Ухвала суду № 139076707, 12.08.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 205/6467/26

Провадження № 1-кс/192/292/26

Ухвала

Іменем України

12 серпня 2026 року

Слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаною скаргою, у якій просить:

визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 11.05.2026 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 255 ККУ;

зобов`язати уповноважену особу ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області внести до ЄРДР відомості за зазначеною заявою від 11.05.2026 про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 255 ККУ та розпочати досудове розслідування;

зобов`язати уповноважену особу ВП № l ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надати йому (заявнику) витяг з ЄРДР після внесення відповідних відомостей.

На обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилається на те, що 11.05.2026 він звернувся до ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255 Кримінального кодексу України (створення злочинної організації службовими особами - суддями - з метою приховування злочину іншого судді). У цій заяві було детально описано обставини, які свідчать про те, що група суддів декількох районних судів м. Дніпра та м. Києва (зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ), прокурор ОСОБА_24 , слідчі ОСОБА_25 , ОСОБА_26 шляхом узгоджених дій (неодноразових типових та безпідставних відмов, тощо) фактично блокували будь-які спроби притягнути до відповідальності суддю Новокодацького районного суду м. Дніпра ОСОБА_27 за вчинені ним правопорушення, тим самим приховуючи його злочинні дії.

Прокурор ОСОБА_24 та слідчі ОСОБА_25 , ОСОБА_28 після постановлення ухвал слідчого судді про зобов`язання внести відомості до ЄРДР фактично не забезпечили виконання цих судових рішень, що свідчать про їхню участь у приховуванні заявленого ним кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 255 КК України.

Така спільна протиправна діяльність суддів, прокурорів та слідчих дає достатні підстави вважати, що ними було створено злочинну організацію з метою ухилення судді ОСОБА_27 від кримінальної відповідальності та продовження ним протиправної діяльності, тобто вчинено злочин, передбачений ч. 3 ст. 255 КК України.

Станом на момент подання скарги (після спливу значно більш ніж 24 години з часу звернення) відомості за заявою від 11.05.2026 не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженими особами ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, досудове розслідування не розпочато, повідомлення та витягу з ЄРДР скаржник не отримав. Таким чином, уповноважені особи відділення поліції проігнорували заяву, що виражається у бездіяльності, яка оскаржується. Практика Конституційного Суду України підтверджує право особи на оскарження відмови у невнесенні відомостей до ЄРДР. Зокрема, рішенням КСУ № 4-p(11)2020 від 17.06.2020 року було визнано неконституційним положення закону, яке забороняло оскарження рішення слідчого судді про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР. Цим рішенням фактично гарантовано, що заявник має право на судовий захист і ефективний засіб оскарження у разі ігнорування його заяви про злочин. Отже, будь які спроби уникнути реєстрації заяви про злочин або позбавити заявники права на оскарження такої бездіяльності є протиправним.

Крім національного законодавства, на захист права заявника на ефективне розслідування вказує і практика Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ неодноразово наголошував на обов`язку держави забезпечити ефективне розслідування заяви про злочини. Так, у справі «Гонгадзе проти України» (Gongadze v. Ukraine, 2005) ЄСПЛ визнав, що неефективність розслідування резонансних злочинів (зокрема зволікання та бездіяльність слідства) підриває суспільну впевненість у верховенстві права і сама по собі може становити порушення Конвенції. Аналогічно у справі «Merkulova проти України» (2011). Суд зазначив, що влада повинна діяти з належною ретельністю і з власної ініціативи вживати всіх необхідних заходів для розслідування та притягнення винних до відповідальності, інакше виникає питання порушення статті 2 Конвенції.

Отже міжнародні стандарти також зобов`язують Україну забезпечити оперативне і незалежне розслідування його заяви про злочин, щоб відновити довіру до правосуддя.

Натомість, бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області у цій ситуації порушує його права, гарантовані як національним законодавством, так і Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Скаржник звертає увагу, що ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 20.02.2025р. (справа № 991/1401/25) було скасовано рішення слідчого судді про відмову у внесенні відомостей та зобов`язано НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою про корупційний злочин посадовців Київської міської державної адміністрації. Суд апеляційної інстанції підкреслив, що слідчий суддя першої інстанції помилково оцінював достатність доказів, фактично підміняючи собою слідство, тоді як завдання цього етапу - лише перевірити наявність ознак правопорушення у повідомленні. У разі наявності таких ознак орган розслідування зобов`язаний розпочати провадження, навіть якщо наданих матеріалів недостатньо для обвинувачення - їхня перевірка і збирання доказів є метою слідства.

У судове засідання представник Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області не прибув, причин неявки суду не повідомив, відкласти розгляд скарги не просив.

ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав з викладених у ній підстав.

Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги потрібно відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

За змістом позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 та у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18, у межах процедуриоскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Зі скарги ОСОБА_3 встановлено, що він оскаржує бездіяльність уповноважених осіб Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за поданою ним заявою від 11 травня 2026 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України (створення злочинної організації службовими особами суддями з метою приховування злочину іншого судді).

Дослідивши зміст заяви ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає, що в ній не наведено конкретних відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України. ОСОБА_3 не наводить об`єктивних даних, які б підтверджували його суб`єктивні висновки щодо вчинення суддями, прокурорами та слідчими кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України. Доводи скаржника, викладені у заяві, зводяться до його незгоди із судовими рішеннями.

Слідчий суддя звертає увагу, що ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне ж відкриття кримінального провадження є недопустимим, оскільки призводить до можливого порушення прав осіб, відносно яких таке провадження ініційовано та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

За таких обставин слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 306, 307 КПК України,

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 11 травня 2026 року про кримінальне правопорушення відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1