Рішення № 139075831, 17.08.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7931/24

(2/199/336/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість: за договором №2851620242-133002 від 10.10.2021 в розмірі 15 178,50 грн., з яких: 2 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 678,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення вимоги; та за договором № 5134261 від 29.08.2021 в розмірі 59 637,01 грн., з яких: 8 493,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 49 244,01 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення вимоги; 1 900,00 грн. - заборгованість за комісіями, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаними договорами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Відповідач правом на відзив скористалась, в якому зазначила про заперечення проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення спірних кредитно-факторингових договорів, оскільки додані копії не містять електронного підпису (КЕП/електронного аналога) відповідача, а також належно посвідченого відступлення права вимоги; надані роздруківки розрахунку заборгованості та карткових перерахунків не підтверджують реального факт надання кошиків саме відповідачу та не є первинними обліковими документами; у разі задоволення позову, заявлена неустойка (штрафи, пеня) є неспівмірною та підлягає зменшенню.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 10.10.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та відповідачем укладений електронний договір позики № 2851620242-133002, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» надала позичальнику кредит у розмірі 2500 грн. (пункт 2.2. договору).

Договір підписаний одноразовим ідентифікатором Y2G9M3Z надісланим відповідачу на номер телефону НОМЕР_1 .

Строк користування кредитом 14 днів, з 10.10.2021 по 24.10.2021 включно (пункт 2.3. договору). Розмір плати за користування кредитом у вигляді процентної ставки за кожен день користування кредитом 1,95%.

Пунктами 2.5.-2.7. договору визначено, що за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника. Плата за користування кредитом нараховується в процентному значені за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

У випадку настання визначених пунктом 4.1.2 цього договору обставин, строк користування кредитом може бути продовжено на обумовлений сторонами строк, згідно тарифів товариства, за умови задоволення (акцептування) товариством відповідного звернення позичальника про врегулювання заборгованості та при відсутності у позичальника непогашеної заборгованості передбаченої пунктом 3.10.1 та пунктом 3.10.3 цього договору, шляхом внесення позичальником плати, згідно тарифів товариства, шляхом прийняття товариством від позичальника вказаної оплати (пункт 3.19 договору).

Згідно пункту 4.1.2 договору, у разі виникнення тимчасових фінансових труднощів, або інших обставин, що можуть мати наслідком невиконання та/чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором, позичальник має право порушувати перед кредитором питання про продовження строку користування кредитними коштами поза межами строку, встановленого пунктом 2.3 цього договору, шляхом направлення позикодавцю відповідного звернення (клопотання) через особистий кабінет користувача за допомогою ІТС, в порядку та на умовах визначених у пункті 3.19 цього договору.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» на день формування позовної заяви заборгованість відповідача за договором позики № 2851620242-133002 становить 15 178,50 грн., з яких: 2 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 678,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення вимоги.

15 лютого 2022 р. ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт капітал» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 15-02/2022, згідно з яким ТОВ «Вердикт капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» в тому числі за договором № 2851620242-133002.

10 січня 2023 р. ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, згідно з яким ТОВ «Коллект центр» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Вердикт капітал» в тому числі за договором № 3066901633-105003.

Отже, ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до відповідача за вказаним договором та є належним кредитором у зобов`язанні.

Позивач зазначає, що відповідач зобов`язання за договором позики не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість, яка на дату подання позову складає 15 178,50 грн., з яких: 2 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 678,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення вимоги.

29.08.2021 р. відповідач заповнив анкету-заяву на кредит № 5134261, яка окрім, умов кредитування, містить його персональні дані (дату народження, номер та серію паспорту громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу реєстрації, місце роботи тощо).

Цього ж дня 29.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладений договір про споживчий кредит № 5134261 в електронній формі, і який містить ті ж самі персональні дані відповідача, які указані в Анкеті-заяві на кредит № 5134261.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН» акцепт договору позичальником здійснено одноразовим ідентифікатором W65881 надісланим відповідачу на номер телефону НОМЕР_1

Сума кредиту 1000,00 грн., кредит надається строком на 30 днів з 29.08.2021. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 28.09.2021.

Комісія за надання кредиту 1900,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1 договору).

Проценти за користування кредитом - 7500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. (пункт 1.5.2 договору).

Відповідно до пункту. 2.2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і меншою за стандарту (базову) ставку, встановлену п. 1.6 договору (за умовами акцій, програм лояльності тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартною (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Пунктом 2.3.1.2 передбачена пролонгація на стандартних (базових) умовах:

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6 договору.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) процентною ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні частини другої статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «МІЛОАН» станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідача за договором позики № 5134261 становить 59 637,01 грн., з яких: 8 493,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 49 244,01 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення вимоги; 1 900,00 грн. - заборгованість за комісіями.

13.01.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу за № 13-01/2022-79, відповідно до умов якого та реєстру боржників від 13.01.2021, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників за договорами, у тому числі до відповідача за договором позики № 5134261 у розмірі 59 637,01 грн., з яких: 8 493,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 49 244,01 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення вимоги; 1 900,00 грн. - заборгованість за комісіями.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, за яким ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до боржників за договорами, в тому числі за договором позики № 5134261 у розмірі 59 637,01 грн., з яких: 8 493,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 49 244,01 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення вимоги; 1 900,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до відповідача за вказаним договором та є належним кредитором у зобов`язанні.

Позивач наголошує, що відповідач зобов`язання за договором позик не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість, яка складає 59 637,01 грн., з яких: 8 493,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 49 244,01 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення вимоги; 1 900,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

При зверненні до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що грошові кошти були перераховані відповідачу; зазначене підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 09.06.2026 р. №20.1.0.0.0/7-260529/117470-БТ на ухвалу про витребування доказів від 29.05.2026 р. у справі №199/7931/24, згідно з якою банківська картка № НОМЕР_2 (IBAN: НОМЕР_3 ) була емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

АТ КБ «ПриватБанк» також повідомило про факт зарахування відповідачу на вказаний рахунок коштів у розмірі 2500,00 UAH (10.10.2021 р. у межах досліджуваного періоду з 10.10.2021 р. по 15.10.2021 р.) та у розмірі 10000,00 UAH (29.08.2021 р. у межах досліджуваного періоду з 29.08.2021 р. по 03.09.2021 р.) та надало виписку за договором .

Правовідносини між учасниками справи виникли з захисту прав кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору, та регулюються ч.ч. 1, 2 ст. 207, ст.ст. 626, 628, ч. 1 ст. 638, ст. 526, ч. 1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 633, ст. 634, ст. 1056-1, ч. 1 ст. 1048, ст. 1049 ЦК України.

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються позикодавцем, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим позикодавець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При зверненні до суду із даним позовом, позивач посилається на те, що грошові кошти були перераховані відповідачу; зазначене підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 09.06.2026 р. № 20.1.0.0.0/7-260529/117470-БТ на ухвалу про витребування доказів від 29.05.2026 р. у справі № 199/7931/24, згідно з якою банківська картка № НОМЕР_2 (IBAN: НОМЕР_3 ) емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 . Також АТ КБ «ПриватБанк» повідомило про факт зарахування відповідачу на вказаний рахунок коштів у розмірі 2500,00 UAH (10.10.2021 р. у межах досліджуваного періоду з 10.10.2021 р. по 15.10.2021 р.) та у розмірі 10000,00 UAH (29.08.2021 р. у межах досліджуваного періоду з 29.08.2021 р. по 03.09.2021 р.).

Враховуючи, що відповідач за умовами договорів позики отримав кредитні кошти у розмірі 2500 грн. та 10000 грн. відповідно, користувався ними, проте належних та допустимих доказів їх повернення, як того вимагає ст. 81 ЦПК України, суду не надав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за основним боргом.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Коллект центр» у цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогам закону, заперечення ж відповідача такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Розглядаючи питання щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами за договором № 2851620242-133002 від 10.10.2021 та за договором № 5134261 від 29.08.2021, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок сплати процентів визначаються договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник, у свою чергу, зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Її тип визначається кредитним договором. Розмір процентів, порядок їх нарахування та виплати залежать від кредитного ризику, виду забезпечення, строку користування кредитом, ринкових умов та інших факторів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Недотримання цієї вимоги робить договір нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (ст. 610 ЦК України). Позичальник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця на нарахування процентів за користування кредитом припиняється після спливу строку кредитування або після пред`явлення позичальнику вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Цю правову позицію підтвердила і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16), зазначивши, що проценти можуть нараховуватися лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, 10.10.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та відповідачем укладений електронний договір позики № 2851620242-133002, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» надала позичальнику кредит у розмірі 2500 грн. (пункт 2.2. договору).

Строк користування кредитом 14 днів, з 10.10.2021 по 24.10.2021 включно (пункт 2.3. договору). Розмір плати за користування кредитом у вигляді процентної ставки за кожен день користування кредитом 1,95%

Отже первісний кредитор та відповідач встановили строк кредитування за кредитним договором 14 днів (до 24.10.2021 року).

Новий кредитор просить стягнути з відповідача за договором позики № 2851620242-133002 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

Доказів щодо продовження строку кредитування за взаємною згодою сторін матеріали справи не містять.

На день закінчення строку кредитування (24.10.2021 року) розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами склав 3182,5 грн. (2500 грн. + 682,5 грн. згідно п. 1 графіку розрахунків).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 682,5 грн. за договором позики 2851620242-133002 від 10.10.2021 року.

Встановлено, що сума кредиту №5134261 від 29.08.2021 складає 10000 грн., кредит надається строком на 30 днів з 29.08.2021 по 28.09.2021.

Проценти за користування кредитом - 7500,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,5 від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. (пункт 1.5.2 договору).

Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6 договору).

Дійсно, відповідно до п. 2.3.1.2 договору про споживчий кредит № 5134261 позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору.

Проте умови кредитного договору є суперечливими, оскільки пункти 1.3 та 1.4 прямо визначають строк повернення кредиту - 28.09.2021 року, тоді як інші положення (зокрема п. 2.3.1.2) хоч і передбачають можливість автоматичного продовження строку, не конкретизують, у який спосіб змінюється строк виконання зобов`язання.

Пунктом 2.2.1 договору визначено, що у випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору.

Разом із тим, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку кредиту чи погоджувався на нові умови, і у зв`язку з цим сплачувала комісії, визначені п. 2.2.1 Договору матеріали справи не містять.

Тому, починаючи з 28.09.2021, у кредитора відсутнє право на нарахування процентів за користування кредитом.

В іншому випадку, у разі не повернення кредитних коштів у визначений договором 30-ти денний термін, договір передбачає збільшену процентну ставку за подальше користування кредитними коштами.

Не дивлячись на те, що підвищені проценти за користування кредитними коштами, в договорі визначається як стандартна процентна ставка (п. 1.6 договору), очевидним є факт, що її нарахування передбачене у разі не виконання відповідачем умов кредитного договору, а саме не повернення кредитних коштів у встановлений п. 1.3 договору строк кредитування) 30-ти денний термін, тобто фактично є санкцією.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «МІЛОАН» станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідача за договором позики № 5134261 становить 59 637,01 грн., з яких: 8 493,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 49 244,01 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення вимоги; 1 900,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Як зазначалось вище, 13.01.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу за № 13-01/2022-79, відповідно до умов якого та реєстру боржників від 13.01.2021, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників за договорами, у тому числі до відповідача за договором позики № 5134261 у розмірі 59 637,01 грн., з яких: 8 493,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 49 244,01 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення вимоги; 1 900,00 грн. - заборгованість за комісіями.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, за яким ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до боржників за договорами, в тому числі за договором позики № 5134261 у розмірі 59 637,01 грн., з яких: 8 493,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 49 244,01 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення вимоги; 1 900,00 грн. - заборгованість за комісіями.

