Рішення № 139077413, 18.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3104/26

2/583/1631/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Охтирка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС», представник позивача Саркісян Норайр Арменович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОМЕГА ФІНАНС" через свого представника Саркісяна Н.А. звернулося до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 313843 від 24.07.2021 у розмірі 9485,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6328,10 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 3156,90 грн, а також просить стягнути понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 24.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» укладено кредитний договір № 313843, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6500,00 грн. 26.03.2025 між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № Ф-25/2 від 26.03.2025, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором № 313843 від 24.07.2021 перейшло до ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС». Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконала своїх зобов`язань, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 9485,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення учасників справи, відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, відзиву на позовну заяву не подала, із заявами чи клопотаннями до суду не зверталася.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 24.07.2021 ОСОБА_1 подала до ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» заяву на отримання кредиту № 313843, у якій, вказавши особисті анкетні відомості, просила видати їй кредит у розмірі 6500 грн.

На підставі вказаної заяви 24.07.2021 між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 334257, за умовами якого товариство надає позичальникові грошові кошти в кредит у сумі 6500,00 грн. у готівковій формі на умовах терміновості, повернення та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 5.7 кредитного договору загальна сума всіх платежів позичальника за договором з урахування процентної ставки за кредитом становить 18735,00 грн.

Згідно з п. 5.1 кредитного договору перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом розпочинається з дати фактичного отримання позичальником кредиту і складає 15 місяців. Кількість платежів:15.

Пунктом 5.2. кредитного договору визначено, що реальна (ефективна) річна ставка за кредитом є фіксованою та становить 611,9%.

Відповідно до п. 5.4 кредитного договору сума щотижневого платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 152,68% річних від суми кредиту з першого по 10 платіж та 0,78% процентів річних за всіма наступними платежами до останнього платежу згідно графіку платежів, у розрахунку з потижневою сплатою 19,05% (процентів) з 1 по 10 платіж та 0,07% (процентів) за всіма наступними платежами до останнього платежу, за період дії договору 190,85% (процентів).

До укладення кредитного договору 24.07.2021 ОСОБА_1 підписано також паспорт споживчого кредиту, у якому їй була надана інформація щодо умов кредитування.

Як вбачається з видаткового касового ордеру № 22142444001364002 від 24.07.2021, що містить особистий підпис ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_1 одержала від ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» 6500,00 грн за кредитним договором № 313843 від 24.07.2021.

Згідно з карткою обліку виконання кредитного договору № 313843 від 24.07.2021 ОСОБА_1 неодноразово здійснювала платежі в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У ч. 1 ст. 627ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що кредитний договір № 313843 від 24.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» укладено та підписано сторонами в письмовій формі. ОСОБА_1 підписала заяву на видачу кредиту, кредитний договір та паспорт споживчого кредиту власним підписом, що є належними та допустимими доказами підтвердження укладання між сторонами даного правочину.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

24.07.2021 ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» виконано свої зобов`язання за договором, факт видачі ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та отримання ОСОБА_1 коштів за кредитним договором № 313843 від 24.07.2021 у розмірі 6500,00 грн у готівковій формі підтверджується видатковим касовим ордером № 22142444001364002 від 24.07.2021 та карткою обліку виконання кредитного договору № 313843. ОСОБА_1 в рахунок погашення нею заборгованості за кредитним договором неодноразово здійснювалися платежі, тобто своїми конклюдентними діями відповідач підтвердила визнання нею кредитного договору.

Отже, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 6500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

26.03.2025 між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу № Ф-25/2, на підставі якого ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором № 313843 від 24.07.2021, укладеним з ОСОБА_1 у розмірі 9485,00 грн (реєстр боржників № 1 від 26.03.2025).

Таким чином, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» є новим кредитором, оскільки набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 313843 від 24.07.2021, а тому вправі вимагати погашення відповідачем заборгованості згідно з цим договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, своєчасно кредитні кошти та відсотки товариству не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 9485,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6328,10 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 3156,90 грн.

Правильність вищезазначеного розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростована, нарахування відсотків здійснювалося у відповідності до умов договору та положень законодавства, що діяло на момент існування спірних правовідносин.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором, договір факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

У даній справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та відсутності заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 207, 517, 526, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС», представник позивача Саркісян Норайр Арменович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 313843 від 24 липня 2021 року в розмірі 9485,00 грн (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» судові витрати в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42436323, місцезнаходження: вул. Саперне поле, 12, офіс 1007, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.І.Савєльєва