Рішення № 139077677, 13.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3498/26

Провадження №2/751/1917/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А. О.

за участю секретаря судового засідання Рак Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», треті особи, які не заявляють самостійних вимого щодо предмета позову на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлагає виконанню,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни від 23 грудня 2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 4641, про стягнення з нього на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованості у розмірі 58 266,00 грн, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що наприкінці березня 2026 року йому стало відомо про накладення арешту на його банківські рахунки. З відомостей, отриманих через мобільний застосунок «Дія», він дізнався про наявність виконавчого провадження № 68772862, відкритого 23 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Журавльової Лариси Михайлівни № 4641 від 23 грудня 2021 року.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 квітня 2026 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, надані сторонами, оцінивши їх у сукупності за правилами статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 4641, яким передбачено стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованості у розмірі 58 266,00 грн.

На підставі зазначеного виконавчого напису постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича від 23 лютого 2022 року відкрито виконавче провадження № 68772862.

Позивач заперечує наявність у нього безспірної заборгованості перед відповідачем та зазначає, що нотаріально посвідченого договору, який міг би бути правовою підставою для вчинення виконавчого напису, між ним та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не укладалося.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчий напис лише за умови, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, якщо законом не встановлено інший строк.

Отже, виконавчий напис є способом позасудового захисту права стягувача, застосування якого можливе лише за наявності визначених законом передумов, зокрема безспірності заборгованості та дотримання встановленого законодавством порядку вчинення нотаріальної дії.

При цьому під час вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується перевіркою лише формальної наявності документів, поданих нотаріусу стягувачем. Суд має перевірити доводи боржника щодо існування заборгованості, її розміру та безспірності на момент вчинення виконавчого напису.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, відповідно до яких при розгляді спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд повинен з`ясувати, чи існувала заборгованість взагалі, чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не існувало спору щодо заборгованості або її розміру на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 та 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виконавчий напис вчиняється на документах, що встановлюють заборгованість, за умови підтвердження її безспірності документами, передбаченими Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Станом на 23 грудня 2021 року чинне правове регулювання не передбачало можливості вчинення виконавчого напису на підставі будь-якого кредитного договору незалежно від форми його укладення.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, доказів укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» нотаріально посвідченого кредитного договору відповідачем суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що саме на підставі нотаріально посвідченого договору у позивача виникло грошове зобов`язання перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у розмірі 58 266,00 грн.

Саме по собі зазначення у виконавчому написі суми заборгованості не є достатнім доказом її безспірності та фактичного існування.

Суд також бере до уваги, що позивач заперечує як факт існування відповідного зобов`язання, так і його розмір, а відповідачем не спростовано зазначені заперечення належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, саме відповідач, обґрунтовуючи правомірність стягнення за виконавчим написом, повинен був надати докази існування грошового зобов`язання, його розміру, строку виконання та дотримання встановленого законодавством порядку звернення до нотаріуса.

Окремо суд зазначає, що на момент вчинення спірного виконавчого напису положення постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 у частині, що передбачала можливість стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом вчинення виконавчих написів нотаріусів, не могли бути належною правовою підставою для вчинення такого напису.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, відповідні положення постанови Кабінету Міністрів України № 662 були визнані незаконними та нечинними.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року відмовлено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 дійшла висновку, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виконавчий напис, вчинений на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений, не підлягає виконанню.

Таким чином, у спірних правовідносинах нотаріус не мав правових підстав для вчинення виконавчого напису № 4641 від 23 грудня 2021 року, оскільки стягувачем не було надано документа, який відповідав установленим законодавством вимогам щодо документа, за яким допускається безспірне стягнення.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 2.3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України захист прав боржника при вчиненні виконавчого напису пов`язаний, зокрема, з направленням боржнику письмової вимоги про усунення порушення. Така вимога має передувати вчиненню виконавчого напису та забезпечувати можливість боржника усунути порушення або заявити заперечення щодо вимоги.

Матеріали справи не містять належних доказів того, що до вчинення виконавчого напису позивачу було направлено та ним отримано письмову вимогу про усунення порушень із зазначенням розміру заборгованості та строку її погашення.

Ненадання таких доказів у сукупності з відсутністю доказів укладення нотаріально посвідченого договору та доказів безспірності заборгованості свідчить про недотримання нотаріусом передбачених законом умов вчинення виконавчого напису.

Суд наголошує, що виконавчий напис не створює нового права стягувача на отримання коштів, а лише посвідчує право, яке, за умови дотримання законодавчих вимог, вже існувало та було безспірним. Тому за відсутності належного підтвердження самого зобов`язання, його розміру та безспірності застосування такого способу позасудового захисту є неправомірним.

За таких обставин суд доходить висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни від 23 грудня 2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 4641, вчинений із порушенням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та встановленого законодавством порядку вчинення виконавчих написів, а тому не підлягає виконанню.

Встановлені у цій справі порушення є такими, що безпосередньо впливають на законність виконавчого напису та виключають можливість його примусового виконання.

Враховуючи наведене, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги від 27 березня 2026 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 02 квітня 2026 року та документ, що підтверджує сплату адвокату 10 000,00 грн.

Надані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх зв`язок із розглядом цієї справи.

З огляду на характер спору, обсяг виконаної адвокатом роботи, необхідність аналізу законодавства та судової практики, підготовку позовної заяви, адвокатських запитів та інших процесуальних документів, а також значення справи для позивача, суд вважає заявлені витрати у розмірі 10 000,00 грн обґрунтованими та співмірними зі складністю справи та обсягом наданої правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача.

Сплачений позивачем судовий збір також підлягає розподілу відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258259, 263265, 268, 273, 354355 ЦПК України, статтями 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статтями 8789 Закону України «Про нотаріат», суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», треті особи, які не заявляють самостійних вимого щодо предмета позову на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлагає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Миколаївною, зареєстрований у реєстрі за № 4641, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованості у розмірі 58 266 (п`ятдесят вісім тисяч двісті шістдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 18.08.2026.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, код ЄДРПОУ 39700642)

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна (місцезнаходження: 03190, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, прим. 421)

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Якова Гніздовського, буд. 1, офіс 308, РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя А. О. Діденко