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов`язок довести ті обставини на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи про невірність наданого банком розрахунку, відтак, у суду відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму заборгованості в розмірі 76404,64 гривні, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем доказами.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання даного позову АТ КБ «ПриватБанк» сплатило судовий збір у розмірі 2662,40 гривні, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір.
Керуючись ст. 207, 509, 526, 530, 598, 599, 610-612, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 77, 79-81, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в розмірі 76404 (сімдесят шість тисяч чотириста чотири) гривні 64 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот двадцять два) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.
Судове рішення № 139079375, Горохівський районний суд Волинської області було прийнято 19.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 155/616/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: