Рішення № 139078560, 17.08.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1029/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

з участю секретаря Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах яких звернулася адвокат Мороз І.М. до Теребовлянської міської ради, третя особа Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Мороз Ірина Мирославівна звернулася до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Теребовлянської міської ради, третя особа Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог позивачі вказують, що житловий будинок садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, що складається із 5 членів: дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , невістка ОСОБА_1 , онучка ОСОБА_6 , онук ОСОБА_3 , головою якого був ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 . Після його смерті відкрилася спадщина за законом на належну йому частку житлового будинку, яку прийняла дружина ОСОБА_4 в порядку передбаченому передбаченому ст. 549 ЦК УРСР. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина за законом на належне їй майно, в тому числі і на житловий будинок, яку прийняв син ОСОБА_5 в порядку передбаченому передбаченому ст. 549 ЦК УРСР, однак не оформили спадкові права. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 . Постановою завідувача Теребовлянської державної нотаріальної контори Хомутової О.М., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, у зв"язку з тим, що право власності на житловий будинок було зареєстровано за колгоспним двором, який складається із 5 членів та головою якого був ОСОБА_7 . Посилаючись на наведене позивачі, просять задовольнити позов.

Позивачі в підготовче судове засідання до суду не з`явилися, просили розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечує проти його задоволення позову, про що надав до канцелярії суду письмову заяву.

Представник третьої особи Теребовлянської державної нотаріальної контори у підготовче судове засідання не з"явився, однак надав заяву відповідно до якої просив розгляд справи проводити за їх відсутності.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем

За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок виданого 30.10.1990 яке було видане на підставі рішення виконкому Теребовлянської районної ради народних депутатів №213 від 23.10.1990 року «Про оформлення права власності на жилі будинки», вказано, що цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_2 , належить колгоспному двору та складається із 5-ти членів, головою якого є ОСОБА_7 .

Згідно довідки виданої старостою Острівецького старостинського округу, який входить до Теребовлянської міської ради №16/3-08/82 від 06.07.2026, згідно погосподарської книги №3 за 1991-1996 роки по Острівецькій сільській раді домоволодіння під особовими рахунками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 належать до одного будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 та належав ОСОБА_7 . Згідно рішення виконавчого комітету Острівецької сільської ради народних депутатів №11 від 20.01.1992 року с. Острівець було розділено на два-с. Острівець та с. Застіноче. В даний час житловий будинок з надвірними будівлями, який належав ОСОБА_7 знаходиться в АДРЕСА_1 .

Як вбачається із погосподарської книги №3 за 1991-1996 роки по Острівецькій сільській раді домоволодіння під особовими рахунками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , членами колгоспного двору були: дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , невістка ОСОБА_1 , онучка ОСОБА_6 , онук ОСОБА_3 , головою якого був ОСОБА_7 .

Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 виданим 09.01.2008, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 09.01.2008 року зареєстрували шлюб.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що кожному із членів колишнього колгоспного двору що по АДРЕСА_1 , які проживали в ньому належало на праві спільної сумісної власності по 1/6 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим Острівецькою сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області 03.10.1995. Після його смерті відкрилася спадщина за законом на належну йому частку житлового будинку, яку прийняла дружина ОСОБА_4 в порядку передбаченому передбаченому ст. 549 ЦК УРСР.

Пунктом 1 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.

При спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частині, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю (ст. 529 ЦК УРСР в редакції 1963 року)

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Острівецькою сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області 24.01.2001, актовий запис №1.

Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належні їй частки житлового будинку, яку прийняв син ОСОБА_5 в порядку передбаченому передбаченому ст. 549 ЦК УРСР, однак не оформили спадкові права.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції 14.02.2025, актовий запис №54.

Постановою завідувача Теребовлянської державної нотаріальної контори Хомутової О.М. від 16.03.2026 року за №136/02-14, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв"язку з тим, що право власності на житловий будинок було зареєстровано за колгоспним двором, який складається із 5 членів та головою якого був ОСОБА_7 . У справах Теребовлянської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу за №141/2025 від 11.07.2025 року після смерті ОСОБА_5 за заявою спадкоємця за законом дружини спадкодавця ОСОБА_1 ; син спадкодавця ОСОБА_3 від спадкування відмовився про що подав відповідну заяву до нотаріальної контори; інші спадкоємці не звертались.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного

Згідно з вимогами ч. 1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з нормами ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно довимог ч.1ст.1261 ЦПК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За вказаних вище обставин, суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, беручи до уваги те, що згідно норм матеріального права частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах яких звернулася адвокат Мороз І.М. до Теребовлянської міської ради, третя особа Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають до задоволення у повному обсязі. А тому слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/6 частки житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких: 1/6 частка - як члена колишнього колгоспного двору, 3/6 частка в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на яку вона має право як член колишнього колгоспного двору. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на яку він має право як член колишнього колгоспного двору.

Керуючись ст.ст. 3,4, 12,81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.392, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, суд,-

В ИР ІШ ИВ :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах яких звернулася адвокат Мороз І.М. до Теребовлянської міської ради, третя особа Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/6 частки житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких: 1/6 частка - як члена колишнього колгоспного двору, 3/6 частка в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на яку вона має право як член колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку житлового будинку садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , на яку він має право як член колишнього колгоспного двору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду .

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка