Рішення № 139076351, 10.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5630/26

Провадження № 2/204/3895/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.

за участю секретаря судового засідання Ярошенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1392356 від 03 грудня 2019 року у розмірі 20 370,00 грн., а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 03 грудня 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1392356, згідно з умовами якого відповідач отримав 7 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Даний договір укладений в електронній формі. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору. 05 березня 2020 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір про відступлення права вимоги № 48-МЛ, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і за кредитним договором № 1392356 від 03 грудня 2019 року. Заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 20 370,00 грн., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7 000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків 9 030,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 840,00 грн.; заборгованість по штрафах/пені 3 500,00 грн. У зв`язку з вищевикладеним, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вирішило звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши клопотання представника позивача Усенка М.І. про витребування доказів у АТ КБ «Приватбанк», а саме: інформацію про надходження на рахунок банківської карти НОМЕР_1 коштів в розмірі 7 000,00 грн. в період з 03.12.2019 по 10.12.2019 року, суд ухвалив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки воно належним чином не обґрунтоване та представником позивача не доведено, що обставини на підтвердження яких він просить витребувати докази входять до предмета доказування по справі або не визнаються іншим учасником справи.

Відповідач у встановлений судом строк не надав відзиву на позовну заяву.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1392356, відповідно до умов якого кредитодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надає позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 000,00 грн., загальним строком на 30 днів до 02 січня 2020 року, зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та комісії за надання кредиту у розмірі 840,00 грн., яка нараховується за ставкою 12,00% від суми кредиту одноразово (а.с. 9-11).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено у ст. 634 ЦК України.

При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, що також підтверджується платіжним дорученням № 4086920 від 03 грудня 2019 року на суму 7 000,00 грн. (зв. бік а.с. 13).

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим, що відповідач ОСОБА_1 отримав у кредит обумовлені договором грошові кошти, скористався наданим кредитом, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

У подальшому, 05 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» як новим кредитором було укладено Договір відступлення прав вимоги № 48-МЛ, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (зв. бік а.с. 15-19).

Згідно з Витягом з Реєстру боржників від 10 вересня 2025 року до договору відступлення прав вимог № 48-МЛ від 05 березня 2020 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1392356 від 03 грудня 2019 року, укладеним з ОСОБА_1 . У вказаному Витягу з Реєстру боржників зазначено, що загальна сума заборгованості становить 20 370,00 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту 7 000,00 грн.; заборгованість за сумою відсотків 9 030,00 грн.; заборгованість по комісії 840,00 грн.; заборгованість по штрафах/пені 3 500,00 грн. (зв. бік а.с. 24).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та стало новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором, який укладений з ОСОБА_1 .

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 1392356 від 03 грудня 2019 року станом на 14 квітня 2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 20 370,00 грн., а саме: прострочене тіло 7 000,00 грн.; прострочені відсотки 9 030,00 грн.; заборгованість за комісіями 840,00 грн.; заборгованість по штрафам/пені 3 500,00 грн. (а.с. 15).

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеним кредитним договором так і не сплатив.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит, яке підлягає судовому захисту.

Надаючи оцінку розрахунку заборгованості проведену позивачем за кредитним договором № 1392356 від 03 грудня 2019 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами, суд виходить з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Як зазначалось, умовами кредитного договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 7 000,00 грн., строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 02 січня 2020 року.

Разом з тим у п. 2.3.1 кредитного договору його сторони погодили, що позичальник за наявності відповідно пропозиції має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Однак, доказів на підтвердження виконання відповідачем умов обумовлених п. 2.3.1 кредитного договору або вчинення дій передбачених розділом 6 Правил матеріали справи не містять, а, отже, погоджений сторонами строк кредитування залишається незмінним - до 02 січня 2020 року.

Як видно зі змісту п. 1.5.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом становлять 3 150,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Отже, встановлені у справі фактичні обставини вказують на те, що у відповідача виникло зобов`язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований за визначеною у договорі ставкою за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, та яке згідно з п. 1.5.2 договору складає 3 150,00 грн.

Подальше, тобто поза строком кредитування, нарахування TOB «Мілоан» процентів за користування відповідачем кредитними коштами за кредитним договором є безпідставним, та таким, що суперечить умовам укладеного договору.

Суд при вирішенні даної справи виходить з того, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

При вирішенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості по штрафам/пені відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 3 500,00 грн., суд враховує положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомим є той факт, що на теперішній час в Україні діє режим воєнного стану.

Таким чином, суд приходить до переконливого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості по штрафам/пені відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 3 500,00 грн., а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1392356 від 03 грудня 2019 року підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 10 990,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 7 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 3 150,00 грн., заборгованість за комісією за видачу кредиту 840,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Усенко М.І., що підтверджується Договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладеним між Адвокатським об`єднанням «Апологет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (а.с. 28).

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

14 квітня 2026 року між Адвокатським об`єднанням «Апологет» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було підписано Акт № Д/22526 наданих послуг (а.с. 29) та детальний опис наданих послуг до Акту № Д/22526 від 14 квітня 2026 року за Договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року (зв. бік а.с. 29) в якому зазначено, що вартість послуг з усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складання позовної заяви та подання її до суду складає 8 000,00 грн. (витрачено 6 годин 30 хвилин).

Позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Усенка М.І., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з цим, згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 8 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовки адвокатського запиту, підготовки та подання клопотання щодо отримання інформації а також витрачений на вказані послуги час (6 годин 30 хвилин), є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, беручи до уваги заперечення представника відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги позивача в цій частині також підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (у мінімальному розмірі для позовних вимог майнового характеру з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду позовної заяви в електронній формі).

На підставі ст.ст. 15, 16, 204, 512, 514, 516, 526, 627, 634, 638, 640, 641, 1046, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ - 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк») заборгованість за кредитним договором № 1392356 від 03 грудня 2019 року у загальному розмірі 10 990,00 грн. (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень, 00 копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень, 00 копійок); заборгованість за процентами 3 150,00 грн. (три тисячі сто п`ятдесят гривень, 00 копійок); заборгованість за комісією 840,00 грн. (вісімсот сорок гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ - 35234236, місцезнаходження: 49029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк») судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез