Рішення № 139078555, 18.08.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/296/26

Провадження №2/603/235/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 серпня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бащин М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», в інтересах якого діє представник Кукса К.О. на підставі довіреності, яка сформована в системі «Електронний суд» від 02 березня 2026 року, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за Кредитним договором № 421644869 від 16.01.2025 у розмірі 99 980,56 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначила про те, що 16 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідач уклали договір кредитної лінії № 421644869 (далі - Договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір укладений шляхом ознайомлення відповідачем на офіційному сайті товариства www.moneyveo.ua з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору та подання відповідної заявки, в якій він вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, на підтвердження чого представником позивача долучені докази. Відповідно, Договір підписаний відповідачем електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора GTKC-9689. Представник зазначила про те, що перед укладенням договору відповідач пройшов належну перевірку (верифікацію). Звернула увагу на те, що у відповідності до долученого до матеріалів справи алгоритму укладення кредитного договору без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. В свою чергу, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свій обов`язок та перерахувало відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 32 800,00 грн. 29 квітня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») уклали договір факторингу № МВ-ТП/33, на підставі якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № 421644869, яке ТОВ «Таліон Плюс» на підставі укладеного з позивачем 30 вересня 2025 року договору факторингу № 30/0925 відступило позивачу. Зазначила про те, що позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить - 116 380,36 грн, яка складається з: 32 799,60 грн - заборгованість по тілу кредиту; 67 180,96 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом та 16 399,80 грн - заборгованість за штрафними санкціями, однак позивач в межах заявленого позову вимогу щодо стягнення заборгованості за штрафом не заявляє, відтак загальна сума грошової вимоги становить 99 980,56 грн. Враховуючи наведене представник позивача просить позовну заяву задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.

28 травня 2026 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області зазначений позов прийнятий до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

10 червня 2026 року Монастириський районний суд Тернопільської області задовольнив клопотання представника ТОВ «Юніт Капітал» та витребував в АТ «Універсал Банк» інформацію та документи, які 09 липня 2026 року долучені до матеріалів справи.

13 липня 2026 року Монастириський районний суд Тернопілсьокї області постановив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач ТОВ «Юніт Капітал» не забезпечило явку представника в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду. У позовній заяві представник просила розгляд справи проводити без участі представника позивача. Також зазначила про те, що у разі неявки відповідача у визначені судом дату, час та місце розгляду справи позивач не заперечує щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відзив або інші клопотання до початку судового засідання суду не подав.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2026 року постановлено в даній цивільній справі провести заочний розгляд та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із такого.

Суд встановив те, що 16 січня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позичальником ОСОБА_1 в електронній формі укладений Договір № 421644869 (далі - Договір), який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора GTKC.

Згідно з умовами п. 2.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договору, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі також Правила).

Загальний розмір кредиту за цим Договором становить 32800 грн (п. 2.2 Договору).

У відповідності до п.7.3 Договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 15.02.2030.

Окрім того Договором передбачена рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кедиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 15.02.2025, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору (п. 7.1 Договру)

У відповідності до п. 3.3 Договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 8560,80 грн та нараховану комісію за надання кредиту у розмірі 1640 грн.

Кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором (п. 5.1. Договору).

У відповідності до вимог п.п. 9.1.12 Договору кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в тому числі в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у заявці на отримання кредиту, та/або отримання негативної інформації про позичальника в бюро кредитних історій, та/або в разі дострокового припинення надання кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання Договору в порядку передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів позичальником, та/або виявлення факту ініціювання переказу отриманого за цим договором кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх.

Розділом 8 Договору визначена вартість послуг кредитодавця, а також ціна Договору у відповідності до умов якого: базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (8.3 Договору); розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим Договором становить 1640 грн; для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 621 389,44 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 588 589,44 грн (які складаються з процентів за користування кредитом за базовою ставкою та комісії за надання кредиту) та суму кредиту у розмірі 32 800,00 грн; в період з 16.01.2025 до 15.02.2025 застосовується відстоткова ставка у розмірі 0,87 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (п.п. 8.7.1 Договору).

Згідно з п. 14.1 Договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надані позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

З долученого алгоритму укладення кредитного договору встановлено те, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Також із вказаного алгоритму видно, що введені дані позичальника, зокрема дані платіжної картки підтверджувалася, шляхом перевірки дійсності та аутентифікації під час заповнення заявки згідно з стандартами відповідних платіжних систем.

Також на підтвердження укладення кредитного договору стороною позивача надані: паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 421644869 від 16.01.2025, що підписаний відповідачем за допомогою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9689, а також Правила надання грошових коштів у позику, в тому у числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі також Правила).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 16.01.2025 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит за договором № 421644869 від 16.01.2025 у сумі 32 800,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 2360d41c-2d08-4ad9-95bb-8c798e221e8e від 16.01.2025, а також довідкою № 421644869/03102025/Э від 03.10.2025.

Зазначене узгоджується із інформацією за № БТ/Е-29473 від 08.07.2026, яка надана АТ «Універсал Банк» у відповідності до якої останнє підтвердило те, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком емітована картка № НОМЕР_3 . Також, рухом коштів по рахунку № НОМЕР_3 за період 16.01.2025 по 21.01.2026 підтверджується зарахування коштів у сумі 32 800,00 грн. Окрім того у наданій відповіді АТ «Універсал Банк» зазначив про те, що номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_3 та даний номер знаходиться в анкетних даних відповідача.

Зі змісту розрахунку заборгованості, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», встановлено, що за період з 16.01.2025 по 29.04.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість: тіло кредиту 32 799,60 грн; нараховані відсотки в сумі 20 250,72 грн; комісія у розмірі 1 640,00 грн, а також неустойка у сумі 16 399,80 грн. Також з зазначеного розрахунку видно те, що на виконання умов договору ОСОБА_1 здійснював оплати, а саме 25.02.2025 на суму 14 498,00 грн, 10.04.2025 на суму 8 199,00 грн та 17.01.2025 на суму 8 199,00 грн.

29 квітня 2025 року між клієнтом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та фактором ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № МВ-ТП/33 (далі - договір), відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Розмір (сума) фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту, встановлюється у Реєстрі прав вимоги. Якщо іншого не передбачено сторонами в реєстрі прав вимоги, розмір (сума) фінансування встановлюється у відсотковому значенні від суми заборгованостей по основному боргу (тіло кредиту), що є складовою частиною загальної розміру (суми) прав вимог, що відступаються згідно Реєстру прав вимог (п. 3.1 Договору факторингу).

У відповідності до п. 4.1 Договору факторингу наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

В підтвердження проведених розрахунків за договором факторингу позивач надав: акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2025 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги від 29.04.2025 за Договором факторингу № МВ-ТП/33 від 29 квітня 2025 року, а також протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з Реєстром прав вимоги від 29 квітня 2025 року.

Відповідно до витягу реєстру прав вимоги б/н від 29 квітня 2025 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором № 421644869 від 16.01.2025, у розмірі 69 450,12 грн, з яких: 32 799,60 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 20 250,72 грн - заборгованість по відсотках; 16 399,80 грн - сума неустойки.

30 вересня 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 30/0925-1, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимог, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти те передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плат на умовах, визначених цим Договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними акту прийому-передачі реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору факторингу).

30 вересня 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та позивач підписали акт прийому-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 30 вересня 2025 року за Договором факторингу № 30/0925-1 від 30 вересня 2025 року.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 30 вересня 2025 року до договору факторингу № 30/0925-01 від 30 вересня 2025 року до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 421644869 від 16.01.2025 у розмірі 116 380,36 грн, з яких: 32 799,60 грн заборгованість по основному боргу; 67 180,96 грн заборгованість по відсотках та 16 399,80 грн - заборгованість за неустойкою.

За даними виписки ТОВ «Юніт Капітал» з особового рахунка за кредитним договором № 421644869, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» за договором станом на 18.03.2026 не погашена та складає 116 380,36 грн, з яких: 32 799,60 грн заборгованість по основному боргу; 67 180,96 грн заборгованість по відсотках та 16 399,80 грн - заборгованість за неустойкою.

Також в підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «ФК «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» позивач долучив платіжну інструкцію № 637 від 06 жовтня 2025 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, вцивільних (господарських) справах стандартом доказування є «перевага доказів», стандарт також відомий як «баланс ймовірностей», де основним принципом є змагальність сторін, а суд виступає лише арбітром.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 14.12.2021 у справі №917/2117/19.

Суд з матеріалів справи встановив те, що ОСОБА_1 за особливостями укладення кредитного договору в електронній формі шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором GTKC 16 січня 2026 уклав договір кредитної лінії № 421644869 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

В підтвердження виконання первинним кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором в АТ «Універсал Банк» за клопотанням позивача витребувана інформація, яка підтверджує факт переказу грошових коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картковий рахунок відповідача.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, а також факт виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своїх обов`язків, передбачених договором, що полягало в перерахуванні на картковий рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 32 800,00 грн на платіжний засіб, зазначений в договорі.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт переходу права вимога до позивача з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача за зобов`язаннями за договором про споживчий кредит.

Окрім того, суд також вважає, що наведені у розрахунках заборгованості дані щодо розміру заборгованості за кредитним договором, які складені ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» узгоджуються умовами кредитного договору, а загальний розмір заборгованості з якою звернувся позивач до суду відповідає сумі заборгованості, право вимоги на яку він набув на підставі укладеного договору факторингу з ТОВ «Таліон Плюс».

Інших доказів, які б свідчили про погашення заборгованості або наведення власного розрахунку заборгованості відповідач суду не надав. Відтак у суду відсутні підстави вважати, що наданий позивачем розрахунок заборгованості містить невідповідність фактичному стану розрахунку за зобов`язанням за кредитним договором.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважаю, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведений факт порушення його права, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню заборгованість за договором № 421644869 від 16 січня 2025 року в розмірі 99 980,56 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 32 799,60 грн та заборгованість за відсотками - 67 180,96 грн.

Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.

В підтвердження надання правничої допомоги з приводу подання позовної зави до суду позивачем до матеріалів справи долучені:

-договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «ФК «Юніт Капітал»;

-додаткова угода № 25771385296 від 21.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026;

-акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 всього на суму 7000,00 грн, згідно з яким перелік правових та юридичних послуг становить: вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором № 421644869 від 16 січня 2025 року; складання позовної заяви; підготовка та складання адвокатського запиту та клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «Юніт Капітал» на професійну правничу допомогу. Відповідно позивачу за рахунок відповідача необхідно відшкодувати витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в Монастириському районному суді у розмірі 3500 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» заборгованість за договором № 421644869 від 16 січня 2025 в розмірі 99 980 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн 56 коп, з яких 32 799,60 грн - заборгованість за тілом кредиту та 67 180 (шістдесят сім тисяч сто вісімдесят) грн 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» судові витрати, а саме 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп сплаченого судового збору та 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, 34 офіс 333, , м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддя А.З. Пасічник