Рішення № 139075515, 18.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 505/984/26

Провадження № 2/761/12027/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі - Товариство) звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 295 310,36 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та 8000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Вимоги обґрунтовані тим, що 27.12.2017 року між ПАТ «Ідея Банк» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z60.13033.003503358, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу споживчий кредит, а відповідач зобов`язався одержати та повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. 26.11.2020 АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №12/84, у зв`язку з чим позивач набув статусу Кредитора. Як зазначає позивач, що Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Натомість відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання. У зв`язку з чим звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості, яка станом на дату подання позову 12.03.2026 року складає 295 310 гривень 36 копійки, та складається з: прострочена заборгованість по кредиту - 99 921 грн.; заборгованість за відсотками - 45 081,99 грн.; заборгованість за комісією - 150 307,37 грн.

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Подільського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року вищевказану цивільну справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

30 травня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог. Зазначав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заявленої до стягнення заборгованості. Крім того, відповідач вважає, що нарахована комісія у розмірі понад 150 000,00 грн є неспівмірною та несправедливою. Також відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності та просить суд застосувати наслідки його спливу.

03 червня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 грудня 2017 року між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z60.13033.003503358 (надалі - Договір), який підписаний сторонами.

За умовами Договору відповідач отримав кредит в сумі 99 921 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (п.1.1. Договору).

Згідно до п.1.2. Банк надає кредит у день підписання Договору строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до п.1.3. за користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 6%.

Станом на день укладання договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9.5 %, що разом з Мережею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15.5% (п.1.4).

У відповідності до п.2.1 Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 2 дня/числа, місяця, згідно Графіка щомісячних платежів.

Нарахування процентів здійснюється 2 рази на місяць за методом «Факт/факт», а плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати видачі кредиту. Нарахування процентів і плати за обслуговування кредитної заборгованості припиняється після повного повернення кредиту, а також в інших випадках, передбачених цим Договором.

Згідно п.3.3.1 за невиконання чи неналежне виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором, Банк має право нарахувати пеню за кожен день прострочки на прострочену суму (кредиту, процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі: 0,15% - в період прострочення оплати від 1 до 60 календарних днів та 0,65 % - в період прострочення оплати з 61 календарного дня та по день повного погашення заборгованості з цим Договором, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань Позичальником на підставі Договору, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Крім того, Відповідачем підписаний Паспорт споживчого кредиту, що свідчить про ознайомлення останнього із інформацією, яка міститься в ньому. Графік щомісячних платежів за кредитним договором долучений додатком до Паспорту споживчого кредиту.

Окрім того, між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем підписаний Договір добровільного страхування життя на випадок смерті в результаті нещасного випадку.

Згідно виписки з 01.01.2000 по 26.11.2020 та ордерів розпорядження №, № 1,2 убачається, що відповідачу видано кредит згідно кредитного договору № Z60.13033.003503358 в сумі 99921,00 грн шляхом переказу останній 80064,90 грн та 19 856,10 грн оплату договору страхування.

Судом встановлено, що 26.11.2020 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 12/84, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Ідея Банк», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № Z60.13033.003503358 від 27 грудня 2017 року.

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 12/84 від 26.11.2020 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 295310,036 грн., з яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту 99921 грн.;

- прострочена заборгованість за сумою відсотків 45081,99 грн.;

- прострочена заборгованість за комісією 150307,37 грн.

Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов`язок повернути АТ «Ідея Банк» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.

Із долученого до справи розрахунку заборгованості вбачається, що кредитні кошти відповідач за умовами договору не сплачує, в результаті чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем по кредитному договору, розмір якої становить 295 310,36 грн, з яких: 99 921,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 45 081,99 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 150 307,37 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завданні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Абзац 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункт 1 статті 1050 ЦК України передбачають право кредитора вимагати повернення всієї суми позики у разі прострочення понад 30 днів.