Виходячи з суми заборгованості за тілом кредиту (8 493,00 грн.), узгодженої процентної ставки (2,5 за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування вказаного в пункті 1.3 договору - п. 3 Паспорту споживчого кредиту № 5134261) та строку договору (30 днів), розмір процентів складає: 8493 грн./100х2,5%х30 днів = 6369,75 грн.

Щодо пролонгації договору на 60 днів за підвищеною процентною ставкою 5 % (п.п. 1.6, 2.3.1.2 договору) виключно у зв`язку з неповерненням кредитних коштів, а також про право ТОВ «Вердикт Капітал» нараховувати відсотки за договором факторингу, є такими, що суперечать правовій природі споживчого кредитування та вимогам закону. Згідно із ст. ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», будь-яка зміна істотних умов договору, зокрема, строку повернення кредиту та розміру процентної ставки потребує чіткої та однозначної відповіді споживача.

Відповідно, нарахування процентів у розмірі 49 244,01 грн. є таким, що не відповідає умовам кредитного договору та узгодженій процентній ставці, свідчить про невідповідність розрахунку позивача фактичним умовам кредитування та є необґрунтованим у частині визначення розміру процентної заборгованості.

Таким чином, заперечення відповідача та його представника у цій частині позову є такими що заслуговують на увагу, позовні ж вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування кредитом є такими що не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи і підлягають частковому задоволенню.

Отже з відповідача на користь ТОВ «Коллект центр» належить стягнути заборгованість за процентами за договором про споживчий кредит № 5134261 від 29.08.2021 у розмірі 6369,75 грн.

Щодо стягнення комісії за договором про споживчий кредит №5134261 від 29.08.2021, то суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1-2, 5, 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Встановлено, що згідно пункту 1.5.1 договору про споживчий кредит № 5134261від 29.08.2021 як складова витрат позичальника за кредитом передбачена комісія за надання кредиту в сумі 1900,00 грн., яка нараховується одноразово.

Аналіз пункту 1.5.1 указаного Договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у розмірі 19% від суми кредиту одноразово.

Проте, позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Отже, умови договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які ТОВ «Мілоан» здійснювало на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Отже, встановлена комісія за надання кредиту за договором № 5134261 у розмірі 1900,00 грн. є невиправданим платежем, що спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.

За таких обставин у задоволенні позову ТОВ «Коллект центр» у цій частині слід відмовити.

Отже, враховуючи вищенаведене, наявне порушення прав позивача з боку відповідача, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача суми за заборгованості за договором № 2851620242-133002 від 10.10.2021 та за договором № 5134261 від 29.08.2021 у загальному розмірі 18 073,25 грн., з яких 10 993,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 7 080,25 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат.

Керуючись нормами ст.ст. 133, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, а також розмір сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору (3028,00 грн.), для суду наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого останнім при зверненні до суду судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 917,09 грн. (враховуючи наступний розрахунок: 18073,25х 3028,00 : 59 637,01)

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено:

договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024,

заявку на надання юридичної допомоги № 36 від 05.07.2024, акт № 3 про надання юридичної допомоги від 05.09.2024 на суму 16 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Суд звертає увагу, що ця справа є типовою та нескладною, та зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, крім того розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та за відсутності представника позивача, а тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником на надання правової допомоги згідно із зазначеним переліком.

Враховуючи критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру та обставини цієї справи, що зазначені вище, складність та категорію справи(справа є малозначною), відсутність заперечень з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати в розмірі 5000 грн.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, ст. 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість в розмірі 18 073 (вісімнадцять тисяч сімдесят три) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 917 (дев`ятсот сімнадцять) грн. 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Відмовити у стягненні комісії.

Дата виготовлення повного судового рішення 17.08.2026 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя В.В. Спаї