Ухвала суду № 139077857, 17.08.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокуСправа № 495/7250/26 Номер провадження 2-з/495/58/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого судді Мишка В.В.,

при секретарі судового засідання Федоровій Л.А.,

розглянувши заяву Виконувача обов`язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Ковальського Руслана Ігоровича в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про забезпечення позову у цивільній справі №495/7250/26 за позовом Виконувача обов`язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Ковальського Руслана Ігоровича в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання, -

В С Т А Н О В И В:

Виконувач обов`язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Ковальського Руслана Ігоровича в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у цивільній справі №495/7250/26 за позовом Виконувача обов`язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Ковальського Руслана Ігоровича в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання.

В порядку забезпечення позову позивач просить:

- накласти арешт на грошові кошти що належать ОСОБА_1

(РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово - кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову солідарно у межах суми позовних вимог на загальну суму 73272,52 гривень;

- накласти арешт на нерухоме майно, яке належить

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме: будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які розташовані за адресою АДРЕСА_1 (РНОНМ 1402593951103), у межах суми позову 73 272,52 гривень, лише в

межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі

недостатності.

Свою заяву обґрунтовує наступним, підставами для пред`явлення позову стало те, що всупереч положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-ІХ відповідачем не сплачено кошти пайової участі до місцевого бюджету.Предметом вказаного позову є вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь Кароліно-Бугазької сільської ради 73 272,52 грн гривень безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, інфляційних витрат та 3% річних за будівництво спального корпусу (2 шт.), котеджів для відпочинку (2 шт.), спального корпусу з вбудованим кафе на 30 місць, сауни на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (І, ІІ, ІІІ черга), за адресою: АДРЕСА_1 . Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка № 465857749), у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в 1/2 (одній другій) частці у кожної, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1402593951103). Накладення арешту на зазначене нерухоме майно є співмірним із заявленими позовними вимогами та необхідним заходом забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав Позивача. Існує реальний ризик того, що Відповідачі до ухвалення рішення у справі можуть вчинити дії щодо відчуження належного їм майна (зокрема, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, застави тощо) на користь третіх осіб або здійснити його перереєстрацію, що призведе до безповоротної втрати майна та унеможливить

поновлення прав Позивача у разі задоволення позову. Що ж до співмірності заходів забезпечення позову, прокурор звертає увагу на те, що накладення арешту як на кошти, так і на майно Відповідача в даному випадку у межах заявлених позовних вимог (73 272,52 гривень) не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), і не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. У випадку недостатності коштів на банківському рахунку позивач матиме реальну гарантію того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. При цьому обраний вид забезпечення позову (арешт коштів та майна Відповідача в межах заявленої суми позовним вимог) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2024 у справі № 906/952/23.Забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що

належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які знаходяться

на всіх рахунках Відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить останньому, у межах суми позову 73 272,52 гривень є адекватним способом захисту можливих порушень охоронюваних законом інтересів на користь Кароліно-Бугазької територіальної громади в особі Позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог. Обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно залишається у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.

На підставі вищевикладеного позивач і звернувся з даною заявою до суду.

Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи, що відповідає положенню ч.1 ст. 153 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Так, позов забезпечується шляхом: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд зауважує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «…під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зробила висновок про те, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд зазначає, що за таких обставин, звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 року у справі №905/446/22.

Виконувач обов`язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Ковальський Руслан Ігорович в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307, 67700, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1, отримувач ГУК в Од. обл./с. КБугаз/24060300, код отримувача 37607526, банк отримувача Казначейство України (сл.адм.подат.), UA94899998031408054400005702, код класифікації 24060300, інші надходження (кошти пайової участі)) грошові кошти у сумі 73 272,52 (сімдесят три тисячі двісті сімдесят дві гривні п`ятдесят дві копійки) грн, які складаються з 39 880 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень) розмір пайового внеску, 27 931,69 (двадцять сім тисяч дев`ятсот тридцять одна гривня шістдесят дев`ять копійок) інфляційне збільшення, 5 460,83 (п`ять тисяч чотириста шістдесят гривень вісімдесят три копійки) 3 % річних.

Отже предметом судового розгляду в даній справи є вимога виконувача обов`язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення з відповідачів грошових коштів у сумі 73 272,52 грн.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, Верховний Суд у постанові від 11.12.2023 року у справі № 904/1934/23.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 липня 2022 року в справі №910/8482/18 (910/4866/21) вказано, що: «під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів; при цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору; подібні правові позиції викладено у постановах Верховного суду від 14 серпня 2018 року у справі №916/10/18, від 13 жовтня 2020 року у справі №917/273/20, від 16 лютого 2021 року у справі №910/16866/20, від 09 червня 2021 року у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20)».

У постанові Верховного Суду від 21 серпня 2020 року в справі №904/2357/20, від 17 серпня 2022 року в справі №361/3446/21 зазначено, що предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення коштів й виконання в майбутньому судового рішення у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів. Тому застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках відповідача безпосередньо пов`язано із предметом позову.

У постановах Верховного Суду від 02 серпня 2019 року в справі №915/538/19 та від 06 листопада 2018 року в справі №923/560/17 викладена правова позиція, що накладення арешту на грошові кошти відповідачів слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат. Суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат.

Сам лише факт відсутності вказаних позивачем відкритих банківських рахунків, майна боржника не є безумовною підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в межах суми позову, що належить відповідачу, оскільки, як передбачено частиною першоюстатті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Крім того, з врахуванням вимог законодавства про банки та банківську діяльність, така інформація не є у загальному доступі, становить банківську таємницю, відповідно не може бути надана заявником.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року в справі провадження №61-16635ав20, від 28 вересня 2023 року в справі №61-11439ав23, від 14 грудня 2023 року в справі №61-14128ав23, від 27 листопада 2024 року в справі №450/177/24.

Таким чином, оскільки між сторонами існує спір щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області грошових коштів у сумі 73 272,52 (сімдесят три тисячі двісті сімдесят дві гривні п`ятдесят дві копійки) грн, які складаються з 39 880 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень) розмір пайового внеску, 27 931,69 (двадцять сім тисяч дев`ятсот тридцять одна гривня шістдесят дев`ять копійок) інфляційне збільшення, 5 460,83 (п`ять тисяч чотириста шістдесят гривень вісімдесят три копійки) 3 % річних, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах суми 73 272,52 грн, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що міститься на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Такі заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам, та сприятимуть запобіганню порушення прав позивача.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Арешт коштів на рахунках означає, що грошові кошти залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення. Тобто, можливість боржника розпоряджатися грошовими коштами обмежується лише на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

Враховуючи наведене, з метою ефективного забезпечення балансу інтересів по справі, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд вважає, що забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме: будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які розташовані за адресою АДРЕСА_1 (РНОНМ 1402593951103), у межах суми позову 73 272,52 гривень, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності, не підлягає задоволенню, оскільки зазначений вид забезпечення позову неспівмірний із заявленою вимогою.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Виконувача обов`язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Ковальського Руслана Ігоровича в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про забезпечення позову у цивільній справі №495/7250/26 за позовом Виконувача обов`язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Ковальського Руслана Ігоровича в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово - кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову солідарно у межах суми позовних вимог на загальну суму 73272,52 гривень.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в строк, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Повний текст ухвали суду складений 17.08.2026 року.

Суддя Віталій МИШКО