Суд встановив, що відповідач прострочила виконання зобов`язання значно більше цього строку.

За статтею 610 ЦК України невиконання грошового зобов`язання є порушенням договору.

За приписами частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості. Натомість подані відповідачем докази підтверджують наявність боргу та порушення відповідачем умов договору.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту суд виходить з наступного.

Оскільки кредитні кошти за даним кредитним договором видавалися на споживчі цілі, то на нього розповсюджуються дія Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України "Про споживче кредитування".

Згідно пункту 1.10. Договору за обслуговування кредиту Банком, що включає в себе: надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт центрі, шляхом направлення СМС-повідомлення, щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобі електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника; опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Зазначеним пунктом встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.

Розмір плати за обслуговування кредиту визначений у пункті 6 кредитного договору (у графіку щомісячних платежів) та змінюється залежно від погашення кредиту.

Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.

При цьому одночасно пунктом 3.2.4. кредитного договору визначено, що позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися позичальнику за законом.

Зміст пункту 3.2.4. кредитного договору контекстуально дублює положення пункту 1.10 кредитного договору в розрізі послуг щодо надання інформації за кредитом (розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості, тощо), але в пункті 3.2.4. кредитного договору безоплатно, а в пункті 1.10 кредитного договору - з оплатою наданих послуг.

Фактично на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць послуги з надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо, мають оплатний характер, що суперечить як змісту пункту 3.2.4. кредитного договору, так і вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування".

Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пунктів 1.10 та 6 кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "Ідея Банк", щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року № № 496/3134/19.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 150 307, 37 грн за обслуговування споживчого кредиту не підлягають задоволенню, оскільки стягнення комісії, пов`язаної з обслуговуванням безпосередньо цього кредиту, суперечать положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності відповідно до статті 267 ЦПК України варто зазначити наступне.

Зі змісту статті 256 ЦПК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 ЦПК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як убачається з матеріалів справи кредитний договір № Z60.13033.003503358 укладений 27 грудня 2017 строком на 36 місяців.

Таким чином, з огляду на закінчення встановленого договором строку кредитування, перебіг загальної позовної давності за вимогами Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором розпочався 27 грудня 2020 року.

Разом з тим, Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 згідно із яким: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено карантин на усій території України з 12.03.2020.

Дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, неодноразово продовжувалася.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV- 2» з 01.07.2023 відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, починаючи з 12.03.2020 і до 01.07.2023 тривав карантин, встановлений постановами Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Отже, в силу положень Закону № 540-ІХ та встановлення і продовження карантину продовжені й строки позовної давності.

Так, якщо строк позовної давності (3 роки) у частині дебіторської/кредиторської заборгованості повинен був минути в період карантину, то він продовжується, тобто встановлена статтею 257 ЦК України загальна позовна давність тривалістю у три роки - продовжена до закінчення дії карантину.

Така ж правова позиція, викладена в Постанові Верховного суду від 13 вересня 2022 року у справі № 910/16029/21, Постанові Верховного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 920/724/21, Постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/116/21.

Крім того, починаючи з 17.03.2022 розділ Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 «Прикінцеві та перехідні положення» наступного змісту:

«19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав законної сили 03.09.2025, зазначений пункт виключено.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пп. 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).

Як убачається з матеріалів справи, позовна заява була подана 12.03.2026, тобто із дотриманням процесуальних строків та вимог чинного законодавства України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що строк позовної давності щодо заявлених у позові вимог не був пропущений.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 307,29 грн, пропорційно до суми задоволених позовних вимог 49,10 %.

Крім того, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зазначив про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представник позивача надала до суду договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт № 340 наданих послуг, детальний опис наданих послуг від 09.03.2026р., отже позивачем надані належні докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, у розмірі 8000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № Z60.13033.003503358 за тілом кредиту у розмірі 99921,00 грн, 45081,99 грн заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236)витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 307,29 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 8000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

18 серпня 2026 року