Рішення № 139076259, 18.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5730/26

Провадження № 2/202/4884/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу №202/5730/26 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (оферти) № 16.07.2023-100000770 від 16.07.2023 у сумі 7528,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 16.07.2023-100000770, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову за ним утворилася заборгованість у розмірі 7528,00 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000,00 гривень та заборгованості за процентами в розмірі 3528,00 гривень, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 10.06.2026 справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, який про дату, час і місце слухання справи повідомлений судовими повістками, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», в судове засідання не з`явився без повідомлення причини неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. На підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, без участі сторін, оскільки про дату, час і місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 16.07.2023-100000770, який підписано позичальником в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За умовами кредитного договору позичальнику надано кредит на таких умовах: дата надання/видачі кредиту 16.07.2023; сума кредиту 4000,00 грн; строк, на який надається кредит, 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 26.08.2023. Процентна ставка є фіксованою: ставка «Економ» - 2 % за один день користування кредитом, що застосовується протягом первинного періоду та періоду «Економ»; ставка «Стандарт» - 3 % за один день користування кредитом, що застосовується протягом усього строку, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту (залишку кредиту) на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку. Продовження (пролонгація) строку кредитування договором не передбачена.

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності; спосіб надання коштів - перерахування на рахунок споживача, у тому числі з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача. Днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на його поточний рахунок.

Під час укладення кредитного договору позичальник ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку, за результатами якої забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. Позичальник підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку на отримання кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було надіслано у смс-повідомленні на вказаний ним фінансовий номер телефону.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст. ст. 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Положеннями ст. ст. 1047, 1055 ЦК України встановлено, що договір позики, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), і він підписаний його стороною (сторонами).

Порядок вчинення електронних правочинів щодо укладення 16.07.2023 договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 регламентується Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором - даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договір про надання фінансового кредиту, підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, підтверджує укладення між сторонами відповідного правочину. Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення 16 липня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) № 16.07.2023-100000770 в електронній формі, підписаного за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Такий правочин згідно з вимогами статті 204 ЦК України створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір відповідно до статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 16.07.2023, яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги».

З огляду на те, що ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру. У ході розгляду справи відповідачем не оспорювались та не спростовані факти укладення кредитного договору й отримання ним кредитних коштів.

Разом з тим відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором (оферти) № 16.07.2023-100000770 від 16.07.2023 у строки, передбачені договором, щодо повернення суми кредиту та сплати процентів не виконав, унаслідок чого за ним утворилася заборгованість, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на дату подання позову складає 7528,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 3528,00 гривень - заборгованість за процентами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не оспорено та не спростовано.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором (оферти) № 16.07.2023-100000770 від 16.07.2023 у розмірі 7528,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 3528,00 гривень - заборгованість за процентами.

У порядку статті 141 ЦПК України з урахуванням задоволення позову стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Питання розподілу заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу вирішується судом у порядку ч. 8 ст. 141 та ч. 3 ст. 246 ЦПК України за наслідками подання позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення доказів понесення таких витрат.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за кредитним договором (оферти) № 16.07.2023-100000770 від 16.07.2023 у розмірі 7528,00 грн (сім тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень 00 копійок), з яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3528,00 грн - заборгованість за процентами, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суддя склав 18.08.2026 року.

Суддя Анастасія МИХАЛЬЧЕНКО